Леопольд III (фр. Léopold Philippe Charles Albert Meinrad Hubertus Marie Miguel, нід. Leopold Filips Karel Albert Meinrad Hubertus Maria Miguel; 3 листопада 1901 — 25 вересня 1983) — король Бельгії з 17 лютого 1934 до 16 липня 1951 року.
Леопольд III Léopold III | |||
| |||
---|---|---|---|
23 лютого 1934 — 16 липня 1951 року | |||
Регент: | (1944-1950) | ||
Попередник: | Альберт I | ||
Спадкоємець: | Бодуен I | ||
Зречення: | 16 липня 1951 року | ||
Народження: | 3 листопада 1901 Брюссель, Бельгія | ||
Смерть: | 25 вересня 1983 (81 рік) Волюв-Сен-Ламбер, Бельгія | ||
Причина смерті: | d | ||
Поховання: | Королівський склеп, Лакен, Бельгія | ||
Країна: | Бельгія[1] | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | Ітонський коледж | ||
Рід: | Саксен-Кобург-Готська | ||
Батько: | Альберт I | ||
Мати: | Єлизавета Баварська | ||
Шлюб: | Астрід Шведська Ліліан Байльс | ||
Діти: | Жозефіна-Шарлотта Бельгійська, Бодуен I, Альберт II, Олександр Бельгійський, Марія Крістін Бельгійська, d і d | ||
Автограф: | |||
Монограма: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Висловлювання у Вікіцитатах |
До війни
Син героя Першої світової війни Альберта I, під час війни кронпринц-підліток служив у 12-му полку рядовим. Вступив на престол після загибелі батька-альпініста в горах. 1926 року Леопольд одружився зі шведською принцесою Астрід. Вона була дуже популярною серед бельгійців, однак також трагічно загинула лише за рік після вступу чоловіка на престол. 29 серпня 1935 року під час автомобільної поїздки на відпочинку у Швейцарії в Кюснахт-ам-Рігі, кантон Швіц, на березі Люцернського озера Леопольд не впорався з кермом, і машина впала до озера; король зумів вибратись, але врятувати королеву не вдалось. Астрід залишила Леопольду дочку Жозефіну-Шарлотту і двох синів, майбутніх королів Бельгії Бодуена I та Альберта II. У момент загибелі вона була вагітною четвертою дитиною.
Друга світова війна
Під час Другої світової війни 10 травня 1940 року до Бельгії вторглись німецькі війська. Після капітуляції бельгійської армії уряд вирушив у Париж, а звідти — в Лондон, проте Леопольд залишився в Брюсселі й не очолив уряд у вигнанні, на відміну від королеви Нідерландів Вільгельміни чи, згодом, короля Норвегії Гокона VII. Це спричинило звинувачення короля в колабораціонізмі з боку власного уряду і прем'єр-міністра Франції Поля Рейно, які відмовились визнавати його права на престол. Німецька адміністрація Бельгії також позбавила його фактичної влади й посадила короля під домашній арешт у брюссельському палаці.
11 вересня 1941 року король-вдівець Леопольд взяв другий морганатичний шлюб з Ліліан Байльс (1916—2002). Про шлюб було офіційно оголошено тільки у грудні, причому король надав їй титул принцеси де Реті, а не королеви. Звістка про новий шлюб короля зіпсувала його репутацію в очах підданих, які любили Астрід та звинувачували чоловіка в її загибелі.
У січні 1944 року Леопольд написав «політичний заповіт», в якому не згадував про Спротив і виступав зі звинуваченнями на адресу власного уряду, як відповідального за катастрофу, і союзників. Восени 1944 року Леопольд з другою родиною під збройною охороною СС був вивезений до Хіршштайна, а потім переведений у Штробль під Зальцбургом. Там його звільнила американська армія у травні 1945 року.
Повернення короля. Зречення
До того часу Бельгія вже була звільнена союзниками, і її уряд заборонив Леопольду як колабораціоністу повертатись на батьківщину (хоча формально його не було повалено). З 1944 року було встановлено регентство брата Леопольда, принца Шарля. 1946 року слідча комісія визнала Леопольда невинним у співпраці з нацистами. 1950 року було проведено референдум щодо його майбутнього, і 57 % виборців проголосували за повернення.
Король прибув у Брюссель і відновив правління, однак суспільство розкололось між соціалістами і валлонами, які виступали проти короля, та християнськими демократами і фламандцями, які його підтримували. Почались сутички на політичному й національному підґрунті, страйки; країна опинилась під загрозою громадянської війни. За цих умов 16 липня 1951 року Леопольд III зрікся престолу на користь сина Бодуена I, який до того часу став повнолітнім.
Шлюб та діти
1926 року принц Леопольд одружився з принцесою Астрід Шведською (1905–1935). У шлюбі народились:
- Жозефіна-Шарлотта (1927–2005) — з 1953 року дружина великого герцога Люксембургу Жана;
- Бодуен I (1930–1993), король Бельгії
- Альберт II (нар. 1934), король Бельгії
1941 року король Леопольд III уклав таємний морганатичний шлюб з Ліліан Байльс (1916–2002), яка пізніше отримала титул принцеси де Реті. У шлюбі народились:
- принц Олександр (1942–2009);
- принцеса Марія-Кристіна (нар. 1951);
- принцеса Марія-Есмеральда (нар. 1956).
Потомство Леопольда III від другого шлюбу має титул принців, але не має права на престол.
Останні роки
До завершення життя він титулувався принцом Бельгійським та герцогом Брабантським, хоча неформально його продовжували називати королем. На покої екс-монарх зайнявся соціальною антропологією та, за участі (з 1954 року) його радника Ернста Шефера, об'їхав весь світ. У Сенегалі він критикував процес деколонізації. Похований у королівській усипальниці в Лакені поряд із дружиною Астрід, а 2002 року там же поховано і другу його дружину Ліліан.
Примітки
- LIBRIS — 2013.
Посилання
- Офіційна біографія на сайті бельгійської королівської родини (англ.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Leopold Leopold III fr Leopold Philippe Charles Albert Meinrad Hubertus Marie Miguel nid Leopold Filips Karel Albert Meinrad Hubertus Maria Miguel 3 listopada 1901 25 veresnya 1983 korol Belgiyi z 17 lyutogo 1934 do 16 lipnya 1951 roku Leopold III Leopold IIILeopold III Prapor 4 j Korol Belgiyi 23 lyutogo 1934 16 lipnya 1951 roku Regent 1944 1950 Poperednik Albert I Spadkoyemec Boduen I Zrechennya 16 lipnya 1951 roku Narodzhennya 3 listopada 1901 1901 11 03 Bryussel BelgiyaSmert 25 veresnya 1983 1983 09 25 81 rik Volyuv Sen Lamber BelgiyaPrichina smerti dPohovannya Korolivskij sklep Laken BelgiyaKrayina Belgiya 1 Religiya katolictvoOsvita Itonskij koledzhRid Saksen Koburg GotskaBatko Albert IMati Yelizaveta BavarskaShlyub Astrid Shvedska Lilian BajlsDiti Zhozefina Sharlotta Belgijska Boduen I Albert II Oleksandr Belgijskij Mariya Kristin Belgijska d i d Avtograf Monograma Nagorodi Orden Pidv yazki Kavaler ordena Zolotogo runa Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahDo vijniLeopold III razom iz svoyeyu druzhinoyu shvedskoyu princesoyu Astrid 1926 rik Sin geroya Pershoyi svitovoyi vijni Alberta I pid chas vijni kronprinc pidlitok sluzhiv u 12 mu polku ryadovim Vstupiv na prestol pislya zagibeli batka alpinista v gorah 1926 roku Leopold odruzhivsya zi shvedskoyu princesoyu Astrid Vona bula duzhe populyarnoyu sered belgijciv odnak takozh tragichno zaginula lishe za rik pislya vstupu cholovika na prestol 29 serpnya 1935 roku pid chas avtomobilnoyi poyizdki na vidpochinku u Shvejcariyi v Kyusnaht am Rigi kanton Shvic na berezi Lyucernskogo ozera Leopold ne vporavsya z kermom i mashina vpala do ozera korol zumiv vibratis ale vryatuvati korolevu ne vdalos Astrid zalishila Leopoldu dochku Zhozefinu Sharlottu i dvoh siniv majbutnih koroliv Belgiyi Boduena I ta Alberta II U moment zagibeli vona bula vagitnoyu chetvertoyu ditinoyu Druga svitova vijnaPid chas Drugoyi svitovoyi vijni 10 travnya 1940 roku do Belgiyi vtorglis nimecki vijska Pislya kapitulyaciyi belgijskoyi armiyi uryad virushiv u Parizh a zvidti v London prote Leopold zalishivsya v Bryusseli j ne ocholiv uryad u vignanni na vidminu vid korolevi Niderlandiv Vilgelmini chi zgodom korolya Norvegiyi Gokona VII Ce sprichinilo zvinuvachennya korolya v kolaboracionizmi z boku vlasnogo uryadu i prem yer ministra Franciyi Polya Rejno yaki vidmovilis viznavati jogo prava na prestol Nimecka administraciya Belgiyi takozh pozbavila jogo faktichnoyi vladi j posadila korolya pid domashnij aresht u bryusselskomu palaci 11 veresnya 1941 roku korol vdivec Leopold vzyav drugij morganatichnij shlyub z Lilian Bajls 1916 2002 Pro shlyub bulo oficijno ogolosheno tilki u grudni prichomu korol nadav yij titul princesi de Reti a ne korolevi Zvistka pro novij shlyub korolya zipsuvala jogo reputaciyu v ochah piddanih yaki lyubili Astrid ta zvinuvachuvali cholovika v yiyi zagibeli U sichni 1944 roku Leopold napisav politichnij zapovit v yakomu ne zgaduvav pro Sprotiv i vistupav zi zvinuvachennyami na adresu vlasnogo uryadu yak vidpovidalnogo za katastrofu i soyuznikiv Voseni 1944 roku Leopold z drugoyu rodinoyu pid zbrojnoyu ohoronoyu SS buv vivezenij do Hirshshtajna a potim perevedenij u Shtrobl pid Zalcburgom Tam jogo zvilnila amerikanska armiya u travni 1945 roku Povernennya korolya ZrechennyaDo togo chasu Belgiya vzhe bula zvilnena soyuznikami i yiyi uryad zaboroniv Leopoldu yak kolaboracionistu povertatis na batkivshinu hocha formalno jogo ne bulo povaleno Z 1944 roku bulo vstanovleno regentstvo brata Leopolda princa Sharlya 1946 roku slidcha komisiya viznala Leopolda nevinnim u spivpraci z nacistami 1950 roku bulo provedeno referendum shodo jogo majbutnogo i 57 viborciv progolosuvali za povernennya Korol pribuv u Bryussel i vidnoviv pravlinnya odnak suspilstvo rozkololos mizh socialistami i vallonami yaki vistupali proti korolya ta hristiyanskimi demokratami i flamandcyami yaki jogo pidtrimuvali Pochalis sutichki na politichnomu j nacionalnomu pidgrunti strajki krayina opinilas pid zagrozoyu gromadyanskoyi vijni Za cih umov 16 lipnya 1951 roku Leopold III zriksya prestolu na korist sina Boduena I yakij do togo chasu stav povnolitnim Shlyub ta diti1926 roku princ Leopold odruzhivsya z princesoyu Astrid Shvedskoyu 1905 1935 U shlyubi narodilis Zhozefina Sharlotta 1927 2005 z 1953 roku druzhina velikogo gercoga Lyuksemburgu Zhana Boduen I 1930 1993 korol Belgiyi Albert II nar 1934 korol Belgiyi 1941 roku korol Leopold III uklav tayemnij morganatichnij shlyub z Lilian Bajls 1916 2002 yaka piznishe otrimala titul princesi de Reti U shlyubi narodilis princ Oleksandr 1942 2009 princesa Mariya Kristina nar 1951 princesa Mariya Esmeralda nar 1956 Potomstvo Leopolda III vid drugogo shlyubu maye titul princiv ale ne maye prava na prestol Ostanni rokiDo zavershennya zhittya vin tituluvavsya princom Belgijskim ta gercogom Brabantskim hocha neformalno jogo prodovzhuvali nazivati korolem Na pokoyi eks monarh zajnyavsya socialnoyu antropologiyeyu ta za uchasti z 1954 roku jogo radnika Ernsta Shefera ob yihav ves svit U Senegali vin kritikuvav proces dekolonizaciyi Pohovanij u korolivskij usipalnici v Lakeni poryad iz druzhinoyu Astrid a 2002 roku tam zhe pohovano i drugu jogo druzhinu Lilian PrimitkiLIBRIS 2013 d Track Q1798125PosilannyaOficijna biografiya na sajti belgijskoyi korolivskoyi rodini angl ros