Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Харитонович Литвин (нар. 5 січня 1950 Запруддя) — військовий історик, архівознавець, доктор історичних наук, професор, головний редактор журналу «Воєнна історія», чоловік письменниці Марії Матіос[].
| Литвин Сергій Харитонович | |
|---|---|
| Народився | 5 січня 1950 (74 роки) Запруддя, Камінь-Каширський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | історик, військовий історик, викладач університету, редактор |
| Alma mater | [ru] |
| Галузь | Історія |
| Заклад | Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Біографія
Народився на Волині. Здобув вищу військову та педагогічна освіту навчаючись спочатку в Сімферополі, де закінчив вище військове політичне училище (1975), а потім у Військово-політичній академії в Москві (1981—1984). Від 1991 р. кандидат історичних наук, з 1997 р. доцент. Ступінь доктора історичних наук отримав 2001-го року, захистивши докторську дисертацію на тему «Симон Петлюра у національно-визвольній боротьбі українського народу», професор з 2003 року.
- 1975—1981 — служба на офіцерських посадах (Забайкальський ВО).
- 1984—1995 — викладач історії, начальник кафедри українознавства Сімферопольського військово-політичного будівельного училища.
- 1995—2001 — заступник начальника факультету, докторант, старший викладач кафедри Севастопольського військово-морського інституту імені П. С. Нахімова.
- 2001—2006 — начальник кафедри історії війн та воєнного мистецтва, кафедри історії Національної академії оборони України.
- 2009—2012 — професор кафедри суспільних дисциплін КДАВТ ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
З 2012 — професор кафедри НАКККіМ. Спеціалізація воєнна історія, історія національно-визвольних змагань, джерелознавство, документознавство, архівознавство.
Наукова та суспільна діяльність
Перебував на посаді голови спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «воєнна історія» у Національній академії оборони України (2002—2004), з 2005 р. — член спецради з захисту докторських дисертацій в Інституті української історіографії та джерелознавства ім. М.Грушевського. Голова Кримської організації Спілки офіцерів України (1992—1995), Севастопольської організації СОУ (1996—1998), перший заступник голови Комітету громадських організацій «Крим з Україною — Соборність» (1993—1998), член Проводу Спілки офіцерів України (2001—2009), з 2009 р. — перший заступник голови Спілки офіцерів України.
З 2002 р. — заступник голови Всеукраїнської громадської організації «Український інститут воєнної історії».
З 2002 р. — головний редактор науково-популярного журналу «Воєнна історія».
Наукові праці
Сергій Харитонович автор близько 100 праць з української історії в наукових та періодичних виданнях.
Основні праці
- «За український Крим» (1997)
- «Симон Петлюра у 1917—1926 роках» (2000)
- «Суд історії: Петлюра і петлюрознавство» (2002)
- «Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну» (2018)
Вибрані публікації
- Невідомий Симон Петлюра (кілька принагідних зауваг до нової книги В. Сергійчука) // Пам'ять століть. — 1999. — № 6. — С. 149—152.
- Отаманщина в добу Директорії УНР (до оцінок проблеми в українській історіографії) // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка: Історія. — Вип. 45. — 1999. — С. 15-20.
- Постать Симона Петлюри: дискусійні оцінки в українській історіографії // Збірник наукових праць Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. — К., 1999. — С. 171—197.
- Українська історіографія про вбивство Симона Петлюри // Вісник Київського університету: Історія . — Випуск 48. — 1999. — С. 54-58.
- Про військову діяльність Симона Петлюри // Історія України. — 2000. — Ч. 23-23. — С. 19-21.
- Історія однієї змови // Український історичний журнал. — 2000. — № 1. — С. 123—129.
- Непохитна віра в українську державність (три нововіднайдених листи С.Петлюри) // Пам'ять століть. — 2000. — № 5. — С. 137—144.
- Опір українського війська російсько-більшовицькій агресії у січні 1918 року. // Воєнна історія. — К., 2008. № 1. — С. 25-41.
- Воєнно-політичні обставини Другого Зимового походу Армії УНР 1921 року // Воєнна історія. — К., 2011. № 5. — С. 7-23.
- Синьоводська битва: 650 років протистояння в історії і політиці // Воєнна історія, 2013. — № 1. — С. 10-17.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Біографія С. Х. Литвина на сайті НАКККіМ
- Біографічні відомості на сайті ВБФ «Україна-ЮНЕСКО» [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- «Странные люди» Міноборони. З такими кадрами у музей?!
- Вивчати війни, щоб їх не було [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Litvin Sergij Haritonovich Litvin nar 5 sichnya 1950 19500105 Zapruddya vijskovij istorik arhivoznavec doktor istorichnih nauk profesor golovnij redaktor zhurnalu Voyenna istoriya cholovik pismennici Mariyi Matios neavtoritetne dzherelo Litvin Sergij HaritonovichNarodivsya5 sichnya 1950 1950 01 05 74 roki Zapruddya Kamin Kashirskij rajon Volinska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina UkrayinaDiyalnististorik vijskovij istorik vikladach universitetu redaktorAlma mater ru GaluzIstoriyaZakladNacionalna akademiya kerivnih kadriv kulturi i mistectvVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukBiografiyaNarodivsya na Volini Zdobuv vishu vijskovu ta pedagogichna osvitu navchayuchis spochatku v Simferopoli de zakinchiv vishe vijskove politichne uchilishe 1975 a potim u Vijskovo politichnij akademiyi v Moskvi 1981 1984 Vid 1991 r kandidat istorichnih nauk z 1997 r docent Stupin doktora istorichnih nauk otrimav 2001 go roku zahistivshi doktorsku disertaciyu na temu Simon Petlyura u nacionalno vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu profesor z 2003 roku 1975 1981 sluzhba na oficerskih posadah Zabajkalskij VO 1984 1995 vikladach istoriyi nachalnik kafedri ukrayinoznavstva Simferopolskogo vijskovo politichnogo budivelnogo uchilisha 1995 2001 zastupnik nachalnika fakultetu doktorant starshij vikladach kafedri Sevastopolskogo vijskovo morskogo institutu imeni P S Nahimova 2001 2006 nachalnik kafedri istoriyi vijn ta voyennogo mistectva kafedri istoriyi Nacionalnoyi akademiyi oboroni Ukrayini 2009 2012 profesor kafedri suspilnih disciplin KDAVT im getmana Petra Konashevicha Sagajdachnogo Z 2012 profesor kafedri NAKKKiM Specializaciya voyenna istoriya istoriya nacionalno vizvolnih zmagan dzhereloznavstvo dokumentoznavstvo arhivoznavstvo Naukova ta suspilna diyalnistPerebuvav na posadi golovi specializovanoyi vchenoyi radi iz zahistu kandidatskih disertacij za specialnistyu voyenna istoriya u Nacionalnij akademiyi oboroni Ukrayini 2002 2004 z 2005 r chlen specradi z zahistu doktorskih disertacij v Instituti ukrayinskoyi istoriografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo Golova Krimskoyi organizaciyi Spilki oficeriv Ukrayini 1992 1995 Sevastopolskoyi organizaciyi SOU 1996 1998 pershij zastupnik golovi Komitetu gromadskih organizacij Krim z Ukrayinoyu Sobornist 1993 1998 chlen Provodu Spilki oficeriv Ukrayini 2001 2009 z 2009 r pershij zastupnik golovi Spilki oficeriv Ukrayini Z 2002 r zastupnik golovi Vseukrayinskoyi gromadskoyi organizaciyi Ukrayinskij institut voyennoyi istoriyi Z 2002 r golovnij redaktor naukovo populyarnogo zhurnalu Voyenna istoriya Naukovi praciSergij Haritonovich avtor blizko 100 prac z ukrayinskoyi istoriyi v naukovih ta periodichnih vidannyah Osnovni praci Za ukrayinskij Krim 1997 Simon Petlyura u 1917 1926 rokah 2000 Sud istoriyi Petlyura i petlyuroznavstvo 2002 Simon Petlyura u borotbi za samostijnu Ukrayinu 2018 Vibrani publikaciyi Nevidomij Simon Petlyura kilka prinagidnih zauvag do novoyi knigi V Sergijchuka Pam yat stolit 1999 6 S 149 152 Otamanshina v dobu Direktoriyi UNR do ocinok problemi v ukrayinskij istoriografiyi Visnik Kiyivskogo universitetu im T Shevchenka Istoriya Vip 45 1999 S 15 20 Postat Simona Petlyuri diskusijni ocinki v ukrayinskij istoriografiyi Zbirnik naukovih prac Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen NAN Ukrayini K 1999 S 171 197 Ukrayinska istoriografiya pro vbivstvo Simona Petlyuri Visnik Kiyivskogo universitetu Istoriya Vipusk 48 1999 S 54 58 Pro vijskovu diyalnist Simona Petlyuri Istoriya Ukrayini 2000 Ch 23 23 S 19 21 Istoriya odniyeyi zmovi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2000 1 S 123 129 Nepohitna vira v ukrayinsku derzhavnist tri novovidnajdenih listi S Petlyuri Pam yat stolit 2000 5 S 137 144 Opir ukrayinskogo vijska rosijsko bilshovickij agresiyi u sichni 1918 roku Voyenna istoriya K 2008 1 S 25 41 Voyenno politichni obstavini Drugogo Zimovogo pohodu Armiyi UNR 1921 roku Voyenna istoriya K 2011 5 S 7 23 Sinovodska bitva 650 rokiv protistoyannya v istoriyi i politici Voyenna istoriya 2013 1 S 10 17 Primitki Arhiv originalu za 14 grudnya 2013 Procitovano 10 grudnya 2013 Arhiv originalu za 10 listopada 2016 Procitovano 9 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaBiografiya S H Litvina na sajti NAKKKiM Biografichni vidomosti na sajti VBF Ukrayina YuNESKO 13 grudnya 2013 u Wayback Machine Strannye lyudi Minoboroni Z takimi kadrami u muzej Vivchati vijni shob yih ne bulo 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine