54°39′00″ пн. ш.86°10′00″ сх. д. / 54.65000000002777369445539080° пн. ш. 86.1666666666947804742449080° сх. д. / 54.65000000002777369445539080; 86.1666666666947804742449080Координати: 54°39′00″ пн. ш.86°10′00″ сх. д. / 54.65000000002777369445539080° пн. ш. 86.1666666666947804742449080° сх. д. / 54.65000000002777369445539080; 86.1666666666947804742449080
Основне багатство міста — вугілля, запаси якого обчислюються мільярдами тонн.
Розпорядженням Уряду РФ від 29.07.2014 N 1398-р (ред. Від 13.05.2016) «Об утверждении перечня моногородов», включений в список мономіст Російської Федерації з ризиком погіршення соціально-економічного становища.
Етимологія
Назва «Кольчугіно», яке використовувалося в дореволюційні роки відбувалося від роду діяльності засновника села.
Місто Ленінськ-Кузнецький — перший населений пункт у світі, названий на честь В. І. Леніна, ще за його життя. При отриманні статусу міста 1925 року до назви «Леніно» (Ленінськ) була додана друга частина назви — «Кузнецький», оскільки в цей же час біля Омська був дан статус міста селищу Ленінськ, і щоб не виникало плутанини, йому було дано назву місто . Через 5 років Ленінськ-Омський був включений до складу Омська, а Ленінськ-Кузнецький залишився, на той момент часу, єдиним містом Ленінським в СРСР, так що приставка «Кузнецький» виявилася вже зайвою. Приставку в назві міста прибирати не стали.
Місто Ленінськ-Кузнецький, як і вся Кемеровська область, знаходиться в часовому поясіКрасноярський час. Зсув відносно UTC складає+7:00. Щодо московського часу часовий пояс має постійний зсув +4 години і позначається в Росії як MSK+4.
14 вересня 2009 року урядом Російської Федерації було прийнято постанову про застосування на території Кемеровської області часу п'ятого часового поясу — Омського часу. Перехід на новий часовий пояс в області стався 2010 року, коли в Росії здійснювався плановий перехід на літній час. В результаті різниця в часі між Ленінськ-Кузнецьким і Москвою скоротилася з чотирьох до трьох годин.
1 липня 2014 Держдума прийняла постанову про застосування на території Кемеровської області часу шостого часового поясу — Красноярського часу при плановому переході на зимовий час. В результаті різниця в часі між Ленінському-Кузнецьким і Москвою знову збільшилася з трьох до чотирьох годин.
Екологічна ситуація
Екологічна ситуація в місті досить складна, так як місто опалюється за рахунок вугільних котелень. Грає свою роль в екології і сам видобуток вугілля, на підроблених ґрунтах будувати досить складно. Єдина велика річка в межах міста — Іня — дуже забруднена, вода має багато домішок за рахунок скидів води з і залишків токсичних речовин нині закритого КСК.
Перша згадка про заїмці Кольчугіно Коливанської губернії відноситься до 1763 року. Тоді це був населений пункт, що нічим не відрізнявся від буль-якого села. Однак згодом з'ясовується, що Кольчугіно знаходиться у самого ложа вугленосних пластів, що потім зіграє чималу роль у розвитку села.
1883 року в Кольчугіно відкривають шахту «Успех», після чого село стає вугледобувної столицею Алтайського округу.
У січні 1913 року Кольчугінський рудник переходить під управління акціонерного товариства Кузнецьких Кам'яновугільних Копалень — .
1914 року в місті з'являються вокзал і будинок керуючого Кольчугінським рудником — перша кам'яна двоповерхова будівля в місті.
У березні-квітні 1919 року відбулося , яке сильно послабило тил Білої Армії.
10 липня 1922 року місто перейменовано в Леніно. В цей же час Кузнецький і Щегловський повіти Західно-Сибірського краю були перетворені в Кузнецький (Ленінський) округ з центром в селі Леніно. Округ проіснував до 1939 року, після чого центром цієї території стало місто Щегловськ (нині — Кемерово).
З 6 червня 1925 року — місто Ленінськ-Кузнецький.
Під час німецько-радянської війни в місто з європейської частини країни було евакуйовано багато заводів.
1972 року в місті був побудований унікальний для світового спорту Палац спортивної гімнастики, який підготував безліч радянських і російських гімнастів.
1989 року, внаслідок усунення поділу міста на Жовтневий і Кольчугінський райони, зі складу міста виведено окреме місто Полисаєво.
У 1990-ті роки місто переживало досить суперечливий час — з одного боку, міська футбольна команда грає з московським клубом «Динамо», будується одна з найбільших лікарень в країні; з іншого боку — несприятливе демографічне становище, загострення кримінальної ситуації, закриваються шахти і заводи.
Демографія
Станом на 1 січня 2016 року за чисельністю населення місто перебувало на 178 місці серед міст Російської Федерації.
З початку ХХ століття населення міста зростало у міру зростання промисловості. З кінця 1980-х років населення міста постійно зменшується. У 1990-х роках з підпорядкування Ленінськ-Кузнецького було виділено місто Полисаєво, що також негативно позначилося на демографії міста. Наприкінці першого десятиліття XXI століття демографічна ситуація в місті почала поступово стабілізуватися.
Символіка
Герб
Герб міста Ленінськ-Кузнецького являє собою геральдичний щит французької форми червоного і зеленого кольорів.
Вугілля з вихідними від нього променями сяйва — символ життя і тепла, що виділяється при його згоранні.
Молот і кайло доповнюють символіку міста Ленінськ-Кузнецького, де крім вугільної промисловості розвинене машинобудування, металообробка, хімічне виробництво.
Прапор міста Ленінськ-Кузнецький
Блакитна смуга, облямована сріблом, символізує річку Іня, притоку Обі, на якій розташоване місто Ленінськ-Кузнецький.
Прапор
Прапор розроблений на основі герба, який мовою символів і алегорій відображає природні та економічні особливості міста Ленінськ-Кузнецького.
Гімн
Гімном міста є пісня «Город горняков» (Місто гірників). Музика І. Другова на вірші Н. Попова.
Адміністративний устрій
Забудова і заселення міста відбувалися хаотично: шахта — селище. У 1980-х роках була спроба ввести в місті районний поділ, були утворені два райони: Кольчугінський і Жовтневий. Жовтневий район був створений на базі робочого селища Полисаєво. Незабаром райони були скасовані. Полисаєво став містом. 1994 року був розроблений генеральний план розвитку міста. Місто ділиться на кілька районів:
північна частина — промзона
північно-східна — житлові мікрорайони (1-й, 2-й, 3-й, 4-й, 7-й), Лапшіновка, сел. Будівельний, Лісове містечко - вільні безвугільні землі
південно-східна — сел. Дачний
центральний район — на правому березі Іні (ККД Лазурний, Воєнка, Ластівка, Центр), на півночі межує з Журінською балкою (Мурав'ї), на сході обмежений залізницею
південний форпост — зрощення міст Ленінськ-Кузнецького і Полисаєво (район Кірзавод)
на південно-заході — селища шахти «7 Ноября», «Комсомолець» (Сімка, Комсомолка), Телецентр, район Закамишанской лікарні
на заході — шахтарські робітничі селища — четверта і десята дільниці.
Культура
В місті є кінотеатр «Побєда», що був відкритий 1938 року (перший звуковий кінотеатр). 2002 року в ньому був проведений капітальний ремонт і встановлена звукова система Dolby Digital Surround EX. 2008 року кінотеатр «Побєда» став розважальним центром. Наразі РЦ «Побєда» — це кінозал на 230 місць, боулінг-центр, більярдний клуб, кафе. Місцезнаходження: площа Перемоги (Центральний район).
Кіноцентр «Кіногалактика» — це сучасний тризальний кіноцентр, що поєднує в собі все краще і передове, що є сьогодні в індустрії кіно в світі. Кіноцентр відкрився 14 лютого 2013 року в торгово-розважальному комплексі «Фабрика». В ньому є 3 кінозали: прем'єрний зал № 1, розрахований на 150 місць, другий зал — на 77 місць, третій — 80 місць. Кінотеатр пропонує глядачам широкий вибір фільмів в зручний час: наявність декількох залів дозволяє демонструвати кілька фільмів, на будь-який смак, з мінімальною перервою між сеансами, а щочетверга в репертуарі — нові прем'єри російського кінопрокату.
БК ім. Ярославського — культурний центр, оформлений в стилі грецького акрополю. Кінозал, концертний зал, танцпол, гуртки і секції.
Центральний Палац культури розташований в центральній частині міста між зупинками «площа Перемоги» і «ЦЕММ». Одне з найстаріших закладів культури в місті. Є концертний зал, ряд творчих колективів, гуртки і секції.
В місті є власний телеканал «ТНТ-Ленинск ТВ»(рос.).
Культурні установи міста:
Центральний Палац Культури
Палац культури ім. Ярославського
Палац культури ім. Леніна
Центральний Палац культури
Будинок культури «Строитель» (рос.)
Будинок культури «Никитинский» (рос.)
Краєзнавчий музей
Виставковий зал, тераріум
Централізована бібліотечна система ім. Крупської
Дитяча художня школа № 4
Дитяча музична школа № 12
Дитяча школа мистецтв № 18.
Визначні місця та пам'ятки
Монумент на початку вулиці Ломоносова на пл. Перемоги в Ленінську-Кузнецькому
Каплиця пам'яті загиблих шахтарівМеморіал жертвам аварії на Чорнобильській АЕСПам'ятник шахтарям-журінцам, загиблим в роки ВВВФонтан в районі шахти РубанаПл. Урочистостей ім. В.П.Мазикіна
Основні визначні пам'ятки зосереджені в центральній частині міста. Серед них варто відзначити Кінотеатр «Побєда» 1938 зведення, бюст двічі Героя СРСР А. П. Шиліна, обеліск в сквері і єдина в місті пішохідна вулиця — вул. Ломоносова. В районі ЦПК є пам'ятник жертв аварії на Чорнобильській АЕС. В місті є кілька пам'ятників жертвам німецько-радянської війни:
в районі шахти ім. Кірова
в районі КДК.
на самому початку вулиці Ломоносова, на площі Перемоги. Композицію утворюють гармата, вічний вогонь, орден Великої Вітчизняної війни та монумент
в районі шахти ім. Рубана
Функціонують фонтани:
на Площі Перемоги. Світло-музичний
2 фонтани в районі шахти Рубана
фонтан на площі шахти Кірова
біля «Горэлектросеть» (рос.)
фонтан на площі біля Палацу спортивної гімнастики
Так само були фонтани у БК ім. Ярославського і в парку ім. Горького.
Основні площі міста — Площа Перемоги, площа біля БК ім. Ярославського, площа у шахти ім. Кірова, площа перед Палацом спортивної гімнастики і міська Площа урочистостей ім. В. П. Мазикін. Між вул. Пушкіна і пр. Кірова в районі БК ім. Ярославського проходить Алея Шахтарської Слави. Була відкрита в 2002 році з нагоди проведення в місті обласного Дня Шахтаря. 2008 року з нагоди видобутку 1 мільярд тонн вугілля на Ленінському (Кольчугінськом) руднику була відремонтована. Встановлена стела з нагоди даної події, а також міська дошка пошани. Раніше в місті було три пам'ятника В. І. Леніну, проте з часом залишився один, біля будівлі суду.
Монумент 1 млрд. т. вугілля Кольчугінського рудника
Архітектура
У центральній частині присутні будинки в стилі сталінського ампіру. Саме там розташовуються основні культурні точки міста, наприклад, Краєзнавчий музей.
У південній частині міста переважає приватна дерев'яна забудова.
У південно-західній частині (виїзд в напрямку Новосибірська) є вулиці з двоповерховими багатоквартирними будинками, побудованими з якісного круглого, завжди дефіцитного для Кузбасу, лісу.
У районі «Ласточки», автовокзалу та Палацу спортивної гімнастики переважають хрущовки. Однак в районі заводу «Кузбассэлемент» також присутні 2-х і 3-х поверхові будинки сталінської епохи.
У північно-східній частині міста переважає приватна забудова. На півночі, в 1, 2, 3, 4 і 7-му мікрорайонах, ведеться основне будівництво, будинки там здебільшого 9-поверхові. У Лісовому Містечку знаходяться котеджні селища.
Економіка
Промисловість
Життя міста забезпечують підприємства різних галузей промисловості: вугільної, машинобудування, хімічної, будівельних матеріалів, харчової.
Вугільна промисловість є основним видом економічної діяльності, провідною галуззю на території міста і займає більше 77% в загальному обсязі продукції, що випускається. В даний час видобуток вугілля ведеться на 4 шахтах, що входять до складу філії ВАТ «СУЕК-Кузбас» в м. Ленінськ-Кузнецькому: ВАТ «Шахта ім. С. М. Кірова», ВАТ «Шахта ім. 7 Ноября», ВАТ «Шахта "Комсомолець"», ВАТ «Шахта ім. А. Д. Рубана». Обсяг видобутку становить понад 10,0 млн тонн на рік.
Другий основний вид економічної діяльності — обробні виробництва (в загальному обсязі продукції, що випускається складає 16,7%), представлений такими галузями, як машинобудування, виробництво будівельних матеріалів, хімічна, а також харчова і легка промисловість.
Виробництво харчових продуктів представлено підприємствами: ВАТ «Ленінськ-Кузнецький хлібокомбінат», ТОВ «Серп Плюс», ТОВ «ВКФ Астеріас», ІП Галле, ТОВ ВТФ «Дінас», ТОВ «Зерх Плюс», ТОВ «Злаки» тощо. Провідне місце займає ВАТ «Ленінськ-Кузнецький хлібокомбінат». Підприємство в даний час випускає найширший асортимент продукції: 29 найменувань хліба, 21 хлібобулочний виріб, більше 100 найменувань кондитерських виробів. Планується і подальше розширення асортименту.
Текстильне і швацьке виробництво представлено підприємствами: ТОВ «Сіб-стиль», ТОВ «Сібтекс», ТОВ Ательє «Лада», ТОВ Ательє «Силует», ТОВ Ательє «Фантазія». Виробництвом шкіри, виробів зі шкіри та виробництвом взуття займається ЗАТ «Ленінськ-обувь». Оброблення деревини та виробництво виробів з дерева представлено ТОВ «Сіблєс».
Целюлозно-паперове виробництво, видавнича та поліграфічна діяльність — ВАТ «Ленінськ-Кузнецька типографія», видавництвами газет «Ленинск ТВ», «Городская газета», «Ассорти», «Лично в руки».
Виробництво коксу представлено єдиним підприємством ТОВ «Завод напівкоксування».
Хімічне виробництво представлено підприємствами ТОВ ТД «Полифлок», ЗАТ «КАРБО-ЦАКК».
Виробництво інших неметалевих мінеральних продуктів — ТОВ «Ленінськ-Кузнецький завод будівельних матеріалів», ТОВ «Економний дім».
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів представлено Заводом будівельних металоконструкцій ВАТ «РЖДстрой», ТОВ «Метакон», ТОВ «Пригаз»,. Виробництво машин та устаткування — ТОВ «Завод Красний Октябрь», ВАТ «Завод шахтного пожежного обладнання», ТОВ «Сиб-Дамель-Новомаг», ТОВ «Спецналадка», ТОВ «Кольчугінська хімічна компанія», ТОВ «СибТ», ТОВ "ПКФ «Риф»і займає 32,3% від обсягу оброблювальних виробництв.
Загальний обсяг промислового виробництва в місті за 2013 рік - 29 млрд рублів, єдине місто в області, що складає інтенсивне промислове зростання.
Будівництво
2012 року було введено 29007 м² житла і частка індивідуальної забудови в загальному введенні житлових будинків збільшилася на 15,8%. Введення житла в розрахунку на 1 особу склало 0,28 м².
Транспорт
Міський транспорт представлений тролейбусами, маршрутними таксі та автобусами, а також таксі від приватних компаній. Транспортна мережа міста налічує три тролейбусні маршрути, дванадцять маршрутів автобусів міського сполучення, три з яких ходять по місту Полисаєво, і двадцять сім приміських маршрутів, вісімнадцять маршрутів маршрутного таксі, десять з яких є приміськими. Крім цього п'ять автобусних і шість таксомоторних маршрутів є спільними для Ленінська-Кузнецького і Полисаєво.
Залізничне сполучення представлено тільки рідкісними поїздами далекого прямування: раз на добу Кисловодськ—Новокузнецьк і раз в два дні Новокузнецьк—Томськ. Приміського руху немає.
Місто стоїть на перетині найважливіших автомобільних доріг між містами Західного Сибіру (Новосибірськ, Кемерово, Новокузнецьк, Томськ). У центрі міста знаходиться автовокзал, відкритий 1968 року.
Сьогодні Ленінськ-Кузнецький автовокзал є одним з найбільших вокзалів в області. Кожен день від автовокзалу відправляється від двох до трьох тисяч пасажирів. Пасажирські перевезення здійснюються як по території Кемеровської області, так і за її межі. За добу автовокзал обслуговує понад півтори сотні рейсів по сорока міжміським та приміським маршрутам, переважно у напрямку до міста Кузбасу, Алтайського Краю, Новосибірської і Томської областей.
За радянських часів в місті діяв аеродром місцевих авіаліній.
Освіта
Дві філії вищих навчальних закладів:
;
Томський державний університет систем управління та радіоелектроніки (філія закрита з 1 липня 2010 року).
Одне представництво:
.
Чотири установи середньої професійної освіти:
Ленінськ-Кузнецький гірничотехнічний технікум ;
;
;
.
Три заклади початкової професійної освіти:
(колишнє ДОЗ «Професійне училище № 14» з 18.09.2014 приєднано до «Ленінськ-Кузнецький політехнічний технікум»);
За даними 1852 року в тодішньому селі вже значилася дерев'яна церква першого покоління. Друга дерев'яна однопрестольна Покровська церква була побудована в 1859-1862 роках поляками, висланими сюди ще 1836 року.
1886 року будівлю було частково перебудовано. У 1930-і роки Покровську церкву закрили. Відновлено парафію 30 червня 1945 року. У вересні 1961 року Покровська церква була знов закрита, начиння перевезене в Вознесенську церкву м. Бєлова, а будівля зруйнована через перешкоди будівництву майстерень середньої школи № 13.
Будівництво нової кам'яної Покровської церкви безпосередньо пов'язано з утворенням Серафимо-Покровського монастиря за Указом архієпископа Новосибірського і Барнаульського Гедеона. 21 січня 1987 року було зареєстрована православна громада парафії Покровської церкви, настоятелем якої служив протоієрей Сергій Плаксін. Одночасно з будівництвом храму йшло формування монастирів. 11 жовтня 1989 року прийняли постриження п'ять православних парафіянок, кілька прийшли на послух.
Офіційно жіночий монастир на території парафії Покровської церкви був заснований з благословення Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і за Постановою Священного Синоду Російської Православної Церкви від 3 квітня 1992 року, а також на підставі Указу Преосвященного єпископа Красноярського і Єнісейського Антонія від 4 квітня 1992 року. В основу статуту монастиря був покладений статут Серафимо-Дівєєвській обителі. Згідно зі статутом на весь день розписані правила поведінки черниць, починаючи з ранкового богослужіння о 4 годині 30 хвилин і закінчуючи вечірнім о 17 годині. За Указом Преосвященного єпископа Кемеровського і Новокузнецького Софронія від 30 жовтня 1994 року черниця Марія (Шнуровозова), колишня псаломщіца з Михайло-Архангельської церкви міста Новокузнецька указом Священного Синоду призначається настоятелькою монастиря і Покровської церкви.
1995 року в монастирі було 13 черниць і 3 інокині, готувалися до чернечого пострижу. З травня 2009 року настоятелька монастиря — черниця Нектарія (Сєдова), колись насельниця Чорноострівського монастиря.
Влітку 1994 року освятили місце під будівництво храму. Парафію відкрито 1995 року. Під храм перебудовано в 1995-1996 роках кам'яну одноповерхову будівлю колишнього клубу ОРСа. У будівлі надбудували цегляні стіни, прибудували вівтар, трапезну, звели дзвіницю і шатровий дах. Першим настоятелем храму був Сергій Анатолійович Плаксін, з 1997 року — Василь Гутович.
Святощами храму є ікона з мощами свв. прпп. Оптинських Старців, ікона з мощами св. прп. Феодора Санаксарського, зі зруйнованого храму ікона мчч. Кіріка і Іулітти, ікона вмч. і цілителя Пантелеймона.
У бібліотеці парафії є необхідна Православна література, відео та аудіо-касети. При необхідності вони надаються педагогам ВШ благочиння. В «Городская газета» є "Православна Сторінка". Тут відповідає на запитання читачів прот. Василь Гутович, також друкуються розповіді про православні свята, житія святих та інше. Перед Великими святами священики храму дають інтерв'ю журналістам місцевих телеканалів: «Ленинск TV», «Омикс». Значні події висвітлюються місцевим телебаченням і повідомляються в прес-службу єпархії.
Представлені громадою близько 100 чоловік, в 1960-х роках доходила до 700 осіб. У місті діє молитовний будинок євангельських християн-баптистів міжнародного союзу церков ЄХБ. При домі молитви діють недільна школа, церковний хор.
Ленінськ-Кузнецький Християнський Центр : пастор Щеглов Павло Євгенович
Ленінськ-Кузнецький Християнський Центр — п'ятидесятницька церква міста, що динамічно розвивається і представлена громадою близько 100 осіб. Церкві належать 3 центра духовного відновлення для нарко- та алкозалежних громадян в містах Ленінськ-Кузнецький, Полисаєво і Бєлово; де залежні люди отримують свободу від наркотиків і алкоголю, починаючи нове життя. Щосуботи в місті працює місія «Нагодуй голодних», де бездомні отримують гарячу їжу і допомогу. В середині тижня для парафіян і новонавернених проводиться служіння «домашні групи», де парафіяни спілкуються в невимушеній обстановці, читають і розбирають Біблію, моляться за потреби людей.
Засоби масової інформації
Радіостанції
Через близького розташування Бєлова і Ленінськ-Кузнецького є можливість спільного прийому ефірного теле- та радіомовлення в двох цих містах. З 31.12.2015 радіомовлення ведеться виключно на FM-частотах (87,5 - 108 МГц)
2 радіостанції м. Бєлово Радіо «Омикс» — «Шансон» 91,3 ФМ і Радіо «Омикс» — «Авторадио» 107 ФМ мають регіональний статус, оскільки у них є ліцензії на ефірне мовлення і на м. Бєлово і на м. Ленінськ-Кузнецький. Аналогічний статус має телевізійний канал "радіотелевізійної компанія «Омикс».
Має ліцензію на мовлення на Ленінськ-Кузнецький і радіостанція «Серебряный дождь».
Решта ЗМІ м Бєлова, якщо ліцензій на мовлення на місто Ленінськ-Кузнецький в них немає, слід шукати на сторінці цього міста. Вказівка їх на цій сторінці суперечить закону. Планові радіочастоти тут не публікуються, тому що не відповідають змісту розділу — це ще не засоби масової інформації.
Найстаршим місцевим ЗМІ є телеканал радіотелевізійної компанія «Омикс», 1997, що здійснює телемовлення і на м. Ленінськ-Кузнецький. До сих пір залишається єдиним місцевим телеканалом, що має ліцензію на ефірне мовлення одночасно і на Бєлово і на Ленінськ-Кузнецький.
23.08.2013 почалося тестове мовлення першого мультиплексу цифрового телебачення в форматі DVB-T2; 07.05.2014 — тестове мовлення другого мультиплексу.
На аналогових телеканалах «ТНТ-Ленинск ТВ» і «Домашний-Ленинск ТВ» транслюються міські новини. У цифрових мультиплексах телеканали Перший, РенТВ, СТС, ТНТ і «Домашний» транслюються в оригінальних версіях без місцевих включень і реклами.
Le ninsk Kuzne ckij ros Leninsk Kuzneckij misto z 1925 ranishe v 1922 1925 rr Le nino v 1763 1922 rr Kolchu gino v Rosiyi administrativnij centr Leninsk Kuzneckogo okrugu Kemerovskoyi oblasti centr Leninsk Kuzneckogo miskogo okrugu Za danimi perepisu 2016 roku naselennya skladalo 97 666 osib misto Leninsk Kuzneckij ros Leninsk Kuzneckij Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kemerovska oblast Miskij okrug Leninsk Kuzneckij miskij okrug Kod ZKATU 32 419 Kod ZKTMO 32719000001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1763 rik Poperedni nazvi sel Kolchugino sel Lenino Persha zgadka 1763 rik Status 1925 Naselennya 97 666 osib 2016 Plosha 128 km Gustota naselennya 763 02 osib km Poshtovi indeksi 652500 Telefonnij kod 7 38456 Geografichni koordinati 54 39 00 pn sh 86 10 00 sh d 54 65000000002777369445539080 pn sh 86 1666666666947804742449080 sh d 54 65000000002777369445539080 86 1666666666947804742449080 Koordinati 54 39 00 pn sh 86 10 00 sh d 54 65000000002777369445539080 pn sh 86 1666666666947804742449080 sh d 54 65000000002777369445539080 86 1666666666947804742449080 Chasovij poyas UTC 7 Visota nad rivnem morya 230 m Den mista 12 chervnya Katojkonimi le ninsk kuznecha ni le ninsk kuznecha nin le ninsk kuznecha nka leninskkuznecha ni leninskkuznecha nin leninskkuznecha nka Vlada Vebstorinka leninsk kuz ru Miskij golova Telegin V yacheslav Mikolajovich Mapa Leninsk Kuzneckij Leninsk Kuzneckij Leninsk Kuzneckij u Vikishovishi Osnovne bagatstvo mista vugillya zapasi yakogo obchislyuyutsya milyardami tonn Rozporyadzhennyam Uryadu RF vid 29 07 2014 N 1398 r red Vid 13 05 2016 Ob utverzhdenii perechnya monogorodov vklyuchenij v spisok monomist Rosijskoyi Federaciyi z rizikom pogirshennya socialno ekonomichnogo stanovisha EtimologiyaNazva Kolchugino yake vikoristovuvalosya v dorevolyucijni roki vidbuvalosya vid rodu diyalnosti zasnovnika sela Misto Leninsk Kuzneckij pershij naselenij punkt u sviti nazvanij na chest V I Lenina she za jogo zhittya Pri otrimanni statusu mista 1925 roku do nazvi Lenino Leninsk bula dodana druga chastina nazvi Kuzneckij oskilki v cej zhe chas bilya Omska buv dan status mista selishu Leninsk i shob ne vinikalo plutanini jomu bulo dano nazvu misto Cherez 5 rokiv Leninsk Omskij buv vklyuchenij do skladu Omska a Leninsk Kuzneckij zalishivsya na toj moment chasu yedinim mistom Leninskim v SRSR tak sho pristavka Kuzneckij viyavilasya vzhe zajvoyu Pristavku v nazvi mista pribirati ne stali Fiziko geografichna harakteristikaGeografiya Misto Leninsk Kuzneckij znahoditsya v zahidnij chastini Kemerovskoyi oblasti u centri Kuzneckoyi ulogovini na perehresti semi dorig mizh Altajskim krayem Novosibirskoyi oblastyu ta Krasnoyarskim krayem Misto roztashovane na richci Ini pritoka Obi v 70 km na pivden vid Kemerovo Zajmaye teritoriyu ponad 12 5 tis ga Chasovij poyas Misto Leninsk Kuzneckij yak i vsya Kemerovska oblast znahoditsya v chasovomu poyasi Krasnoyarskij chas Zsuv vidnosno UTC skladaye 7 00 Shodo moskovskogo chasu chasovij poyas maye postijnij zsuv 4 godini i poznachayetsya v Rosiyi yak MSK 4 14 veresnya 2009 roku uryadom Rosijskoyi Federaciyi bulo prijnyato postanovu pro zastosuvannya na teritoriyi Kemerovskoyi oblasti chasu p yatogo chasovogo poyasu Omskogo chasu Perehid na novij chasovij poyas v oblasti stavsya 2010 roku koli v Rosiyi zdijsnyuvavsya planovij perehid na litnij chas V rezultati riznicya v chasi mizh Leninsk Kuzneckim i Moskvoyu skorotilasya z chotiroh do troh godin 1 lipnya 2014 Derzhduma prijnyala postanovu pro zastosuvannya na teritoriyi Kemerovskoyi oblasti chasu shostogo chasovogo poyasu Krasnoyarskogo chasu pri planovomu perehodi na zimovij chas V rezultati riznicya v chasi mizh Leninskomu Kuzneckim i Moskvoyu znovu zbilshilasya z troh do chotiroh godin Ekologichna situaciya Ekologichna situaciya v misti dosit skladna tak yak misto opalyuyetsya za rahunok vugilnih kotelen Graye svoyu rol v ekologiyi i sam vidobutok vugillya na pidroblenih gruntah buduvati dosit skladno Yedina velika richka v mezhah mista Inya duzhe zabrudnena voda maye bagato domishok za rahunok skidiv vodi z i zalishkiv toksichnih rechovin nini zakritogo KSK Misto zabezpechene sirovinoyu dlya virobnictva cegli ye rodovisha budivelnih piskiv glin vapnyakiv IstoriyaPersha zgadka pro zayimci Kolchugino Kolivanskoyi guberniyi vidnositsya do 1763 roku Todi ce buv naselenij punkt sho nichim ne vidriznyavsya vid bul yakogo sela Odnak zgodom z yasovuyetsya sho Kolchugino znahoditsya u samogo lozha vuglenosnih plastiv sho potim zigraye chimalu rol u rozvitku sela 1883 roku v Kolchugino vidkrivayut shahtu Uspeh pislya chogo selo staye vugledobuvnoyi stoliceyu Altajskogo okrugu U sichni 1913 roku Kolchuginskij rudnik perehodit pid upravlinnya akcionernogo tovaristva Kuzneckih Kam yanovugilnih Kopalen 1914 roku v misti z yavlyayutsya vokzal i budinok keruyuchogo Kolchuginskim rudnikom persha kam yana dvopoverhova budivlya v misti U berezni kvitni 1919 roku vidbulosya yake silno poslabilo til Biloyi Armiyi 10 lipnya 1922 roku misto perejmenovano v Lenino V cej zhe chas Kuzneckij i Sheglovskij poviti Zahidno Sibirskogo krayu buli peretvoreni v Kuzneckij Leninskij okrug z centrom v seli Lenino Okrug proisnuvav do 1939 roku pislya chogo centrom ciyeyi teritoriyi stalo misto Sheglovsk nini Kemerovo Z 6 chervnya 1925 roku misto Leninsk Kuzneckij Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v misto z yevropejskoyi chastini krayini bulo evakujovano bagato zavodiv 1972 roku v misti buv pobudovanij unikalnij dlya svitovogo sportu Palac sportivnoyi gimnastiki yakij pidgotuvav bezlich radyanskih i rosijskih gimnastiv 1989 roku vnaslidok usunennya podilu mista na Zhovtnevij i Kolchuginskij rajoni zi skladu mista vivedeno okreme misto Polisayevo U 1990 ti roki misto perezhivalo dosit superechlivij chas z odnogo boku miska futbolna komanda graye z moskovskim klubom Dinamo buduyetsya odna z najbilshih likaren v krayini z inshogo boku nespriyatlive demografichne stanovishe zagostrennya kriminalnoyi situaciyi zakrivayutsya shahti i zavodi DemografiyaStanom na 1 sichnya 2016 roku za chiselnistyu naselennya misto perebuvalo na 178 misci sered mist Rosijskoyi Federaciyi Z pochatku HH stolittya naselennya mista zrostalo u miru zrostannya promislovosti Z kincya 1980 h rokiv naselennya mista postijno zmenshuyetsya U 1990 h rokah z pidporyadkuvannya Leninsk Kuzneckogo bulo vidileno misto Polisayevo sho takozh negativno poznachilosya na demografiyi mista Naprikinci pershogo desyatilittya XXI stolittya demografichna situaciya v misti pochala postupovo stabilizuvatisya SimvolikaGerb Gerb mista Leninsk Kuzneckogo yavlyaye soboyu geraldichnij shit francuzkoyi formi chervonogo i zelenogo koloriv Vugillya z vihidnimi vid nogo promenyami syajva simvol zhittya i tepla sho vidilyayetsya pri jogo zgoranni Molot i kajlo dopovnyuyut simvoliku mista Leninsk Kuzneckogo de krim vugilnoyi promislovosti rozvinene mashinobuduvannya metaloobrobka himichne virobnictvo Prapor mista Leninsk Kuzneckij Blakitna smuga oblyamovana sriblom simvolizuye richku Inya pritoku Obi na yakij roztashovane misto Leninsk Kuzneckij Prapor Prapor rozroblenij na osnovi gerba yakij movoyu simvoliv i alegorij vidobrazhaye prirodni ta ekonomichni osoblivosti mista Leninsk Kuzneckogo Gimn Gimnom mista ye pisnya Gorod gornyakov Misto girnikiv Muzika I Drugova na virshi N Popova Administrativnij ustrijZabudova i zaselennya mista vidbuvalisya haotichno shahta selishe U 1980 h rokah bula sproba vvesti v misti rajonnij podil buli utvoreni dva rajoni Kolchuginskij i Zhovtnevij Zhovtnevij rajon buv stvorenij na bazi robochogo selisha Polisayevo Nezabarom rajoni buli skasovani Polisayevo stav mistom 1994 roku buv rozroblenij generalnij plan rozvitku mista Misto dilitsya na kilka rajoniv pivnichna chastina promzona pivnichno shidna zhitlovi mikrorajoni 1 j 2 j 3 j 4 j 7 j Lapshinovka sel Budivelnij Lisove mistechko vilni bezvugilni zemli pivdenno shidna sel Dachnij centralnij rajon na pravomu berezi Ini KKD Lazurnij Voyenka Lastivka Centr na pivnochi mezhuye z Zhurinskoyu balkoyu Murav yi na shodi obmezhenij zalizniceyu pivdennij forpost zroshennya mist Leninsk Kuzneckogo i Polisayevo rajon Kirzavod na pivdenno zahodi selisha shahti 7 Noyabrya Komsomolec Simka Komsomolka Telecentr rajon Zakamishanskoj likarni na zahodi shahtarski robitnichi selisha chetverta i desyata dilnici KulturaV misti ye kinoteatr Pobyeda sho buv vidkritij 1938 roku pershij zvukovij kinoteatr 2002 roku v nomu buv provedenij kapitalnij remont i vstanovlena zvukova sistema Dolby Digital Surround EX 2008 roku kinoteatr Pobyeda stav rozvazhalnim centrom Narazi RC Pobyeda ce kinozal na 230 misc bouling centr bilyardnij klub kafe Misceznahodzhennya plosha Peremogi Centralnij rajon Kinocentr Kinogalaktika ce suchasnij trizalnij kinocentr sho poyednuye v sobi vse krashe i peredove sho ye sogodni v industriyi kino v sviti Kinocentr vidkrivsya 14 lyutogo 2013 roku v torgovo rozvazhalnomu kompleksi Fabrika V nomu ye 3 kinozali prem yernij zal 1 rozrahovanij na 150 misc drugij zal na 77 misc tretij 80 misc Kinoteatr proponuye glyadacham shirokij vibir filmiv v zruchnij chas nayavnist dekilkoh zaliv dozvolyaye demonstruvati kilka filmiv na bud yakij smak z minimalnoyu perervoyu mizh seansami a shochetverga v repertuari novi prem yeri rosijskogo kinoprokatu BK im Yaroslavskogo kulturnij centr oformlenij v stili greckogo akropolyu Kinozal koncertnij zal tancpol gurtki i sekciyi Centralnij Palac kulturi roztashovanij v centralnij chastini mista mizh zupinkami plosha Peremogi i CEMM Odne z najstarishih zakladiv kulturi v misti Ye koncertnij zal ryad tvorchih kolektiviv gurtki i sekciyi V misti ye vlasnij telekanal TNT Leninsk TV ros Kulturni ustanovi mista Centralnij Palac Kulturi Palac kulturi im Yaroslavskogo Palac kulturi im Lenina Centralnij Palac kulturi Budinok kulturi Stroitel ros Budinok kulturi Nikitinskij ros Krayeznavchij muzej Vistavkovij zal terarium Centralizovana bibliotechna sistema im Krupskoyi Dityacha hudozhnya shkola 4 Dityacha muzichna shkola 12 Dityacha shkola mistectv 18 Viznachni miscya ta pam yatkiMonument na pochatku vulici Lomonosova na pl Peremogi v Leninsku Kuzneckomu Kaplicya pam yati zagiblih shahtarivMemorial zhertvam avariyi na Chornobilskij AES Pam yatnik shahtaryam zhurincam zagiblim v roki VVV Fontan v rajoni shahti Rubana Pl Urochistostej im V P Mazikina Osnovni viznachni pam yatki zoseredzheni v centralnij chastini mista Sered nih varto vidznachiti Kinoteatr Pobyeda 1938 zvedennya byust dvichi Geroya SRSR A P Shilina obelisk v skveri i yedina v misti pishohidna vulicya vul Lomonosova V rajoni CPK ye pam yatnik zhertv avariyi na Chornobilskij AES V misti ye kilka pam yatnikiv zhertvam nimecko radyanskoyi vijni v rajoni shahti im Kirova v rajoni KDK na samomu pochatku vulici Lomonosova na ploshi Peremogi Kompoziciyu utvoryuyut garmata vichnij vogon orden Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ta monument v rajoni shahti im Rubana Funkcionuyut fontani na Ploshi Peremogi Svitlo muzichnij 2 fontani v rajoni shahti Rubana fontan na ploshi shahti Kirova bilya Gorelektroset ros fontan na ploshi bilya Palacu sportivnoyi gimnastiki Tak samo buli fontani u BK im Yaroslavskogo i v parku im Gorkogo Osnovni ploshi mista Plosha Peremogi plosha bilya BK im Yaroslavskogo plosha u shahti im Kirova plosha pered Palacom sportivnoyi gimnastiki i miska Plosha urochistostej im V P Mazikin Mizh vul Pushkina i pr Kirova v rajoni BK im Yaroslavskogo prohodit Aleya Shahtarskoyi Slavi Bula vidkrita v 2002 roci z nagodi provedennya v misti oblasnogo Dnya Shahtarya 2008 roku z nagodi vidobutku 1 milyard tonn vugillya na Leninskomu Kolchuginskom rudniku bula vidremontovana Vstanovlena stela z nagodi danoyi podiyi a takozh miska doshka poshani Ranishe v misti bulo tri pam yatnika V I Leninu prote z chasom zalishivsya odin bilya budivli sudu Monument 1 mlrd t vugillya Kolchuginskogo rudnikaArhitekturaU centralnij chastini prisutni budinki v stili stalinskogo ampiru Same tam roztashovuyutsya osnovni kulturni tochki mista napriklad Krayeznavchij muzej U pivdennij chastini mista perevazhaye privatna derev yana zabudova U pivdenno zahidnij chastini viyizd v napryamku Novosibirska ye vulici z dvopoverhovimi bagatokvartirnimi budinkami pobudovanimi z yakisnogo kruglogo zavzhdi deficitnogo dlya Kuzbasu lisu U rajoni Lastochki avtovokzalu ta Palacu sportivnoyi gimnastiki perevazhayut hrushovki Odnak v rajoni zavodu Kuzbasselement takozh prisutni 2 h i 3 h poverhovi budinki stalinskoyi epohi U pivnichno shidnij chastini mista perevazhaye privatna zabudova Na pivnochi v 1 2 3 4 i 7 mu mikrorajonah vedetsya osnovne budivnictvo budinki tam zdebilshogo 9 poverhovi U Lisovomu Mistechku znahodyatsya kotedzhni selisha EkonomikaPromislovist Zhittya mista zabezpechuyut pidpriyemstva riznih galuzej promislovosti vugilnoyi mashinobuduvannya himichnoyi budivelnih materialiv harchovoyi Vugilna promislovist ye osnovnim vidom ekonomichnoyi diyalnosti providnoyu galuzzyu na teritoriyi mista i zajmaye bilshe 77 v zagalnomu obsyazi produkciyi sho vipuskayetsya V danij chas vidobutok vugillya vedetsya na 4 shahtah sho vhodyat do skladu filiyi VAT SUEK Kuzbas v m Leninsk Kuzneckomu VAT Shahta im S M Kirova VAT Shahta im 7 Noyabrya VAT Shahta Komsomolec VAT Shahta im A D Rubana Obsyag vidobutku stanovit ponad 10 0 mln tonn na rik Drugij osnovnij vid ekonomichnoyi diyalnosti obrobni virobnictva v zagalnomu obsyazi produkciyi sho vipuskayetsya skladaye 16 7 predstavlenij takimi galuzyami yak mashinobuduvannya virobnictvo budivelnih materialiv himichna a takozh harchova i legka promislovist Virobnictvo harchovih produktiv predstavleno pidpriyemstvami VAT Leninsk Kuzneckij hlibokombinat TOV Serp Plyus TOV VKF Asterias IP Galle TOV VTF Dinas TOV Zerh Plyus TOV Zlaki tosho Providne misce zajmaye VAT Leninsk Kuzneckij hlibokombinat Pidpriyemstvo v danij chas vipuskaye najshirshij asortiment produkciyi 29 najmenuvan hliba 21 hlibobulochnij virib bilshe 100 najmenuvan konditerskih virobiv Planuyetsya i podalshe rozshirennya asortimentu Tekstilne i shvacke virobnictvo predstavleno pidpriyemstvami TOV Sib stil TOV Sibteks TOV Atelye Lada TOV Atelye Siluet TOV Atelye Fantaziya Virobnictvom shkiri virobiv zi shkiri ta virobnictvom vzuttya zajmayetsya ZAT Leninsk obuv Obroblennya derevini ta virobnictvo virobiv z dereva predstavleno TOV Siblyes Celyulozno paperove virobnictvo vidavnicha ta poligrafichna diyalnist VAT Leninsk Kuznecka tipografiya vidavnictvami gazet Leninsk TV Gorodskaya gazeta Assorti Lichno v ruki Virobnictvo koksu predstavleno yedinim pidpriyemstvom TOV Zavod napivkoksuvannya Himichne virobnictvo predstavleno pidpriyemstvami TOV TD Poliflok ZAT KARBO CAKK Virobnictvo inshih nemetalevih mineralnih produktiv TOV Leninsk Kuzneckij zavod budivelnih materialiv TOV Ekonomnij dim Metalurgijne virobnictvo ta virobnictvo gotovih metalevih virobiv predstavleno Zavodom budivelnih metalokonstrukcij VAT RZhDstroj TOV Metakon TOV Prigaz Virobnictvo mashin ta ustatkuvannya TOV Zavod Krasnij Oktyabr VAT Zavod shahtnogo pozhezhnogo obladnannya TOV Sib Damel Novomag TOV Specnaladka TOV Kolchuginska himichna kompaniya TOV SibT TOV PKF Rif i zajmaye 32 3 vid obsyagu obroblyuvalnih virobnictv Zagalnij obsyag promislovogo virobnictva v misti za 2013 rik 29 mlrd rubliv yedine misto v oblasti sho skladaye intensivne promislove zrostannya Budivnictvo 2012 roku bulo vvedeno 29007 m zhitla i chastka individualnoyi zabudovi v zagalnomu vvedenni zhitlovih budinkiv zbilshilasya na 15 8 Vvedennya zhitla v rozrahunku na 1 osobu sklalo 0 28 m TransportMiskij transport predstavlenij trolejbusami marshrutnimi taksi ta avtobusami a takozh taksi vid privatnih kompanij Transportna merezha mista nalichuye tri trolejbusni marshruti dvanadcyat marshrutiv avtobusiv miskogo spoluchennya tri z yakih hodyat po mistu Polisayevo i dvadcyat sim primiskih marshrutiv visimnadcyat marshrutiv marshrutnogo taksi desyat z yakih ye primiskimi Krim cogo p yat avtobusnih i shist taksomotornih marshrutiv ye spilnimi dlya Leninska Kuzneckogo i Polisayevo Zaliznichne spoluchennya predstavleno tilki ridkisnimi poyizdami dalekogo pryamuvannya raz na dobu Kislovodsk Novokuzneck i raz v dva dni Novokuzneck Tomsk Primiskogo ruhu nemaye Misto stoyit na peretini najvazhlivishih avtomobilnih dorig mizh mistami Zahidnogo Sibiru Novosibirsk Kemerovo Novokuzneck Tomsk U centri mista znahoditsya avtovokzal vidkritij 1968 roku Sogodni Leninsk Kuzneckij avtovokzal ye odnim z najbilshih vokzaliv v oblasti Kozhen den vid avtovokzalu vidpravlyayetsya vid dvoh do troh tisyach pasazhiriv Pasazhirski perevezennya zdijsnyuyutsya yak po teritoriyi Kemerovskoyi oblasti tak i za yiyi mezhi Za dobu avtovokzal obslugovuye ponad pivtori sotni rejsiv po soroka mizhmiskim ta primiskim marshrutam perevazhno u napryamku do mista Kuzbasu Altajskogo Krayu Novosibirskoyi i Tomskoyi oblastej Za radyanskih chasiv v misti diyav aerodrom miscevih avialinij OsvitaDvi filiyi vishih navchalnih zakladiv Tomskij derzhavnij universitet sistem upravlinnya ta radioelektroniki filiya zakrita z 1 lipnya 2010 roku Odne predstavnictvo Chotiri ustanovi serednoyi profesijnoyi osviti Leninsk Kuzneckij girnichotehnichnij tehnikum Tri zakladi pochatkovoyi profesijnoyi osviti kolishnye DOZ Profesijne uchilishe 14 z 18 09 2014 priyednano do Leninsk Kuzneckij politehnichnij tehnikum DBOZ SPO Leninsk Kuzneckij tehnologichnij tehnikum kolishnye DOZ Profesijne uchilishe 17 DOZ Profesijne uchilishe 38 priyednano do DOZ SPO LKGTT Shkoli ta dityachi budinki P yatnadcyat zagalnoosvitnih shkil Dvi gimnaziyi 12 18 Odin licej 4 Shkola internat sportivnogo profilyu Odna korekcijna shkola 6 Tri vechirni shkoli 1 3 7 Tri dityachi budinki dityachij budinok 2 likvidovano 01 01 2014 Tridcyat doshkilnih osvitnih ustanov Visim ustanov dodatkovoyi osviti Palac tvorchosti ditej ta uchnivskoyi molodi Centr dodatkovoyi osviti Naukovo metodichnij centr Centr psihologo mediko socialnogo suprovodu SDYuSShOR zi sportivnoyi gimnastiki imeni I I Mametyeva Dityacho yunacka sportivna shkola 4 Dityacha muzichna shkola 12 Dityacha shkola mistectv 18 Dityacha hudozhnya shkola 4 CBS im Krupskoyi ReligiyaPravoslav ya Za danimi 1852 roku v todishnomu seli vzhe znachilasya derev yana cerkva pershogo pokolinnya Druga derev yana odnoprestolna Pokrovska cerkva bula pobudovana v 1859 1862 rokah polyakami vislanimi syudi she 1836 roku 1886 roku budivlyu bulo chastkovo perebudovano U 1930 i roki Pokrovsku cerkvu zakrili Vidnovleno parafiyu 30 chervnya 1945 roku U veresni 1961 roku Pokrovska cerkva bula znov zakrita nachinnya perevezene v Voznesensku cerkvu m Byelova a budivlya zrujnovana cherez pereshkodi budivnictvu majsteren serednoyi shkoli 13 Budivnictvo novoyi kam yanoyi Pokrovskoyi cerkvi bezposeredno pov yazano z utvorennyam Serafimo Pokrovskogo monastirya za Ukazom arhiyepiskopa Novosibirskogo i Barnaulskogo Gedeona 21 sichnya 1987 roku bulo zareyestrovana pravoslavna gromada parafiyi Pokrovskoyi cerkvi nastoyatelem yakoyi sluzhiv protoiyerej Sergij Plaksin Odnochasno z budivnictvom hramu jshlo formuvannya monastiriv 11 zhovtnya 1989 roku prijnyali postrizhennya p yat pravoslavnih parafiyanok kilka prijshli na posluh Oficijno zhinochij monastir na teritoriyi parafiyi Pokrovskoyi cerkvi buv zasnovanij z blagoslovennya Svyatijshogo Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya II i za Postanovoyu Svyashennogo Sinodu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid 3 kvitnya 1992 roku a takozh na pidstavi Ukazu Preosvyashennogo yepiskopa Krasnoyarskogo i Yenisejskogo Antoniya vid 4 kvitnya 1992 roku V osnovu statutu monastirya buv pokladenij statut Serafimo Divyeyevskij obiteli Zgidno zi statutom na ves den rozpisani pravila povedinki chernic pochinayuchi z rankovogo bogosluzhinnya o 4 godini 30 hvilin i zakinchuyuchi vechirnim o 17 godini Za Ukazom Preosvyashennogo yepiskopa Kemerovskogo i Novokuzneckogo Sofroniya vid 30 zhovtnya 1994 roku chernicya Mariya Shnurovozova kolishnya psalomshica z Mihajlo Arhangelskoyi cerkvi mista Novokuznecka ukazom Svyashennogo Sinodu priznachayetsya nastoyatelkoyu monastirya i Pokrovskoyi cerkvi 1995 roku v monastiri bulo 13 chernic i 3 inokini gotuvalisya do chernechogo postrizhu Z travnya 2009 roku nastoyatelka monastirya chernicya Nektariya Syedova kolis naselnicya Chornoostrivskogo monastirya Vlitku 1994 roku osvyatili misce pid budivnictvo hramu Parafiyu vidkrito 1995 roku Pid hram perebudovano v 1995 1996 rokah kam yanu odnopoverhovu budivlyu kolishnogo klubu ORSa U budivli nadbuduvali ceglyani stini pribuduvali vivtar trapeznu zveli dzvinicyu i shatrovij dah Pershim nastoyatelem hramu buv Sergij Anatolijovich Plaksin z 1997 roku Vasil Gutovich Svyatoshami hramu ye ikona z moshami svv prpp Optinskih Starciv ikona z moshami sv prp Feodora Sanaksarskogo zi zrujnovanogo hramu ikona mchch Kirika i Iulitti ikona vmch i cilitelya Pantelejmona U biblioteci parafiyi ye neobhidna Pravoslavna literatura video ta audio kaseti Pri neobhidnosti voni nadayutsya pedagogam VSh blagochinnya V Gorodskaya gazeta ye Pravoslavna Storinka Tut vidpovidaye na zapitannya chitachiv prot Vasil Gutovich takozh drukuyutsya rozpovidi pro pravoslavni svyata zhitiya svyatih ta inshe Pered Velikimi svyatami svyasheniki hramu dayut interv yu zhurnalistam miscevih telekanaliv Leninsk TV Omiks Znachni podiyi visvitlyuyutsya miscevim telebachennyam i povidomlyayutsya v pres sluzhbu yeparhiyi Rimsko katolicka cerkva Predstavlena parafiyeyu Svyatogo Josipa Buddizm Predstavlenij miscevoyu organizaciyeyu buddijskoyi gromadoyu Sukhavati sho vidnositsya do centralizovanoyi religijnoyi organizaciyi Yevangelski hristiyani baptisti Predstavleni gromadoyu blizko 100 cholovik v 1960 h rokah dohodila do 700 osib U misti diye molitovnij budinok yevangelskih hristiyan baptistiv mizhnarodnogo soyuzu cerkov YeHB Pri domi molitvi diyut nedilna shkola cerkovnij hor Islam Predstavlenij miscevoyu organizaciyeyu Muharram Yevangelski hristiyani p yatidesyatniki Leninsk Kuzneckij Hristiyanskij Centr pastor Sheglov Pavlo Yevgenovich Leninsk Kuzneckij Hristiyanskij Centr p yatidesyatnicka cerkva mista sho dinamichno rozvivayetsya i predstavlena gromadoyu blizko 100 osib Cerkvi nalezhat 3 centra duhovnogo vidnovlennya dlya narko ta alkozalezhnih gromadyan v mistah Leninsk Kuzneckij Polisayevo i Byelovo de zalezhni lyudi otrimuyut svobodu vid narkotikiv i alkogolyu pochinayuchi nove zhittya Shosuboti v misti pracyuye misiya Nagoduj golodnih de bezdomni otrimuyut garyachu yizhu i dopomogu V seredini tizhnya dlya parafiyan i novonavernenih provoditsya sluzhinnya domashni grupi de parafiyani spilkuyutsya v nevimushenij obstanovci chitayut i rozbirayut Bibliyu molyatsya za potrebi lyudej Zasobi masovoyi informaciyiRadiostanciyi Cherez blizkogo roztashuvannya Byelova i Leninsk Kuzneckogo ye mozhlivist spilnogo prijomu efirnogo tele ta radiomovlennya v dvoh cih mistah Z 31 12 2015 radiomovlennya vedetsya viklyuchno na FM chastotah 87 5 108 MGc 2 radiostanciyi m Byelovo Radio Omiks Shanson 91 3 FM i Radio Omiks Avtoradio 107 FM mayut regionalnij status oskilki u nih ye licenziyi na efirne movlennya i na m Byelovo i na m Leninsk Kuzneckij Analogichnij status maye televizijnij kanal radiotelevizijnoyi kompaniya Omiks Maye licenziyu na movlennya na Leninsk Kuzneckij i radiostanciya Serebryanyj dozhd Reshta ZMI m Byelova yaksho licenzij na movlennya na misto Leninsk Kuzneckij v nih nemaye slid shukati na storinci cogo mista Vkazivka yih na cij storinci superechit zakonu Planovi radiochastoti tut ne publikuyutsya tomu sho ne vidpovidayut zmistu rozdilu ce she ne zasobi masovoyi informaciyi Chastota MGc Nazva stanciyi Potuzhnist peredavacha kVt RDS Misce ustanovki peredavacha Data pochatku movlennya 87 8 0 5 Ni Leninsk Kuzneckij 03 08 2015 88 2 Radio Leninsk 1 24 lipnya 2017 u Wayback Machine 1 0 Ni Leninsk Kuzneckij 17 10 2016 90 4 1 0 Ni Leninsk Kuzneckij 01 07 2015 91 3 Radio Omiks 1 0 Ni Byelovo 01 12 2009 92 4 Nashe radio 0 5 Ni Leninsk Kuznecka RTPS 29 06 2016 97 6 1 0 Ni Byelovo 07 10 2013 98 9 1 0 Ye Leninsk Kuzneckij 17 12 2009 99 3 Leninsk FM 3 24 lipnya 2017 u Wayback Machine 1 0 Ni Leninsk Kuzneckij 16 03 2015 102 1 1 0 Ye Gramotyeino 01 07 2013 103 8 Radio Rossii 1 0 Ni Leninsk Kuznecka RTPS 31 12 2015 106 1 1 0 Ye Gramotyeino 03 01 2015 106 6 DFM 0 25 Ye Leninsk Kuzneckij 01 04 2013 107 0 Avtoradio Radio Omiks 1 0 Ye Byelovo 12 04 2002 107 6 Russkoe radio 1 0 Ni Leninsk Kuzneckij 01 12 1996 Telebachennya U misti telebachennya z yavilosya 1962 roku Najstarshim miscevim ZMI ye telekanal radiotelevizijnoyi kompaniya Omiks 1997 sho zdijsnyuye telemovlennya i na m Leninsk Kuzneckij Do sih pir zalishayetsya yedinim miscevim telekanalom sho maye licenziyu na efirne movlennya odnochasno i na Byelovo i na Leninsk Kuzneckij 23 08 2013 pochalosya testove movlennya pershogo multipleksu cifrovogo telebachennya v formati DVB T2 07 05 2014 testove movlennya drugogo multipleksu Na analogovih telekanalah TNT Leninsk TV i Domashnij Leninsk TV translyuyutsya miski novini U cifrovih multipleksah telekanali Pershij RenTV STS TNT i Domashnij translyuyutsya v originalnih versiyah bez miscevih vklyuchen i reklami Efirne analogove telebachennya Chastotnij kanal Nazva kanalu Potuzhnist peredavacha kVt Misce instalyaciyi peredavacha Data pochatku movlennya 8 RTK Omiks 1 0 Byelovo 12 04 1993 10 Pervyj kanal 5 0 Leninsk Kuznecka RTPS 25 NTV 5 0 Leninsk Kuznecka RTPS 27 TNT Leninsk TV 6 24 lipnya 2017 u Wayback Machine 1 0 Leninsk Kuzneckij 01 06 10 29 Domashnij Leninsk TV 7 24 lipnya 2017 u Wayback Machine 1 0 Leninsk Kuzneckij 01 06 10 32 Rossiya 1 Filiya VGTRK Rosiya Kuzbas 20 0 Leninsk Kuznecka RTPS 35 Rossiya 24 Filiya VGTRK Rosiya Kuzbas 1 0 Leninsk Kuznecka RTPS 01 05 07 40 5 0 Byelovo 47 TV Centr 2 0 Leninsk Kuznecka RTPS 01 05 12 49 Pyatyj kanal 0 25 Leninsk Kuznecka RTPS 23 08 13 51 REN TV 1 0 Leninsk Kuzneckij 56 TV3 0 1 Leninsk Kuznecka RTPS 01 10 13 58 STS 0 1 Leninsk Kuznecka RTPS 01 04 13 RTRS 1 21 kanal 474 MGc 1 kVt z 23 08 2013 1 Pervyj kanal 2 Match TV 3 NTV 4 Pyatyj kanal 5 Rossiya K 6 Karusel 7 OTR 8 TV Centr 9 Rossiya 1 10 Rossiya 24 RTRS 2 46 kanal 674 MGc 1 kVt z 07 05 2014 11 REN TV 12 13 STS 14 Domashnij 15 TV3 16 Pyatnica 17 Zvezda 18 Mir 19 TNT 20 Nomeri vkazuyut poziciyi cifrovih telekanaliv Cifrove movlennya zdijsnyuye Leninsk Kuznecka RTPS Drukovani ZMI Z 2008 r v misti poshiryuyetsya federalnij zhurnal pro biznes STANDART KAChESTVA 2010 roku golovnim geroyem nomera stav glava mista V yacheslav Telegin Lyudi sho pov yazani z Leninsk KuzneckimU roki nimecko radyanskoyi vijni v evakuaciyi v misti perebuvali taki vidatni diyachi kulturi yak Andrij Pavlovich Petrov i Igor Volodimirovich Kvasha Prototipom robochogo v skulpturi V Muhinoyi Robitnik i kolgospnicya buv Sergij Volodimirovich Kasner urodzhenec Leninska Kuzneckogo Mariya Yevgenivna Filatova dvorazova olimpijska chempionka zi sportivnoyi gimnastiki takozh ye urodzhenkoyu Leninska Kuzneckogo Same v danomu misti proviv ditinstvo vidatnij rosijskij pidpriyemec Oleg Tinkov Primitki ros Rasporyazhenie Pravitelstva RF ot 29 07 2014 N 1398 r Ob utverzhdenii perechnya monogorodov 15 chervnya 2016 u Wayback Machine ros rg ru 14 veresnya 2009 Arhiv originalu za 22 veresnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2013 ros rg ru 31 serpnya 2011 Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2013 ros RIA Novini 01 07 2014 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2016 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros ros Kinoteatr Pobeda 10 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Centralnyj dvorec kultury 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Ekster yer 4 bereznya 2016 u Wayback Machine svitlina Zovnishnij viglyad hramu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 svitlina ros Storinka parafiyi 2 serpnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2017 PosilannyaGeroyi Radyanskogo Soyuzu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PASPORT MEMORIALNOGO OB YeKTA shodo uvichnennya Peremogi radyanskogo narodu u Velikij Vitchiznyanij vijni nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya geografiyi Kemerovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росія 
