Любо Бабич (хорв. Ljubo Babić; *14 червня 1890, Ястребарско, Австро-Угорщина, тепер Хорватія — 14 травня 1974, Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія) — видатний хорватський живописець, графік, театральний оформлювач і художник-костюмер, педагог, мистецтвознавець і критик, теоретик та історик мистецтва, музейник; дійсний член Хорватської академії наук і мистецтв. Як митець, працював у різних техніках — олійними фарбами, темперою, аквареллю, створював малююнки, гравюри та літографії. У міжвоєнний період у 1-й половині ХХ століття Любо Бабич був найвпливовішою фігурою культурно-мистецького життя Загреба.
Любо Бабич | ||||
---|---|---|---|---|
хорв. Ljubo Babić | ||||
Автопортрет Любо Бабича, 1919 | ||||
Народження | 14 червня 1890 Ястребарско, Австро-Угорщина, тепер Хорватія | |||
Смерть | 14 травня 1974 (83 роки) | |||
Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія | ||||
Поховання | Мирогойське кладовище | |||
Національність | хорват | |||
Країна | Австро-Угорщина Югославія | |||
Жанр | живопис (олійний, акварель), графіка, театральні декорація | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | мистецтвознавець, художник | |||
Напрямок | модерн, експресіонізм, сучасне мистецтво | |||
Член | Хорватська академія наук і мистецтв | |||
Роботи в колекції | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Любо Бабич у Вікісховищі | ||||
Співпрацював з театральним режисером Бранком Гавеллою у справі створення театральних декорацій для низки постановок Хорватського національного театру в Загребі. У 1940 році він став повним професором Загребської академії мистецтв. Він організовував і проводив мистецькі виставки як у Хорватії, так і за кордоном, опублікував багато статей в галузях історії мистецтва та критики сучасного йому мистецького процесу. Написав та проілюстрував багато книжок, працював дизайнером плакатів, інтер'єрів, декоратором культурних проектів.
З життя і творчості
Любо Бабич народився 1890 року. У 1908—10 навчався в Загребі, в 1910—13 відвідував Академію мистецтв у Мюнхені, де його навчав живопису Франц фон Штук. У 1913—14 роках він продовжував свої мистецькі студії в Парижі й повернувся на батьківщину на початку Першої світової війни. Його ранні роботи того періоду показують певну схильність до поетичного символізму та модерну. У портретах художник згодом почав більшу увагу зосереджувати на психологічних характеристиках суб'єкта. З 1916 року у творчості Бабича з'явилися експресіоністські ідеї й теми, помітно навіть рух до абстракції, що вилилося у створення деяких із його найкращих робіт. У листопаді 1916 року, у зв'язку з кончиною австро-угорського імператора Франца-Йосифа, на всіх вулицях Загреба виставили чорні прапори. Натхненний цією «картиною», тоді 26-річний Бабич у своїй студії на другому поверсі будинку на вулиці Ілиця почав творити свою картину. На передньому плані довгий, розірваний чорний прапор (він символізує як пригноблені нації під австрійською короною, так і неминучий розпад імперії), за ним — зловісні хмари, а внизу — люди, що йдуть. «Чорний прапор» (Crna zastava) Бабича є одним з найбільш потужних і яскравих образів тогочасного європейського мистецтва, що за своєю композицією не має аналогів.
Подорож художника до Іспанії в 1920 році мала наслідком цикл виразних картин та етюдів. Критики прихильно сприйняли цю підбірку іспанських вуличних сцен, що стала вершиною як живопису власне Бабича, так і хорватського мистецтва XX століття в цілому.
Близько 1930 року митець почав роботу над серією пейзажів і портретів людей з усієї Хорватії. Він мандрував на південь у літні місяці, накидуючи сцени від Колочепа і Пельєшаця до Чіово та Трогіра (1930—36). Працював над тим, що сам назвав «місцеве вираження», вважаючи, що пейзаж, історична минувшина і народне мистецтво здатні виявити характери і вдачу людей. Повернувшись у свою майстерню, він з 1933 по 1939 рік створив вражаючий цикл пейзажів (серія «Рідний край» / Rodni край).
Любо Бабич був також один із творців «золотого віку» Загребського театру в 1920—30-х років. Він дебютував як сценограф у 1918 році, створивши загалом близько 180 декорацій (часто також ескізи костюмів) для драм, комедій та оперних вистав. Його проекти завжди ґрунтувались на логіці подій на сцені, але і він як художник зробив великий внесок у розвиток драматичної дії. Любо Бабич також був засновник першого художнього театру ляльок у Загребі (1920), наступником якого став Загребський театр ляльок (1948), а його сценографія для Всесвітньої виставки «Paris Expo» в 1925 році принесла йому гран-прі.
Літературний доробок Любо Бабича містить 20 книг, брошур і спеціальних видань, близько 400 статей у періодичних виданнях, багато енциклопедичних статей і декілька освітніх програм. На додаток до педагогічних і критичних праць він також лишив по собі низку нотаток про мандрівки й автобіографічні тексти.
Любо Бабич був членом ряду редколегій літературних часописів і редактором Академічного бюлетеня 1957 року. В 1964 році став лауреатом премії імені Владимира Назора — за життєві досягнення. Це найвища нагорода в галузі культури в Хорватії.
Картини Любо Бабича експонуються в таких музеях: Сучасній галереї, Музеї сучасного мистецтва (обидва — Загреб), у Галереї мистецтв (Спліт), Художньому музеї Осієка, Художній галереї (Рієка) у Хорватії, а також у Музеї сучасного мистецтва в Скоп'є (Північна Македонія).
Примітки
- Історія драми [ 25 травня 2011 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт [ 26 лютого 2011 у Wayback Machine.] Хорватського національного театру (Загреб)
- Бабич Любо // Театральная энциклопедия. Том 1/Глав. ред. С. С. Мокульский — М.: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. с илл., 12 л. илл. → електронне посилання [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 4 липня 2011.
Джерела, посилання та література
- Ljubo Babić — versatile Croatian modernist на tinoradman.wordpress.com [ 29 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Бабич Любо // Театральная энциклопедия. Том 1/Глав. ред. С. С. Мокульский — М.: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. с илл., 12 л. илл. → електронне посилання [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Miroslav Krleža, Slikar Ljubo Babić, Vjesnik, Zagreb, 21 (1960)
- Matko Peić, Predgovor (u katalogu retrospektivne izložbe Ljubo Babić), Zagreb 1960
- Vinko Zlamalik, Ljubo Babić, Zagreb 1968
- Igor Zidić, Ljubo Babić. Sentimentalni portret, Hrvatski tjednik, Zagreb, 1 (1971), 1, str. 18
- Igor Zidić, Slikari čistog oka — neke težnje u hrvatskom slikarstvu četvrtog desetljeća (u katalogu izložbe Četvrta decenija — Ekspresionizam boje / Poetski realizam), MSU, Beograd 1971, str. 37-51
- Zdenko Tonković, Kazališni scenograf Ljubo Babić, Prolog, Zagreb, 6 (1974), 21, str. 75-92
- Zlatko Posavac, Teorija umjetnosti slikara Ljube Babića. Prikaz i pokušaj interpretacije, Forum, Zagreb, 14 (1975), 29, str. 83-101
- Jelena Uskoković, Prikaz djela Ljube Babića (u katalogu slikareve retrospektive), MG, Zagreb 1975, str.V.-XIX
- Vladimir Maleković, Grupa trojice, Aspekti hrvatske likovne umjetnosti 1930—1935 (u katalogu izložbe), UP, Zagreb 1976, str. 5-27
- Radovan Ivančević, Ljubo Babić. S puta po Španjolskoj / Notes from a Journey through Spain, GZH & NSB, Zagreb 1990
- José Luis Morales y Marin, Tres maestros de la Pintura Croata (Catálogo de la esposición «Grupo de los tres», Madrid 1994/1995, o. 21-24
- Tonko Maroević, La etapa Espańola de la Obra de Ljubo Babić, ibid., p. 53-56
- Igor Zidić, Ljubo Babić u svjetlu nekih političkih kontroverzija (u katalogu izložbe), TDR, Rovinj 2003, str. 3-12
- Josip Bratulić, Matica hrvatska i hrvatska književnost: kultura knjige u 19. i 20. stoljeću (u: I. Mažuran — J. Bratulić, Spomenica MH 1842.-2002.), Zagreb 2004., str. 128—131, 134—140, 147, 158—161, 163—164, 174
- Petar Selem, Kretanja Ljube Babića (u: Arielov pogled; pretisak iz 1974.), Zagreb 2004., str. 7-20
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubo Babich horv Ljubo Babic 14 chervnya 1890 18900614 Yastrebarsko Avstro Ugorshina teper Horvatiya 14 travnya 1974 Zagreb SFRYu teper Horvatiya vidatnij horvatskij zhivopisec grafik teatralnij oformlyuvach i hudozhnik kostyumer pedagog mistectvoznavec i kritik teoretik ta istorik mistectva muzejnik dijsnij chlen Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv Yak mitec pracyuvav u riznih tehnikah olijnimi farbami temperoyu akvarellyu stvoryuvav malyuyunki gravyuri ta litografiyi U mizhvoyennij period u 1 j polovini HH stolittya Lyubo Babich buv najvplivovishoyu figuroyu kulturno misteckogo zhittya Zagreba Lyubo Babichhorv Ljubo Babic Premiyi Avtoportret Lyubo Babicha 1919Narodzhennya14 chervnya 1890 1890 06 14 Yastrebarsko Avstro Ugorshina teper HorvatiyaSmert14 travnya 1974 1974 05 14 83 roki Zagreb SFRYu teper HorvatiyaPohovannyaMirogojske kladovisheNacionalnisthorvatKrayina Avstro Ugorshina YugoslaviyaZhanrzhivopis olijnij akvarel grafika teatralni dekoraciyaNavchannyaMyunhenska akademiya mistectvDiyalnistmistectvoznavec hudozhnikNapryamokmodern ekspresionizm suchasne mistectvoChlenHorvatska akademiya nauk i mistectvRoboti v kolekciyidNagorodiPremiya Vladimira Nazora 1964 Lyubo Babich u Vikishovishi Spivpracyuvav z teatralnim rezhiserom Brankom Gavelloyu u spravi stvorennya teatralnih dekoracij dlya nizki postanovok Horvatskogo nacionalnogo teatru v Zagrebi U 1940 roci vin stav povnim profesorom Zagrebskoyi akademiyi mistectv Vin organizovuvav i provodiv mistecki vistavki yak u Horvatiyi tak i za kordonom opublikuvav bagato statej v galuzyah istoriyi mistectva ta kritiki suchasnogo jomu misteckogo procesu Napisav ta proilyustruvav bagato knizhok pracyuvav dizajnerom plakativ inter yeriv dekoratorom kulturnih proektiv Z zhittya i tvorchostiLyubo Babich narodivsya 1890 roku U 1908 10 navchavsya v Zagrebi v 1910 13 vidviduvav Akademiyu mistectv u Myunheni de jogo navchav zhivopisu Franc fon Shtuk U 1913 14 rokah vin prodovzhuvav svoyi mistecki studiyi v Parizhi j povernuvsya na batkivshinu na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Jogo ranni roboti togo periodu pokazuyut pevnu shilnist do poetichnogo simvolizmu ta modernu U portretah hudozhnik zgodom pochav bilshu uvagu zoseredzhuvati na psihologichnih harakteristikah sub yekta Z 1916 roku u tvorchosti Babicha z yavilisya ekspresionistski ideyi j temi pomitno navit ruh do abstrakciyi sho vililosya u stvorennya deyakih iz jogo najkrashih robit U listopadi 1916 roku u zv yazku z konchinoyu avstro ugorskogo imperatora Franca Josifa na vsih vulicyah Zagreba vistavili chorni prapori Nathnennij ciyeyu kartinoyu todi 26 richnij Babich u svoyij studiyi na drugomu poversi budinku na vulici Ilicya pochav tvoriti svoyu kartinu Na perednomu plani dovgij rozirvanij chornij prapor vin simvolizuye yak prignobleni naciyi pid avstrijskoyu koronoyu tak i neminuchij rozpad imperiyi za nim zlovisni hmari a vnizu lyudi sho jdut Chornij prapor Crna zastava Babicha ye odnim z najbilsh potuzhnih i yaskravih obraziv togochasnogo yevropejskogo mistectva sho za svoyeyu kompoziciyeyu ne maye analogiv Kartini Lyubo Babicha u Suchasnij galereyi v Zagrebi Podorozh hudozhnika do Ispaniyi v 1920 roci mala naslidkom cikl viraznih kartin ta etyudiv Kritiki prihilno sprijnyali cyu pidbirku ispanskih vulichnih scen sho stala vershinoyu yak zhivopisu vlasne Babicha tak i horvatskogo mistectva XX stolittya v cilomu Blizko 1930 roku mitec pochav robotu nad seriyeyu pejzazhiv i portretiv lyudej z usiyeyi Horvatiyi Vin mandruvav na pivden u litni misyaci nakiduyuchi sceni vid Kolochepa i Pelyeshacya do Chiovo ta Trogira 1930 36 Pracyuvav nad tim sho sam nazvav misceve virazhennya vvazhayuchi sho pejzazh istorichna minuvshina i narodne mistectvo zdatni viyaviti harakteri i vdachu lyudej Povernuvshis u svoyu majsternyu vin z 1933 po 1939 rik stvoriv vrazhayuchij cikl pejzazhiv seriya Ridnij kraj Rodni kraj Lyubo Babich buv takozh odin iz tvorciv zolotogo viku Zagrebskogo teatru v 1920 30 h rokiv Vin debyutuvav yak scenograf u 1918 roci stvorivshi zagalom blizko 180 dekoracij chasto takozh eskizi kostyumiv dlya dram komedij ta opernih vistav Jogo proekti zavzhdi gruntuvalis na logici podij na sceni ale i vin yak hudozhnik zrobiv velikij vnesok u rozvitok dramatichnoyi diyi Lyubo Babich takozh buv zasnovnik pershogo hudozhnogo teatru lyalok u Zagrebi 1920 nastupnikom yakogo stav Zagrebskij teatr lyalok 1948 a jogo scenografiya dlya Vsesvitnoyi vistavki Paris Expo v 1925 roci prinesla jomu gran pri Literaturnij dorobok Lyubo Babicha mistit 20 knig broshur i specialnih vidan blizko 400 statej u periodichnih vidannyah bagato enciklopedichnih statej i dekilka osvitnih program Na dodatok do pedagogichnih i kritichnih prac vin takozh lishiv po sobi nizku notatok pro mandrivki j avtobiografichni teksti Lyubo Babich buv chlenom ryadu redkolegij literaturnih chasopisiv i redaktorom Akademichnogo byuletenya 1957 roku V 1964 roci stav laureatom premiyi imeni Vladimira Nazora za zhittyevi dosyagnennya Ce najvisha nagoroda v galuzi kulturi v Horvatiyi Kartini Lyubo Babicha eksponuyutsya v takih muzeyah Suchasnij galereyi Muzeyi suchasnogo mistectva obidva Zagreb u Galereyi mistectv Split Hudozhnomu muzeyi Osiyeka Hudozhnij galereyi Riyeka u Horvatiyi a takozh u Muzeyi suchasnogo mistectva v Skop ye Pivnichna Makedoniya PrimitkiIstoriya drami 25 travnya 2011 u Wayback Machine na Oficijnij sajt 26 lyutogo 2011 u Wayback Machine Horvatskogo nacionalnogo teatru Zagreb Babich Lyubo Teatralnaya enciklopediya Tom 1 Glav red S S Mokulskij M Sovetskaya enciklopediya 1961 1214 stb s ill 12 l ill elektronne posilannya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 4 lipnya 2011 Dzherela posilannya ta literaturaLjubo Babic versatile Croatian modernist na tinoradman wordpress com 29 travnya 2011 u Wayback Machine angl Babich Lyubo Teatralnaya enciklopediya Tom 1 Glav red S S Mokulskij M Sovetskaya enciklopediya 1961 1214 stb s ill 12 l ill elektronne posilannya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Miroslav Krleza Slikar Ljubo Babic Vjesnik Zagreb 21 1960 Matko Peic Predgovor u katalogu retrospektivne izlozbe Ljubo Babic Zagreb 1960 Vinko Zlamalik Ljubo Babic Zagreb 1968 Igor Zidic Ljubo Babic Sentimentalni portret Hrvatski tjednik Zagreb 1 1971 1 str 18 Igor Zidic Slikari cistog oka neke teznje u hrvatskom slikarstvu cetvrtog desetljeca u katalogu izlozbe Cetvrta decenija Ekspresionizam boje Poetski realizam MSU Beograd 1971 str 37 51 Zdenko Tonkovic Kazalisni scenograf Ljubo Babic Prolog Zagreb 6 1974 21 str 75 92 Zlatko Posavac Teorija umjetnosti slikara Ljube Babica Prikaz i pokusaj interpretacije Forum Zagreb 14 1975 29 str 83 101 Jelena Uskokovic Prikaz djela Ljube Babica u katalogu slikareve retrospektive MG Zagreb 1975 str V XIX Vladimir Malekovic Grupa trojice Aspekti hrvatske likovne umjetnosti 1930 1935 u katalogu izlozbe UP Zagreb 1976 str 5 27 Radovan Ivancevic Ljubo Babic S puta po Spanjolskoj Notes from a Journey through Spain GZH amp NSB Zagreb 1990 Jose Luis Morales y Marin Tres maestros de la Pintura Croata Catalogo de la esposicion Grupo de los tres Madrid 1994 1995 o 21 24 Tonko Maroevic La etapa Espanola de la Obra de Ljubo Babic ibid p 53 56 Igor Zidic Ljubo Babic u svjetlu nekih politickih kontroverzija u katalogu izlozbe TDR Rovinj 2003 str 3 12 Josip Bratulic Matica hrvatska i hrvatska knjizevnost kultura knjige u 19 i 20 stoljecu u I Mazuran J Bratulic Spomenica MH 1842 2002 Zagreb 2004 str 128 131 134 140 147 158 161 163 164 174 Petar Selem Kretanja Ljube Babica u Arielov pogled pretisak iz 1974 Zagreb 2004 str 7 20