Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Леон Фестінґер | |
|---|---|
| англ. Leon Festinger | |
| Народився | 8 травня 1919[1][2][3] Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 11 лютого 1989[1][2][3] (69 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] ·злоякісна пухлина |
| Країна |  США |
| Діяльність | психолог, викладач університету |
| Alma mater | Університет Айови |
| Галузь | психологія |
| Заклад | Університет Мічигану Міннесотський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор філософії з психології |
| Науковий керівник | Курт Левін |
| Відомі учні | Зімбардо Філіп, [en], Стенлі Шехтер |
| Аспіранти, докторанти | Стенлі Шехтер d d[5] d d[6] |
| Членство | Національна академія наук США AAAS Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | теорія когнітивного дисонансу |
| Нагороди | АПА «За видатний науковий вклад», 1959 рік |
Леон Фестінґер (англ. Leon Festinger; *8 травня 1919, Нью-Йорк — †11 лютого 1989) — американський психолог, автор теорії когнітивного дисонансу та [en].
Фестінґер став основною фігурою повороту післявоєнної соціальної психології до експериментальних методів. Окрім теорії когнітивного дисонансу, відома також висунута Фестінґером , відповідно до якої людина здебільшого оцінює себе та свою поведінку, порівнюючи з іншими людьми та їх поведінкою.
Серед найвідоміших учнів Фестінґера — [en], Філіп Зімбардо та Стенлі Шехтер.
Фестінґер був незмінним членом Американської психологічної асоціації та Американської академії наук і мистецтва. За видатний науковий вклад був нагороджений премією Американської психологічної асоціації.
Біографія
Леон Фестінґер народився 8 травня у 1919 році в Нью-Йорку в сім'ї емігрантів із Росії, Алекса Фестінґера та Сари Соломон, отримав ступінь бакалавра в 1939 в коледжі Нью-Йорк Сіті.
Психологією захопився ще в юнацькому віці. В 1937 році вступив до Університету Айови. На той момент там працював Курт Левін, який емігрував із Німеччини, він став его учителем та наставником. Під його керівництвом Леон у 1942 році отримав степінь по психології. Після чого працював асистентом Левіна в дослідному центрі групової динаміки в MIT.
З 1943 по 1945 рік Фестінґер працює психологом в університеті Рочестера. В 1945-1948 роки він був професором дослідницького центру групової динаміки. В 1951 році став професором в університеті Міннесоти, а з 1955 протягом 13 років був професором Стенфордського університету.
З 1968 і до своєї смерті 11 лютого 1989 року в Нью-Йорку в віці 70 років — професор Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку.
Наукова діяльність
Фестинґер став основною фігурою повороту післявоєнній соціальної психології до експериментальних методів. Крім теорії когнітивного дисонансу, відома також висунута Фестинґером теорія соціального порівняння (Social comparison theory), згідно з якою людина в більшості випадків оцінює себе і свою поведінку на основі порівняння з іншими людьми та їх поведінкою.
Теорія когнітивного дисонансу
В 50-х роках ХХ століття Леон створив свою теорію, яка отримала назву когнітивного дисонансу (з латинської конгніто — «пізнання») або словосполучення «когнітивний дисонанс» походить від англійських термінів: «cognition» — знання + «dissonance» — невідповідність, розбіжність. Теорія когнітивного дисонансу — одна з «теорій відповідності», що ґрунтуються на приписуванні особистості прагнення до зв'язного і впорядкованого сприйняття свого ставлення до світу. А саме теорія когнітивного дисонансу була сформульована Фестінгером в 1957 на основі теорії польової поведінки Курта Левіна та теорії структурного балансу Ф. Хадера. Поштовхом до неї послужило вивчення чуток, що поширилися внаслідок землетрусу в одному з північноамериканських штатів. Пояснюючи походження цих чуток та причини повсюдної віри в них, учений зробив висновок, що люди прагнуть до внутрішньої рівноваги між одержуваною інформацією та особистими мотивами їх поведінки.
До цих досліджень роль когнітивних складових мотиваційного процесу оцінювалася недостатньо. У даній теорії був реалізований основний принцип гештальтпсихології: динаміка розвитку визначається досягненням гарного гештальту. Було постульовано, що індивід прагне до гармонії когнітивних репрезентацій будь-яких знань, думок, переконань про навколишній, про себе, про чиє-небудь поведінці. Дисонанс цих репрезентацій переживається як щось неприємне, що потрібно максимально редукувати. Тому якщо індивід зустрічається з суперечливими уявленнями, то у нього з'являється особлива мотивація, яка веде до зміни поведінки — або одне з уявлень переглядається, або шукається нова інформація.
У теорії когнітивного дисонансу логічно суперечливим до знань про один і той же предмет приписується статус мотивації, покликаної забезпечити усунення почуття дискомфорту, яке виникає при зіткненні з протиріччями, за рахунок зміни наявних знань або соціальних настанов. Вважається, що існує комплекс знань про об'єкти та людей, названий когнітивної системою, який може бути різного ступеня складності, узгодженості та взаємозв'язку. При цьому складність когнітивної системи залежить від кількості і різноманітності включених в неї знань. За класичним визначенням Л. Фестінґера, когнітивний дисонанс — це невідповідність між двома когнітивними елементами - думками, досвідом, інформацією, тощо, при якому заперечення одного елементу випливає з існування іншого, і пов'язане з цією невідповідністю відчуття дискомфорту, інакше кажучи, відчуття дискомфорту виникає при зіткненні в свідомості логічно суперечливих знань про одне й те ж явище, подію, об'єкти. Теорія когнітивного дисонансу характеризує способи усунення або згладжування цих протиріч і описує те, як це робить людина в типових випадках.
Фестінґер помітив, що люди прагнуть до деякої узгодженості як бажаного внутрішньому стану. Якщо виникає суперечність між тим, що людина знає, і тим, що вона робить, то це протиріччя прагнуть якось пояснити і, швидше за все, виставити його як таке, яке не містить протиріччя, заради того, щоб знову досягти стану внутрішньої когнітивної узгодженості. Далі Л. Фестінґер пропонує замінити термін «протиріччя» на «дисонанс», а «узгодженість» на «консонанс», оскільки ця остання пара термінів здається йому більш нейтральною, і тепер сформулювати основні положення теорії. Вона може бути викладена в трьох основних пунктах:
а) між когнітивними елементами може виникнути дисонанс;
б) існування дисонансу викликає прагнення зменшити його або запобігти його зростанню;
в) прояв цього прагнення включає: або зміну поведінки, або зміну знань, або обережне, вибіркове ставлення до нової інформації.
Як ілюстрацію наводять вже загальний приклад з курцем: людина курить, але разом з тим знає, що куріння шкідливе; у нього виникає дисонанс, вийти з якого можна трьома шляхами:
а) змінити поведінку, тобто кинути курити;
б) змінити знання, в даному випадку — переконати себе, що всі міркування про шкоду куріння, щонайменше перебільшують небезпеку, а то і зовсім недостовірні;
в) обережно сприймати нову інформацію про шкоду куріння, тобто просто ігнорувати її.
Тобто Фестінґер вважав, що людина прагне позбутися такого дисонансу. Наприклад індивід може ігнорувати нову інформацію, щоб не створювати протиріч. Адже можна переконати себе, що протиріччя не існує. В своїй роботі він наводить приклад виключення конфлікту. Якщо людина змушує себе посміхатись, коли їй сумно (тобто знаходиться у когнітивному дисонансі), то вона в якийсь момент відреагує: або припинить прикидатись, або повеселішає настільки, що це вже не буде прикидатись.
В рамках досліджень, присвячених теорії когнітивного дисонансу, Л. Фестінґер провів спільно з практичний експеримент зі зміни сформованого уявлення. Учасниками досвідження стали дві групи студентів, яких протягом години примушували займатися абсолютно нудною справою: закручувати гайки або перекладати з місця на місце дрібні деталі. Після закінчення цього часу їх попросили розповісти іншому учаснику експерименту, ще не брав участі, про це заняття як про дуже цікаве та розважальне проведення часу. При цьому в одній групі студентам заплатили за це по 20 доларів, а в іншій - всього по долару. В кінці дослідження психологи попросили студентів розповісти, наскільки їм самим сподобалося заняття. В результаті вчені зіткнулися з наступною картиною: ті, хто отримав по 20 доларів, не змінили своє сформоване уявлення і продовжували вважати перекладання гайок нудним заняттям. Ті ж, хто не отримав достатнього зовнішнього виправдання своєї брехні, говорили, що заняття було цікавіше, ніж насправді, як висловився Фестінґер: "вмовляли самі себе".
Таким чином, студенти , на думку вчених, прагнули подолати конгнштивний дисонанс, неусвідомнлено посинаючи вірити в те, що говорили. Цей експеримент мав і практичне значення, підтвердивши один з основних принципів виховання. Метод заохочень і покарань, поширений у багатьох сім'ях при вихованні дітей, насправді зовсім неефективний. Якщо потрібно змінити уявлення людини про що-небудь, то висока нагорода, навпаки, зміцнить його. Необхідно, щоб людина сама все зрозуміла, без зовнішнього впливу, будь то заохочення або осуд.
Таким чином, теорія когнітивного дисонансу швидко знайшла застосування в педагогіці. З її допомогою можна виробити у дитини певне ставлення, наприклад до агресії або чесності, чуйності. Створюючи у нього почуття дисгармонії, педагог тим самим підштовхує його до встановлення певної думки. Ця «когнітивна» педагогіка стала своєрідною противагою педагогіці «біхевіорістскої», яка стверджувала, що всі аспекти поведінки можна побудувати за допомогою простої системи «стимул-реакція». Л. Фестінґер зовсім не відкидав досягнення біхевіористів, він лише стверджував, що далеко не всьому можна навчити таким способом.
Вчений вважав, що якщо прості елементи поведінки можуть бути закріплені за допомогою різних стимулів, то зміна думки може бути досягнута тільки за допомогою когнітивних методів. Застосовуючи когнітивний дисонанс можна «достукатися» до людини, вплинути на зроблений ним вибір. Явище когнітивного дисонансу може мати не тільки позитивні, але і негативні наслідки. Поряд з забобонами і різними помилками, які властиві всім людям, наслідками можуть бути нечесність і обдурювання, які зазвичай призводять до негативних наслідків. Дослідження, проведені Л. Фестінґером, є надзвичайно важливими для багатьох наук, зокрема для педагогіки та соціології.
Теорія соціального порівняння
Так або інакше, але в разі оцінки аспектів власної особистості людина порівнює себе з іншими. Цей процес описує теорія Леона Фестінґера. Відповідно до цієї теорії, при відсутності об'єктивних стандартів для оцінки своїх особистісних рис і якостей людина шукає інших людей, щоб через порівняння з ними оцінити себе. Спочатку він стикається з проблемою: дуже широкий вибір варіантів для порівняння і немає чіткого уявлення про те, з ким, власне, себе порівнювати. І тоді людина знов-таки орієнтується на інших: з ким порівнюють себе вони? Так само йде оцінка свого зовнішнього вигляду . Якщо у нас немає об'єктивного стандарту, то ми покладаємося на думку оточуючих про нашу зовнішність . Таким чином, йде мова про нашу зовнішність, наші здібності, думки щодо кого - небудь або чого-небудь, навіть про почуття, які ми відчуваємо, - у всіх цих випадках ми орієнтуємося, на думку Фестингера, на зовнішність, здатності, думки і почуття інших людей, тобто на наше соціальне оточення.
Нагороди
У 1959 році Фестінґер був нагороджений премією Американської психологічної асоціації «за видатний науковий внесок».
Бібліографія
- Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса = A theory of cognitive dissonance / [Пер. А. Анистратенко, И. Знаешева]. — СПб.: Ювента, 1999.
Праці
Видання англійською мовою:
- Wish, expectation and group standards as factors influencing level of aspiration // Journal of Abnormal and Social Psychology, 1942
- A theoretical interpretation of shifts in level of aspiration / Psychological Review, 1942
- A theory of social comparison processes / Human Relations, 1954
- A theory of cognitive dissonance, 1957
- Conflict, decision, and dissonance, Stanford, 1964
Видання російською мовою:
- Теория когнитивного диссонанса = A theory of cognitive dissonance / Пер. А. Анистратенко, И. Знаешева. — СПб.: Ювента, 1999
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118683470 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://senate.universityofcalifornia.edu/_files/inmemoriam/html/HaroldB.Gerard.htm
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Майерс, Дэвид (1 січня 2011). Социальная психология: [пер. с англ.] (рос.). Издательский дом "Питер". ISBN .
- . www.readbook.com.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
 | Це незавершена стаття про психолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Leon Festingerangl Leon FestingerNarodivsya 8 travnya 1919 1919 05 08 1 2 3 Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShAPomer 11 lyutogo 1989 1989 02 11 1 2 3 69 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 zloyakisna puhlinaKrayina SShADiyalnist psiholog vikladach universitetuAlma mater Universitet AjoviGaluz psihologiyaZaklad Universitet Michiganu Minnesotskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin Doktor filosofiyi z psihologiyiNaukovij kerivnik Kurt LevinVidomi uchni Zimbardo Filip en Stenli ShehterAspiranti doktoranti Stenli Shehter d d 5 d d 6 Chlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA AAAS Amerikanska akademiya mistectv i naukVidomij zavdyaki teoriya kognitivnogo disonansuNagorodi APA Za vidatnij naukovij vklad 1959 rik Leon Festinger angl Leon Festinger 8 travnya 1919 Nyu Jork 11 lyutogo 1989 amerikanskij psiholog avtor teoriyi kognitivnogo disonansu ta en Festinger stav osnovnoyu figuroyu povorotu pislyavoyennoyi socialnoyi psihologiyi do eksperimentalnih metodiv Okrim teoriyi kognitivnogo disonansu vidoma takozh visunuta Festingerom vidpovidno do yakoyi lyudina zdebilshogo ocinyuye sebe ta svoyu povedinku porivnyuyuchi z inshimi lyudmi ta yih povedinkoyu Sered najvidomishih uchniv Festingera en Filip Zimbardo ta Stenli Shehter Festinger buv nezminnim chlenom Amerikanskoyi psihologichnoyi asociaciyi ta Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectva Za vidatnij naukovij vklad buv nagorodzhenij premiyeyu Amerikanskoyi psihologichnoyi asociaciyi BiografiyaLeon Festinger narodivsya 8 travnya u 1919 roci v Nyu Jorku v sim yi emigrantiv iz Rosiyi Aleksa Festingera ta Sari Solomon otrimav stupin bakalavra v 1939 v koledzhi Nyu Jork Siti Psihologiyeyu zahopivsya she v yunackomu vici V 1937 roci vstupiv do Universitetu Ajovi Na toj moment tam pracyuvav Kurt Levin yakij emigruvav iz Nimechchini vin stav ego uchitelem ta nastavnikom Pid jogo kerivnictvom Leon u 1942 roci otrimav stepin po psihologiyi Pislya chogo pracyuvav asistentom Levina v doslidnomu centri grupovoyi dinamiki v MIT Z 1943 po 1945 rik Festinger pracyuye psihologom v universiteti Rochestera V 1945 1948 roki vin buv profesorom doslidnickogo centru grupovoyi dinamiki V 1951 roci stav profesorom v universiteti Minnesoti a z 1955 protyagom 13 rokiv buv profesorom Stenfordskogo universitetu Z 1968 i do svoyeyi smerti 11 lyutogo 1989 roku v Nyu Jorku v vici 70 rokiv profesor Novoyi shkoli socialnih doslidzhen u Nyu Jorku Naukova diyalnistFestinger stav osnovnoyu figuroyu povorotu pislyavoyennij socialnoyi psihologiyi do eksperimentalnih metodiv Krim teoriyi kognitivnogo disonansu vidoma takozh visunuta Festingerom teoriya socialnogo porivnyannya Social comparison theory zgidno z yakoyu lyudina v bilshosti vipadkiv ocinyuye sebe i svoyu povedinku na osnovi porivnyannya z inshimi lyudmi ta yih povedinkoyu Teoriya kognitivnogo disonansu Dokladnishe Teoriya kognitivnogo disonansu V 50 h rokah HH stolittya Leon stvoriv svoyu teoriyu yaka otrimala nazvu kognitivnogo disonansu z latinskoyi kongnito piznannya abo slovospoluchennya kognitivnij disonans pohodit vid anglijskih terminiv cognition znannya dissonance nevidpovidnist rozbizhnist Teoriya kognitivnogo disonansu odna z teorij vidpovidnosti sho gruntuyutsya na pripisuvanni osobistosti pragnennya do zv yaznogo i vporyadkovanogo sprijnyattya svogo stavlennya do svitu A same teoriya kognitivnogo disonansu bula sformulovana Festingerom v 1957 na osnovi teoriyi polovoyi povedinki Kurta Levina ta teoriyi strukturnogo balansu F Hadera Poshtovhom do neyi posluzhilo vivchennya chutok sho poshirilisya vnaslidok zemletrusu v odnomu z pivnichnoamerikanskih shtativ Poyasnyuyuchi pohodzhennya cih chutok ta prichini povsyudnoyi viri v nih uchenij zrobiv visnovok sho lyudi pragnut do vnutrishnoyi rivnovagi mizh oderzhuvanoyu informaciyeyu ta osobistimi motivami yih povedinki Do cih doslidzhen rol kognitivnih skladovih motivacijnogo procesu ocinyuvalasya nedostatno U danij teoriyi buv realizovanij osnovnij princip geshtaltpsihologiyi dinamika rozvitku viznachayetsya dosyagnennyam garnogo geshtaltu Bulo postulovano sho individ pragne do garmoniyi kognitivnih reprezentacij bud yakih znan dumok perekonan pro navkolishnij pro sebe pro chiye nebud povedinci Disonans cih reprezentacij perezhivayetsya yak shos nepriyemne sho potribno maksimalno redukuvati Tomu yaksho individ zustrichayetsya z superechlivimi uyavlennyami to u nogo z yavlyayetsya osobliva motivaciya yaka vede do zmini povedinki abo odne z uyavlen pereglyadayetsya abo shukayetsya nova informaciya U teoriyi kognitivnogo disonansu logichno superechlivim do znan pro odin i toj zhe predmet pripisuyetsya status motivaciyi poklikanoyi zabezpechiti usunennya pochuttya diskomfortu yake vinikaye pri zitknenni z protirichchyami za rahunok zmini nayavnih znan abo socialnih nastanov Vvazhayetsya sho isnuye kompleks znan pro ob yekti ta lyudej nazvanij kognitivnoyi sistemoyu yakij mozhe buti riznogo stupenya skladnosti uzgodzhenosti ta vzayemozv yazku Pri comu skladnist kognitivnoyi sistemi zalezhit vid kilkosti i riznomanitnosti vklyuchenih v neyi znan Za klasichnim viznachennyam L Festingera kognitivnij disonans ce nevidpovidnist mizh dvoma kognitivnimi elementami dumkami dosvidom informaciyeyu tosho pri yakomu zaperechennya odnogo elementu viplivaye z isnuvannya inshogo i pov yazane z ciyeyu nevidpovidnistyu vidchuttya diskomfortu inakshe kazhuchi vidchuttya diskomfortu vinikaye pri zitknenni v svidomosti logichno superechlivih znan pro odne j te zh yavishe podiyu ob yekti Teoriya kognitivnogo disonansu harakterizuye sposobi usunennya abo zgladzhuvannya cih protirich i opisuye te yak ce robit lyudina v tipovih vipadkah Festinger pomitiv sho lyudi pragnut do deyakoyi uzgodzhenosti yak bazhanogo vnutrishnomu stanu Yaksho vinikaye superechnist mizh tim sho lyudina znaye i tim sho vona robit to ce protirichchya pragnut yakos poyasniti i shvidshe za vse vistaviti jogo yak take yake ne mistit protirichchya zaradi togo shob znovu dosyagti stanu vnutrishnoyi kognitivnoyi uzgodzhenosti Dali L Festinger proponuye zaminiti termin protirichchya na disonans a uzgodzhenist na konsonans oskilki cya ostannya para terminiv zdayetsya jomu bilsh nejtralnoyu i teper sformulyuvati osnovni polozhennya teoriyi Vona mozhe buti vikladena v troh osnovnih punktah a mizh kognitivnimi elementami mozhe viniknuti disonans b isnuvannya disonansu viklikaye pragnennya zmenshiti jogo abo zapobigti jogo zrostannyu v proyav cogo pragnennya vklyuchaye abo zminu povedinki abo zminu znan abo oberezhne vibirkove stavlennya do novoyi informaciyi Yak ilyustraciyu navodyat vzhe zagalnij priklad z kurcem lyudina kurit ale razom z tim znaye sho kurinnya shkidlive u nogo vinikaye disonans vijti z yakogo mozhna troma shlyahami a zminiti povedinku tobto kinuti kuriti b zminiti znannya v danomu vipadku perekonati sebe sho vsi mirkuvannya pro shkodu kurinnya shonajmenshe perebilshuyut nebezpeku a to i zovsim nedostovirni v oberezhno sprijmati novu informaciyu pro shkodu kurinnya tobto prosto ignoruvati yiyi Tobto Festinger vvazhav sho lyudina pragne pozbutisya takogo disonansu Napriklad individ mozhe ignoruvati novu informaciyu shob ne stvoryuvati protirich Adzhe mozhna perekonati sebe sho protirichchya ne isnuye V svoyij roboti vin navodit priklad viklyuchennya konfliktu Yaksho lyudina zmushuye sebe posmihatis koli yij sumno tobto znahoditsya u kognitivnomu disonansi to vona v yakijs moment vidreaguye abo pripinit prikidatis abo poveselishaye nastilki sho ce vzhe ne bude prikidatis V ramkah doslidzhen prisvyachenih teoriyi kognitivnogo disonansu L Festinger proviv spilno z praktichnij eksperiment zi zmini sformovanogo uyavlennya Uchasnikami dosvidzhennya stali dvi grupi studentiv yakih protyagom godini primushuvali zajmatisya absolyutno nudnoyu spravoyu zakruchuvati gajki abo perekladati z miscya na misce dribni detali Pislya zakinchennya cogo chasu yih poprosili rozpovisti inshomu uchasniku eksperimentu she ne brav uchasti pro ce zanyattya yak pro duzhe cikave ta rozvazhalne provedennya chasu Pri comu v odnij grupi studentam zaplatili za ce po 20 dolariv a v inshij vsogo po dolaru V kinci doslidzhennya psihologi poprosili studentiv rozpovisti naskilki yim samim spodobalosya zanyattya V rezultati vcheni zitknulisya z nastupnoyu kartinoyu ti hto otrimav po 20 dolariv ne zminili svoye sformovane uyavlennya i prodovzhuvali vvazhati perekladannya gajok nudnim zanyattyam Ti zh hto ne otrimav dostatnogo zovnishnogo vipravdannya svoyeyi brehni govorili sho zanyattya bulo cikavishe nizh naspravdi yak vislovivsya Festinger vmovlyali sami sebe Takim chinom studenti na dumku vchenih pragnuli podolati kongnshtivnij disonans neusvidomnleno posinayuchi viriti v te sho govorili Cej eksperiment mav i praktichne znachennya pidtverdivshi odin z osnovnih principiv vihovannya Metod zaohochen i pokaran poshirenij u bagatoh sim yah pri vihovanni ditej naspravdi zovsim neefektivnij Yaksho potribno zminiti uyavlennya lyudini pro sho nebud to visoka nagoroda navpaki zmicnit jogo Neobhidno shob lyudina sama vse zrozumila bez zovnishnogo vplivu bud to zaohochennya abo osud Takim chinom teoriya kognitivnogo disonansu shvidko znajshla zastosuvannya v pedagogici Z yiyi dopomogoyu mozhna virobiti u ditini pevne stavlennya napriklad do agresiyi abo chesnosti chujnosti Stvoryuyuchi u nogo pochuttya disgarmoniyi pedagog tim samim pidshtovhuye jogo do vstanovlennya pevnoyi dumki Cya kognitivna pedagogika stala svoyeridnoyu protivagoyu pedagogici bihevioristskoyi yaka stverdzhuvala sho vsi aspekti povedinki mozhna pobuduvati za dopomogoyu prostoyi sistemi stimul reakciya L Festinger zovsim ne vidkidav dosyagnennya bihevioristiv vin lishe stverdzhuvav sho daleko ne vsomu mozhna navchiti takim sposobom Vchenij vvazhav sho yaksho prosti elementi povedinki mozhut buti zakripleni za dopomogoyu riznih stimuliv to zmina dumki mozhe buti dosyagnuta tilki za dopomogoyu kognitivnih metodiv Zastosovuyuchi kognitivnij disonans mozhna dostukatisya do lyudini vplinuti na zroblenij nim vibir Yavishe kognitivnogo disonansu mozhe mati ne tilki pozitivni ale i negativni naslidki Poryad z zabobonami i riznimi pomilkami yaki vlastivi vsim lyudyam naslidkami mozhut buti nechesnist i obduryuvannya yaki zazvichaj prizvodyat do negativnih naslidkiv Doslidzhennya provedeni L Festingerom ye nadzvichajno vazhlivimi dlya bagatoh nauk zokrema dlya pedagogiki ta sociologiyi Teoriya socialnogo porivnyannya Tak abo inakshe ale v razi ocinki aspektiv vlasnoyi osobistosti lyudina porivnyuye sebe z inshimi Cej proces opisuye teoriya Leona Festingera Vidpovidno do ciyeyi teoriyi pri vidsutnosti ob yektivnih standartiv dlya ocinki svoyih osobistisnih ris i yakostej lyudina shukaye inshih lyudej shob cherez porivnyannya z nimi ociniti sebe Spochatku vin stikayetsya z problemoyu duzhe shirokij vibir variantiv dlya porivnyannya i nemaye chitkogo uyavlennya pro te z kim vlasne sebe porivnyuvati I todi lyudina znov taki oriyentuyetsya na inshih z kim porivnyuyut sebe voni Tak samo jde ocinka svogo zovnishnogo viglyadu Yaksho u nas nemaye ob yektivnogo standartu to mi pokladayemosya na dumku otochuyuchih pro nashu zovnishnist Takim chinom jde mova pro nashu zovnishnist nashi zdibnosti dumki shodo kogo nebud abo chogo nebud navit pro pochuttya yaki mi vidchuvayemo u vsih cih vipadkah mi oriyentuyemosya na dumku Festingera na zovnishnist zdatnosti dumki i pochuttya inshih lyudej tobto na nashe socialne otochennya NagorodiU 1959 roci Festinger buv nagorodzhenij premiyeyu Amerikanskoyi psihologichnoyi asociaciyi za vidatnij naukovij vnesok BibliografiyaFestinger L Teoriya kognitivnogo dissonansa A theory of cognitive dissonance Per A Anistratenko I Znaesheva SPb Yuventa 1999 PraciVidannya anglijskoyu movoyu Wish expectation and group standards as factors influencing level of aspiration Journal of Abnormal and Social Psychology 1942 A theoretical interpretation of shifts in level of aspiration Psychological Review 1942 A theory of social comparison processes Human Relations 1954 A theory of cognitive dissonance 1957 Conflict decision and dissonance Stanford 1964 Vidannya rosijskoyu movoyu Teoriya kognitivnogo dissonansa A theory of cognitive dissonance Per A Anistratenko I Znaesheva SPb Yuventa 1999Div takozhKognitivnij disonansPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Deutsche Nationalbibliothek Record 118683470 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https senate universityofcalifornia edu files inmemoriam html HaroldB Gerard htm Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Majers Devid 1 sichnya 2011 Socialnaya psihologiya per s angl ros Izdatelskij dom Piter ISBN 9785423701383 www readbook com ua Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 23 travnya 2016 Ce nezavershena stattya pro psihologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi