Любитівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Ковельського повіту у складі Волинської губернії Російської імперії й Української держави, Волинського воєводства Польщі та Волинської області УРСР. Волосний центр — село Любитів.
Любитівська волость | ||||
Центр | Любитів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 520 (1885) | |||
Населення | 3086 осіб (1885) | |||
Густота | 22.6 осіб / км² | |||
Наступники | Гміна Любитів | |||
Російська імперія
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 3086 осіб (1561 чоловічої статі та 1525 — жіночої), 295 дворових господарства.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 6705 | 3498 |
Приватної власності | 5393 | 2136 |
Казенної власності | 1 | — |
Іншої власності | 421 | 107 |
Загалом | 12520 | 5741 |
Основні поселення волості:
- Любитів — колишнє власницьке село, за 12 верст від повітового міста, 579 осіб, 79 дворів; волосне правління, православна церква, школа, 3 постоялих будинки.
- Будище — колишнє державне село, 195 осіб, 23 двори, цегельний завод.
- Білашів — колишнє влсницьке село, 409 осіб, 43 двори, католицька каплиця, вітряк, смоляний завод.
- Волошки — колишнє державне село, 647 осіб, 53 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Рокитниця — колишнє власницьке село, 299 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок, вітряк, смоляний завод.
Під польською окупацією
Гміна Гміна Любитів пол. Gmina Lubitów | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Ковельський |
Адмінцентр гміни | Любитів |
Тип гміни | сільська |
Громади | 22 |
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перейменовано на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Любітув. Ґміна відносилася до Голобської поліційної округи, входила до Ковельського повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.
Межі
Ґміна Любитів на північному заході межувала з Ковельською міською ґміною. З інших боків межувала тільки з сільськими ґмінами: північ — з ґміною Нєсухоєже (центр село Воля), північний схід — ґміною Повурск, схід — ґміною Голоби, південь — ґміною Купичів, захід — ґміною Турійськ.
Поселення
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення території поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 22 громад:
- Білашів — село: Білашів та урочища: Довгоноси, Крушина, Лана, Нивки, Пердечина, Свинорийське і Захора;
- Білин — село: Білин та урочища: Дворище, Грани, Камінна, Кутелець, Лисиця, Лисищі, Перехристя, Пищики, Ріка, Рожок, Сивця, Став, Шкабара, Вовнищі й Застав;
- Будище — село: Будище та урочища: Болотці, Буслівка, Дилянка, Криниця, Підерпа, Підлюботівщин, Підлипи, Підмалинник, Підворонщин, Заболоття, Загаття, Загороддя, Загребля, Залісок, Запотереб, Застадниця, Застінок і Заволоки;
- Дроздні — село: Дроздні, маєток: Дроздні та урочища: Березця, Березина, Гнідищі, Коротке, Літинщина, Навтрия і Ворона;
- Грушівка — село: Грушівка, колонія: Грушівка та урочища: Кута, Підгороватин і Широке;
- Янівка — колонія: Янівка;
- Каєтанівка — село: Каєтанівка та урочище: Закружі
- Колодежне — село: Колодежне, маєток: Колодежне та урочища: Конішевщина, Малі Березинки, Підприслінське, Прислінське, Привороття, Стадниця, Ставок, Шия і Великі Березинки;
- Колодниця — село: Колодниця;
- Любитів — село: Любитів, урочища: Дубове, Коломлина, Ліски, Потереби, Привороття, Ритне, Рижиць, Великі Вільки, Загуменки, Запуст і Застінок та залізнична станція: Любитів;
- Мар'янка — село: Мар'янка та урочище: Котильне;
- Перковичі — село: Перковичі, маєток: Перковичі та урочища: Батинь, Гора, Колодневе, Колочерця, Ліски, Оснебора, Пісок, Піщанка, Підбродом, Підтерном, Пругин та Жолоби;
- Радомлі — колонія: Радомлі;
- Рокитниця — село: Рокитниця, колонії: Ягідне і Пересіка, маєтки: Пересіка і Рокитниця та урочища: Довга Нива, Городища, Підкадуб, Підкриниця, Постояння, Провалля, Селища, Вали, Забобрівка і Залоселиця;
- Станіславівка — колонія: Станіславівка;
- Стеблі — село: Стеблі, урочища: Березина, Білинські Нивки, Дубрівки, Грани, Круги Стебельські, Підясень, Преська, Пукалівка, Рудка, Волотаха, Задвір і Замутощі та залізнична станція: Стеблі;
- Уховецьк — село: Уховецьк, маєток: Уховецьк та урочища: Берестечко, Березовець, Голоба, Гачищі, Кобилець, Косина, Ладовець, Осепса, Перевісь, Толока, Волочки, Заболоття, Заглиння, Зміна і Жовтовець;
- Волошки — село: Волошки, маєток: Волошки та урочища: Багон, Чистолужа, Дубне, Добриня, Домалнис, Кут-Заклуня, Сидильне, Суховірш і Залісся;
- Ворона — село: Ворона, маєток: Ворона та урочища: Лузги і Підкошира:
- Вілька Любитівська — село: Вілька Любитівська та урочища: Града, Гвоздятин, Потереба і Стягель;
- Засмики — колонія: Засмики;
- Застав'я — село: Застав'я, маєток: Застав'я та урочища: Хлібин, Калинник, Вербинник і Запуче.
СРСР
Після радянської анексії західноукраїнських земель поновлено найменування «Любитівська волость», 27 листопада 1939 р. волость у складі Ковельського повіту увійшла до новоутвореної Волинської області. 17 січня 1940 р. з Любитівської та Нєсухоїзької волостей та міста Ковель утворено Ковельський район, а волості ліквідовані.
Сучасність
Нині громади, що входили до складу волості, належать до Білашівської, Дрозднівської, Любитівської, Радошинської сільських рад і Колодяжненської сільської громади у межах сучасного Ковельського району.
Виноски
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- (польською) . 4 січня 1936. Архів (розділ "Любитівська ґміна") оригіналу за 28 травень 2012. Процитовано 23 липень 2010.
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 32-33 [ 4 травень 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubitivska volost administrativno teritorialna odinicya Kovelskogo povitu u skladi Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi j Ukrayinskoyi derzhavi Volinskogo voyevodstva Polshi ta Volinskoyi oblasti URSR Volosnij centr selo Lyubitiv Lyubitivska volostCentr LyubitivPlosha 12 520 1885 Naselennya 3086 osib 1885 Gustota 22 6 osib km Nastupniki Gmina LyubitivRosijska imperiyaStanom na 1885 rik skladalasya z 8 poselen 8 silskih gromad Naselennya 3086 osib 1561 cholovichoyi stati ta 1525 zhinochoyi 295 dvorovih gospodarstva Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi desyatinSilskih gromad 6705 3498Privatnoyi vlasnosti 5393 2136Kazennoyi vlasnosti 1 Inshoyi vlasnosti 421 107Zagalom 12520 5741 Osnovni poselennya volosti Lyubitiv kolishnye vlasnicke selo za 12 verst vid povitovogo mista 579 osib 79 dvoriv volosne pravlinnya pravoslavna cerkva shkola 3 postoyalih budinki Budishe kolishnye derzhavne selo 195 osib 23 dvori cegelnij zavod Bilashiv kolishnye vlsnicke selo 409 osib 43 dvori katolicka kaplicya vitryak smolyanij zavod Voloshki kolishnye derzhavne selo 647 osib 53 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok Rokitnicya kolishnye vlasnicke selo 299 osib 33 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok vitryak smolyanij zavod Pid polskoyu okupaciyeyuGmina Gmina Lyubitiv pol Gmina Lubitow1921 1939Voyevodstvo VolinskePovit KovelskijAdmincentr gmini LyubitivTip gmini silskaGromadi 22 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin okupovana Polsheyu Volosti bulo perejmenovano na gmini vidpovidno administrativna odinicya otrimala nazvu gmina Lyubituv Gmina vidnosilasya do Golobskoyi policijnoyi okrugi vhodila do Kovelskogo povitu Volinskogo voyevodstva Mezhi ta sklad kolishnoyi volosti zbereglisya sho j za Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi derzhavi Mezhi Gmina Lyubitiv na pivnichnomu zahodi mezhuvala z Kovelskoyu miskoyu gminoyu Z inshih bokiv mezhuvala tilki z silskimi gminami pivnich z gminoyu Nyesuhoyezhe centr selo Volya pivnichnij shid gminoyu Povursk shid gminoyu Golobi pivden gminoyu Kupichiv zahid gminoyu Turijsk Poselennya Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya teritoriyi polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 22 gromad Bilashiv selo Bilashiv ta urochisha Dovgonosi Krushina Lana Nivki Perdechina Svinorijske i Zahora Bilin selo Bilin ta urochisha Dvorishe Grani Kaminna Kutelec Lisicya Lisishi Perehristya Pishiki Rika Rozhok Sivcya Stav Shkabara Vovnishi j Zastav Budishe selo Budishe ta urochisha Bolotci Buslivka Dilyanka Krinicya Piderpa Pidlyubotivshin Pidlipi Pidmalinnik Pidvoronshin Zabolottya Zagattya Zagoroddya Zagreblya Zalisok Zapotereb Zastadnicya Zastinok i Zavoloki Drozdni selo Drozdni mayetok Drozdni ta urochisha Berezcya Berezina Gnidishi Korotke Litinshina Navtriya i Vorona Grushivka selo Grushivka koloniya Grushivka ta urochisha Kuta Pidgorovatin i Shiroke Yanivka koloniya Yanivka Kayetanivka selo Kayetanivka ta urochishe Zakruzhi Kolodezhne selo Kolodezhne mayetok Kolodezhne ta urochisha Konishevshina Mali Berezinki Pidprislinske Prislinske Privorottya Stadnicya Stavok Shiya i Veliki Berezinki Kolodnicya selo Kolodnicya Lyubitiv selo Lyubitiv urochisha Dubove Kolomlina Liski Poterebi Privorottya Ritne Rizhic Veliki Vilki Zagumenki Zapust i Zastinok ta zaliznichna stanciya Lyubitiv Mar yanka selo Mar yanka ta urochishe Kotilne Perkovichi selo Perkovichi mayetok Perkovichi ta urochisha Batin Gora Kolodneve Kolochercya Liski Osnebora Pisok Pishanka Pidbrodom Pidternom Prugin ta Zholobi Radomli koloniya Radomli Rokitnicya selo Rokitnicya koloniyi Yagidne i Peresika mayetki Peresika i Rokitnicya ta urochisha Dovga Niva Gorodisha Pidkadub Pidkrinicya Postoyannya Provallya Selisha Vali Zabobrivka i Zaloselicya Stanislavivka koloniya Stanislavivka Stebli selo Stebli urochisha Berezina Bilinski Nivki Dubrivki Grani Krugi Stebelski Pidyasen Preska Pukalivka Rudka Volotaha Zadvir i Zamutoshi ta zaliznichna stanciya Stebli Uhoveck selo Uhoveck mayetok Uhoveck ta urochisha Berestechko Berezovec Goloba Gachishi Kobilec Kosina Ladovec Osepsa Perevis Toloka Volochki Zabolottya Zaglinnya Zmina i Zhovtovec Voloshki selo Voloshki mayetok Voloshki ta urochisha Bagon Chistoluzha Dubne Dobrinya Domalnis Kut Zaklunya Sidilne Suhovirsh i Zalissya Vorona selo Vorona mayetok Vorona ta urochisha Luzgi i Pidkoshira Vilka Lyubitivska selo Vilka Lyubitivska ta urochisha Grada Gvozdyatin Potereba i Styagel Zasmiki koloniya Zasmiki Zastav ya selo Zastav ya mayetok Zastav ya ta urochisha Hlibin Kalinnik Verbinnik i Zapuche SRSRPislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel ponovleno najmenuvannya Lyubitivska volost 27 listopada 1939 r volost u skladi Kovelskogo povitu uvijshla do novoutvorenoyi Volinskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r z Lyubitivskoyi ta Nyesuhoyizkoyi volostej ta mista Kovel utvoreno Kovelskij rajon a volosti likvidovani SuchasnistNini gromadi sho vhodili do skladu volosti nalezhat do Bilashivskoyi Drozdnivskoyi Lyubitivskoyi Radoshinskoyi silskih rad i Kolodyazhnenskoyi silskoyi gromadi u mezhah suchasnogo Kovelskogo rajonu VinoskiPrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref polskoyu 4 sichnya 1936 Arhiv rozdil Lyubitivska gmina originalu za 28 traven 2012 Procitovano 23 lipen 2010 Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 32 33 4 traven 2017 u Wayback Machine pol DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaCe nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi