Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лютенська волость — адміністративно-територіальна одиниця Гадяцького повіту Полтавської губернії.
| Лютенська волость | ||||
 | ||||
 | ||||
| Центр | Лютенька | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 11 165 (1885) | |||
| Населення | 7161 осіб (1885) | |||
| Густота | 58.7 осіб / км² | |||
Структура
Лютенька була центром Лютенської волості. Орган влади - волосне управління. Керівництво волості обиралося громадою. Участь у голосуванні могли брати тільки заможні селяни. Бідняки і жінки не мали право голосу. Керівниками - старшиною, писарм, і писарчуком - обиралися заможні мешканці.Лютенька була поділена на 5 відомств. На кожне обирали десятника на один рік, праця якого оплачувалася державою. У поліції було три чоловіки: 2 "стражника" і урядник. Окрім старшини, на сільському сході на кожен стан (селянський, міщанський і різночинський) обирали старосту і зборщика: казенно-селянський староста і зборщик, міщанський і різночинський староста і зборщик.
Історія
Після ліквідації маніфестом від 1765 року козацького самоврядування в Україні,(Лютенська сотнія) Лютенька стає власницьким селом.
Село перебувало у власності роду Михайла Бороховича, Лютенського сотника та Гадяцького полковника. Після його смерті у володінні його дружини - Олени та - Захара Рощаковського (до 1683 — до 1747) Він використовуючи прихильне ставлення до свого тестя гетьмана Скоропадського, добився підтвердження своїх прав на посаг дружини — онуки гадяцького полковника Михайла Бороховича. До його рук переходить містечко Лютенька, де мешкала дружина, та села Соколівка, Лисівка, Млини, Перевіз. Пізніше приєднав до своїх володінь село Петрівку та хутір біля села Свинарної (зараз — Соснівка).
В ці ж роки, частину лютенчан які не мали власної землі, так звані підсусідки, остаточно закріпачили, але таких було не більше трьох десятків. Державних селян, які користувалися казенною землею, але були феодально залежні від держави, вважаючись проте особисто вільними, було 250 - 300 чоловік. Але основну частину мешканців Лютеньки населяли козаки, в різний період їхня кількість змінювалася, але ніколи їх не було менше 2/3 кількісного складу мешканців Лютеньки.
У 1764 році Лютенька була подарована останньому гетьману України К. Розумовському, який частину кріпаків продав у казну в 1785 році. Тоді тут було 177 господарств посполитих, які володіли 577 десятинами орної землі, що розподілялася досить нерівномірно: 31 господарство зовсім не мало землі, наділи 50 господарств не перевищували 3 десятин землі, а 68 господарств — 6 десятин. Таким чином, наділи 81 господарства з 177 не забезпечували навіть напівголодного існування сільських трудівників, і вони змушені були вдаватися до заробітків.
Серед тих, кого продав Розумовський, було 602 чоловіки і 571 жінка.
Чимало безземельних і малоземельних селян, щоб прохарчувати себе і свої сім'ї, займалися щетинництвом — ходінням у дорогу для обміну різних галантерейних товарів (голок, сережок, ниток, гапликів тощо) на щетину (звідси і назва), вовну, роги, кінські гриви і хвости.
Не змінилося становище населення і в першій половині XIX століття. Селяни кріпаків, як і іншу власність, продавали або обмінювали. Ось одне з оголошень, що друкувалося в газетах того часу. «19 квітня 1848 року призначено для продажу для виплати боргів губернському секретарю і казенної недоїмки в Лютенці 6 жінок, житловий будинок з іншими будівлями, землі під будівлями одна десятина, орної і лісної землі 30 десятин».
Реформа 1861 року не внесла істотних змін у землеволодіння найбіднішої частини селянства. Воно як було, так і залишалося безземельним і малоземельним. До того ж селяни сплачували викупні платежі.
497 ревізьких душ державних селян Лютеньки одержали під час реформи 1697 десятин 1819 кв. сажнів землі, за яку в 1900 році виплатили 2536 крб. 33 коп. викупних платежів. 114 ревізьких душ поміщицьких селян Лютеньки одержали від поміщиків 118 десятин 1166 кв. сажнів землі, за неї вони і в 1900 році платили 207 крб. 46 копійок.
Станом на 1885 рік — складалася з 2 поселень, 8 сільських громад. Населення 7161 — осіб (3499 осіб чоловічої статі та 3662 — жіночої), 1215 дворових господарств.
Невідомий кореспондент у 1907 році писав:
«Трудне життя у нашій Лютенці, що рік то все важче стає. Як поживемо ще років 10—15, то, мабуть, не буде вистачати хліба і на харчі, бо чисельність людей зростає, а земля перестає родити».
З великою радістю зустріли трудящі Лютеньки звістку про повалення самодержавства,Всіх цікавило земельне питання, адже в містечку було значне перенаселення, багато лютенчан, щоб прогодувати багатодітну сім'ю вирішували на заробітки на Донбас або в Таврію. В містечку почалося національне пробудження, відкрилася "Просвіта", драматичні гуртки, ставилися вистави українською мовою. Лютенчани, як і більшість українців зайняли очікувальну позицію - " а що буде далі?". На початку 1918 року в селі був створений ревком на чолі з петроградським більшовиком Івановим. Ревком став здійснювати перші декрети Радянської влади, але більшовики скаржилися на "непонимания вопросов, которые ставит перед крестьянами большевитская власть. Даже беднейшие слои населения в большинстве не поддерживают Советскую власть". Лютенька, як і більшість населених пунктів "переходила з рук в руки", більшовиків вигнали війська УНР, під час Гетьманату, в селі були німецькі війська, побувало містечко у владі денікінських військ.
Наприкінці 1919 року владу на Полтавщині захопили більшовики,які вступили в Україну під приводом боротьби з денікінськими військами на півдні України. В Лютенці вони встановили "советскую власть", в керівництво набрали активістів з найбідніших верств населення у складі: селян І. Д. Перевали, Я. П. Березовського, В. Кійка, Т. Я. Козика, учителя І. Я. Коцюби, робітника з Костянтинівки М. П. Головашича, ткалі А. С. Головашич, що працювала в ткацькій майстерні Лютеньки.
З 7 березня 1923 року по 13 червня 1930 рік Лютенська волость входить в Роменську округу. Не довгий час, до 15 вересня 1930 року входила в Сумський округ..
-
![image]()
Волости и важнейшие селения Европейской России. -
![image]()
Володіння Рощаковських у Гадяцькому повіті -
![image]()
Центральна вулиця. На фоні Успенська церква. Лютенька
До волості входило
- с. Лютенські Будища.
- с. Юр'ївка.
- с. Млини.
Старшинами волості були
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ЛЮТЕ́НСЬКІ БУДИ́ЩА – село Зіньківського району
- Істоія міст і сіл України
- Малороссийский родословник. Том 4 Модзалевский Вадим Львович
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyutenska volost administrativno teritorialna odinicya Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi Lyutenska volostCentr LyutenkaPlosha 11 165 1885 Naselennya 7161 osib 1885 Gustota 58 7 osib km StrukturaLyutenka bula centrom Lyutenskoyi volosti Organ vladi volosne upravlinnya Kerivnictvo volosti obiralosya gromadoyu Uchast u golosuvanni mogli brati tilki zamozhni selyani Bidnyaki i zhinki ne mali pravo golosu Kerivnikami starshinoyu pisarm i pisarchukom obiralisya zamozhni meshkanci Lyutenka bula podilena na 5 vidomstv Na kozhne obirali desyatnika na odin rik pracya yakogo oplachuvalasya derzhavoyu U policiyi bulo tri choloviki 2 strazhnika i uryadnik Okrim starshini na silskomu shodi na kozhen stan selyanskij mishanskij i riznochinskij obirali starostu i zborshika kazenno selyanskij starosta i zborshik mishanskij i riznochinskij starosta i zborshik IstoriyaPislya likvidaciyi manifestom vid 1765 roku kozackogo samovryaduvannya v Ukrayini Lyutenska sotniya Lyutenka staye vlasnickim selom Selo perebuvalo u vlasnosti rodu Mihajla Borohovicha Lyutenskogo sotnika ta Gadyackogo polkovnika Pislya jogo smerti u volodinni jogo druzhini Oleni ta Zahara Roshakovskogo do 1683 do 1747 Vin vikoristovuyuchi prihilne stavlennya do svogo testya getmana Skoropadskogo dobivsya pidtverdzhennya svoyih prav na posag druzhini onuki gadyackogo polkovnika Mihajla Borohovicha Do jogo ruk perehodit mistechko Lyutenka de meshkala druzhina ta sela Sokolivka Lisivka Mlini Pereviz Piznishe priyednav do svoyih volodin selo Petrivku ta hutir bilya sela Svinarnoyi zaraz Sosnivka V ci zh roki chastinu lyutenchan yaki ne mali vlasnoyi zemli tak zvani pidsusidki ostatochno zakripachili ale takih bulo ne bilshe troh desyatkiv Derzhavnih selyan yaki koristuvalisya kazennoyu zemleyu ale buli feodalno zalezhni vid derzhavi vvazhayuchis prote osobisto vilnimi bulo 250 300 cholovik Ale osnovnu chastinu meshkanciv Lyutenki naselyali kozaki v riznij period yihnya kilkist zminyuvalasya ale nikoli yih ne bulo menshe 2 3 kilkisnogo skladu meshkanciv Lyutenki U 1764 roci Lyutenka bula podarovana ostannomu getmanu Ukrayini K Rozumovskomu yakij chastinu kripakiv prodav u kaznu v 1785 roci Todi tut bulo 177 gospodarstv pospolitih yaki volodili 577 desyatinami ornoyi zemli sho rozpodilyalasya dosit nerivnomirno 31 gospodarstvo zovsim ne malo zemli nadili 50 gospodarstv ne perevishuvali 3 desyatin zemli a 68 gospodarstv 6 desyatin Takim chinom nadili 81 gospodarstva z 177 ne zabezpechuvali navit napivgolodnogo isnuvannya silskih trudivnikiv i voni zmusheni buli vdavatisya do zarobitkiv Sered tih kogo prodav Rozumovskij bulo 602 choloviki i 571 zhinka Chimalo bezzemelnih i malozemelnih selyan shob proharchuvati sebe i svoyi sim yi zajmalisya shetinnictvom hodinnyam u dorogu dlya obminu riznih galanterejnih tovariv golok serezhok nitok gaplikiv tosho na shetinu zvidsi i nazva vovnu rogi kinski grivi i hvosti Ne zminilosya stanovishe naselennya i v pershij polovini XIX stolittya Selyani kripakiv yak i inshu vlasnist prodavali abo obminyuvali Os odne z ogoloshen sho drukuvalosya v gazetah togo chasu 19 kvitnya 1848 roku priznacheno dlya prodazhu dlya viplati borgiv gubernskomu sekretaryu i kazennoyi nedoyimki v Lyutenci 6 zhinok zhitlovij budinok z inshimi budivlyami zemli pid budivlyami odna desyatina ornoyi i lisnoyi zemli 30 desyatin Reforma 1861 roku ne vnesla istotnih zmin u zemlevolodinnya najbidnishoyi chastini selyanstva Vono yak bulo tak i zalishalosya bezzemelnim i malozemelnim Do togo zh selyani splachuvali vikupni platezhi 497 revizkih dush derzhavnih selyan Lyutenki oderzhali pid chas reformi 1697 desyatin 1819 kv sazhniv zemli za yaku v 1900 roci viplatili 2536 krb 33 kop vikupnih platezhiv 114 revizkih dush pomishickih selyan Lyutenki oderzhali vid pomishikiv 118 desyatin 1166 kv sazhniv zemli za neyi voni i v 1900 roci platili 207 krb 46 kopijok Stanom na 1885 rik skladalasya z 2 poselen 8 silskih gromad Naselennya 7161 osib 3499 osib cholovichoyi stati ta 3662 zhinochoyi 1215 dvorovih gospodarstv Nevidomij korespondent u 1907 roci pisav Trudne zhittya u nashij Lyutenci sho rik to vse vazhche staye Yak pozhivemo she rokiv 10 15 to mabut ne bude vistachati hliba i na harchi bo chiselnist lyudej zrostaye a zemlya perestaye roditi Z velikoyu radistyu zustrili trudyashi Lyutenki zvistku pro povalennya samoderzhavstva Vsih cikavilo zemelne pitannya adzhe v mistechku bulo znachne perenaselennya bagato lyutenchan shob progoduvati bagatoditnu sim yu virishuvali na zarobitki na Donbas abo v Tavriyu V mistechku pochalosya nacionalne probudzhennya vidkrilasya Prosvita dramatichni gurtki stavilisya vistavi ukrayinskoyu movoyu Lyutenchani yak i bilshist ukrayinciv zajnyali ochikuvalnu poziciyu a sho bude dali Na pochatku 1918 roku v seli buv stvorenij revkom na choli z petrogradskim bilshovikom Ivanovim Revkom stav zdijsnyuvati pershi dekreti Radyanskoyi vladi ale bilshoviki skarzhilisya na neponimaniya voprosov kotorye stavit pered krestyanami bolshevitskaya vlast Dazhe bednejshie sloi naseleniya v bolshinstve ne podderzhivayut Sovetskuyu vlast Lyutenka yak i bilshist naselenih punktiv perehodila z ruk v ruki bilshovikiv vignali vijska UNR pid chas Getmanatu v seli buli nimecki vijska pobuvalo mistechko u vladi denikinskih vijsk Naprikinci 1919 roku vladu na Poltavshini zahopili bilshoviki yaki vstupili v Ukrayinu pid privodom borotbi z denikinskimi vijskami na pivdni Ukrayini V Lyutenci voni vstanovili sovetskuyu vlast v kerivnictvo nabrali aktivistiv z najbidnishih verstv naselennya u skladi selyan I D Perevali Ya P Berezovskogo V Kijka T Ya Kozika uchitelya I Ya Kocyubi robitnika z Kostyantinivki M P Golovashicha tkali A S Golovashich sho pracyuvala v tkackij majsterni Lyutenki Z 7 bereznya 1923 roku po 13 chervnya 1930 rik Lyutenska volost vhodit v Romensku okrugu Ne dovgij chas do 15 veresnya 1930 roku vhodila v Sumskij okrug Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Volodinnya Roshakovskih u Gadyackomu poviti Centralna vulicya Na foni Uspenska cerkva LyutenkaDo volosti vhodilos Lyutenski Budisha s Yur yivka s Mlini Starshinami volosti buli 1865 kozak Chabanivskij zasidatel Berkiz 1870 1974 roku kozak Lyubarec S P 1900 1907 rokah kozak Ivan Maksimovich Skazhenik 1907 1910 kozak Pavlo Polikarp Ivanovich Zlepko 1913 1915 rokah kozak Sergij Dmitrovich Pankovskij DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref LYuTE NSKI BUDI ShA selo Zinkivskogo rajonu Istoiya mist i sil Ukrayini Malorossijskij rodoslovnik Tom 4 Modzalevskij Vadim LvovichPrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref