У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Любча Лю бча біл Любча селище міського типу в Гродненській області

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Любча.

Лю́бча (біл. Любча) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі, у Новогрудському районі. Населення Населення селища становить 1,4 тис. осіб (2006).

смт Любча

Транслітерація назви

Liubča

^d

Основні дані

53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 53.75194° пн. ш. 26.05722° сх. д.Координати: 53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 53.75194° пн. ш. 26.05722° сх. д.

Перша згадка

Статус

з 1940 року

1,4 тис. осіб (2006)

231425

Висота

142 м.н.р.м.

Водний об'єкт

р. Німан

Транспорт, відстані

Найближча залізнична станція

(49 км)

До Мінська

- фізична

100 км

До обласного центру

- фізична

175 км

Любча

Любча у Вікісховищі

Історія

Уперше згадується в 1401 р. у німецьких хроніках, як об'єкт походів хрестоносців. У Великому королівстві литовському належала , Гаштольдам, Кишкам (Я. Кишка заснував тут Любчанський замок (1581), школу й аріанський храм, з XVII століття — кальвіністський собор), з 1606 належала Радзивіллам. У 1590 король Сигізмунд III Ваза надав Любчі магдебурзьке право і герб. Радзивілли з метою економічного зміцнення й збільшення містечка запрошують у нього міщан з Мінська, Новокупка й інших королівських міст. В XVII столітті створюються ремісничі цехи, також існувала друкарня, заснована П. Б. Кмитом, де друкувалася література по медицині, історії, поетичні добутки й ін.

У 1655 р. Любчу взяли козаки Івана Золотаренка і зруйнували замок.

З 1795 у складі російської імперії.

Станом на 1885 рік у містечку, центрі Любчанської волості Новогрудського повіту Мінської губернії, мешкало 670 осіб, налічувалось 60 дворових господарств, існували православна церква, 2 синагоги, школа, 21 лавка.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3374 осіб (1639 чоловічої статі та 1735 — жіночої), з яких 877 — православної віри, 2463 — юдейської.

В 1921–1939 роках у складі Польщі, центр гміни Новогрудського повіту й воєводства.

З 1939 — в БРСР, з 1940 — центр району . З 1954 — в Гродненській області, з 1956 в Новогрудському районі. У 1996 — 540 дворів, 1628 жителів, школа, 7 магазинів, 2 бібліотеки, лікарня й ін.

В замку ведуться археологічні розкопки та реконструкція. Планується відкриття готелю.

Відомі особистості

В поселенні мешкав:

Винар Микола Андрійович (1912—1977) — краєзнавець, педагог.

Галерея

Любча. Ю. Пішки, на початку XIX ст.
Замок Любчі з боку Німану, поч. XX століття
Відновлена вежа замку

Див. також

Любчанський замок

Примітки

. novtic.ucoz.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-107. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Джерела

Lubcz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 393. (пол.).— S. 393-394. (пол.)

Посилання

Любча ў праекце «Глобус» [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] . novtic.ucoz.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.

[2] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-107. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)