Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лукреція (лат. Lucretia) (приблизно 500 рік до н. е.) — за переказами, римська жінка, що славилася своєю красою і доброчинністю. Дружина римського патриція Тарквінія Коллатіна і дочка консула Спурія Лукреція Тріціпітіна. Історію Лукреції подано давньоримськими істориками, зокрема Титом Лівієм та Діонісієм Галікарнасським, версії цих двох письменників розрізняються між собою.
| Лукреція | |
|---|---|
 | |
| Народилася | Невідомо |
| Померла | 509 р. до н. е. Коллація |
| Батько | Спурій Лукрецій Триципітін |
| Чоловік | Луцій Тарквіній Коллатін |
| Громадянство | Рим |
За Тітом Лівієм
У 510 році до н. е. римське військо, очолюване царем Тарквінієм Гордим, тримало в облозі місто Ардею. Облога була довгою, тому для воїнів допускалися відпустки, а царські сини влаштовували бенкети. Одного разу, коли вони пили в Сексті Тарквінії, де обідав і Тарквіній Коллатін, чоловік Лукреції, пішла розмова про дружин, яка переросла у змагання: кожен з чоловіків хвалив свою дружину. Коллатін запропонував молодим людям негайно поїхати до Рима, а потім до Коллації, щоб переконатися, наскільки його дружина Лукреція перевершує своєю доброчесністю всіх інших жінок. Коли чоловіки прибули до Рима, царських невісток вони застали на бенкеті, а Лукреція натомість пряла вовну серед прислужниць, що працювали при світлі вогню. Так Лукреція здобула перемогу у змаганні. Проте краса і доброчесність жінки викликали в Сексті Тарквінії бажання силоміць збезчестити її. А поки що молоді люди повернулися на війну.
За кілька днів Секст неочікувано повернувся до Коллації, де був привітно зустрітий. Так він залишився на ніч. Але коли всі заснули, Секст прийшов до спальної кімнати Лукреції і, погрожуючи мечем, наказав їй мовчати та домагався від неї взаємного кохання. Проте, побачивши, що Лукреція не підкориться навіть під страхом смерті, Секст погрожує зганьбити її:
«Бачачи, що Лукреція непохитна, що її не переконати навіть страхом смерті, він, щоб налякати її ще сильніше, пригрозив їй ганьбою: до неї, мовляв, мертвої, в ліжко він підкине, прирізавши, голого раба — нехай говорять, що вона вбита в брудному перелюбстві. Цією жахливою загрозою він здолав її непохитну цнотливість.» (Liv. I. 58)
Лукреція підкорилася. Коли Секст Тарквіній залишив будинок, вона відправила посланців до Рима до батька та до Ардеї до чоловіка, щоб вони негайно прибули з вірними друзями. Спурій Лукрецій прибув з Публієм Валерієм, Коллатін — з Луцієм Юнієм Брутом. Лукреція розказала про все, що відбулося та вимагала від усіх присутніх клятви про помсту.
Усі по порядку клянуться, втішають зневірену, відводячи звинувачення від жертви насильства, звинувачуючи злочинця: грішить думка — не тіло, у кого не було умислу, немає на те і провини.
«Вам, — відповідає вона, — розсудити, що належить йому, а себе я, хоч в гріху не звинувачую, від кари не звільняю; і нехай ніякій розпусниці приклад Лукреції не збережить життя!». Під одежею у неї був захований ніж, встромивши його собі в серце, налягає вона на ніж і падає мертвою." (Liv. I. 58)
Брут дістав ніж, і всі за прикладом Брута поклялися звільнити Рим від царствування Тарквініїв. Тіло Лукреції виносять на площу, збирається натовп, приєднуються озброєні чоловіки; Брут став лідером повстання. Брут проголосив промову, якою спровокував народ видати постанову про вигнання Луція Тарквінія з сім'єю. Коли цар вирушив з табору в Рим для придушення повстання, ворота міста йому не відчинили і оголосили про вигнання. Довелося Тарквінію з двома синами піти до етрусків в місто Цере, а третій син, Секст, вирішив влаштуватися в Габіях, які розглядав як свою вотчину, але був там убитий жителями, які натерпілися від його сваволі. Лукрецій, батько загиблої, як префект міста, призначений на цю посаду ще Тарквінієм Гордим, зібрав центуріатні коміції і провів вибори посадових осіб. Так в 509 році до н. е. була встановлена в Римі республіка, на чолі якої виявилися патриції. Ту ж історію повторює і Овідій (Ovid. Fasti. II. 721—834) з тією лише різницею, що суперечка про жіночу гідність у нього велася безпосередньо між Секстом Тарквінієм і Коллатіном.
Діонісій, переказуючи історію, опускає першу зустріч Секста з Лукрецією. У його викладі Секст Тарквіній випадково зупинився в будинку, коли був відсутній Коллатін, що був посланий батьком у справах з Ардеі в Коллацо. Опинившись під одним дахом з Лукрецією, яка і раніше подобалася йому, царський син примусив її йому віддатися. На ранок він повернувся у військовий табір, а Лукреція у чорному одязі і з приготованим кинджалом вирушає до будинку батька в Рим. Зажадавши скликати якомога більше друзів і родичів, вона розповідає їм про те, що трапилося і встромляє клинок собі в серце.
Питання достовірності історії про Лукрецію
У науці немає єдності думок про справжність цієї історії. Етторе Пайс бачив в ній легенду, що мала відношення до релігійних культів Ардеі і принесену в Рим тільки в другій половині IV століття до н. е. Андреас Альфельда вважав її повністю вигаданою, введеною в III століття до н. е. для того, щоб приховати той неприємний для римлян факт, що останній римський цар був вигнаний етруском Порсенною, а не в результаті народного повстання. Інші історики схиляються до тієї думки, що якщо сама героїня і була вигаданою, то якесь історичне ядро в подіях 509 року до н. е. все ж є. Оскільки немає ясності в походженні цієї історії, то багато хто воліє бачити в ній опоетизовану і романтизовану реальність.
А. В. Коптєв вважає, що історія Лукреції виникла на основі давньогрецького прототипу, використаного римськими істориками, наявність у ній специфічно римських деталей є похідною від ритуальної практики та її осмислення римськими істориками від Акція до Лівія.
Вставка, що відрізняє версію Лівія і Овідія від розповіді Діонісія, повністю сконструйована з таких стереотипних компонентів, як втома від довгої облоги, нудьга молоді через неробства, жіноча тема в розмовах чоловічій компанії, винайдене змагання як вираз агонального духу, свобода етруських жінок в розвагах, на відміну від патріархальної моделі поведінки римської матрони. Ідея «змагання дружин», елліністична по духу, неодноразово зустрічалася в літературі (наприклад, суд Паріса або змагання в красі на Лесбосі). Лукреція виграла змагання відповідно до правил гри, які були визначені чоловіками — вона довела, що є найцнотливішою з усіх жінок або, іншими словами, найзвичайнішою з них. Правила явно надихалися шлюбної політикою Августа. Коли ми бачимо, що ординарна матрона Лукреція пробудила пристрасне бажання Секста Тарквінія, здається очевидним, що Лівій і Овідій прагнули підкріпити ідеал, на який орієнтувало суспільство законодавство Августа. За Коптєвим, легендарне насильство Секста Тарквінія над Лукрецією могло означати його прагнення заволодіти владою поза визначеної йому черги. Одночасно «самогубство» Лукреції підвищило в тріаді статус Брута. Аналогічні історії в грецькій літературі приводять дослідників до висновку, що причиною самогубства Лукреції стало її бажання спонукати родичів помститися Тарквіній за зганьблену честь. Арістотель (Pol. 1311a-b) вказував, що чимало тиранів було скинуто і розлучилося з життям від руки месників за завдану образу.
Символізм самогубства Лукреції полягає у розриві з попередніми нормами передачі влади, орієнтованими на конкретних її носіів.
У інших дослідників драматизм розповіді Лівія викликає асоціацію з наявністю театрального джерела. Багато рис, виділені Гаральдом Гелднером, характеризують історію Лукреції як складову частину римського літературного процесу. В античній літературі вона являла собою скоріше якийсь архетипний зразок жіночої чистоти і доблесті, героїню елегійної поезії, ніж історичний персонаж.
Образ Лукреції у мистецтві
Лукреція. Одна з (Дев'яти Гідних Жінок), поряд з Юдиф'ю і Яїл; в епоху класичного Риму вважалася зразком жіночої та подружнього чесноти. Образ Лукреції мав особливе значення у зображенні жінок в християнському мистецтві. Два епізоди з життя жінки — Насильство над Лукрецією і Смерть Лукреції — були популярні в мистецтві епох Античності, Відродження та Бароко. У четвертому столітті Августин у трактаті Про Град Божий протиставляв Лукрецію цнотливій Сусанні. Він знаходив Сусанну гіднішою наслідування, оскільки вона сподівалася на Господа, коли старці хотіли вчинити над нею насильство, а потім несправедливо звинуватили в розпусті. Лукреція ж, на думку Августина, не могла вважатися гідною жінкою, тому що причиною її самогубства стала гордість і почуття провини (нібито за фізичне задоволення, отримане від близькості з Секстом Тарквінієм). Образ Лукреції увійшов в християнське мистецтво як класичний античний прототип Сусанни. У мистецтві північного і південного бароко Лукрецію зображували на гравюрах повчального характеру, що сприяли моральному вихованню молодих незаміжніх жінок.
Одним з перших малюнків Тараса Шевченка на історичну тематику став «Смерть Лукреції» (1835).
Примітки
- И. Л. Маяк. «Римляне ранней Республики». — М., Изд-во МГУ, 1993
- Коптев А. В. ИСТОРИЯ ДОБРОДЕТЕЛЬНОЙ ЛУКРЕЦИИ: МЕЖДУ ЛИТЕРАТУРОЙ, ПРАВОМ И РИТУАЛОМ"Античный мир и археология". Вып. 13. Саратов, 2009. С. 176—202.
- А. В. Коптев АРХАИЧЕСКИЙ РИМ: ОТ ЦАРЕЙ К КОНСУЛАМ. Вестник РГНФ № 3. 1997. С. 50—58.
- Коптев А. В. ЛЕГЕНДА О ГОРАЦИЯХ И КУРИАЦИЯХ — ФРАГМЕНТ ПЕРЕХОДНОЙ НОРМЫ НАСЛЕДОВАНИЯ ЦАРСКОЙ ВЛАСТИ В АРХАИЧЕСКОМ РИМЕ. ВДИ 1998. № 3. С. 27—52.
- Балух В. О. Історія античної цивілізації: У 3 т. — Т.2. Стародавній Рим: Підручник. — Чернівці: ТОВ "Видавництво «Наші книги», 2008 — с.61\ А. В. Коптев
- А. В. Коптев ЛЕГЕНДА О ГОРАЦИЯХ И КУРИАЦИЯХ — ФРАГМЕНТ ПЕРЕХОДНОЙ НОРМЫ НАСЛЕДОВАНИЯ ЦАРСКОЙ ВЛАСТИ В АРХАИЧЕСКОМ РИМЕ. ВДИ 1998. № 3. С. 27—52.
- Майкапар А.: Персонажи, сюжеты, эмблемы, символы и исторические реалии в западноевропейском искусстве / Сос.: Александр Майкапар., ред.: А. Барагамян. — М.: Директ-Медиа, — 3149. с.
- Козулько А. «Смерть Лукреції» // Шевченківська енциклопедія / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 Пе–С. — С. 851. — 1040 с. — .
Література
- Маяк И. Л. «Римляне ранней Республики». — М., Изд-во МГУ, 1993
- Коптев А. В. АРХАИЧЕСКИЙ РИМ: ОТ ЦАРЕЙ К КОНСУЛАМ. Вестник РГНФ № 3. 1997. С. 50—58.
- Коптев А. В. ЛЕГЕНДА О ГОРАЦИЯХ И КУРИАЦИЯХ — ФРАГМЕНТ ПЕРЕХОДНОЙ НОРМЫ НАСЛЕДОВАНИЯ ЦАРСКОЙ ВЛАСТИ В АРХАИЧЕСКОМ РИМЕ. ВДИ 1998. № 3. С. 27—52.
- Коптев А. В. РИМ И АЛЬБА: К ПРОБЛЕМЕ НАСЛЕДОВАНИЯ ЦАРСКОЙ ВЛАСТИ В АРХАИЧЕСКОМ РИМЕ."Проблемы эволюции общественного строя и международных отношений в истории западноевропейской цивилизации". Сборник статей под ред. Ю. К. Некрасова. Вологда: Русь, 1997. С. 11—30.
- Vgl. Burgess/ Holmstrom 1974, S. 981 und 985
- Майкапар А.: Персонажи, сюжеты, эмблемы, символы и исторические реалии в западноевропейском искусстве / Сос.: Александр Майкапар., ред.: А. Барагамян. — М.: Директ-Медиа, — 3149. с.
- Балух В. О. Історія античної цивілізації: У 3 т. — Т.2. Стародавній Рим: Підручник. — Чернівці: ТОВ "Видавництво «Наші книги», 2008 — с.61
- Коптев А. В. ИСТОРИЯ ДОБРОДЕТЕЛЬНОЙ ЛУКРЕЦИИ: МЕЖДУ ЛИТЕРАТУРОЙ, ПРАВОМ И РИТУАЛОМ «Античный мир и археология». Вып. 13. Саратов, 2009. С. 176—202.
- РИМ — статья из энциклопедии «Кругосвет» [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukreciya lat Lucretia priblizno 500 rik do n e za perekazami rimska zhinka sho slavilasya svoyeyu krasoyu i dobrochinnistyu Druzhina rimskogo patriciya Tarkviniya Kollatina i dochka konsula Spuriya Lukreciya Tricipitina Istoriyu Lukreciyi podano davnorimskimi istorikami zokrema Titom Liviyem ta Dionisiyem Galikarnasskim versiyi cih dvoh pismennikiv rozriznyayutsya mizh soboyu LukreciyaNarodilasya NevidomoPomerla 509 r do n e KollaciyaBatko Spurij Lukrecij TricipitinCholovik Lucij Tarkvinij KollatinGromadyanstvo RimZa Titom LiviyemU 510 roci do n e rimske vijsko ocholyuvane carem Tarkviniyem Gordim trimalo v oblozi misto Ardeyu Obloga bula dovgoyu tomu dlya voyiniv dopuskalisya vidpustki a carski sini vlashtovuvali benketi Odnogo razu koli voni pili v Seksti Tarkviniyi de obidav i Tarkvinij Kollatin cholovik Lukreciyi pishla rozmova pro druzhin yaka pererosla u zmagannya kozhen z cholovikiv hvaliv svoyu druzhinu Kollatin zaproponuvav molodim lyudyam negajno poyihati do Rima a potim do Kollaciyi shob perekonatisya naskilki jogo druzhina Lukreciya perevershuye svoyeyu dobrochesnistyu vsih inshih zhinok Koli choloviki pribuli do Rima carskih nevistok voni zastali na benketi a Lukreciya natomist pryala vovnu sered prisluzhnic sho pracyuvali pri svitli vognyu Tak Lukreciya zdobula peremogu u zmaganni Prote krasa i dobrochesnist zhinki viklikali v Seksti Tarkviniyi bazhannya silomic zbezchestiti yiyi A poki sho molodi lyudi povernulisya na vijnu Za kilka dniv Sekst neochikuvano povernuvsya do Kollaciyi de buv privitno zustritij Tak vin zalishivsya na nich Ale koli vsi zasnuli Sekst prijshov do spalnoyi kimnati Lukreciyi i pogrozhuyuchi mechem nakazav yij movchati ta domagavsya vid neyi vzayemnogo kohannya Prote pobachivshi sho Lukreciya ne pidkoritsya navit pid strahom smerti Sekst pogrozhuye zganbiti yiyi Bachachi sho Lukreciya nepohitna sho yiyi ne perekonati navit strahom smerti vin shob nalyakati yiyi she silnishe prigroziv yij ganboyu do neyi movlyav mertvoyi v lizhko vin pidkine pririzavshi gologo raba nehaj govoryat sho vona vbita v brudnomu perelyubstvi Ciyeyu zhahlivoyu zagrozoyu vin zdolav yiyi nepohitnu cnotlivist Liv I 58 Smert Lukreciyi 1835 mal Tarasa Shevchenka Lukreciya pidkorilasya Koli Sekst Tarkvinij zalishiv budinok vona vidpravila poslanciv do Rima do batka ta do Ardeyi do cholovika shob voni negajno pribuli z virnimi druzyami Spurij Lukrecij pribuv z Publiyem Valeriyem Kollatin z Luciyem Yuniyem Brutom Lukreciya rozkazala pro vse sho vidbulosya ta vimagala vid usih prisutnih klyatvi pro pomstu Usi po poryadku klyanutsya vtishayut znevirenu vidvodyachi zvinuvachennya vid zhertvi nasilstva zvinuvachuyuchi zlochincya grishit dumka ne tilo u kogo ne bulo umislu nemaye na te i provini Vam vidpovidaye vona rozsuditi sho nalezhit jomu a sebe ya hoch v grihu ne zvinuvachuyu vid kari ne zvilnyayu i nehaj niyakij rozpusnici priklad Lukreciyi ne zberezhit zhittya Pid odezheyu u neyi buv zahovanij nizh vstromivshi jogo sobi v serce nalyagaye vona na nizh i padaye mertvoyu Liv I 58 Brut distav nizh i vsi za prikladom Bruta poklyalisya zvilniti Rim vid carstvuvannya Tarkviniyiv Tilo Lukreciyi vinosyat na ploshu zbirayetsya natovp priyednuyutsya ozbroyeni choloviki Brut stav liderom povstannya Brut progolosiv promovu yakoyu sprovokuvav narod vidati postanovu pro vignannya Luciya Tarkviniya z sim yeyu Koli car virushiv z taboru v Rim dlya pridushennya povstannya vorota mista jomu ne vidchinili i ogolosili pro vignannya Dovelosya Tarkviniyu z dvoma sinami piti do etruskiv v misto Cere a tretij sin Sekst virishiv vlashtuvatisya v Gabiyah yaki rozglyadav yak svoyu votchinu ale buv tam ubitij zhitelyami yaki naterpilisya vid jogo svavoli Lukrecij batko zagibloyi yak prefekt mista priznachenij na cyu posadu she Tarkviniyem Gordim zibrav centuriatni komiciyi i proviv vibori posadovih osib Tak v 509 roci do n e bula vstanovlena v Rimi respublika na choli yakoyi viyavilisya patriciyi Tu zh istoriyu povtoryuye i Ovidij Ovid Fasti II 721 834 z tiyeyu lishe rizniceyu sho superechka pro zhinochu gidnist u nogo velasya bezposeredno mizh Sekstom Tarkviniyem i Kollatinom Za Dionisiyem GalikarnaskimDionisij perekazuyuchi istoriyu opuskaye pershu zustrich Seksta z Lukreciyeyu U jogo vikladi Sekst Tarkvinij vipadkovo zupinivsya v budinku koli buv vidsutnij Kollatin sho buv poslanij batkom u spravah z Ardei v Kollaco Opinivshis pid odnim dahom z Lukreciyeyu yaka i ranishe podobalasya jomu carskij sin primusiv yiyi jomu viddatisya Na ranok vin povernuvsya u vijskovij tabir a Lukreciya u chornomu odyazi i z prigotovanim kindzhalom virushaye do budinku batka v Rim Zazhadavshi sklikati yakomoga bilshe druziv i rodichiv vona rozpovidaye yim pro te sho trapilosya i vstromlyaye klinok sobi v serce Pitannya dostovirnosti istoriyi pro LukreciyuU nauci nemaye yednosti dumok pro spravzhnist ciyeyi istoriyi Ettore Pajs bachiv v nij legendu sho mala vidnoshennya do religijnih kultiv Ardei i prinesenu v Rim tilki v drugij polovini IV stolittya do n e Andreas Alfelda vvazhav yiyi povnistyu vigadanoyu vvedenoyu v III stolittya do n e dlya togo shob prihovati toj nepriyemnij dlya rimlyan fakt sho ostannij rimskij car buv vignanij etruskom Porsennoyu a ne v rezultati narodnogo povstannya Inshi istoriki shilyayutsya do tiyeyi dumki sho yaksho sama geroyinya i bula vigadanoyu to yakes istorichne yadro v podiyah 509 roku do n e vse zh ye Oskilki nemaye yasnosti v pohodzhenni ciyeyi istoriyi to bagato hto voliye bachiti v nij opoetizovanu i romantizovanu realnist A V Koptyev vvazhaye sho istoriya Lukreciyi vinikla na osnovi davnogreckogo prototipu vikoristanogo rimskimi istorikami nayavnist u nij specifichno rimskih detalej ye pohidnoyu vid ritualnoyi praktiki ta yiyi osmislennya rimskimi istorikami vid Akciya do Liviya Vstavka sho vidriznyaye versiyu Liviya i Ovidiya vid rozpovidi Dionisiya povnistyu skonstrujovana z takih stereotipnih komponentiv yak vtoma vid dovgoyi oblogi nudga molodi cherez nerobstva zhinocha tema v rozmovah cholovichij kompaniyi vinajdene zmagannya yak viraz agonalnogo duhu svoboda etruskih zhinok v rozvagah na vidminu vid patriarhalnoyi modeli povedinki rimskoyi matroni Ideya zmagannya druzhin ellinistichna po duhu neodnorazovo zustrichalasya v literaturi napriklad sud Parisa abo zmagannya v krasi na Lesbosi Lukreciya vigrala zmagannya vidpovidno do pravil gri yaki buli viznacheni cholovikami vona dovela sho ye najcnotlivishoyu z usih zhinok abo inshimi slovami najzvichajnishoyu z nih Pravila yavno nadihalisya shlyubnoyi politikoyu Avgusta Koli mi bachimo sho ordinarna matrona Lukreciya probudila pristrasne bazhannya Seksta Tarkviniya zdayetsya ochevidnim sho Livij i Ovidij pragnuli pidkripiti ideal na yakij oriyentuvalo suspilstvo zakonodavstvo Avgusta Za Koptyevim legendarne nasilstvo Seksta Tarkviniya nad Lukreciyeyu moglo oznachati jogo pragnennya zavoloditi vladoyu poza viznachenoyi jomu chergi Odnochasno samogubstvo Lukreciyi pidvishilo v triadi status Bruta Analogichni istoriyi v greckij literaturi privodyat doslidnikiv do visnovku sho prichinoyu samogubstva Lukreciyi stalo yiyi bazhannya sponukati rodichiv pomstitisya Tarkvinij za zganblenu chest Aristotel Pol 1311a b vkazuvav sho chimalo tiraniv bulo skinuto i rozluchilosya z zhittyam vid ruki mesnikiv za zavdanu obrazu Simvolizm samogubstva Lukreciyi polyagaye u rozrivi z poperednimi normami peredachi vladi oriyentovanimi na konkretnih yiyi nosiiv U inshih doslidnikiv dramatizm rozpovidi Liviya viklikaye asociaciyu z nayavnistyu teatralnogo dzherela Bagato ris vidileni Garaldom Geldnerom harakterizuyut istoriyu Lukreciyi yak skladovu chastinu rimskogo literaturnogo procesu V antichnij literaturi vona yavlyala soboyu skorishe yakijs arhetipnij zrazok zhinochoyi chistoti i doblesti geroyinyu elegijnoyi poeziyi nizh istorichnij personazh Obraz Lukreciyi u mistectviBottichelli Istoriya Lukreciyi Lukreciya Odna z Dev yati Gidnih Zhinok poryad z Yudif yu i Yayil v epohu klasichnogo Rimu vvazhalasya zrazkom zhinochoyi ta podruzhnogo chesnoti Obraz Lukreciyi mav osoblive znachennya u zobrazhenni zhinok v hristiyanskomu mistectvi Dva epizodi z zhittya zhinki Nasilstvo nad Lukreciyeyu i Smert Lukreciyi buli populyarni v mistectvi epoh Antichnosti Vidrodzhennya ta Baroko U chetvertomu stolitti Avgustin u traktati Pro Grad Bozhij protistavlyav Lukreciyu cnotlivij Susanni Vin znahodiv Susannu gidnishoyu nasliduvannya oskilki vona spodivalasya na Gospoda koli starci hotili vchiniti nad neyu nasilstvo a potim nespravedlivo zvinuvatili v rozpusti Lukreciya zh na dumku Avgustina ne mogla vvazhatisya gidnoyu zhinkoyu tomu sho prichinoyu yiyi samogubstva stala gordist i pochuttya provini nibito za fizichne zadovolennya otrimane vid blizkosti z Sekstom Tarkviniyem Obraz Lukreciyi uvijshov v hristiyanske mistectvo yak klasichnij antichnij prototip Susanni U mistectvi pivnichnogo i pivdennogo baroko Lukreciyu zobrazhuvali na gravyurah povchalnogo harakteru sho spriyali moralnomu vihovannyu molodih nezamizhnih zhinok Odnim z pershih malyunkiv Tarasa Shevchenka na istorichnu tematiku stav Smert Lukreciyi 1835 PrimitkiI L Mayak Rimlyane rannej Respubliki M Izd vo MGU 1993 Koptev A V ISTORIYa DOBRODETELNOJ LUKRECII MEZhDU LITERATUROJ PRAVOM I RITUALOM Antichnyj mir i arheologiya Vyp 13 Saratov 2009 S 176 202 A V Koptev ARHAIChESKIJ RIM OT CAREJ K KONSULAM Vestnik RGNF 3 1997 S 50 58 Koptev A V LEGENDA O GORACIYaH I KURIACIYaH FRAGMENT PEREHODNOJ NORMY NASLEDOVANIYa CARSKOJ VLASTI V ARHAIChESKOM RIME VDI 1998 3 S 27 52 Baluh V O Istoriya antichnoyi civilizaciyi U 3 t T 2 Starodavnij Rim Pidruchnik Chernivci TOV Vidavnictvo Nashi knigi 2008 s 61 A V Koptev A V Koptev LEGENDA O GORACIYaH I KURIACIYaH FRAGMENT PEREHODNOJ NORMY NASLEDOVANIYa CARSKOJ VLASTI V ARHAIChESKOM RIME VDI 1998 3 S 27 52 Majkapar A Personazhi syuzhety emblemy simvoly i istoricheskie realii v zapadnoevropejskom iskusstve Sos Aleksandr Majkapar red A Baragamyan M Direkt Media 3149 s Kozulko A Smert Lukreciyi Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 851 1040 s ISBN 978 966 02 6975 0 LiteraturaMayak I L Rimlyane rannej Respubliki M Izd vo MGU 1993 Koptev A V ARHAIChESKIJ RIM OT CAREJ K KONSULAM Vestnik RGNF 3 1997 S 50 58 Koptev A V LEGENDA O GORACIYaH I KURIACIYaH FRAGMENT PEREHODNOJ NORMY NASLEDOVANIYa CARSKOJ VLASTI V ARHAIChESKOM RIME VDI 1998 3 S 27 52 Koptev A V RIM I ALBA K PROBLEME NASLEDOVANIYa CARSKOJ VLASTI V ARHAIChESKOM RIME Problemy evolyucii obshestvennogo stroya i mezhdunarodnyh otnoshenij v istorii zapadnoevropejskoj civilizacii Sbornik statej pod red Yu K Nekrasova Vologda Rus 1997 S 11 30 Vgl Burgess Holmstrom 1974 S 981 und 985 Majkapar A Personazhi syuzhety emblemy simvoly i istoricheskie realii v zapadnoevropejskom iskusstve Sos Aleksandr Majkapar red A Baragamyan M Direkt Media 3149 s Baluh V O Istoriya antichnoyi civilizaciyi U 3 t T 2 Starodavnij Rim Pidruchnik Chernivci TOV Vidavnictvo Nashi knigi 2008 s 61 Koptev A V ISTORIYa DOBRODETELNOJ LUKRECII MEZhDU LITERATUROJ PRAVOM I RITUALOM Antichnyj mir i arheologiya Vyp 13 Saratov 2009 S 176 202 RIM statya iz enciklopedii Krugosvet 1 chervnya 2016 u Wayback Machine