Гліб Євге́нович Лози́но-Лози́нський (* 25 грудня 1909 (7 січня 1910), Київ — † 28 листопада 2001, Москва, РФ) — радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.
Лозино-Лозинський Гліб Євгенович | |
---|---|
рос. Глеб Евгеньевич Лозино-Лозинский | |
Народився | 25 грудня 1909 (7 січня 1910) Київ, Російська імперія |
Помер | 28 листопада 2001 (91 рік) Москва, Росія |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР Росія |
Діяльність | бортінженер |
Галузь | конструктор |
Alma mater | НТУ «ХПІ» |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Знання мов | російська |
Партія | КПРС |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в сім'ї дворянина, присяжного повіреного 25 грудня 1909 року за «старим стилем», і позаяк у документи зміну дати не внесли, своїм днем народження вважав 25 грудня.
Родина тривалий час мешкала в Кременчуку. Тут Гліб закінчив трудову школу (пішов одразу в 7-й клас), у професійно-технічній школі отримав фах слюсаря.
1926 — поступив у Харківський механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив 1930 року (кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «Паротехніка»). За розподілом потрапив на Харківський турбогенераторний завод.
1932 — перейшов на роботу в Харківський авіаційний інститут інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського (ГТД) РТД-1 (був використаний у важкому бомбардувальнику А.Туполєва).
1939 — переведений до Центрального котло-турбінного інституту (ЦКТІ, Ленінград). Разом з А. М. Люлькою розробляв проєкт авіаційної силової установки з поршневим двигуном і .
Початок 1941 р. — повертається в Україну (до Києва).
Серпень 1941 р. — через наступ німецьких військ евакуйований до Куйбишева.
Березень 1942 р. — прийнятий до конструкторського бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МіГ. Згодом разом із КБ А.Мікояна переїхав до Москви.
По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в США ракетоплана «Х-15».
Багаторазова авіаційно-космічна система (АКС) «Спіраль» складалася з орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем та гіперзвукового літака-розгонника. Запуск орбітального ступеня повинен був відбуватися на висоті 24-30 кілометрів на швидкості, що в 6 разів перевищує швидкість звуку.
Після успішного польоту американського багаторазового корабля «Спейс Шаттл» 1972 року проєкт «Спіраль» був зупинений.
1976 року очолив Науково-виробниче об'єднання «Молнія», якому була доручена розробка багаторазового орбітального корабля «Буран» як відповідника «Шаттлу». Планувалося оснастити «Буран» медоко-психологічним комплексом «Оцінки, контролю і регуляції психофізіологічного стану людини-оператора». Розробку комплексу здійснювала лабораторія психофізіології Науково-дослідного Інституту психології (м. Київ) Контроль за виконанням досліджень здійснював начальник відділу 250 А. Г. Карімов.15 листопада 1988 року радянський «Буран» здійснив свій перший (й останній) космічний політ. Через фінансові й інші проблеми СРСР скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран».
В кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проєкт був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.
Довідка: Літаком-розгінником у системі «Макс» планувався створений у Києві О.Антоновим літак-гігант Ан-225 «Мрія» (нині в РФ розглядаються проєкти повернення до роботи над «Максом»).
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2009.
- Чепа М.-Л. А., Рождественский Ю. Т., Исаевский Н. К. Информационно-энергетические аспекты обеспечения эфективности и надежности человека-оператора / Космическая биология и авиокосмическая медицина. — Москва-Калуга, 1982.
Див. також
- 17358 Лозино-Лозинський — астероїд, названий на честь конструктора.
Література
- Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Юрій Хлистун. І в 90 років генеральний конструктор «Бурану» продовжує працювати над новим космічним літаком [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] — газета «Факти і коментарі», 25.12.1999
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glib Yevge novich Lozi no Lozi nskij 25 grudnya 1909 7 sichnya 1910 19100107 Kiyiv 28 listopada 2001 Moskva RF radyansko ukrayinskij konstruktor aviacijnih i kosmichnih dviguniv litakiv vinishuvachiv i bagatorazovih kosmichnih sistem Lozino Lozinskij Glib Yevgenovichros Gleb Evgenevich Lozino LozinskijNarodivsya25 grudnya 1909 7 sichnya 1910 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer28 listopada 2001 2001 11 28 91 rik Moskva RosiyaPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnistbortinzhenerGaluzkonstruktorAlma materNTU HPI Naukovij stupindoktor tehnichnih naukZnannya movrosijskaPartiyaKPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi dvoryanina prisyazhnogo povirenogo 25 grudnya 1909 roku za starim stilem i pozayak u dokumenti zminu dati ne vnesli svoyim dnem narodzhennya vvazhav 25 grudnya Rodina trivalij chas meshkala v Kremenchuku Tut Glib zakinchiv trudovu shkolu pishov odrazu v 7 j klas u profesijno tehnichnij shkoli otrimav fah slyusarya 1926 postupiv u Harkivskij mehaniko mashinobudivnij institut yakij uspishno zakinchiv 1930 roku kvalifikaciya inzhener mehanik za specialnistyu Parotehnika Za rozpodilom potrapiv na Harkivskij turbogeneratornij zavod 1932 perejshov na robotu v Harkivskij aviacijnij institut inzhenerom naukovo viprobovuvalnoyi stanciyi Tut brav uchast u rozrobci pershogo radyanskogo GTD RTD 1 buv vikoristanij u vazhkomu bombarduvalniku A Tupolyeva 1939 perevedenij do Centralnogo kotlo turbinnogo institutu CKTI Leningrad Razom z A M Lyulkoyu rozroblyav proyekt aviacijnoyi silovoyi ustanovki z porshnevim dvigunom i Pochatok 1941 r povertayetsya v Ukrayinu do Kiyeva Serpen 1941 r cherez nastup nimeckih vijsk evakujovanij do Kujbisheva Berezen 1942 r prijnyatij do konstruktorskogo byuro A Mikoyana brav uchast v organizaciyi serijnogo virobnictva rodini litakiv MiG Zgodom razom iz KB A Mikoyana pereyihav do Moskvi Po spravzhnomu talant G Lozino Lozinskogo yak organizatora ta konstruktora rozkrivsya pid chas stvorennya aviacijno kosmichnoyi sistemi Spiral yaka mala buti radyanskoyu vidpoviddyu na stvorennya v SShA raketoplana H 15 Bagatorazova aviacijno kosmichna sistema AKS Spiral skladalasya z orbitalnogo pilotovanogo litaka z raketnim priskoryuvachem ta giperzvukovogo litaka rozgonnika Zapusk orbitalnogo stupenya povinen buv vidbuvatisya na visoti 24 30 kilometriv na shvidkosti sho v 6 raziv perevishuye shvidkist zvuku Pislya uspishnogo polotu amerikanskogo bagatorazovogo korablya Spejs Shattl 1972 roku proyekt Spiral buv zupinenij 1976 roku ocholiv Naukovo virobniche ob yednannya Molniya yakomu bula doruchena rozrobka bagatorazovogo orbitalnogo korablya Buran yak vidpovidnika Shattlu Planuvalosya osnastiti Buran medoko psihologichnim kompleksom Ocinki kontrolyu i regulyaciyi psihofiziologichnogo stanu lyudini operatora Rozrobku kompleksu zdijsnyuvala laboratoriya psihofiziologiyi Naukovo doslidnogo Institutu psihologiyi m Kiyiv Kontrol za vikonannyam doslidzhen zdijsnyuvav nachalnik viddilu 250 A G Karimov 15 listopada 1988 roku radyanskij Buran zdijsniv svij pershij j ostannij kosmichnij polit Cherez finansovi j inshi problemi SRSR skorotiv svoyi kosmichni programi u tomu chisli j programu Buran V kinci 1980 h rokiv G Lozino Lozinskij razom z grupoyu odnodumciv paralelno osnovnij roboti rozroblyav bagatorazovu aviacijno kosmichnu sistemu MAKS Cej proyekt buv unikalnim svoyeyu nizkoyu sobivartistyu mig bazuvatisya na zvichajnih aerodromah i vpisuvavsya v isnuyuchi sistemi nazemnogo kompleksu upravlinnya kosmichnimi polotami Dovidka Litakom rozginnikom u sistemi Maks planuvavsya stvorenij u Kiyevi O Antonovim litak gigant An 225 Mriya nini v RF rozglyadayutsya proyekti povernennya do roboti nad Maksom Primitki Arhiv originalu za 24 bereznya 2013 Procitovano 15 grudnya 2009 Chepa M L A Rozhdestvenskij Yu T Isaevskij N K Informacionno energeticheskie aspekty obespecheniya efektivnosti i nadezhnosti cheloveka operatora Kosmicheskaya biologiya i aviokosmicheskaya medicina Moskva Kaluga 1982 Div takozh17358 Lozino Lozinskij asteroyid nazvanij na chest konstruktora LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Yurij Hlistun I v 90 rokiv generalnij konstruktor Buranu prodovzhuye pracyuvati nad novim kosmichnim litakom 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine gazeta Fakti i komentari 25 12 1999