Леон Хвістек

Леон Хвістек (пол. Leon Chwistek; 13 червня 1884, м. Краків, Польща – 20 серпня 1944, с. Барвиха, Московська область, нині Росія) — польський художник, філософ, літературний та художній критик, математик, художній теоретик.

Леон Хвістек
Leon Chwistek
Портрет Леона Хвістека
При народженні	Leon Chwistek
Народження	13 червня 1884(1884-06-13) м. Краків, нині Польща
Смерть	20 серпня 1944(1944-08-20) (60 років)
	с. Барвиха, Московська область, нині Росія
Поховання	Нове Донське кладовище
Національність	поляк
Країна	Австро-Угорщина  Польща  СРСР
Навчання	Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Діяльність	математик, художник, філософ, викладач університету, літературний критик, art theorist, aesthetician
Роки творчості	1903—1944
Працівник	ЛНУ ім. І. Франка
Член	Національна спілка письменників України і Всеслов'янський антифашистський комітет
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові
Нагороди
Леон Хвістек у Вікісховищі

Біографія

Леон Хвістек народився в родині відомого польського лікаря — Броніслава Хвістека та художниці Емілії Хвістек, яка була ученицею відомих польських художників — Яна Матейка та Кароля Мікульського.

Своє дитинство Леон Хвістек провів у Закопаному, де познайомився зі Станіславом Віткевичем, Броніславом Малиновським, Каролем Шимановським і Тадеушом Шимберським.

У 1903—1904 роках був вільним слухачем в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, навчався у Юзефа Мехоффера.

Леон Хвістек закінчив Ягеллонський університет, де вивчав філософію та математику, а згодов вирішив продовжити своє навчання у Ґеттінґені та Відні (1908—1910).

У 1913—1914 роках навчався образотворчого мистецтва у Парижі, там познайомився з таким напрямом у мистецтві, як кубізм.

Протягом 1914—1916 років перебував на фронті у складі Першої бригади легіонів Польських.

У 1917 році Хвістек став співзасновником краківської групи «Польські експресіоністи» та певний час був її головним теоретиком (окрім Леона, сюди входили: Станіслав Віткевич, Тітус Чижевський та ін.). Від 1919 року група почала називатись «Формістами».

Починаючи від 1922 року, Леон був викладачем математики у Ягеллонському університеті, де у 1928 році захистив дисертацію з математичної логіки. Від 1937 року був головою Львівської спілки польських художників і дизайнерів.

1929 року Хвістек очолив математично-природниче відділення Львівського університету імені Яна Казимира. У 1930 році орендував помешкання на третьому поверсі кам'яниці професора Львівської політехніки Бенедикта Фулінського, що на вул. Гетьмана Тарновського, 82. Тут він оселився разом з дружиною Ольгою та донькою Аліною. Після початку другої світової війни залишився в окупованому радянською та мешкав у кам'яниці, що при вул. Гетьмана Тарновського, до червня 1941 року. Згодом розпочав співпрацю з газетою «Czerwony Sztandar» (укр. Червоний прапор).

17 вересня 1940 року вступив до Союзу радянських письменників України.

Наприкінці червня 1941 року Хвістек, в публіцистичній творчості якого був ряд критичних статей про Гітлера, під час відступу радянських військ залишає Львів і разом з сім'єю був евакуйований за лінію фронту.

У 1941—1944 роках Леон Хвістек мешкав у Тбілісі, де викладав математичний аналіз в одному з вишів міста. У 1944 році Ванда Василевська добивається його переведення у Москву, де продовжив викладацьку діяльність. У той самий час за ініціативи Сталіна створювався прорадянський Союз патріотів Польщі, членом якого стає Леон Хвістек.

Хвістек вже тоді був важкохворим. Помер Леон Хвістек 20 серпня 1944 року у Барвисі, під Москвою. Був похований у спільній могилі жертв сталінських репресій на Донському кладовищі Москви. Символічна могила Леона Хвістека знаходиться на Раковицькому цвинтарі Кракова.

Родина

Портрет дружини, 1927

Був одружений з Ольгою Марією Штейнгауз (1892—23 лютого 1962), рідною сестрою відомого польського математика Гуґо Штейнгауза. 31 жовтня 1918 року у подружжя Хвістеків у Львові народилася дочка Аліна, яка у майбутньому стала доктором математики. Крім того, вона була й художницею та авторкою спогадів (померла у Кракові 22 листопада 2007 року). Зять Хвістеків та чоловік Аліни — Станіслав Золтан Давидович, уродженець Борислава, також був представником наукової еліти Кракова — професором фізики.

Наукова та художня творчість

Основним предметом наукових зацікавлень Леона були основи логіки і математики — конструкції, які належали до теорії типів Бертрана Рассела. В своїх працях він займався перебудовою системи Рассела, побудував систему «чистої теорії типів», якій присвятив багато праць, в тому числі «Zasada sprzeczności w swietle najnowszych badań Bertrana Rassella» (1912), «Antynomie logiki formalnej» (1922), «Miara Lebesgue'a» (1923), «The theory of constructive Types» (1924). В 30-их роках Л. Хвістек разом зі своїми учнями В. Гетпером та Я. Герцбергом опублікував ряд праць з основ логіки та математики.

У філософії, мистецтві та мистецькій критиці відстоював ідею безлічі світів (реальність здорового глузду, чуттєвого сприйняття, точних наук, снів і т. д.). Полемізував з Владиславом Стржеминським та його унізмом.

Персональні виставки його мистецьких робіт проводились у Кракові (1927) та Львові (1934).

Автор романів «Kardynał Poniflet» (1906, рукопис був знищений автором у 1917 році), «Pałace Boga» (1932—1933, під час життя автора були опубліковані лише декілька фрагментів, пробна реконструкція роману опублікована у 1968 році).

Праці

• Wielość rzeczy (1921);
• The theory of constructive types (principles of logic and mathematics): Part 1—general principles of logic. Theory of classes and relations (Краків, 1923);
• The theory of constructive types: (principles of logic and mathematics). P. 2, Cardinal arithmetic (Краків, 1925);
• Zagadnienia kultury duchowej w Polsce (1933);
• Granice nauki: Zarys logiki i metodologji nauk ścisłych (1935);
• Kilka uwag o podstawowych prawach rozchodzenia się̜ światła (1937);
• Krytyka pojęcia zmiennej w systemie semantyki racjonalnej (1938);
• La méthode générale des sciences positives; l'esprit de la sémantique (Париж, 1946);
• The limits of science: outline of logic and of the methodology of the exact sciences (Лондон, 1948);
• Wielość rzeczywistości w sztuce, i inne szkice literackie (1960);
• Pisma filozoficzne i logiczne (2 тт., 1961—1963);
• Wybór pism estetycznych (2004).

Примітки

1. Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 241. — .
2. Jacka Marczyńskiego chodzenie po Lwowie 22—25 maja 2008. lwow.com.pl (пол.). оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
3. Bohdan Urbankowski Czerwona msza, czyli uśmiech Stalina. — t. 1. — Warszawa: Alfa, 1998. — S. 123. — . (пол.)
4. Itai Hermelin (5 жовтня 2015). Olga Maria Chwistek. geni.com (пол.). Процитовано 20 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
5. Itai Hermelin (13 лютого 2016). Alina Maria Dawidowicz. geni.com (пол.). оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 20 березня 2021.
6. Itai Hermelin (13 лютого 2016). Stanisław Zoltan Dawidowicz. geni.com (пол.). оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 20 березня 2021.

Джерела

• Karol Estreicher (mł.) Leon Chwistek. Biografia artysty (1884—1944). — Kraków: PWN, 1971. — 400 s. (пол.)
• Zofia Jeżewska Leon Chwistek (krótki zarys życia i twórczości). — Warszawa: Epoka, 1980. (пол.)
• Mariusz Urbanek Genialni. Lwowska Szkoła Matematyczna. — Warszawa: Wydawnictwo «Iskry», 2014. — . (пол.)
• Irena Kossowska (грудень 2001). Leon Chwistek. culture.pl (пол.). оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
• Іванка Корань (29 березня 2019). Палацик Бога на горі Святого Яцека. Декілька життєвих історій про віллу на Тарнавського, 82. varianty.lviv.ua. Варіанти. оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2021.

Посилання

• Леон Хвістек. art.lviv-online.com. оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
• Галина Мирослава (12 червня 2015). Леон Хвістек. svitua.org. Процитовано 20 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()