Льодовик Скотта англ Scott Glacier головний льодовик довжиною понад 190 км що протягує льоди східно антарктичного крижан

Льодовик Скотта (англ. Scott Glacier) — головний льодовик, довжиною понад 190 км, що «протягує» льоди східно-антарктичного крижаного щита через гори Королеви Мод до льодового шельфу Росса. Льодовик Скотта — це один з кількох великих льодовиків, що «протікають» через Трансантарктичні гори, наряду з льодовиком ^[en] на заході та льодовиками Леверет та Реді на сході.

Льодовик Скотта англ. Scott Glacier
Льодовик Скотта знаходиться біля вершини над льодовим шельфом Росса
Льодовик Скотта
85°45′ пд. ш. 153°00′ зх. д. / 85.750° пд. ш. 153.000° зх. д. / -85.750; -153.000Координати: 85°45′ пд. ш. 153°00′ зх. д. / 85.750° пд. ш. 153.000° зх. д. / -85.750; -153.000
Довжина	190 км
Ширина	до 20 км
Країна	Антарктида
Регіон	Земля Мері Берд, хр. Королеви Мод
Тип	гірський льодовик
Льодовик Скотта у Вікісховищі

Географія

Льодовик Скотта бере свій початок на Антарктичному плато в околицях стрімчака Д'Анджело Блуфф та гори ^[en], і спускається між плато ^[en] та горами ^[en] щоб «влитися» в шельфовий льодовик Росса на захід від гір ^[en].

Гори Таплей, Ескарп Ватсона, гора ^[en] та гори ^[en] визначають східний край льодовика Скотта, тоді як гори ^[en], ^[en], ^[en] і ^[en] визначають західний його край.

Історія

Льодовик Скотта був відкритий в грудні 1929 року геологічною «Антарктичною експедицією Берда» за участі ученого Лауренса Гулда. Консультативним комітетом з питань антарктичних назв (US-ACAN) льодовик був названий на честь знаменитого дослідника Антарктики і підкорювача Південного полюса Роберта Фолкона Скотта, який ймовірно ніколи не бачив цього льодовика, а скоріше за все піднявся на Антарктичне плато через льодовик Бірдмора прямуючи до Південного полюса під час Британської антарктичної експедиції 1910—1913 р.

Див. також

Посилання

Corr, Jerry (1993). The Snotsicle Traverse. East Lansing, Michigan: Franddorson Publications. с. 215.