Люстгартен ( нім. Lustgarten - «парк утіх»,«сад насолод») - парк на Музейному острові в центральному Берліні, був частиною неіснуючого нині Міського палацу. У різний час свого існування парк використовувався для проведення парадів, масових демонстрацій і як міський парк.
Люстгартен | |
---|---|
52°31′07″ пн. ш. 13°23′59″ сх. д. / 52.51861111113877456° пн. ш. 13.39972222224977827° сх. д.Координати: 52°31′07″ пн. ш. 13°23′59″ сх. д. / 52.51861111113877456° пн. ш. 13.39972222224977827° сх. д. | |
Тип | Міський парк |
Статус | пам'ятка культури[d][1] |
Відкрито | 1646 |
Країна | Німеччина |
Розташування | Мітте |
Люстгартен Люстгартен (Німеччина) | |
Люстгартен у Вікісховищі |
Історія
Район Люстгартен спочатку був розбитий в XVI столітті як господарство при палаці, майбутньої резиденції курфюрста (правителя) Бранденбурга, пізніше — центрі прусського королівства. Після спустошення Німеччини під час Тридцятилітньої війни Берлін був перебудований Фрідріхом Вільгельмом (Великим курфюрстом) і його голландської дружиною Луїзою Генріеттою Нассау-Оранської . Курфюрстіна Луїза за допомогою військового інженера Йоганна Моріца і садівника-декоратора Майкла Ханффа у 1646 році перетворила колишній город в офіційний парк з фонтанами і геометрично вирівняними доріжками і дала йому нинішню назву.
У 1713 році Фрідріх Вільгельм I стає королем Пруссії і приступає до перетворення Пруссії в воєнізовану державу. Він викорчував дерева в саду своєї бабусі і перетворив Люстгартен в покритий піском плац: Паризька площа у Бранденбурзьких воріт і Лейпцизька площа в цей час також використовувалися в якості плац-парадів. У 1790 році Фрідріх Вільгельм II дозволив знову перетворити Люстгартен в парк, але під час французької окупації Берліна в 1806 році Наполеон знову розташував тут свої війська.
На початку XIX століття розширені і багатші королівства Пруссії взяли основну участь в забудові центральної частини Берліну. Нова велика класична будівля, Старий музей, було побудовано у північно-західній частині Люстгартен провідним архітектором Карлом Фрідріхом Шинкелем, а у 1826—1829 роках Люстгартен був перебудований Петером Йозефом Ленне . Нові доріжки розділили парк на шість секторів. Тринадцятиметровий фонтан в центрі, керований паровим двигуном, був одним з чудес того часу. У 1831 році біля входу в Старий музей була встановлена знаменита гранітна чаша. У 1871 році фонтан був замінений великим кінним пам'ятником Фрідріху Вільгельму III.
У 1894—1905 роках стару протестантську церкву на північній стороні парку змінив набагато більш високий будинок, Берлінський кафедральний собор, побудований під керівництвом Юліуса Карла Рашдорфа.
У роки Веймарської республіки Люстгартен часто використовувався для проведення політичних демонстрацій. Соціалісти і комуністи часто проводили в Люстгартені мітинги. У серпні 1921 року 500 000 людей протестували проти правого насильства екстремістського толку. Після вбивства міністра закордонних справ Вальтера Ратенау в червні 1922 року в Люстгартене пройшов 250-тисячний мітинг протесту. У лютому 1933 року 200 тисяч осіб брали участь в демонстрації проти нового режиму нацистської партії Адольфа Гітлера, але незабаром громадська опозиція режиму була заборонена.
У нацистській Німеччині Люстгартен був перетворений в місце проведення масових мітингів. У 1934 році він був знову вимощений, а кінна статуя знесена. Гранітну чашу перемістили від Старого музею до Берлінського кафедрального собору.
1942 р. у Люстгартені відкрилася пропагандистська виставка «Радянський рай», яка демонструвала злидні під радянською владою.
До кінця Другої світової війни в 1945 році Люстгартен був розбомбленим пустирем. Німецька Демократична Республіка залишила тротуари часів Гітлера, але навколо всього плацу були посаджені липи, щоб змінити мілітаристський вигляд парку. Весь район був перейменований в площа Маркса і Енгельса . Міський палац був зруйнований, а потім замінений модерністським Палацом Республіки .
Рух з метою відновлення парку Люстгартен в його колишньому вигляді почався після возз'єднання Німеччини у 1991 році. У 1997 році Берлінський сенат доручив ландшафтному архітекторові Хансу Лойдлю перебудувати район в дусі Ленне, і будівельні роботи почалися у 1998 році. Зараз Люстгартен знову є парком в центрі об'єднаного Берліна.
Посилання
- Люстгартен на сайті berlin.de [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Історичні знімки Люстгартен [ 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyustgarten nim Lustgarten park utih sad nasolod park na Muzejnomu ostrovi v centralnomu Berlini buv chastinoyu neisnuyuchogo nini Miskogo palacu U riznij chas svogo isnuvannya park vikoristovuvavsya dlya provedennya paradiv masovih demonstracij i yak miskij park Lyustgarten52 31 07 pn sh 13 23 59 sh d 52 51861111113877456 pn sh 13 39972222224977827 sh d 52 51861111113877456 13 39972222224977827 Koordinati 52 31 07 pn sh 13 23 59 sh d 52 51861111113877456 pn sh 13 39972222224977827 sh d 52 51861111113877456 13 39972222224977827TipMiskij parkStatuspam yatka kulturi d 1 Vidkrito1646Krayina NimechchinaRoztashuvannyaMitteLyustgartenLyustgarten Nimechchina Lyustgarten u VikishovishiIstoriyaRajon Lyustgarten spochatku buv rozbitij v XVI stolitti yak gospodarstvo pri palaci majbutnoyi rezidenciyi kurfyursta pravitelya Brandenburga piznishe centri prusskogo korolivstva Pislya spustoshennya Nimechchini pid chas Tridcyatilitnoyi vijni Berlin buv perebudovanij Fridrihom Vilgelmom Velikim kurfyurstom i jogo gollandskoyi druzhinoyu Luyizoyu Genriettoyu Nassau Oranskoyi Kurfyurstina Luyiza za dopomogoyu vijskovogo inzhenera Joganna Morica i sadivnika dekoratora Majkla Hanffa u 1646 roci peretvorila kolishnij gorod v oficijnij park z fontanami i geometrichno virivnyanimi dorizhkami i dala jomu ninishnyu nazvu U 1713 roci Fridrih Vilgelm I staye korolem Prussiyi i pristupaye do peretvorennya Prussiyi v voyenizovanu derzhavu Vin vikorchuvav dereva v sadu svoyeyi babusi i peretvoriv Lyustgarten v pokritij piskom plac Parizka plosha u Brandenburzkih vorit i Lejpcizka plosha v cej chas takozh vikoristovuvalisya v yakosti plac paradiv U 1790 roci Fridrih Vilgelm II dozvoliv znovu peretvoriti Lyustgarten v park ale pid chas francuzkoyi okupaciyi Berlina v 1806 roci Napoleon znovu roztashuvav tut svoyi vijska Na pochatku XIX stolittya rozshireni i bagatshi korolivstva Prussiyi vzyali osnovnu uchast v zabudovi centralnoyi chastini Berlinu Nova velika klasichna budivlya Starij muzej bulo pobudovano u pivnichno zahidnij chastini Lyustgarten providnim arhitektorom Karlom Fridrihom Shinkelem a u 1826 1829 rokah Lyustgarten buv perebudovanij Peterom Jozefom Lenne Novi dorizhki rozdilili park na shist sektoriv Trinadcyatimetrovij fontan v centri kerovanij parovim dvigunom buv odnim z chudes togo chasu U 1831 roci bilya vhodu v Starij muzej bula vstanovlena znamenita granitna chasha U 1871 roci fontan buv zaminenij velikim kinnim pam yatnikom Fridrihu Vilgelmu III U 1894 1905 rokah staru protestantsku cerkvu na pivnichnij storoni parku zminiv nabagato bilsh visokij budinok Berlinskij kafedralnij sobor pobudovanij pid kerivnictvom Yuliusa Karla Rashdorfa Lyustgarten u 1900 roci viglyad na pivnichnij zahid ta Starij muzej U roki Vejmarskoyi respubliki Lyustgarten chasto vikoristovuvavsya dlya provedennya politichnih demonstracij Socialisti i komunisti chasto provodili v Lyustgarteni mitingi U serpni 1921 roku 500 000 lyudej protestuvali proti pravogo nasilstva ekstremistskogo tolku Pislya vbivstva ministra zakordonnih sprav Valtera Ratenau v chervni 1922 roku v Lyustgartene projshov 250 tisyachnij miting protestu U lyutomu 1933 roku 200 tisyach osib brali uchast v demonstraciyi proti novogo rezhimu nacistskoyi partiyi Adolfa Gitlera ale nezabarom gromadska opoziciya rezhimu bula zaboronena U nacistskij Nimechchini Lyustgarten buv peretvorenij v misce provedennya masovih mitingiv U 1934 roci vin buv znovu vimoshenij a kinna statuya znesena Granitnu chashu peremistili vid Starogo muzeyu do Berlinskogo kafedralnogo soboru 1942 r u Lyustgarteni vidkrilasya propagandistska vistavka Radyanskij raj yaka demonstruvala zlidni pid radyanskoyu vladoyu Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 roci Lyustgarten buv rozbomblenim pustirem Nimecka Demokratichna Respublika zalishila trotuari chasiv Gitlera ale navkolo vsogo placu buli posadzheni lipi shob zminiti militaristskij viglyad parku Ves rajon buv perejmenovanij v plosha Marksa i Engelsa Miskij palac buv zrujnovanij a potim zaminenij modernistskim Palacom Respubliki Ruh z metoyu vidnovlennya parku Lyustgarten v jogo kolishnomu viglyadi pochavsya pislya vozz yednannya Nimechchini u 1991 roci U 1997 roci Berlinskij senat doruchiv landshaftnomu arhitektorovi Hansu Lojdlyu perebuduvati rajon v dusi Lenne i budivelni roboti pochalisya u 1998 roci Zaraz Lyustgarten znovu ye parkom v centri ob yednanogo Berlina PosilannyaLyustgarten na sajti berlin de 6 listopada 2020 u Wayback Machine nim Istorichni znimki Lyustgarten 1 travnya 2009 u Wayback Machine Berlin cultural heritage database za red Senate Department for Urban Development and the Environment d Track Q21776846d Track Q21776837