Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Люди чорного кола» (англ. The People of the Black Circle) — одне з фентезійних оповідань американського письменника Роберта Говарда про Конана з Кімерії, події якого відбуваються в вигаданої автором Хайборійській ері. Оповідання написане у 1934 році і по частинам опубліковане в вересневому, жовтневому та листопадовому випусках журналу «Weird Tales».
| Люди чорного кола | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. The People of the Black Circle | ||||
 | ||||
| Жанр | фентезі | |||
| Форма | повість | |||
| Автор | Роберт Говард | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1934 | |||
| Опубліковано | 1934 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | журнал «Weird Tales» | |||
| Попередній твір | Червона Цитадель | |||
| Наступний твір | Чорний колос | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Король Вендії гине від чародійства чорних чаклунів з гори Їмша (англ. Yimsha), його сестра вимушена прикінчити його, щоб перервати його страждання.
Сестра короля, Деві Жасмина, вирушає до губернатора Пешкаурі, Чандера Шана, якому вдалося взяти в полон кілька вождів афгулів, одного з народів які населяли Хімелійські гори. Згідно з її задумом, Конан, як вождь племені, повинен принести голови чорних чаклунів в обмін на звільнення сімох вождів. Уночі Конан, приходить до Чандера Шана для обговорень, під час розмови до губернатора приходить Деві і Конан викрадає її.
Дівчина з оточення Деві на ім'я Гітара, непомітно зникає з палацу, щоб передати інформацію Хемсі (англ. Khemsa), та його керівнику Керім Шаху. Хемса, хоч і був чаклуном, але не був членом Чорного Кола, він лише використовував знання яке йому надали. Закохана у нього дівчина пропонує нічого не говорити Керіму, а самим перехопити Деві у кімерійця. Коли Хемса погоджується, вона пропонує вбити Керім Шаха, але чаклун відмовляється, бо це протиречить його сумлінності. Пара уходить з шатра, а Керім Шах, який в цей час зображував сплячого, з полегшенням піднімається з ліжка. Він відмічає, що тепер він не має зв'язку з Чорними чаклунами. Керім Шах, пише листа Хосра Хану, губернатору Секундерама, де описує те, що зміг підслухати з розмови Хемси та його подруги Гітари. Уночі Хамса прокрадається до Пешкаурі, та вбиває в'язнів, після цього пара відбуває до Афгулістана.
Хемса зачаклував одного з вазулів (англ. wazuli), доручаючи йому передати вождю Яру Афзалу, у якого зупинився Конан, шар Йезуда. У руках вождя вазулів шар обертається на павука і жалить його, від чого він помирає. Рятуючись від люті вазулів, Конан і Деві натикаються на Хемсу і збивають його. Їдучі далі до Афгулістану, у селищі галзаїв (англ. galzai), Конан купує у місцевої дівчини одяг для своєї полонянки. Під час розмови кімерійця з вендійкою, він згадує, що шар який отримав Яр Афзал нагадав йому велику перлину, які носять дівчини з храму Єзуда (англ. Yezud), які танцюють біля чорного кам'яного павука. Якому вони поклоняються. І павук, який вислизнув з пальців померлого вазула, нагадував зменшену копію цього бога. Під час подорожі герої знову зустрічають Хемсу. Між Конаном та Хемсу відбувається сутичка, яку перериває шарлатова крапка яка спускалася з гори. Це були чотири чаклуна Кола, які прилетіли з гори Йімша, вони скидають у прірву Гітару та Хемсу і захоплюють Деві.
Конан вирішує звільнити Деві і відплатити чаклунам. По дорозі він зустрічає афгулів, але замість допомоги вони напали на Конана, бо вирішили, що саме він повинен в смерті їх вождів. Пізніше кімерієць знаходить Хемсу, життя в якому ледь існує підтримуючись чаклунством. Чаклун охочий відплатити своїм колишнім повелителям, дає Конану свій зачарований пояс і зі словами, що йде до Гітари у пекло помирає. Конана наздоганяє загін іракзаїв, очолюваних Керім Шахом, який знав Конана ще за часів коли той був гетьманом козаків. Після розмови, кімерієць і гірканець їдуть визволяти Жасмину разом.
Головний чаклун хоче зробити з Деві наложницю і, намагаючись зломити волю полонянки, піддає її тортурам. Конан з Керім Шахом та іракзаями штурмують твердиню чаклунів. Спершу вони стикаються з молодшими чаклунами у зелених рясах. Після перемогою над ними, вони потрапляють у твердиню і стикаються з чотирма Чорними віщунами. Під їх чарами всі іракзаїв гинуть, але Конан розбиває кришталеву сферу і вбиває чорних чаклунів. Конану вдається звільнити Деві і разом з нею вони залишають цитадель.
Після спуску вони бачать як туранці тіснять афгулів, які йшли за слідами Конана. Через деякий час з'являються вендійці і Деві їде до них, щоб зупинити битву. Вендійці нападають на туранців, і разом з афгулами розбивають їх. Згодом афгули зрозумівши, що Конан їх не зраджував, знову признають його головування, а Делі повертається в оточенні ведійських аристократів. Під час розмови, з неба на неї падає величезна птиця, яку вбиває кімерієць. Під час падіння птиця перетворюється на людину в чорному одязі. Деві та Конан прощаються, щоб можливо зустрітися знову.
Створюючи всесвіт Хайборійської ери (світ Конана) Роберт Говард та його послідовники неодноразово використовували назви реальних історичних племен, народів, соціальних груп, а також назв місцин де відбуваються події. Так волею фантазії у циклі творів з'являються козаки.
У цьому оповіданні тема козацтва у Хайборійській ері майже не розкривається, але це є відсилкою до подій оповідання «Залізний демон». При розмові з Конаном, Керім Шах говорить, що пам'ятає його ще як козацького гетьмана.
 |
Оригінальний текст (англ.) "And I knew you, in the days when you were a hetman of the kozak steppes; so I know your ambition is wholesale plunder. You want to loot Vendhya, and to twist out a huge ransom for Yasmina." |  |
Головні герої
- Конан — головний герой серії оповідань Говарда. Варвар кімерієць;
- Деві Жасмина — принцеса Вендії, сестра покійного короля;
- Хемса — чаклун, на службі у чаклунів Чорного Кола;
- Керім Шах — туранський шпигун.
Цікаві факти
- Головний чаклун Чорного Кола, при розмові з Деві Жасминою говорить, що народився на цій планеті, але дуже давно. Це одне із згадувань у творах Говарда, що життя існує і на інших планетах.
Історія публикацій
- Журнал Weird Tales , 1934;
- The Sword of Conan (Gnome Press, 1952);
- Conan the Adventurer (Lancer Books, 1966);
- The Conan Chronicles Volume 1: The People of the Black Circle (Gollancz, 2000);
- Conan of Cimmeria: Volume Two (1934): The Bloody Crown of Conan (Del Rey Books, 2005).
Примітки
Посилання
- Синопсис, персонажі, місця подій і історія публікацій [ 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Текст оповідання (рос.)
- Conan the Barbarian at AmratheLion.com [ 3 вересня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Conan.com: The official website [ 10 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — .
- Говард Роберт. Конан, варвар із Кімерії. — Харків: Школа, 2005. — 464 с. (збірка новел, серія «Бібліотека пригод»).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudi chornogo kola angl The People of the Black Circle odne z fentezijnih opovidan amerikanskogo pismennika Roberta Govarda pro Konana z Kimeriyi podiyi yakogo vidbuvayutsya v vigadanoyi avtorom Hajborijskij eri Opovidannya napisane u 1934 roci i po chastinam opublikovane v veresnevomu zhovtnevomu ta listopadovomu vipuskah zhurnalu Weird Tales Lyudi chornogo kolaangl The People of the Black CircleObkladinka zhurnalu Weird Tales ZhanrfenteziFormapovistAvtorRobert GovardMovaanglijskaNapisano1934Opublikovano1934Krayina SShAVidavnictvozhurnal Weird Tales Poperednij tvirChervona CitadelNastupnij tvirChornij kolos Cej tvir u VikishovishiSyuzhetKorol Vendiyi gine vid charodijstva chornih chakluniv z gori Yimsha angl Yimsha jogo sestra vimushena prikinchiti jogo shob perervati jogo strazhdannya Sestra korolya Devi Zhasmina virushaye do gubernatora Peshkauri Chandera Shana yakomu vdalosya vzyati v polon kilka vozhdiv afguliv odnogo z narodiv yaki naselyali Himelijski gori Zgidno z yiyi zadumom Konan yak vozhd plemeni povinen prinesti golovi chornih chakluniv v obmin na zvilnennya simoh vozhdiv Unochi Konan prihodit do Chandera Shana dlya obgovoren pid chas rozmovi do gubernatora prihodit Devi i Konan vikradaye yiyi Divchina z otochennya Devi na im ya Gitara nepomitno znikaye z palacu shob peredati informaciyu Hemsi angl Khemsa ta jogo kerivniku Kerim Shahu Hemsa hoch i buv chaklunom ale ne buv chlenom Chornogo Kola vin lishe vikoristovuvav znannya yake jomu nadali Zakohana u nogo divchina proponuye nichogo ne govoriti Kerimu a samim perehopiti Devi u kimerijcya Koli Hemsa pogodzhuyetsya vona proponuye vbiti Kerim Shaha ale chaklun vidmovlyayetsya bo ce protirechit jogo sumlinnosti Para uhodit z shatra a Kerim Shah yakij v cej chas zobrazhuvav splyachogo z polegshennyam pidnimayetsya z lizhka Vin vidmichaye sho teper vin ne maye zv yazku z Chornimi chaklunami Kerim Shah pishe lista Hosra Hanu gubernatoru Sekunderama de opisuye te sho zmig pidsluhati z rozmovi Hemsi ta jogo podrugi Gitari Unochi Hamsa prokradayetsya do Peshkauri ta vbivaye v yazniv pislya cogo para vidbuvaye do Afgulistana Hemsa zachakluvav odnogo z vazuliv angl wazuli doruchayuchi jomu peredati vozhdyu Yaru Afzalu u yakogo zupinivsya Konan shar Jezuda U rukah vozhdya vazuliv shar obertayetsya na pavuka i zhalit jogo vid chogo vin pomiraye Ryatuyuchis vid lyuti vazuliv Konan i Devi natikayutsya na Hemsu i zbivayut jogo Yiduchi dali do Afgulistanu u selishi galzayiv angl galzai Konan kupuye u miscevoyi divchini odyag dlya svoyeyi polonyanki Pid chas rozmovi kimerijcya z vendijkoyu vin zgaduye sho shar yakij otrimav Yar Afzal nagadav jomu veliku perlinu yaki nosyat divchini z hramu Yezuda angl Yezud yaki tancyuyut bilya chornogo kam yanogo pavuka Yakomu voni poklonyayutsya I pavuk yakij visliznuv z palciv pomerlogo vazula nagaduvav zmenshenu kopiyu cogo boga Pid chas podorozhi geroyi znovu zustrichayut Hemsu Mizh Konanom ta Hemsu vidbuvayetsya sutichka yaku pererivaye sharlatova krapka yaka spuskalasya z gori Ce buli chotiri chakluna Kola yaki priletili z gori Jimsha voni skidayut u prirvu Gitaru ta Hemsu i zahoplyuyut Devi Konan virishuye zvilniti Devi i vidplatiti chaklunam Po dorozi vin zustrichaye afguliv ale zamist dopomogi voni napali na Konana bo virishili sho same vin povinen v smerti yih vozhdiv Piznishe kimeriyec znahodit Hemsu zhittya v yakomu led isnuye pidtrimuyuchis chaklunstvom Chaklun ohochij vidplatiti svoyim kolishnim povelitelyam daye Konanu svij zacharovanij poyas i zi slovami sho jde do Gitari u peklo pomiraye Konana nazdoganyaye zagin irakzayiv ocholyuvanih Kerim Shahom yakij znav Konana she za chasiv koli toj buv getmanom kozakiv Pislya rozmovi kimeriyec i girkanec yidut vizvolyati Zhasminu razom Golovnij chaklun hoche zrobiti z Devi nalozhnicyu i namagayuchis zlomiti volyu polonyanki piddaye yiyi torturam Konan z Kerim Shahom ta irakzayami shturmuyut tverdinyu chakluniv Spershu voni stikayutsya z molodshimi chaklunami u zelenih ryasah Pislya peremogoyu nad nimi voni potraplyayut u tverdinyu i stikayutsya z chotirma Chornimi vishunami Pid yih charami vsi irakzayiv ginut ale Konan rozbivaye krishtalevu sferu i vbivaye chornih chakluniv Konanu vdayetsya zvilniti Devi i razom z neyu voni zalishayut citadel Pislya spusku voni bachat yak turanci tisnyat afguliv yaki jshli za slidami Konana Cherez deyakij chas z yavlyayutsya vendijci i Devi yide do nih shob zupiniti bitvu Vendijci napadayut na turanciv i razom z afgulami rozbivayut yih Zgodom afguli zrozumivshi sho Konan yih ne zradzhuvav znovu priznayut jogo golovuvannya a Deli povertayetsya v otochenni vedijskih aristokrativ Pid chas rozmovi z neba na neyi padaye velichezna pticya yaku vbivaye kimeriyec Pid chas padinnya pticya peretvoryuyetsya na lyudinu v chornomu odyazi Devi ta Konan proshayutsya shob mozhlivo zustritisya znovu Kozaki Hajborijskoyi eriStvoryuyuchi vsesvit Hajborijskoyi eri svit Konana Robert Govard ta jogo poslidovniki neodnorazovo vikoristovuvali nazvi realnih istorichnih plemen narodiv socialnih grup a takozh nazv miscin de vidbuvayutsya podiyi Tak voleyu fantaziyi u cikli tvoriv z yavlyayutsya kozaki U comu opovidanni tema kozactva u Hajborijskij eri majzhe ne rozkrivayetsya ale ce ye vidsilkoyu do podij opovidannya Zaliznij demon Pri rozmovi z Konanom Kerim Shah govorit sho pam yataye jogo she yak kozackogo getmana I ya znayu tebe she vidtodi koli ti buv getmanom u kozackih stepah tomu ya znayu sho tvoyi spravi ce grabizh Vi hochete grabuvati Vendiyu i otrimati velicheznij vikup za Zhasminu Originalnij tekst angl And I knew you in the days when you were a hetman of the kozak steppes so I know your ambition is wholesale plunder You want to loot Vendhya and to twist out a huge ransom for Yasmina Golovni geroyiKonan golovnij geroj seriyi opovidan Govarda Varvar kimeriyec Devi Zhasmina princesa Vendiyi sestra pokijnogo korolya Hemsa chaklun na sluzhbi u chakluniv Chornogo Kola Kerim Shah turanskij shpigun Cikavi faktiGolovnij chaklun Chornogo Kola pri rozmovi z Devi Zhasminoyu govorit sho narodivsya na cij planeti ale duzhe davno Ce odne iz zgaduvan u tvorah Govarda sho zhittya isnuye i na inshih planetah Istoriya publikacijZhurnal Weird Tales 1934 The Sword of Conan Gnome Press 1952 Conan the Adventurer Lancer Books 1966 The Conan Chronicles Volume 1 The People of the Black Circle Gollancz 2000 Conan of Cimmeria Volume Two 1934 The Bloody Crown of Conan Del Rey Books 2005 PrimitkiPosilannyaSinopsis personazhi miscya podij i istoriya publikacij 4 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Tekst opovidannya ros Conan the Barbarian at AmratheLion com 3 veresnya 2006 u Wayback Machine angl Conan com The official website 10 grudnya 2006 u Wayback Machine angl LiteraturaMark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard MonkeyBrain Books 2006 400 s ISBN 9781932265217 Govard Robert Konan varvar iz Kimeriyi Harkiv Shkola 2005 464 s zbirka novel seriya Biblioteka prigod