Ліга Чемпіонів Європейської гандбольної федерації (ЄГФ) (англ. EHF Champions League) — найбільше змагання гандбольних клубів Європи, який проводять під егідою Європейської федерації гандболу (EHF) щорічно з 1956 року. До сезону 1993/1994 турнір мав назву Кубок європейських чемпіонів.
Заснування | 1956 рік |
---|---|
Заміна | 1993 рік |
Регіон | Європа |
Кількість команд | 16 |
Рівень в структурі ліг країни | 1 |
Конфедерація | Європейська федерація гандболу |
Чинний чемпіон | Магдебург(1-й титул) |
Офіційний вебсайт | Офіційний сайт |
Історія
1 вересня 1956 року VI конгрес Міжнародної федерації гандболу (IHF), що проходив в Стокгольмі, розглянув пропозицію федерації гандболу Франції про проведення щорічних змагань з участю чоловічих команд — чемпіонів своїх країн. Пропозиція французів було прийнято, приз для переможців Кубка європейських чемпіонів заснувала спортивна газета L'Équipe.
У першому розіграші Кубка брали участь 12 команд, які представляли великі міста Європи. Фінал за участю гандболістів «Дукла» (Прага) і чемпіоном Швеції «Еребру» відбувся 9 березня 1957 року в Парижі і приніс перемогу команді з Праги — 21:13, яка стала першою переможницею турніру.
З наступного розіграшу в турнірі брали б участь тільки клубні команди — чемпіони своїх країн. До 1966 року організатором фіналів була французька федерація, всі вирішальні матчі проводилися в Парижі, за винятком 1965 року, коли фінал проходив в Ліоні.
У 1958, 1961, 1964 і 1969 роках у зв'язку з проведенням чемпіонатів світу розіграш Кубка не проводився.
З 1967 року турботи по проведенню заключних матчів Кубка європейських чемпіонів взяла на себе Федерація гандболу ФРН. Вирішальні ігри Кубка 7 разів проходили в Дортмунді, а також у Франкфурті-на-Майні (1968) і Зіндельфінгені (1977). З сезону-1978/79 всі ігри плей-офф проводяться командами на своєму полі і на полі суперника, з сезону-2009/10 вирішальні матчі проходять у форматі «Фіналу чотирьох».
У чоловічих турнірах історично домінують німецькі клуби (19 перемог), до яких з сезону 1989/90 років «приєдналися» іспанські (14 перемог і 11 фіналів, причому тільки один фінал до цього).
З 1993 року змагання провідних європейських команд проходять у форматі Ліги чемпіонів.
Призери
Рік | Фінал | |||
---|---|---|---|---|
Чемпіон | Рахунок | Фіналіст | ||
1956–57 | «Дукла» (Прага) | 21–13 | «Еребру» | |
1958–59 | «Редбергслідс» | 18–13 | «Фріш» | |
1959–60 | «Фріш» (Геппінген) | 18–13 | «Орхус» | |
1961–62 | «Фріш» (Геппінген) | 13–11 | «Партизан» (Б'єловар) | |
1962–63 | «Дукла» (Прага) | 15–13 | «Дінамо» (Бухарест) | |
1964–65 | «Дінамо» (Бухарест) | 13–11 | «Медвещак» (Загреб) | |
1965–66 | «Лейпціг» | 16–14 | «Гонвед» (Будапешт) | |
1966–67 | «Гуммерсбах» | 17–13 | «Дукла» (Прага) | |
1967–68 | «Стяуа» (Бухарест) | 13–11 | «Дукла» (Прага) | |
1969–70 | «Гуммерсбах» | 14–11 | «Динамо» (Берлін) | |
1970–71 | «Гуммерсбах» | 17–16 | «Стяуа» (Бухарест) | |
1971–72 | «Партизан» (Б'єловар) | 19–14 | «Гуммерсбах» | |
1972–73 | «МАІ» (Москва) | 26–23 | «Партизан» (Б'єловар) | |
1973–74 | «Гуммерсбах» | 19–17 | «МАІ» (Москва) | |
1974–75 | «АСК» (Франкфурт-на-Одері) | 19–17 | «Борац» (Баня-Лука) | |
1975–76 | «Борац» (Баня-Лука) | 17–15 | «КФЮМ» (Фредерісія) | |
1976–77 | «Стяуа» (Бухарест) | 21–20 | ЦСКА (Москва) | |
1977–78 | «Магдебург» | 28–22 | «Сілезія» (Вроцлав) | |
1978–79 | «Гросвальштадт» | 30–28 (14-10 / 18-16) | «Емпор» (Росток) | |
1979–80 | «Гросвальштадт» | 21–12 | «Валюр» | |
1980–81 | «Магдебург» | 52–43 (25-23 / 29-18) | «Слован» (Любляна) | |
1981–82 | «Гонвед» (Будапешт) | 49–34 (25-16 / 18-24) | «Санкт-Отмар» (Санкт-Галлен) | |
1982–83 | «Гуммерсбах» | 32–29 (15-19 / 13-14) | ЦСКА (Москва) | |
1983–84 | «Дукла» (Прага) | 38–38 (21-17 / 21-17) | «Металопластіка» (Шабаць) | |
1984–85 | «Металопластіка» (Шабаць) | 49–32 (19-12 / 20-30) | «Атлетико» (Мадрид) | |
1985–86 | «Металопластіка» (Шабаць) | 54–52 (29-24 / 30-23) | «Вибжеже» (Гданськ) | |
1986–87 | СКА (Мінськ) | 62–49 (32-24 / 25-30) | «Вибжеже» (Гданськ) | |
1987–88 | ЦСКА (Москва) | 36–36 (18-15 / 21-18) | «ТУСЕМ» (Ессен) | |
1988–89 | СКА (Мінськ) | 61–53 (30-24 / 37-23) | «Стяуа» (Бухарест) | |
1989–90 | СКА (Мінськ) | 53–50 (26-21 / 29-27) | «Барселона» | |
1990–91 | «Барселона» | 41–40 (23-21 / 20-17) | «Пролетер» (Зренянин) | |
1991–92 | «Загреб» | 50–38 (22-20 / 28-18) | «Сантадер» (Кантабрія) | |
1992–93 | «Загреб» | 40–39 (22-17 / 22-18) | «Валау-Массенгейм» |
EHF Champions League
Рік | Фінал | |||
---|---|---|---|---|
Чемпіон | Рахунок | Фіналіст | ||
1993–94 | «Сантадер» (Кантабрія) | 45–43 (22-22 / 23-21) | «Брага» | |
1994–95 | «Бідасоа» (Ельгорріага) | 56–47 (30-20 / 27-26) | «Загреб» | |
1995–96 | «Барселона» | 46–38 (23-15 / 23-23) | «Бідасоа» (Ельгорріага) | |
1996–97 | «Барселона» | 61–45 (31-22 / 23-30) | «Загреб» | |
1997–98 | «Барселона» | 56–40 (28-18 / 22-28) | «Загреб» | |
1998–99 | «Барселона» | 51–40 (22-22 / 29-18) | «Загреб» | |
1999–2000 | «Барселона» | 54–52 (28-25 / 29-24) | «Кіль» | |
2000–01 | «Портленд» (Сан Антоніо) | 52–49 (30-24 / 25-22) | «Барселона» | |
2001–02 | «Магдебург» | 51–48 (23-21 / 30-25) | «Веспрем» | |
2002–03 | «Монпельє» | 50–46 (27-19 / 31-19) | «Портленд» (Сан Антоніо) | |
2003–04 | «Цельє» | 62–58 (34-28 / 30-28) | «Фленсбург-Гандевітт» | |
2004–05 | «Барселона» | 56–55 (28-27 / 29-27) | «Сьюдад-Реаль» | |
2005–06 | «Сьюдад-Реаль» | 62–47 (19-25 / 37-28) | «Портленд» (Сан Антоніо) | |
2006–07 | «Кіль» | 57–55 (28-28 / 29-27) | «Фленсбург-Гандевітт» | |
2007–08 | «Сьюдад-Реаль» | 58–54 (27-29 / 25-31) | «Кіль» | |
2008–09 | «Сьюдад-Реаль» | 67–66 (39-34 / 33-27) | «Кіль» | |
2009–10 | «Кіль» | 36–34 | «Барселона» | |
2010–11 | «Барселона» | 27–24 | «Сьюдад-Реаль» | |
2011–12 | 26–21 | «Атлетіко» (Мадрид) | ||
2012–13 | «Гамбург» | 30–29 | «Барселона» | |
2013–14 | «Фленсбург-Гандевітт» | 30–28 | «Кіль» | |
2014–15 | 28–23 | «Веспрем» | ||
2015–16 | «Віве Тауран» (Кельці) | 39–38 (пенальті) | «Веспрем» | |
2016–17 | «Вардар» (Скоп'є) | 24–23 | «Пари Сен-Жермен» (Париж) | |
2017–18 | «Монпельє» | 32–26 | «Нант» | |
2018–19 | «Вардар» (Скоп'є) | 27–24 | «Веспрем Телеком» | |
2019–20 | «Кіль» | 33–28 | «Барселона» | |
2020–21 | 36–23 | |||
2021–22 | 37–35 | «Віве» (Кельці) | ||
2022–23 | «Магдебург» | 30–29 | «Віве» (Кельці) |
Посилання
- Сайт EHF [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liga Chempioniv Yevropejskoyi gandbolnoyi federaciyi YeGF angl EHF Champions League najbilshe zmagannya gandbolnih klubiv Yevropi yakij provodyat pid egidoyu Yevropejskoyi federaciyi gandbolu EHF shorichno z 1956 roku Do sezonu 1993 1994 turnir mav nazvu Kubok yevropejskih chempioniv Liga chempioniv YeGF choloviki Zasnuvannya 1956 rikZamina 1993 rikRegion YevropaKilkist komand 16Riven v strukturi lig krayini 1Konfederaciya Yevropejska federaciya gandboluChinnij chempion Magdeburg 1 j titul Oficijnij vebsajt Oficijnij sajt U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Liga chempioniv Istoriya1 veresnya 1956 roku VI kongres Mizhnarodnoyi federaciyi gandbolu IHF sho prohodiv v Stokgolmi rozglyanuv propoziciyu federaciyi gandbolu Franciyi pro provedennya shorichnih zmagan z uchastyu cholovichih komand chempioniv svoyih krayin Propoziciya francuziv bulo prijnyato priz dlya peremozhciv Kubka yevropejskih chempioniv zasnuvala sportivna gazeta L Equipe U pershomu rozigrashi Kubka brali uchast 12 komand yaki predstavlyali veliki mista Yevropi Final za uchastyu gandbolistiv Dukla Praga i chempionom Shveciyi Erebru vidbuvsya 9 bereznya 1957 roku v Parizhi i prinis peremogu komandi z Pragi 21 13 yaka stala pershoyu peremozhniceyu turniru Z nastupnogo rozigrashu v turniri brali b uchast tilki klubni komandi chempioni svoyih krayin Do 1966 roku organizatorom finaliv bula francuzka federaciya vsi virishalni matchi provodilisya v Parizhi za vinyatkom 1965 roku koli final prohodiv v Lioni U 1958 1961 1964 i 1969 rokah u zv yazku z provedennyam chempionativ svitu rozigrash Kubka ne provodivsya Z 1967 roku turboti po provedennyu zaklyuchnih matchiv Kubka yevropejskih chempioniv vzyala na sebe Federaciya gandbolu FRN Virishalni igri Kubka 7 raziv prohodili v Dortmundi a takozh u Frankfurti na Majni 1968 i Zindelfingeni 1977 Z sezonu 1978 79 vsi igri plej off provodyatsya komandami na svoyemu poli i na poli supernika z sezonu 2009 10 virishalni matchi prohodyat u formati Finalu chotiroh U cholovichih turnirah istorichno dominuyut nimecki klubi 19 peremog do yakih z sezonu 1989 90 rokiv priyednalisya ispanski 14 peremog i 11 finaliv prichomu tilki odin final do cogo Z 1993 roku zmagannya providnih yevropejskih komand prohodyat u formati Ligi chempioniv PrizeriRik Final Chempion Rahunok Finalist 1956 57 Dukla Praga 21 13 Erebru 1958 59 Redbergslids 18 13 Frish Geppingen 1959 60 Frish Geppingen 18 13 Orhus 1961 62 Frish Geppingen 13 11 Partizan B yelovar 1962 63 Dukla Praga 15 13 Dinamo Buharest 1964 65 Dinamo Buharest 13 11 Medveshak Zagreb 1965 66 Lejpcig 16 14 Gonved Budapesht 1966 67 Gummersbah 17 13 Dukla Praga 1967 68 Styaua Buharest 13 11 Dukla Praga 1969 70 Gummersbah 14 11 Dinamo Berlin 1970 71 Gummersbah 17 16 Styaua Buharest 1971 72 Partizan B yelovar 19 14 Gummersbah 1972 73 MAI Moskva 26 23 Partizan B yelovar 1973 74 Gummersbah 19 17 MAI Moskva 1974 75 ASK Frankfurt na Oderi 19 17 Borac Banya Luka 1975 76 Borac Banya Luka 17 15 KFYuM Frederisiya 1976 77 Styaua Buharest 21 20 CSKA Moskva 1977 78 Magdeburg 28 22 Sileziya Vroclav 1978 79 Grosvalshtadt 30 28 14 10 18 16 Empor Rostok 1979 80 Grosvalshtadt 21 12 Valyur 1980 81 Magdeburg 52 43 25 23 29 18 Slovan Lyublyana 1981 82 Gonved Budapesht 49 34 25 16 18 24 Sankt Otmar Sankt Gallen 1982 83 Gummersbah 32 29 15 19 13 14 CSKA Moskva 1983 84 Dukla Praga 38 38 21 17 21 17 Metaloplastika Shabac 1984 85 Metaloplastika Shabac 49 32 19 12 20 30 Atletiko Madrid 1985 86 Metaloplastika Shabac 54 52 29 24 30 23 Vibzhezhe Gdansk 1986 87 SKA Minsk 62 49 32 24 25 30 Vibzhezhe Gdansk 1987 88 CSKA Moskva 36 36 18 15 21 18 TUSEM Essen 1988 89 SKA Minsk 61 53 30 24 37 23 Styaua Buharest 1989 90 SKA Minsk 53 50 26 21 29 27 Barselona 1990 91 Barselona 41 40 23 21 20 17 Proleter Zrenyanin 1991 92 Zagreb 50 38 22 20 28 18 Santader Kantabriya 1992 93 Zagreb 40 39 22 17 22 18 Valau Massengejm EHF Champions League Rik Final Chempion Rahunok Finalist 1993 94 Santader Kantabriya 45 43 22 22 23 21 Braga 1994 95 Bidasoa Elgorriaga 56 47 30 20 27 26 Zagreb 1995 96 Barselona 46 38 23 15 23 23 Bidasoa Elgorriaga 1996 97 Barselona 61 45 31 22 23 30 Zagreb 1997 98 Barselona 56 40 28 18 22 28 Zagreb 1998 99 Barselona 51 40 22 22 29 18 Zagreb 1999 2000 Barselona 54 52 28 25 29 24 Kil 2000 01 Portlend San Antonio 52 49 30 24 25 22 Barselona 2001 02 Magdeburg 51 48 23 21 30 25 Vesprem 2002 03 Monpelye 50 46 27 19 31 19 Portlend San Antonio 2003 04 Celye 62 58 34 28 30 28 Flensburg Gandevitt 2004 05 Barselona 56 55 28 27 29 27 Syudad Real 2005 06 Syudad Real 62 47 19 25 37 28 Portlend San Antonio 2006 07 Kil 57 55 28 28 29 27 Flensburg Gandevitt 2007 08 Syudad Real 58 54 27 29 25 31 Kil 2008 09 Syudad Real 67 66 39 34 33 27 Kil 2009 10 Kil 36 34 Barselona 2010 11 Barselona 27 24 Syudad Real 2011 12 26 21 Atletiko Madrid 2012 13 Gamburg 30 29 Barselona 2013 14 Flensburg Gandevitt 30 28 Kil 2014 15 28 23 Vesprem 2015 16 Vive Tauran Kelci 39 38 penalti Vesprem 2016 17 Vardar Skop ye 24 23 Pari Sen Zhermen Parizh 2017 18 Monpelye 32 26 Nant 2018 19 Vardar Skop ye 27 24 Vesprem Telekom 2019 20 Kil 33 28 Barselona 2020 21 36 23 2021 22 37 35 Vive Kelci 2022 23 Magdeburg 30 29 Vive Kelci PosilannyaSajt EHF 7 sichnya 2009 u Wayback Machine angl