Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Семе́нович Ле́мик або Лемик-Сенишин (4 квітня 1914, Солова, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 10 жовтня 1941, Миргород) — український політичний діяч, член ОУН від 1932 року. Виконавець атентату проти Олексія Майлова (секретаря Консульства СРСР у Львові) 1933 року, засуджений. Від 1941 року — крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях.
| Микола Лемик | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 4 квітня 1914 с. Солова, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина |
| Смерть | 10 жовтня 1941 (27 років) м. Миргород, Генеральна округа Київ, Райхскомісаріат Україна |
| Псевдо | «Сенишин» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) ОУН |
| Командування | |
| Крайовий провідник ОУН на Східній Україні (06.1941 — 10.1941) | |
 Лемик Микола Семенович у Вікісховищі | |
Життєпис
Дитинство та юнацтво
Народився у селі Солова Перемишлянського повіту в Галичині (тепер Золочівського району, Львівської області) у бідній багатодітній селянській сім'ї. Закінчив сільську чотирирічну школу. У 1926—1933 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові, яку закінчив на «відмінно». Після закінчення гімназії навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету.
У 1929 р. в університеті вступив до юнацтва ОУН, а згодом перейшов до бойового відділу. У бойовій референтурі перебував під особистим керівництвом Романа Шухевича — тодішнього бойового референта Крайової екзекутиви ОУН, та його заступника Богдана Підгайного.
Атентат
21 жовтня (22 жовтня) 1933 року Лемик за наказом проводу українських націоналістів вбив 24-річного начальника канцелярії консуляту СРСР у Львові Алєксєя Майлова (за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб) на знак протесту проти штучно організованого радянською владою Голодомору в Україні 1932—1933 років).
Лемику було лише 18, коли Організація українських націоналістів у Західній Україні постановляє змусити звернути увагу світової громадськості на Голодомор в Україні. На нараді ОУН вирішили вчинити атентат на чиновника Москви — радянського консула у Львові. Зголосилося здійснити вирок з десяток молодих членів ОУН. Вибір керівництва впав на Лемика через його уміння володіти зброєю, привабливу зовнішність та гострий розум, а також вік — йому було 18 років, а за польськими законами засудити до розстрілу могли лише з 21-го року.
Основним мотивом вбивства Лемик вважав публічну форму протесту проти дій більшовицької влади, яка «…силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю». За задумом керівництва ОУН, виконавець акту мав здатися в руки польської поліції і на суді розповісти про політичні мотиви вбивства. Як себе вести в консульстві і на суді, його консультував Степан Бандера.
Лемик записався на прийом до консула під прізвищем Дубенко, начебто для консультації щодо виїзду в Радянську Україну. Під час відвідання ним консульства Майлов опинився на місці консула Голубєва. Під час розмови вихопив із внутрішньої кишені пістолет і зі словами: «Це тобі від Організації Українських Націоналістів — за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…» двома пострілами здійснив акт помсти. Після цього поранив одного з охоронців і, тримаючи під прицілом інших, дочекався польської поліції і здався в її руки
Біля будинку суду відбулися демонстрації протесту, а в залі знаходились іноземні журналісти. Однак до зали не запросили свідків Голодомору. Негайний суд у Львові, що відбувся в жовтні-листопаді 1933 року засудив Лемика до смертної кари. Через його вік смертну кару було замінено на довічне ув'язнення. Його відправили в політичну в'язницю «Святий Хрест» під Варшаву. Там впродовж певного часу спілкувався із ним багатолітній член ОУН, в'язень польських, німецьких і радянських тюрем, двічі засуджений до смерті Петро Дужий і згодом згадував, що хлопець виявився дуже приємною, життєрадісною людиною. На запитання: «Коли ж, Миколо, йдеш на волю?» — відповідав з усмішкою: «З неділі, щоправда, ще не відомо, з якої неділі, але це таки буде з неділі!» Півроку Микола Лемик, чи не єдиний у в'язниці, утримувався в кайданках, і за цей час навчився їх знімати, і це потім врятувало йому життя. Дійсно, він вийшов на волю саме в неділю, 1939 року.
На волі
На волю вийшов на початку війни, восени 1939 року, коли німецька авіація почала бомбардувати польські міста, зокрема і в'язницю у Сєдльцах. Коли «політичних» ув'язнених переганяли на інше місце, він на етапі зміг зняти кайданки і втекти. Під час втечі був поранений, лікувався в українській родині в одному із сіл Закерзоння, там же лишився вчителювати.
Згодом знову зв'язався з керівництвом ОУН у Кракові. У 1940 році організаційним наказом ОУН його повернули до Кракова, де він очолив референтуру з «калакутських справ» при Українському центральному комітеті («калакутами» в той час називали сполонізованих на початку XX століття українців).
4 серпня 1940 року одружився з Любою Возняк (відома як Люба Возняк-Лемик) — рідною сестрою Марії Возняк, дружини Василя Бандери, брата лідера ОУН, який згодом загинув у нацистському концтаборі Аушвіц. За бажанням Люби на їхніх обручках було викарбувано: 23 травня 1940 рік — дата їхнього знайомства та пам'ятний для них день смерті Євгена Коновальця. Шлюб вони брали не за прізвищем Лемик (воно тоді було занадто відоме), а за «Синишин» (псевдо Лемика в ОУН).
У 1940—1941 рр. навчався на військових Вишкільних курсах ОУН(б) у Кракові.
Був учасником II Великого збору ОУН.
Розстріл
Після проголошення 30 червня 1941 року у Львові Акту відновлення Української Держави, для реалізації ідеї незалежності на схід вирушили три похідні оунівські групи — Північна, Середня і Південна. Середню восени 1941 року очолив Микола Лемик.
У серпні був заарештований гестапо і відвезений до Львова. Після звільнення знову повернувся на східноукраїнські землі та продовжив боротьбу. Загинув у жовтні 1941 року — дорогою до Харкова був знову заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська область).
Як згадував пізніше один із сучасників, Микола Лемик був блондином, високого зросту та міцної статури, мав блакитні очі.
Вшанування пам'яті
- Пам'ятна таблиця Миколі Лемику на фасаді будинку, що на вул. Котляревського, 27 у місті Львові, де він убив Майлова.
- Пам'ятна таблиця на краєзнавчому музеї в Миргороді. Відкрита 28 жовтня 1997 року. Скульптор Юліан Савко.
- у місті Полтава.
- Вулиця Лемика у Львові
- Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження відзначалося на державному рівні.
Див. також
Примітки
- УІНП. 1915 – народився Микола Лемик, член ОУН. УІНП (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 12 жовтня 2015.
- Архів СБУ України. — Ф. 5. — Спр. 67418. — Т. 1. — Арк. 215.
- Бурнашов Г. Злочини більшовизму. — Івано-Франківськ : Нова зоря, 2001. — С. 169. — .
- Політика // Голос України. — К., № 29 (6033) за 18 лютого 2015. — С. 4.
Джерела
- Зайцев Ю. Д. Лемик Микола Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Лемик Микола [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / Довідник з історії України За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — Київ.
Посилання
- Микола Лемик [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Люби Євгенівни ВОЗНЯК-ЛЕМИК [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Лемик Микола [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 820. — 1000 екз.
- Постріл в оборону мільйонів
![image]()
Історія одного атентату (вбивство Майлова) на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Seme novich Le mik abo Lemik Senishin 4 kvitnya 1914 19140404 Solova Peremishlyanskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 10 zhovtnya 1941 Mirgorod ukrayinskij politichnij diyach chlen OUN vid 1932 roku Vikonavec atentatu proti Oleksiya Majlova sekretarya Konsulstva SRSR u Lvovi 1933 roku zasudzhenij Vid 1941 roku krajovij providnik OUN na shidnoukrayinskih zemlyah Mikola LemikZagalna informaciyaNarodzhennya 4 kvitnya 1914 1914 04 04 s Solova Peremishlyanskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaSmert 10 zhovtnya 1941 1941 10 10 27 rokiv m Mirgorod Generalna okruga Kiyiv Rajhskomisariat UkrayinaPsevdo Senishin Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 OUNKomanduvannyaKrajovij providnik OUN na Shidnij Ukrayini 06 1941 10 1941 Lemik Mikola Semenovich u VikishovishiZhittyepisDitinstvo ta yunactvo Narodivsya u seli Solova Peremishlyanskogo povitu v Galichini teper Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti u bidnij bagatoditnij selyanskij sim yi Zakinchiv silsku chotiririchnu shkolu U 1926 1933 rr navchavsya v Akademichnij gimnaziyi u Lvovi yaku zakinchiv na vidminno Pislya zakinchennya gimnaziyi navchavsya na matematichno prirodnichomu fakulteti Lvivskogo universitetu U 1929 r v universiteti vstupiv do yunactva OUN a zgodom perejshov do bojovogo viddilu U bojovij referenturi perebuvav pid osobistim kerivnictvom Romana Shuhevicha todishnogo bojovogo referenta Krajovoyi ekzekutivi OUN ta jogo zastupnika Bogdana Pidgajnogo Atentat Dokladnishe Vbivstvo Oleksiya Majlova Mikola Lemik pid chas procesu u Lvivskomu okruzhnomu sudi Malyunok Mikoli Lemika pid chas procesu 21 zhovtnya 22 zhovtnya 1933 roku Lemik za nakazom provodu ukrayinskih nacionalistiv vbiv 24 richnogo nachalnika kancelyariyi konsulyatu SRSR u Lvovi Alyeksyeya Majlova za sumisnictvom emisara bilshovickih specsluzhb na znak protestu proti shtuchno organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 rokiv Lemiku bulo lishe 18 koli Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv u Zahidnij Ukrayini postanovlyaye zmusiti zvernuti uvagu svitovoyi gromadskosti na Golodomor v Ukrayini Na naradi OUN virishili vchiniti atentat na chinovnika Moskvi radyanskogo konsula u Lvovi Zgolosilosya zdijsniti virok z desyatok molodih chleniv OUN Vibir kerivnictva vpav na Lemika cherez jogo uminnya voloditi zbroyeyu privablivu zovnishnist ta gostrij rozum a takozh vik jomu bulo 18 rokiv a za polskimi zakonami zasuditi do rozstrilu mogli lishe z 21 go roku Osnovnim motivom vbivstva Lemik vvazhav publichnu formu protestu proti dij bilshovickoyi vladi yaka siloyu zagarbala ukrayinsku derzhavu nishit ukrayinsku kulturu i terorom ta golodom nishit ukrayinsku naciyu Za zadumom kerivnictva OUN vikonavec aktu mav zdatisya v ruki polskoyi policiyi i na sudi rozpovisti pro politichni motivi vbivstva Yak sebe vesti v konsulstvi i na sudi jogo konsultuvav Stepan Bandera Lemik zapisavsya na prijom do konsula pid prizvishem Dubenko nachebto dlya konsultaciyi shodo viyizdu v Radyansku Ukrayinu Pid chas vidvidannya nim konsulstva Majlov opinivsya na misci konsula Golubyeva Pid chas rozmovi vihopiv iz vnutrishnoyi kisheni pistolet i zi slovami Ce tobi vid Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv za muki i smert nashih brativ ta sester za golod v Ukrayi ni za vsi znushannya dvoma postrilami zdijsniv akt pomsti Pislya cogo poraniv odnogo z ohoronciv i trimayuchi pid pricilom inshih dochekavsya polskoyi policiyi i zdavsya v yiyi ruki Bilya budinku sudu vidbulisya demonstraciyi protestu a v zali znahodilis inozemni zhurnalisti Odnak do zali ne zaprosili svidkiv Golodomoru Negajnij sud u Lvovi sho vidbuvsya v zhovtni listopadi 1933 roku zasudiv Lemika do smertnoyi kari Cherez jogo vik smertnu karu bulo zamineno na dovichne uv yaznennya Jogo vidpravili v politichnu v yaznicyu Svyatij Hrest pid Varshavu Tam vprodovzh pevnogo chasu spilkuvavsya iz nim bagatolitnij chlen OUN v yazen polskih nimeckih i radyanskih tyurem dvichi zasudzhenij do smerti Petro Duzhij i zgodom zgaduvav sho hlopec viyavivsya duzhe priyemnoyu zhittyeradisnoyu lyudinoyu Na zapitannya Koli zh Mikolo jdesh na volyu vidpovidav z usmishkoyu Z nedili shopravda she ne vidomo z yakoyi nedili ale ce taki bude z nedili Pivroku Mikola Lemik chi ne yedinij u v yaznici utrimuvavsya v kajdankah i za cej chas navchivsya yih znimati i ce potim vryatuvalo jomu zhittya Dijsno vin vijshov na volyu same v nedilyu 1939 roku Na voli Na volyu vijshov na pochatku vijni voseni 1939 roku koli nimecka aviaciya pochala bombarduvati polski mista zokrema i v yaznicyu u Syedlcah Koli politichnih uv yaznenih pereganyali na inshe misce vin na etapi zmig znyati kajdanki i vtekti Pid chas vtechi buv poranenij likuvavsya v ukrayinskij rodini v odnomu iz sil Zakerzonnya tam zhe lishivsya vchitelyuvati Zgodom znovu zv yazavsya z kerivnictvom OUN u Krakovi U 1940 roci organizacijnim nakazom OUN jogo povernuli do Krakova de vin ocholiv referenturu z kalakutskih sprav pri Ukrayinskomu centralnomu komiteti kalakutami v toj chas nazivali spolonizovanih na pochatku XX stolittya ukrayinciv 4 serpnya 1940 roku odruzhivsya z Lyuboyu Voznyak vidoma yak Lyuba Voznyak Lemik ridnoyu sestroyu Mariyi Voznyak druzhini Vasilya Banderi brata lidera OUN yakij zgodom zaginuv u nacistskomu konctabori Aushvic Za bazhannyam Lyubi na yihnih obruchkah bulo vikarbuvano 23 travnya 1940 rik data yihnogo znajomstva ta pam yatnij dlya nih den smerti Yevgena Konovalcya Shlyub voni brali ne za prizvishem Lemik vono todi bulo zanadto vidome a za Sinishin psevdo Lemika v OUN U 1940 1941 rr navchavsya na vijskovih Vishkilnih kursah OUN b u Krakovi Buv uchasnikom II Velikogo zboru OUN Rozstril Pislya progoloshennya 30 chervnya 1941 roku u Lvovi Aktu vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi dlya realizaciyi ideyi nezalezhnosti na shid virushili tri pohidni ounivski grupi Pivnichna Serednya i Pivdenna Serednyu voseni 1941 roku ocholiv Mikola Lemik U serpni buv zaareshtovanij gestapo i vidvezenij do Lvova Pislya zvilnennya znovu povernuvsya na shidnoukrayinski zemli ta prodovzhiv borotbu Zaginuv u zhovtni 1941 roku dorogoyu do Harkova buv znovu zaareshtovanij gestapo i rozstrilyanij u Mirgorodi Poltavska oblast Yak zgaduvav piznishe odin iz suchasnikiv Mikola Lemik buv blondinom visokogo zrostu ta micnoyi staturi mav blakitni ochi Vshanuvannya pam yatiPam yatna tablicya Mikoli Lemiku u Lvovi Pam yatna tablicya Mikoli Lemiku na fasadi budinku sho na vul Kotlyarevskogo 27 u misti Lvovi de vin ubiv Majlova Pam yatna tablicya na krayeznavchomu muzeyi v Mirgorodi Vidkrita 28 zhovtnya 1997 roku Skulptor Yulian Savko u misti Poltava Vulicya Lemika u Lvovi Postanovoyu 184 VIII Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 lyutogo 2015 roku 100 rokiv z dnya narodzhennya vidznachalosya na derzhavnomu rivni Div takozhUbivstvo Oleksiya Majlova Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA PrimitkiUINP 1915 narodivsya Mikola Lemik chlen OUN UINP ukr Procitovano 3 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Arhiv SBU Ukrayini F 5 Spr 67418 T 1 Ark 215 Burnashov G Zlochini bilshovizmu Ivano Frankivsk Nova zorya 2001 S 169 ISBN 966 7363 59 7 Politika Golos Ukrayini K 29 6033 za 18 lyutogo 2015 S 4 DzherelaZajcev Yu D Lemik Mikola Semenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Lemik Mikola 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta Kiyiv PosilannyaMikola Lemik 7 listopada 2007 u Wayback Machine Interv yu Lyubi Yevgenivni VOZNYaK LEMIK 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lemik Mikola 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 820 1000 ekz Postril v oboronu miljoniv Istoriya odnogo atentatu vbivstvo Majlova na YouTube