Любити…

«Любити …» — радянсько-ізраїльський художній кінофільм 1968 року, знятий режисером , що поєднує в собі елементи ігрового і документального кінематографа. Згідно з визначенням творців картини в титрах, жанр фільму — «кілька незвичайних історій з анкетою і спостереженнями».

Любити…
рос. Любить…
Жанр	драма
Режисер
Сценарист
У головних ролях	Олексій Ейбоженко Маріанна Вертинська Світлана Світлична
Оператор
Композитор	Мікаел Тарівердієв
Художник	С. Булгаков А. Роман
Кінокомпанія	Кіностудія ім. М. Горького Кіностудия «Зодіак» «Сіртей Міхаїл Калик»
Тривалість	73 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР  Ізраїль
Рік	1968
IMDb	ID 0271618

Сюжет

Новела перша

У дощовий день в квартирі під магнітофонний запис танцюють і розмовляють три пари. Самотній молодий чоловік сидить з книгою і розмірковує вголос. Раптом музика закінчується, і чується записаний на плівку діалог чоловіки і жінки. Жінка зізнається в коханні чоловікові. Молоді люди стоять поруч з магнітофоном і слухають.

Новела друга

(заснована на розповіді В. Сапожникова «Перші півні»)

Зимового вечора юнак на ім'я Сергій прощається з дівчиною і в піднесеному настрої йде зав'юженим Ленінградом. На пам'ятнику Петру I він уявляє Хуртовину у вигляді дівчини і запрошує на танець. Потім сідає в трамвай, де бачить кондукторку, що плаче. Він намагається заспокоїти її, а потім проводжає додому. Аня (так звуть дівчину) розповідає, що її кинув коханий, змусивши перед цим зробити аборт. Сергій розбиває його портрет і переконує Аню забути його.

Новела третя

(заснована на розповіді Ю. Казакова «Осінь в дубових лісах»)

На вокзалі прощаються чоловік і жінка. Чоловік намагається порозумітися з жінкою, вмовляє залишитися ще на кілька днів в Москві, говорить про зустріч на Півночі, куди повертається жінка. Вони їдуть на таксі в пошуках готелю, однак ніде немає місць. Вони змушені бродити по місту, заходять в під'їзд, але їх виганяє двірничка. Їдуть за місто, п'ють вино. Розуміючи, що провести час наодинці їм ніде, під ранок повертаються на вокзал. Жінка сідає в вагон. Про зустріч вони вже не домовляються. Чоловік йде. Жінка дивиться йому вслід.

Новела четверта

(заснована на новелі «Літні степові ночі» з роману І. Друце «Тягар нашої доброти»)

Село десь в Молдавії. Пізно ввечері молодий хлопець Мірча повертається додому на возі з сіном. По дорозі він зустрічає дівчину Нуцу, яка явно чекає його і яка йому теж подобається. Провівши ніч разом, молоді люди вранці повертаються в село. Він під'їжджає до свого будинку. Батько бачить дівчину, що сховалася в сіні. Збентежений Мірча повідомляє батькам, що це їх невістка. Сюжет закінчується сценами молдовського весілля.

У ролях

Новела перша:

• Олексій Ейбоженко — хлопець на вечірці
• Маріанна Вертинська — дівчина на вечірці
• Ігор Кваша — Ігор, гість на вечірці
• Катерина Васильєва — подруга Ігоря
• Андрій Миронов — хлопець на вечірці
• Анастасія Вознесенська — дівчина з глобусом
• Валентин Нікулін — самотній гість
•  — жіночий голос з магнітофона

Новела друга:

•  — Сергій
•  — Віра, дівчина Сергія
• Аліса Фрейндліх — Аня
•  — Хуртовина

Новела третя:

• Світлана Світлична — дівчина з півночі
•  — москвич
•  — адміністратор в готелі
• Єлизавета Нікіщихіна — двірничка

Новела четверта:

• Антоніна Лефтій — Нуца
•  — Мірча
•  — Морару

Документальні кадри:

•  — дівчина в кафе

Знімальна група

• Сценарій: , за мотивами оповідань , Авнера Зака і Ісая Кузнецова, Юрія Казакова, .
• Режисер:
• Головний оператор:
• Композитор: Мікаел Тарівердієв
• Текст пісні: Євген Євтушенко
• Режисер хроніки:
• Оператор хроніки: Аркадій Кольцатий
• Художники: С. Булгаков, А. Роман
• Звукооператор: Ю. Оганджанов
• Режисер: І. Сосланд
• Оператор:
• Редактор:
• Асистенти режисера: В. Бурлаку, Л. Лисенко
• Асистенти оператора: В. Ішутін, В. Одольський, А. Чуш
• Грим: Наум Маркзіцер
• Монтажер: Ж. Дубчак, Н. Купцова
• Інструментальний ансамбль під керуванням В. Людвіковського
• Інструментальний ансамбль під керуванням («Співочі гітари»)
• Директор: М. Щербак

Посилання

• Любити… на сайті IMDb (англ.)