Локачи́нський райо́н — колишній район у південно-західній частині Волинської області у верхів'ях рік Луги, Стоходу і Турії (басейни Західного Бугу та Прип'яті). Станом на 1 січня 2002 року в районі проживало 25,4 тис. осіб, в тому числі 20,1 тис. сільського населення, що становить 82 відсотки. Загальна площа земель становить 71169 гектарів, в тому числі 51813 — сільськогосподарських угідь, з них ріллі — 43263 гектари. Площа покрита лісом становить 12262 гектари. На території району розміщено 53 сільські населені пункти і одне селище міського типу. Діє районна, одна селищна та 19 сільських рад. Районний центр — Локачі — селище міського типу, розташоване на правому березі річки Луги, за 56 км на захід від обласного центру.
Локачи́нський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Волинська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Волинська область | ||||
Код КОАТУУ: | 0722400000 | ||||
Утворений: | 4 січня 1965 (раніше існував у 1940—1962) | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 21852 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 712 км² | ||||
Густота: | 32.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3374 | ||||
Поштові індекси: | 45500—45552 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Локачі | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 19 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 53 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Мазурок Володимир Максимович | ||||
Голова РДА: | Бакун Василь Іванович | ||||
Вебсторінка: | Локачинська РДА Локачинська районна рада | ||||
Адреса: | 45500, Волинська обл., Локачинський район, смт. Локачі, вул. Миру, 41 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Локачи́нський район у Вікісховищі |
Історія
Район було утворено в січні 1940 року. В грудні 1962 року його ліквідовано, територію передано до складу Володимир-Волинського і Горохівського районів. З січня 1965 року район відновлено.
Назва Локачі походить від дієслова локати, лочити, що означає надмірно їсти. Першими історичними володарями Локачів були князі Чорторийські, які взяли назву від місцевості Чорторийськ над Стиром. Рід свій вони ведуть від Гедиміна, князя Литовського, який жив у 14 віці. У період господарювання Чорторийських у Локачах збудували замок на болотах близько села Козлів — навпроти Локач. Про цей замок згадує Ян Яблонський — воєвода Волинський у 1545 році. Далі володарями Локач стають князі литовські Сангушки, які з'явилися на Волині в Камені-Каширському і Ратному в 1441—1443 роках. Найвідомішим з цього роду був Роман Сангушко (1537—1571) — князь Локач.
У 1625 році Локачі дістаються Людвікові Вільзі. Локачі вже були містечком і мали право на чотири ярмарки. Населення займалося сільським господарством. Налічувалось в Локачах 173 двори. Крім ремісників, шевців, кравців, пекарів, перекупників була ще одна категорія — торгова знать. Становище селян в цей час було нестерпним. Феодали примушували селян відробляти шість днів панщини на тиждень, стягуючи грошові та натуральні податки.
В 1793 році після другого розподілу Польщі, Локачі, як і вся Волинь, попадають під панування Росії. Тривало це до 1917 року.
1812 року Локачі були захоплені військами наполеонівської армії. Наприкінці вересня цього ж року західну частину Волині, в тому числі й Локачі, «визволили» від загарбників російські війська. Більшість місцевих селян брали участь у цій війні і тому вважали, що після закінчення війни одержать свободу. Але їхні сподівання були марними, селяни так і залишилися кріпосними і виконували кріпосні повинності, як і раніше, на користь власника містечка Л. Вільги.
Населення Локачів жило в темряві, панувала суцільна неписемність.
Лише у 1803 році було відкрите парафіяльне училище, яке через брак коштів невдовзі припинило своє існування. Лише з 1817 року розпочалося нормальне навчання в училищі, навчали польською і російською мовами. Навчання в школі майже не було, вона була закрита, лише у 1835 році відновлює свою роботу. Після реформи 1861 року в Локачах виникають перші капіталістичні підприємства. Діяло дві суконні фабрики, цегельний завод. Селяни займалися кустарними промислами, особливо було розвинуте столярне виробництво, виготовлення деяких сільськогосподарських знарядь, ковальська справа, ткацтво, цим займались у кожному господарстві. Вироби збувалися на місцевих ринках та ярмарках, що відбувалися в Локачах.
23 червня 1941 року до Локачів вдерлися німецько-фашистські загарбники. Настали жахливі дні гітлерівської окупації. Німецькі окупанти організували в Локачах масові розстріли, під час яких знищено 3667 чоловік єврейської національності. До Німеччини на каторжні роботи фашисти вивезли 994 чоловіки. В липні 1944 року Локачі було відбито від німецько-фашистських загарбників. У боях за селище смертю хоробрих полягло багато радянських воїнів. На честь їх в центрі селища споруджено пам'ятник.
У 1955 році в Локачах зведено двоповерховий будинок районної ради депутатів трудящих і райкому партії, споруджено нові приміщення побутового комбінату, їдальні, крохмальний завод, раймаг, хлібопекарню, стала до ладу інкубаторно-птахівнича станція, відбудували двоповерхове приміщення середньої школи.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Локачинського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 80,19 % (проголосували 13 814 із 17 227 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,90 % (6 617 виборців); Юлія Тимошенко — 19,97 % (2 759 виборців), Олег Ляшко — 17,52 % (2 420 виборців), Анатолій Гриценко — 4,39 % (607 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,87 %.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Н22, Т 0305 та Т 0311.
Залізничне сполучення відсутнє.
Адміністративний устрій
Район поділяється на 1 селищну і 19 сільських рад, що об'єднують 54 населених пункта. Адміністративний центр — місто Локачі.
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники: Губин (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники: Луга-Свинорийка, Лучний, Окорський, Серна, Чорногузівський, Холопичівський.
Загальнозоологічні заказники: Губинський резерват.
Лісові заказники: Садівська Дача.
Ботанічні пам'ятки природи: Дуб звичайний велетень-1, Дуб звичайний велетень-2, Модриновий ліс, Сосна звичайна велетень.
Гідрологічні пам'ятки природи: Витік річки Турії, Затурцівські джерела, Турійські джерела.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Садиба Липинського.
Музеї
Пам'ятки
Станом на 1 січня 2009 року у Локачинському районі Волинської області нараховується 19 пам'яток архітектури, з яких 7 — національного значення.
- Михайлівська церква і дзвіниця с. Великий Окорськ (1787 р. кінець ХУІІІ)
- Михайлівська церква і дзвіниця с. Кисилин (1777 р.- ХУІІІст.)
- Костел, келія монастиря с. Кисилин
- Луківська церква с. Сірнички (1788 р.)
- Костел Августинів св. Трійці (1641–1642)
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 15 травня 2020 року № 312/2020-рп «Про призначення В.Бакуна головою Локачинської районної державної адміністрації Волинської області»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Волинської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
Література
- Локачинський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.386-413, 394
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Локачинський район |
Володимир-Волинський район | Турійський район | Рожищенський район |
Луцький район | ||
Іваничівський район | Горохівський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lokachi nskij rajo n kolishnij rajon u pivdenno zahidnij chastini Volinskoyi oblasti u verhiv yah rik Lugi Stohodu i Turiyi basejni Zahidnogo Bugu ta Prip yati Stanom na 1 sichnya 2002 roku v rajoni prozhivalo 25 4 tis osib v tomu chisli 20 1 tis silskogo naselennya sho stanovit 82 vidsotki Zagalna plosha zemel stanovit 71169 gektariv v tomu chisli 51813 silskogospodarskih ugid z nih rilli 43263 gektari Plosha pokrita lisom stanovit 12262 gektari Na teritoriyi rajonu rozmisheno 53 silski naseleni punkti i odne selishe miskogo tipu Diye rajonna odna selishna ta 19 silskih rad Rajonnij centr Lokachi selishe miskogo tipu roztashovane na pravomu berezi richki Lugi za 56 km na zahid vid oblasnogo centru Lokachi nskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Volinska oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Volinska oblastKod KOATUU 0722400000Utvorenij 4 sichnya 1965 ranishe isnuvav u 1940 1962 Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 21852 na 1 1 2019 Plosha 712 km Gustota 32 3 osib km Tel kod 380 3374Poshtovi indeksi 45500 45552Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt LokachiSelishni radi 1Silski radi 19Smt 1Sela 53Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Mazurok Volodimir MaksimovichGolova RDA Bakun Vasil IvanovichVebstorinka Lokachinska RDA Lokachinska rajonna radaAdresa 45500 Volinska obl Lokachinskij rajon smt Lokachi vul Miru 41MapaLokachi nskij rajon u VikishovishiIstoriyaRajon bulo utvoreno v sichni 1940 roku V grudni 1962 roku jogo likvidovano teritoriyu peredano do skladu Volodimir Volinskogo i Gorohivskogo rajoniv Z sichnya 1965 roku rajon vidnovleno Nazva Lokachi pohodit vid diyeslova lokati lochiti sho oznachaye nadmirno yisti Pershimi istorichnimi volodaryami Lokachiv buli knyazi Chortorijski yaki vzyali nazvu vid miscevosti Chortorijsk nad Stirom Rid svij voni vedut vid Gedimina knyazya Litovskogo yakij zhiv u 14 vici U period gospodaryuvannya Chortorijskih u Lokachah zbuduvali zamok na bolotah blizko sela Kozliv navproti Lokach Pro cej zamok zgaduye Yan Yablonskij voyevoda Volinskij u 1545 roci Dali volodaryami Lokach stayut knyazi litovski Sangushki yaki z yavilisya na Volini v Kameni Kashirskomu i Ratnomu v 1441 1443 rokah Najvidomishim z cogo rodu buv Roman Sangushko 1537 1571 knyaz Lokach U 1625 roci Lokachi distayutsya Lyudvikovi Vilzi Lokachi vzhe buli mistechkom i mali pravo na chotiri yarmarki Naselennya zajmalosya silskim gospodarstvom Nalichuvalos v Lokachah 173 dvori Krim remisnikiv shevciv kravciv pekariv perekupnikiv bula she odna kategoriya torgova znat Stanovishe selyan v cej chas bulo nesterpnim Feodali primushuvali selyan vidroblyati shist dniv panshini na tizhden styaguyuchi groshovi ta naturalni podatki V 1793 roci pislya drugogo rozpodilu Polshi Lokachi yak i vsya Volin popadayut pid panuvannya Rosiyi Trivalo ce do 1917 roku 1812 roku Lokachi buli zahopleni vijskami napoleonivskoyi armiyi Naprikinci veresnya cogo zh roku zahidnu chastinu Volini v tomu chisli j Lokachi vizvolili vid zagarbnikiv rosijski vijska Bilshist miscevih selyan brali uchast u cij vijni i tomu vvazhali sho pislya zakinchennya vijni oderzhat svobodu Ale yihni spodivannya buli marnimi selyani tak i zalishilisya kriposnimi i vikonuvali kriposni povinnosti yak i ranishe na korist vlasnika mistechka L Vilgi Naselennya Lokachiv zhilo v temryavi panuvala sucilna nepisemnist Lishe u 1803 roci bulo vidkrite parafiyalne uchilishe yake cherez brak koshtiv nevdovzi pripinilo svoye isnuvannya Lishe z 1817 roku rozpochalosya normalne navchannya v uchilishi navchali polskoyu i rosijskoyu movami Navchannya v shkoli majzhe ne bulo vona bula zakrita lishe u 1835 roci vidnovlyuye svoyu robotu Pislya reformi 1861 roku v Lokachah vinikayut pershi kapitalistichni pidpriyemstva Diyalo dvi sukonni fabriki cegelnij zavod Selyani zajmalisya kustarnimi promislami osoblivo bulo rozvinute stolyarne virobnictvo vigotovlennya deyakih silskogospodarskih znaryad kovalska sprava tkactvo cim zajmalis u kozhnomu gospodarstvi Virobi zbuvalisya na miscevih rinkah ta yarmarkah sho vidbuvalisya v Lokachah 23 chervnya 1941 roku do Lokachiv vderlisya nimecko fashistski zagarbniki Nastali zhahlivi dni gitlerivskoyi okupaciyi Nimecki okupanti organizuvali v Lokachah masovi rozstrili pid chas yakih znisheno 3667 cholovik yevrejskoyi nacionalnosti Do Nimechchini na katorzhni roboti fashisti vivezli 994 choloviki V lipni 1944 roku Lokachi bulo vidbito vid nimecko fashistskih zagarbnikiv U boyah za selishe smertyu horobrih polyaglo bagato radyanskih voyiniv Na chest yih v centri selisha sporudzheno pam yatnik U 1955 roci v Lokachah zvedeno dvopoverhovij budinok rajonnoyi radi deputativ trudyashih i rajkomu partiyi sporudzheno novi primishennya pobutovogo kombinatu yidalni krohmalnij zavod rajmag hlibopekarnyu stala do ladu inkubatorno ptahivnicha stanciya vidbuduvali dvopoverhove primishennya serednoyi shkoli 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Lokachinskogo rajonu bula stvorena 51 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 80 19 progolosuvali 13 814 iz 17 227 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 47 90 6 617 viborciv Yuliya Timoshenko 19 97 2 759 viborciv Oleg Lyashko 17 52 2 420 viborciv Anatolij Gricenko 4 39 607 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 87 TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi N22 T 0305 ta T 0311 Zaliznichne spoluchennya vidsutnye Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Lokachinskogo rajonu Rajon podilyayetsya na 1 selishnu i 19 silskih rad sho ob yednuyut 54 naselenih punkta Administrativnij centr misto Lokachi Prirodno zapovidnij fondBotanichni zakazniki Gubin zagalnoderzhavnogo znachennya Gidrologichni zakazniki Luga Svinorijka Luchnij Okorskij Serna Chornoguzivskij Holopichivskij Zagalnozoologichni zakazniki Gubinskij rezervat Lisovi zakazniki Sadivska Dacha Botanichni pam yatki prirodi Dub zvichajnij veleten 1 Dub zvichajnij veleten 2 Modrinovij lis Sosna zvichajna veleten Gidrologichni pam yatki prirodi Vitik richki Turiyi Zaturcivski dzherela Turijski dzherela Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Sadiba Lipinskogo MuzeyiMuzej sadiba V Lipinskogo Pam yatkiDokladnishe Perelik pam yatok istoriyi Lokachinskogo rajonu Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Lokachinskogo rajonu Stanom na 1 sichnya 2009 roku u Lokachinskomu rajoni Volinskoyi oblasti narahovuyetsya 19 pam yatok arhitekturi z yakih 7 nacionalnogo znachennya Mihajlivska cerkva i dzvinicya s Velikij Okorsk 1787 r kinec HUIII Mihajlivska cerkva i dzvinicya s Kisilin 1777 r HUIIIst Kostel keliya monastirya s Kisilin Lukivska cerkva s Sirnichki 1788 r Kostel Avgustiniv sv Trijci 1641 1642 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 travnya 2020 roku 312 2020 rp Pro priznachennya V Bakuna golovoyu Lokachinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Volinskoyi oblasti ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 7 bereznya 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Volinskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniLiteraturaLokachinskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 386 413 394PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lokachinskij rajon Volodimir Volinskij rajon Turijskij rajon Rozhishenskij rajonLuckij rajonIvanichivskij rajon Gorohivskij rajon