«Луна-9» — радянська автоматична міжпланетна станція для вивчення Місяця та космічного простору. Запущена 31 січня 1966 року. 3 лютого того ж року здійснила першу в історії м'яку посадку на Місяць і передала перші фотографії з його поверхні.
Луна-9 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1966-006A |
NORAD ID | 01954 |
Виготівник | НВО ім. С. О. Лавочкіна |
Тип апарата | Міжпланетний зонд |
Дата запуску | 31 січня 1966 11:41:37 UTC |
Ракета-носій | «Молнія» |
Космодром | Байконур |
Посадка на небесне тіло | |
Небесне тіло | Місяць |
Дата і час посадки | 3 лютого 1966, 18:45:30 UT |
Місце посадки | Океан Бур, 7°05′ пн. ш. 64°22′ зх. д. / 7.08° пн. ш. 64.37° зх. д. |
Попередники та наступники
До станції «Луна-9» було здійснено понад десять невдалих спроб м'якої посадки на Місяць за програмою Е-6. Перший запуск за цією програмою був виконаний 4 січня 1963 року, але двигун 4 ступені ракети-носія не запустився, і станція залишилася на низькій навколоземній орбіті. У 1965 С. П. Корольов ініціював передачу тематики АМС в КБ ім. Лавочкіна, під керівництво Г. Н. Бабакіна, і «Луна-9» стала першим апаратом, підготовленим на новій фірмі із заділу, переданого з ОКБ-1.
Після цього було запущено кілька станцій за програмою Е-6С (Штучний супутник Місяця) і Е-6М. Вони також базувалися на розробках ОКБ-1. Пізніші програми Е-8 і Е-8-5 були вже повністю новими розробками.
Космічний корабель
Спусковий апарат мав масу 99 кг. Щоб витримати швидкість удару 22 км/год (6,1 м/с), він використовував наповнені повітрям подушки. Це був герметичний контейнер з радіоустаткуванням, пристроєм вимірювання часу, системою контролю тепла, науковою апаратурою, джерелом живлення та телевізійною системою.
Запуск і політ до Місяця
«Луна-9» була запущена ракетою «Молнія-М» (серійний номер 103-32) зі стартової позиції 31/6 на космодромі Байконур в Казахській РСР. Старт відбувся в 11:41:37 UTC 31 січня 1966. Спочатку станція була виведена на опорну навколоземну орбіту, а потім стартувала до Місяця. Параметри опорної орбіти були такими: нахил — 51,8°; період обертання — 88 хвилин; мінімальна відстань від поверхні Землі (у перигеї) — 168 км; максимальна (в апогеї) — 219 км. Четвертий ступінь, «Блок-Л», був запущений для підняття перигею орбіти до нового апогею (приблизно 500 000 км) перед переходом «Луни-9» на витягнуту еліптичну геоцентричну орбіту.
Потім космічний корабель розкрутився до 0,67 оборотів в хвилину за допомогою струменя азоту. З 1 лютого в 19:29 UT відбулася корекція курсу за допомогою 48-секундного вмикання двигуна, в результаті якої швидкість змінилася на 71,2 м/с. На висоті 8300 км апарат приготувався до реактивного гальмування і його обертання було зупинене. Гальмування почалося на висоті 75 км. На висоті близько 5 м, коли поверхні торкнувся контактний сенсор, від апарату відділилася посадкова капсула. Вона зіткнулася з поверхнею на швидкості 22 км/год і кілька разів відскочила.
Робота на поверхні
Посадка сталася 3 лютого 1966 о 18:45:30 UT в західній частині Океану Бур, на північний схід від кратера Кавальєрі (біля 7°05′ пн. ш. 64°22′ зх. д. / 7.08° пн. ш. 64.37° зх. д.). 1970 року на честь цієї події цю маленьку ділянку назвали рівниною Посадки (лат. Planitia Descensus).
Приблизно через 250 с після приземлення розкрилися 4 пелюстки оболонки апарата, що стабілізувало його положення на поверхні і дозволило почати роботу. Вже через 15 хвилин було відзнято першу панораму поверхні Місяця, а згодом — кілька нових панорам. Детектор випромінювання, єдиний науковий прилад на борту, відміряв дозу 30 мрад (0,3 мілігрей) на день. Важливим результатом стало встановлення того, що апарат не тоне в місячному пилу. Зі станцією було проведено 7 сеансів зв'язку загальною тривалістю 8 годин 5 хвилин. Останній контакт був о 22:55 UT 6 лютого 1966, коли вичерпався заряд її батарей.
В культурі
Марки різних країн
- Марка НДР
- Марка СРСР
- Марка пошти СРСР, 1966 г.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луна-9 |
- The Mission of Luna 9 [ 24 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Строптивая Селена [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Луна-9 — Жесткий путь к мягкой посадке [ 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Лист місячної карти LAC-56 [ 29 березня 2021 у Wayback Machine.] (місце посадки «Луни-9» — лівіше центру)
Примітки
- Luna 9 [ 13 липня 2013 у Wayback Machine.] // Astronautix
- McDowell, Jonathan. . Jonathan's Space Page. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 14 серпня 2013.
- Luna 9. NASA Space Science Data Coordinated Archive. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 18 лютого 2016.
- Planitia Descensus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luna 9 radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya dlya vivchennya Misyacya ta kosmichnogo prostoru Zapushena 31 sichnya 1966 roku 3 lyutogo togo zh roku zdijsnila pershu v istoriyi m yaku posadku na Misyac i peredala pershi fotografiyi z jogo poverhni Luna 9Osnovni parametriCOSPAR ID 1966 006ANORAD ID 01954Vigotivnik NVO im S O LavochkinaTip aparata Mizhplanetnij zondData zapusku 31 sichnya 1966 11 41 37 UTCRaketa nosij Molniya Kosmodrom BajkonurPosadka na nebesne tiloNebesne tilo MisyacData i chas posadki 3 lyutogo 1966 18 45 30 UTMisce posadki Okean Bur 7 05 pn sh 64 22 zh d 7 08 pn sh 64 37 zh d 7 08 64 37 Luna 9 Maket Luni 9 v Muzeyi aviaciyi ta kosmonavtiki Parizh Poperedniki ta nastupnikiDo stanciyi Luna 9 bulo zdijsneno ponad desyat nevdalih sprob m yakoyi posadki na Misyac za programoyu E 6 Pershij zapusk za ciyeyu programoyu buv vikonanij 4 sichnya 1963 roku ale dvigun 4 stupeni raketi nosiya ne zapustivsya i stanciya zalishilasya na nizkij navkolozemnij orbiti U 1965 S P Korolov iniciyuvav peredachu tematiki AMS v KB im Lavochkina pid kerivnictvo G N Babakina i Luna 9 stala pershim aparatom pidgotovlenim na novij firmi iz zadilu peredanogo z OKB 1 Pislya cogo bulo zapusheno kilka stancij za programoyu E 6S Shtuchnij suputnik Misyacya i E 6M Voni takozh bazuvalisya na rozrobkah OKB 1 Piznishi programi E 8 i E 8 5 buli vzhe povnistyu novimi rozrobkami Kosmichnij korabelSpuskovij aparat mav masu 99 kg Shob vitrimati shvidkist udaru 22 km god 6 1 m s vin vikoristovuvav napovneni povitryam podushki Ce buv germetichnij kontejner z radioustatkuvannyam pristroyem vimiryuvannya chasu sistemoyu kontrolyu tepla naukovoyu aparaturoyu dzherelom zhivlennya ta televizijnoyu sistemoyu Zapusk i polit do Misyacya Luna 9 bula zapushena raketoyu Molniya M serijnij nomer 103 32 zi startovoyi poziciyi 31 6 na kosmodromi Bajkonur v Kazahskij RSR Start vidbuvsya v 11 41 37 UTC 31 sichnya 1966 Spochatku stanciya bula vivedena na opornu navkolozemnu orbitu a potim startuvala do Misyacya Parametri opornoyi orbiti buli takimi nahil 51 8 period obertannya 88 hvilin minimalna vidstan vid poverhni Zemli u perigeyi 168 km maksimalna v apogeyi 219 km Chetvertij stupin Blok L buv zapushenij dlya pidnyattya perigeyu orbiti do novogo apogeyu priblizno 500 000 km pered perehodom Luni 9 na vityagnutu eliptichnu geocentrichnu orbitu Potim kosmichnij korabel rozkrutivsya do 0 67 oborotiv v hvilinu za dopomogoyu strumenya azotu Z 1 lyutogo v 19 29 UT vidbulasya korekciya kursu za dopomogoyu 48 sekundnogo vmikannya dviguna v rezultati yakoyi shvidkist zminilasya na 71 2 m s Na visoti 8300 km aparat prigotuvavsya do reaktivnogo galmuvannya i jogo obertannya bulo zupinene Galmuvannya pochalosya na visoti 75 km Na visoti blizko 5 m koli poverhni torknuvsya kontaktnij sensor vid aparatu viddililasya posadkova kapsula Vona zitknulasya z poverhneyu na shvidkosti 22 km god i kilka raziv vidskochila Robota na poverhniPosadka stalasya 3 lyutogo 1966 o 18 45 30 UT v zahidnij chastini Okeanu Bur na pivnichnij shid vid kratera Kavalyeri bilya 7 05 pn sh 64 22 zh d 7 08 pn sh 64 37 zh d 7 08 64 37 Luna 9 1970 roku na chest ciyeyi podiyi cyu malenku dilyanku nazvali rivninoyu Posadki lat Planitia Descensus Priblizno cherez 250 s pislya prizemlennya rozkrilisya 4 pelyustki obolonki aparata sho stabilizuvalo jogo polozhennya na poverhni i dozvolilo pochati robotu Vzhe cherez 15 hvilin bulo vidznyato pershu panoramu poverhni Misyacya a zgodom kilka novih panoram Detektor viprominyuvannya yedinij naukovij prilad na bortu vidmiryav dozu 30 mrad 0 3 miligrej na den Vazhlivim rezultatom stalo vstanovlennya togo sho aparat ne tone v misyachnomu pilu Zi stanciyeyu bulo provedeno 7 seansiv zv yazku zagalnoyu trivalistyu 8 godin 5 hvilin Ostannij kontakt buv o 22 55 UT 6 lyutogo 1966 koli vicherpavsya zaryad yiyi batarej V kulturiMarki riznih krayin Marka NDR Marka SRSR Marka poshti SRSR 1966 g PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luna 9 The Mission of Luna 9 24 listopada 2012 u Wayback Machine Stroptivaya Selena 28 sichnya 2012 u Wayback Machine Luna 9 Zhestkij put k myagkoj posadke 18 zhovtnya 2010 u Wayback Machine List misyachnoyi karti LAC 56 29 bereznya 2021 u Wayback Machine misce posadki Luni 9 livishe centru PrimitkiLuna 9 13 lipnya 2013 u Wayback Machine Astronautix McDowell Jonathan Jonathan s Space Page Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2013 Luna 9 NASA Space Science Data Coordinated Archive 26 serpnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2016 Planitia Descensus Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology Research Program Arhiv originalu za 25 lyutogo 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016