Лілла-Вертан

Лілла-Вертан (швед. Lilla Värtan) — протока у Стокгольмі, Швеція. Відокремлює материкову частину Стокгольма від острова та муніципалітету Лідінгьо, прямує від Юргордена на півдні до ^[en] на півночі,посередені до нього приєднується ^[en]. Над протокою перекинути два мости, які разом називаються ^[en].

Лілла-Вертан
Вливаються	^d і ^d
Країна	Швеція
Адміністративна одиниця	комуна Стокгольм Лідінґе комуна Нака
Спільний кордон із	^d, ^d, Сельтшен, ^d, ^d
Лілла-Вертан у Вікісховищі

Координати: 59°21′01″ пн. ш. 18°07′32″ сх. д. / 59.350277777805771962° пн. ш. 18.12555555558378018° сх. д. / 59.350277777805771962; 18.12555555558378018

Більшість берегів протоки, зайнято промисловими підприємствами, поромними терміналами та нафтовими резервуарами в районі гавані ^[en], природні пляжі збереглися як у південному, так і в північному кінці протоки, а протока є частиною ^[en].

Найпоширенішими видами риб є балтійський оселедець, морська форель, лосось. Стаціонарні риби-хижаки: щука звичайна та окунь мають велике забруднення ртуті.

Ця територія вважається важливим місцем зимівлі кількох видів птахів: лебедь, лиска звичайна, попелюх, чернь чубата мартин звичайний, мартин чорнокрилий, нерозень та крячок річковий.

Рослинність на береговій лінії Лілла-Вертан: вільха, плакун верболистий, валер'яна лікарська, вербозілля крапчасте, очеретянка звичайна, костриця очеретяна, барвінок малий і далекосхідна гречка сахалінська.

Рівні важких металів та органічних відходів високі в придонному мулі, а рівень поживних речовин – високий у воді. Рівень фосфору становив 29 мкг/л в 2005 році

Примітки

1. . Stockholm: Stockholms vatten. Архів оригіналу за 16 березня 2005. Процитовано 2 лютого 2007.
2. (PDF). Stockholm: Stockholms vatten. Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2005. Процитовано 2 лютого 2007.
3. . Stockholm: Statens Fastighetsverk. Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 2 лютого 2007.
4. Totalfosfor - Kust och hav : Lilla Värtan. Stockholm: City of Stockholm. 2005. Процитовано 2 лютого 2007.