Лілея український радянський фільм балет Постановку балету Лілея з лібрето Всеволода Чаговця та музикою Костянтина Даньк

«Лілея» — український радянський фільм-балет. Постановку балету «Лілея» з лібрето Всеволода Чаговця та музикою Костянтина Данькевича у 1940 році ще перед Другою світовою війною здійснив Вахтанг Вронський. У 1959 році Вронський разом із Василем Лапокнишем зняв однойменний фільм. Сюжет фільму базується на різних віршах з «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Лілея
Офіційний україномовний постер №1
Жанр	фільм-балет
Режисер	Вахтанг Вронський Василь Лапокниш
Продюсер	Вронський Вахтанг Іванович
Сценарист	Вахтанг Вронський Василь Лапокниш
У головних ролях	Євгенія Єршова Роберт Клявін (Візіренко) Аркадій Аркадьєв Валентина Калиновська Олександр Сегаль
Оператор	Микола Топчій
Композитор	Костянтин Данькевич
Художник	Олексій Бобровников
Тривалість	126 хв.
Мова	українська
Країна	СРСР
Рік	1959
IMDb	ID 0237411

Прем'єра фільму відбулася в УРСР у Києві у 1959 році.

Синопсис

1820-ті роки, Україна перебуває під колоніальним гнітом Московії. Кріпачка-молодиця Лілея та кріпак-парубок Степан закохуються, але їх намагається розлучити злий Князь-москаль. Фільм закінчується сценою народного повстання проти поневолювачів-москалів.

Сюжет

В основу фільму лягли образи і мотиви кількох творів Т. Шевченка, зокрема балад «Лілея», «Русалка», «Утоплена», поем «Осика»(«Відьма»), «Невольник» («Сліпий»). Адрій Малишко додав і дикторський текст з його віршів.

У основі сюжету – історія кохання Лілеї й Степана, що зростали разом. Князь (збірний образ з «Княжни», «Марини») переслідує закоханих, але громада відправляє Степана на Січ, а Лілея знаходить притулок у циган (образ циганського табору є у «Відьмі»). Уві сні вона бачить коханого з русалками (до цих міфологічних персонажів Шевченко звертався в «Русалці», «Утопленій»). Героя по дорозі на Січ ловлять і осліплюють князівські гайдамаки; Степан стає кобзарем (мотив зі «Сліпого»), що закликатиме народ до боротьби. Лілея гине, а люд повстає і вбиває жорстокого князя.

Музичний лейтмовив

Музична складова, як і сценарій, також покликалася на Кобзаря: композитор використав народну музику, причому музичний лейтмотив героїні – «Ой зійди, зійди ти, зіронько та вечірняя» – одна з улюблених Шевченкових пісень; музичною темою повстання став «Заповіт».

У ролях

Творча команда

Режисери-постановники та сценаристи: Вахтанг Вронський, Василь Лапокниш
Оператори-постановники: Микола Топчій, Олександр Ананасов
Художник-постановник: Олексій Бобровников
Звукорежисер: Аріадна Федоренко
Композитор: Костянтин Данькевич
Художник по костюмах: Ядвіга Добровольська
Художник по гриму: Олексій Матвєєв

Відгуки кінокритиків

Фільм досить вдало передав кінематографічними засобами танець: зміною планів, гарно знятою натурою, вдалим кольоровим рішенням, хоча, як і інші фільми-вистави, «Лілея» не уникла бутафорських елементів пейзажу – намальованого неба, штучного дерева на могилі героїні тощо; театральністю відзначаються окремі сцени, зокрема епізод повстання.

Джерела

Анастасія Пащенко. Мотиви і образи Кобзаря в кіно [ 3 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Кіно-театр №1 за 2014 рік
Дмитрик, Олена Доторкнутися до Шевченка: гаптична естетика кінофільмів "Лілея" та "Наймичка" // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. 2014. Вип. 14. С. 168-175.
Дубенко С. Тарас Шевченко та його герої на екрані. Київ: Наукова думка, 1967. С. 124–131.

Посилання

Лілея на сайті KINO-КОЛО

[1] Анастасія Пащенко. Мотиви і образи Кобзаря в кіно [ 3 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Кіно-театр №1 за 2014 рік

[2] Дмитрик, Олена Доторкнутися до Шевченка: гаптична естетика кінофільмів "Лілея" та "Наймичка" // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. 2014. Вип. 14. С. 168-175.

[3] Дубенко С. Тарас Шевченко та його герої на екрані. Київ: Наукова думка, 1967. С. 124–131.