Юрій Леонідович Леонідов рос Юрий Леонидович Леонидов 9 22 січня 1917 19170122 Москва 24 вересня 1989 Москва російський

Юрій Леонідович Леонідов (рос. Юрий Леонидович Леонидов; 9 (22) січня 1917(19170122), Москва — 24 вересня 1989, Москва) — російський радянський актор, Народний артист РРФСР (1968).

Юрій Леонідов

Ім'я при народженні	рос. Юрий Леонидович Леонидов
Народився	9 (22) січня 1917(1917-01-22) Російська імперія
Помер	24 вересня 1989(1989-09-24) (72 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	росіянин
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор
Заклад	Московський художній театр
Роки діяльності	1941–1989
Батьки	Леонідов Леонід Миронович
Провідні ролі	Мертві душі: Манілов Будинок з мезоніном: Белокуров : Едвард Могельницький
IMDb	nm0503071

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леонідов.

Біографія

Народився в родині актора Леоніда Мироновича Леонідова.

В 1941 закінчив студію імені К. С. Станиславського.

До війни — актор Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського.

З початком війни у 1941 році пішов на фронт добровольцем.

З 1945 року — актор МХАТу імені Горького.

Помер 24 вересня 1989 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Фільмографія

1984 — Найкращі роки
1984 — Межа можливого
1980 — Коней на переправі не міняють: Микола Миколайович, заступник голови
1980 — Цей фантастичний світ. Випуск 4 (телеспектакль): Тускуб
1979 — Сьогодні і завтра: Савелій Тихонович Бажутін, найстаріший робочий
1979 — Мертві душі (телеспектакль): Манілов
1979 — Добряки: Пилип Пилипович Колесніцин
1976 — В одному мікрорайоні (телеспектакль): батько Ірини, робітник заводу
1974 — Шпак і Ліра | Skřivánek a Lyra: Артур Опендорф
1973 — Зоряний час (телеспектакль): начальник контррозвідки, полковник
1972 — (телеспектакль): полковник
1972 — Приборкання вогню: Морозов
1972 — Бій після перемоги: Смайлс, американський генерал
1971 — Хлопчики: Володимир Костянтинович Намісников, професор, керівник хору хлопчиків
1971 — Змова (телеспектакль): Фред Пренсіс, сенатор
1968 — …І знову травень!: Щербаков, актор, підпільник
1967 — Твій сучасник: міністр
1967 — Таємнича стіна: епізод, вчений на прес-конференції
1967 — Берег надії: академік Макаров
1966 — Тіні старого замку (телеспектакль): Яан Тедер
1965 — Учитель словесності (короткометражний): Полянський, штабс-капітан
1965 — Три пори року
1965 — Загибель ескадри: командир флагмана
1965 — Війна і мир: Несвицький
1965 — До уваги громадян та організацій
1963 — (телеспектакль)
1963 — Бухта Олени: Шувалов: головна роль, командир дивізіону
1962 — Сьомий супутник (телеспектакль): полковник
1960 — Мертві душі: Манілов, поміщик
1960 — Будинок з мезоніном: Білокуров, поміщик
1958 — Олеко Дундич: Алекса Дундич (СРСР, Югославія):: білий офіцер
1957 — Народжені бурею: Едвард Могельницький
1950 — Мусоргський: Олександр Порфирович Бородін
1949 — Алітет іде в гори: Френк

Озвучував фільми: (1985, анімаційний); «Любовна недуга» (1982, Індія); «Іменем закону» (1968).

Примітки

Москва і москвичі(рос.)

Джерела

http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/2468/bio/ [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
Мегаенциклопедія Кирила і Мефодія(рос.)
http://kinosozvezdie.ru/actors/leonidovyl/leonidovyl.html [ 21 серпня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Москва і москвичі(рос.)