Леоні́д Петро́вич Лу́цик (28 серпня 1984 — 18 грудня 2014) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Луцик Леонід Петрович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 28 серпня 1984 Заболоття | |
Смерть | 18 грудня 2014 (30 років) Лисичанськ | |
Поховання | Личаківський цвинтар | |
Alma Mater | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Луцик Леонід Петрович у Вікісховищі |
Життєвий шлях
Закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Працював у приватній фірмі.
В часі війни — снайпер, 80-та окрема десантно-штурмова бригада.
18 грудня 2014-го загинув під Лисичанськом, підірвавшись на гранаті — кинувся рятувати побратима. За повідомленням ЗМІ, увечері в розташуванні частини під Лисичанськом (Луганська область) в підсобному приміщенні, де зібрались військові і волонтери, у одного з солдатів розірвалась граната «РГД-5». В результаті на місці загинули 30-річний солдат і 31-річний волонтер.
Без Леоніда лишилися батьки, дружина Оксана, син Володимир й донька Юстина.
22 грудня 2014-го похований в місті Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- недержавною нагородою орденом «Честь та Слава»
- В Заболотті відкрито пам'ятну дошку Василю Білітюку та Леоніду Луцику
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня.
Примітки
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 грудня на YouTube
Джерела
- Луцик Леонід Петрович [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Небесна Гвардія
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leoni d Petro vich Lu cik 28 serpnya 1984 18 grudnya 2014 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lucik Leonid Petrovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya28 serpnya 1984 1984 08 28 ZabolottyaSmert18 grudnya 2014 2014 12 18 30 rokiv LisichanskPohovannyaLichakivskij cvintarAlma MaterLvivskij nacionalnij universitet veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Desantni vijskaFormuvannya 80 OAeMBrVijni bitviVijna na shodi UkrayiniNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Lucik Leonid Petrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lucik Zhittyevij shlyahZakinchiv Lvivskij nacionalnij universitet veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo Pracyuvav u privatnij firmi V chasi vijni snajper 80 ta okrema desantno shturmova brigada 18 grudnya 2014 go zaginuv pid Lisichanskom pidirvavshis na granati kinuvsya ryatuvati pobratima Za povidomlennyam ZMI uvecheri v roztashuvanni chastini pid Lisichanskom Luganska oblast v pidsobnomu primishenni de zibralis vijskovi i volonteri u odnogo z soldativ rozirvalas granata RGD 5 V rezultati na misci zaginuli 30 richnij soldat i 31 richnij volonter Bez Leonida lishilisya batki druzhina Oksana sin Volodimir j donka Yustina 22 grudnya 2014 go pohovanij v misti Lviv Lichakivske kladovishe pole pochesnih pohovan Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno nederzhavnoyu nagorodoyu ordenom Chest ta Slava V Zabolotti vidkrito pam yatnu doshku Vasilyu Bilityuku ta Leonidu Luciku Vshanovuyetsya v memorialnomu kompleksi Zala pam yati v shodennomu rankovomu ceremoniali 18 grudnya Primitki mil gov ua Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Rankovij ceremonial vshanuvannya zagiblih ukrayinskih geroyiv 18 grudnya na YouTubeDzherelaLucik Leonid Petrovich 7 listopada 2016 u Wayback Machine Kniga pam yati zagiblih Nebesna Gvardiya Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 travnya 2015 roku 282 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi