Легка дивізія основне тактичне з єднання в збройних силах ряду держав яка призначена для виконання тактичних та оператив

Легка дивізія — основне тактичне з'єднання в збройних силах ряду держав, яка призначена для виконання тактичних та оперативно-тактичних завдань у складі загальновійськового угруповання військ, а в деяких випадках і самостійно у тісній взаємодії зі з'єднаннями, частинами та підрозділами інших родів військ і спеціальних військ Сухопутних військ в різних умовах.

Зміст

Легкі дивізії формувалися в складі багатьох армій і належала до формувань або піхоти або танкових військ. Наприклад, у складі сухопутних військ Великої Британії британська з 1803 року існувала ^[en], яка була легкоманевреним з'єднанням на полі бою і призначалася для швидкого просування по території зайнятої противником та застосування снайперської тактики ведення бою з переважними силами супротивника до моменту зіткнення основних сил. Дивізія проіснувала до 2007 року і мала величезний бойовий досвід ведення бойових дій у безлічі війн та конфліктів.

Надалі спроби створити легкі піхотні дивізії здійснювала низка країн. У німецькому Вермахті було сформовано 7 легких піхотних дивізій, які становили собою легку піхоту на рухомій базі для швидкого просування в ході наступу або рейду. Наприкінці 20 століття американське військове керівництво розпочало формування легких піхотних дивізій. За оцінкою американських військових експертів, легка піхотна дивізія є якісно новим типом загальновійськового з'єднання сухопутних військ. Вона призначалася для швидкого перекидання повітрям і ведення бойових дій в конфліктах низької інтенсивності в основному на слабо обладнаних ТВД в складних фізико-географічних умовах (гори і пустелі Південно-Західної Азії, ліси Центральної і Південної Америки, Африка і зона Тихого океану). Досліджувалися також питання бойового застосування дивізій такого типу і на Європейському театрі війни у складі передового угруповання збройних сил США при веденні бойових дій середньої і високої інтенсивності відповідно до концепції «повітряно-наземна операція (битва)».

Водночас здійснювалися спроби сформувати моторизовані частини, оснащені легкою броньованою технікою для підтримки дій піхоти та танкових формувань на полі бою. Німецький Вермахт мав 8 легких дивізій, які по суті становили полегшені танкові дивізії і мали менше танків, але набагато більше бронеавтомобілів у своєму складі. Після Польської та Французької кампаній легкі дивізії були переформовані на танкові.

Порівняльна таблиця дивізій Вермахту
Склад формування	Танкова дивізія	Моторизована дивізія	Легка дивізія
Особового складу
Офіцерів	394	492	332
Цивільного персоналу	115	133	105
Фельдфебелів та унтер-офіцерів	1962	2456	1616
Солдатів	9 321	13 364	8 719
Всього:	11 792	16 445	10 772
Озброєння та військової техніки
Кулеметів	226	504	466
Мінометів	48	138	66
75-мм піхотних гармат	8	24	12
(37-мм протитанкових гармат)	48	72	54
105-мм гаубиць	16	36	24
150-мм гаубиць	8	12	—
20-мм зенітних гармат	12	12	12
Бронеавтомобілів	10	30	70-131
Бронетранспортерів	412	30	217
Танків	324	—	86
Вантажівок	1402	1687	1868
Автомобілів	561	989	595
Мотоциклів	1289	1323	1098
Коляски до мотоциклів	711	621	606

Галерея

Емблеми легких дивізій Вермахту

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 27 лютого 2014.
Стандартна чисельність на 1943 рік

Посилання

Структура немецких соединений [ 31 липня 2013 у Wayback Machine.]
Achtung Panzer! Invasion of Poland [ 10 січня 2010 у Wayback Machine.]
Achtung Panzer! Panzerkampfwagen 35(t) [ 4 червня 2008 у Wayback Machine.]
Легкая пехотная дивизия США [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 27 лютого 2014.

[2] Стандартна чисельність на 1943 рік