У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ломако Микола Миколайович Ломако 12 грудня 1953 1953 12 12 Гущенка Кур

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ломако.

Микола Миколайович Ломако (12 грудня 1953(1953-12-12), Гущенка, Курська область — 17 серпня 2021(2021-08-17), Лисичанськ, Луганська область) — український архітектор, головний архітектор Лисичанська, науковий співробітник та екскурсовод Лисичанського міського краєзнавчого музею.

Ломако Микола Миколайович

Народження	12 грудня 1953(1953-12-12) Гущенка, Q18326882?, Новооскольський район, Курська область, РРФСР, СРСР
Смерть	17 серпня 2021(2021-08-17)^[1] (67 років) Лисичанськ, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна^[1]
Країна (підданство)	СРСР Україна
Навчання	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Лисичанськ, Попасна, Привілля
Ломако Микола Миколайович у Вікісховищі

Біографія

Микола Ломако разом з вікіпедистами у Лисичанському міському краєзнавчому музеї

В 1976 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, архітектурний факультет. За дипломний проєкт «Автоматичний гараж на 1000 автомобілів у м. Харкові» відзначений дипломом другого ступеню на всесоюзному конкурсі студентських робіт 1977 року.

В 1976—1987 роках працював у Лисичанському комплексному відділі Державного проєктного інституту «Луганськцивільпроект». З 1987 по 2016 рік — головний архітектор Лисичанська. З 1986 — член Національної спілки архітекторів України.

З 2010 року член Національної спілки краєзнавців України, з 2017 — науковий працівник Лисичанського міського краєзнавчого музею.

Одружений, дружина — Зоя Тихонівна Ломако.

Творчість

Авторські роботи:

Забудова мікрорайонів 3 та 4 (м. Лисичанськ, 1978—1981)
В'їзний знак (м. Лисичанськ, 1977)
Будівля Лисичанського районного нафтопровідного управління на проспекті Перемоги (колишньому Леніна) (м. Лисичанськ, 1983)
Забудова центральної площі (м. Попасна, 1984)
Будівля райвиконкому (м. Попасна, 1984)
Будівля водогрязелікарні (м. Привілля, 1985)
Пам'ятний знак «Воїнам, що форсували Сіверський Донець в 1943 р.» (м. Лисичанськ, 1995)
Пам'ятний знак «Землякам-чорнобильцям» — лисичанам, ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — (м. Лисичанськ, 2001)
Пам'ятник «Воїнам-літунам» — лисичанам, учасникам німецько-радянської війни — (м. Лисичанськ, 2001)

Картографічні роботи Миколи Ломака опубліковані в 9 томі Енциклопедії історії України (2012) та (2015), стаття «Лисичанськ» — в Енциклопедії сучасної України (2017).

Залишились нереалізованими пам'ятники, виконані спільно із заслуженим художником України Миколою Можаєвим «Загиблим шахтарям» та «Генерал Насвітевич».

Учасник низки конкурсів на об'єкти в Луганській області: музею Стаханову в Кадіївці та реконструкції центральної площі в Сєвєродонецьку (перша премія).

Бувши головним архітектором Лисичанська, організував та провів конкурси на проєкт: «Перша шахта Донбасу», гербу та прапору Лисичанська та меморіалу .

Микола Ломако під час вікіекспедиції до Золотарівського заказника

У 2007 році відзначений знаком фонду «Благовіст» Людина року в області містобудівництва архітектури та монументального мистецтва.

У 2010 році нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури» та медаллю за заслуги «Чорнобиль».

Зовнішні відеофайли
	М.Ломако, памятаємо

У травні 2018 року взяв участь у Вікіекспедиції до Золотарівського заказника, що у Попаснянському районі Луганської області.

Наукова праця у краєзнавчому музеї

Поглиблене вивчення історії виникнення та розвитку вугільних шахт Лисичанська, та Лисичанського содового заводу.

Свої досліднтцькі матеріали публікував на сторінці у ФБ Николай Ломако та у загальнодоступній групі "Сліди на сакмі"

Світлини

у Привіллі
м. Попасна
музей Донсоди
портрет
експедиція
дипломна робота

Видання

Давня історія Сєвєродонецька
Лисичанск. История в улицах
Террафоксы и другие лисичане
Роти полку Депрерадовича
С. П. Каленюк, М. М. Ломако. Лисичанськ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

Згадки у ЗМІ

. «Лисичанск Инфо». 01.08.2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 9 травня 2020.(рос.)
НОВАЯ КНИГА О РОДНОМ КРАЕ [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
М. Ломако (14.06.2017). . ЗАРАЗ.ІНФО. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2020.(рос.)
Жадан, Собаки і бельгійський Лисичанськ // 10.08.2020 [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Туристические тропы Лисичанска: в поисках угля в Лисичьей балке //30.10.2020

[ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)

«Шлях, позначений сіллю». Лисичанськ [ 6 березня 2021 у Wayback Machine.]
З індустріалізму в туристичну мекку: молодий активіст руйнує стереотипи про Донбас //15.09.2020 [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Подорож по Донбасу в 1774-му: Яким побачив Бахмут німецький дослідник Гюльденштедт //2021-01-11

[ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]

Лисичий над Дінцем. Наша земля // 03.03.2021 Укрінформ [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
Памяти Николая Ломако // 23.08.2021 ТРК «АКЦЕНТ»(рос.)
М.Бублик (2021). . Укрінформ. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Луганщина скорбит: умер известный краевед Николай Ломако [ 31 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Тут живуть неперевершені люди: Ломако Микола. Автор- Мельничук Олена(рос.)

Ломако М М, памятаємо

Примітки

Пішов з життя краєзнавець з Лисичанська Микола Ломако. Його серце зупинилося в реанімації — 2021.
. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
Декларація: Ломако Микола Миколайович від НАЗК^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.
Конкурс на кращий проект «Привільнянський плацдарм»^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 28 березня 2020.
. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
Террафоксы и другие лисичане [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.

[[https://svoi.city/articles/159976/pomer-kraeznavec-mikola-lomako_Пішов_з_життя_краєзнавець_з_Лисичанська_Микола_Ломако._Його_серце_зупинилося_в_реанімації]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2021.</span><div_style="display:none"></div>-1] Пішов з життя краєзнавець з Лисичанська Микола Ломако. Його серце зупинилося в реанімації — 2021.

[2] . Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.

[3] . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.

[4] Декларація: Ломако Микола Миколайович від НАЗК^{[недоступне посилання]}

[5] . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.

[6] . Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.

[7] Конкурс на кращий проект «Привільнянський плацдарм»^{[недоступне посилання]}

[8] . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.

[9] . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 28 березня 2020.

[10] . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.

[11] Террафоксы и другие лисичане [ 28 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

[12] . Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.

[1]