Михайло Васильович Левицький | ||||
---|---|---|---|---|
Михайло Васильович Левицький | ||||
Народився | 16 березня 1948 с. Пукеничі, Стрийський район, Львівська область, Україна | |||
Помер | 11 квітня 2018 (70 років) Тернопіль | |||
Поховання | с. Пукеничі, Стрийський район, Львівська область | |||
Громадянство | УРСР → Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, перекладач, художник | |||
Alma mater | Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка | |||
Мова творів | українська | |||
Членство | Національна спілка письменників України і Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
Премії | імені Іванни Блажкевич | |||
| ||||
Левицький Михайло Васильович у Вікісховищі | ||||
Миха́йло Васи́льович Леви́цький (16 березня 1948, село Пукеничі Стрийського району Львівської області — 11 квітня 2018, Тернопіль) — український поет, перекладач, художник. Член Національних спілки письменників України (від 1981) та спілки художників України (від 1996), депутат Тернопільської обласної ради І скликання (1990—1994).
Співзасновник, перший голова першої в Україні крайової організації НРУ, член Великої Ради НРУ.
Життєпис
Михайло Левицький народився 16 березня 1948 року в селі Пукеничі Стрийського району Львівської області. У рідному селі закінчив початкову, а в сусідніх Лисятичах — середню школу. Відчуваючи потяг до друкованого слова, вступив на факультет журналістики Львівського університету. Після першого курсу продовжив навчання у Дрогобичі. Закінчив у 1984 році філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту (нині Дрогобицький педагогічний університет).
Від 1984 року проживає в Тернополі. Працював у редакції газети «Відродження» (нині «Свобода»), художньому комбінаті.
Помер 11 квітня в Тернополі, похований у рідному селі.
Творчість
Ще осені дорого я заплачу
За білі поля, за наївність і впертість,
Та я не боюсь. Безголово лечу.
Я – сніг, що наважився випасти першим…
«Перший сніг» (1989)
Перший вірш Михайло Левицький надрукував чотирнадцятирічним школярем у газеті «Зірка», завдяки чому його преміювали путівкою в табір «Молода гвардія» — як найкращого юного кореспондента та художника.
1979 року у львівському видавництві «Каменяр» вийшла перша книга Михайла Левицького «Мамині перепілки». У січні 1981 року він став членом Спілки письменників України.
Автор збірок:
- «Мамині перепілки» (1979),
- «Світ околиць» (1986),
- «Ранок» (переклад з , 1986),
- «Я завжди був закоханий в дерева» (1993, художнє оформлення автора),
- «Сніг горів од снігурів» (1992),
- «Великдень» — вірші для дітей (1993),
- «Вівторок» (1994, художнє оформлення автора),
- «Де ростем, там мусимо цвісти» (1998),
- «Відгомоніла золота діброва» (переклад із Сергія Єсеніна),
- «З останньої пелюстки літа» (2004, ілюстрації автора).
Відзнаки
- Лауреат премії імені Іванни Блажкевич.
- Орден «За мужність» 3-го ступеня (2009).
Примітки
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — . (доповнення)
Джерела
- Весна Х., Ханас В. Левицький Михайло Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 331—332. — .
- Гармаш С. Михайло Левицький: «Якби я зараз сказав, що мені чогось Бог не дав, то мав би великий гріх!»[недоступне посилання з липня 2019] // Нова ера. — 2007. — 16 серпня.
- Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — . — С. 163.
Посилання
- Поету та художнику Михайлу Левицькому — 70! [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Вірші-присвяти Михайлові Левицькому [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
- . tv4.te. Телекомпанія TV4. 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levickij Ukrcenter Primitki Mihajlo Vasilovich LevickijMihajlo Vasilovich LevickijNarodivsya16 bereznya 1948 1948 03 16 s Pukenichi Strijskij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer11 kvitnya 2018 2018 04 11 70 rokiv TernopilPohovannyas Pukenichi Strijskij rajon Lvivska oblastGromadyanstvo URSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet perekladach hudozhnikAlma materDrogobickij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Ivana FrankaMova tvorivukrayinskaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini i Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodiOrden Za muzhnist III stupenyaPremiyiimeni Ivanni Blazhkevich Levickij Mihajlo Vasilovich u Vikishovishi Miha jlo Vasi lovich Levi ckij 16 bereznya 1948 selo Pukenichi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 11 kvitnya 2018 Ternopil ukrayinskij poet perekladach hudozhnik Chlen Nacionalnih spilki pismennikiv Ukrayini vid 1981 ta spilki hudozhnikiv Ukrayini vid 1996 deputat Ternopilskoyi oblasnoyi radi I sklikannya 1990 1994 Spivzasnovnik pershij golova pershoyi v Ukrayini krajovoyi organizaciyi NRU chlen Velikoyi Radi NRU ZhittyepisMihajlo Levickij narodivsya 16 bereznya 1948 roku v seli Pukenichi Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti U ridnomu seli zakinchiv pochatkovu a v susidnih Lisyatichah serednyu shkolu Vidchuvayuchi potyag do drukovanogo slova vstupiv na fakultet zhurnalistiki Lvivskogo universitetu Pislya pershogo kursu prodovzhiv navchannya u Drogobichi Zakinchiv u 1984 roci filologichnij fakultet Drogobickogo pedagogichnogo institutu nini Drogobickij pedagogichnij universitet Vid 1984 roku prozhivaye v Ternopoli Pracyuvav u redakciyi gazeti Vidrodzhennya nini Svoboda hudozhnomu kombinati Pomer 11 kvitnya v Ternopoli pohovanij u ridnomu seli TvorchistShe oseni dorogo ya zaplachu Za bili polya za nayivnist i vpertist Ta ya ne boyus Bezgolovo lechu Ya snig sho navazhivsya vipasti pershim Pershij snig 1989 Pershij virsh Mihajlo Levickij nadrukuvav chotirnadcyatirichnim shkolyarem u gazeti Zirka zavdyaki chomu jogo premiyuvali putivkoyu v tabir Moloda gvardiya yak najkrashogo yunogo korespondenta ta hudozhnika 1979 roku u lvivskomu vidavnictvi Kamenyar vijshla persha kniga Mihajla Levickogo Mamini perepilki U sichni 1981 roku vin stav chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini Avtor zbirok Mamini perepilki 1979 Svit okolic 1986 Ranok pereklad z 1986 Ya zavzhdi buv zakohanij v dereva 1993 hudozhnye oformlennya avtora Snig goriv od sniguriv 1992 Velikden virshi dlya ditej 1993 Vivtorok 1994 hudozhnye oformlennya avtora De rostem tam musimo cvisti 1998 Vidgomonila zolota dibrova pereklad iz Sergiya Yesenina Z ostannoyi pelyustki lita 2004 ilyustraciyi avtora VidznakiLaureat premiyi imeni Ivanni Blazhkevich Orden Za muzhnist 3 go stupenya 2009 PrimitkiTernopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij 788 s ISBN 978 966 528 318 8 dopovnennya DzherelaVesna H Hanas V Levickij Mihajlo Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 331 332 ISBN 966 528 199 2 Garmash S Mihajlo Levickij Yakbi ya zaraz skazav sho meni chogos Bog ne dav to mav bi velikij grih nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nova era 2007 16 serpnya Pismenniki Ukrayini dovidnik uporyad D G Davidyuk L G Korenevich V P Pavlovska Dnipropetrovsk VPOP Dnipro 1996 397 s ISBN 5 7707 9062 8 S 163 PosilannyaPoetu ta hudozhniku Mihajlu Levickomu 70 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Virshi prisvyati Mihajlovi Levickomu 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Istoriko krayeznavchij proekt Zhniborodi Buchachchina Ternopillya tv4 te Telekompaniya TV4 11 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 10 veresnya 2019 Levickij Mihajlo Vasilovich u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Levickij Mihajlo Vasilovich u Vikishovishi