Леварт пол Lewart Leopardus Walny Waliu szy Lampart шляхетський і дворянський герб франконського походження яким користу

Леварт (пол. Lewart, Leopardus, Walny, Waliu-szy, Lampart) — шляхетський і дворянський герб франконського походження, яким користувалися 74 шляхетські роди Білорусі, Литви, України, Польщі і Росії.

Леварт

Деталі
Перша згадка	XII століття
Роди	'

Опис

Опис гербу — використання принципів блазонування: У червоному полі (інший варіант — блакитне тло) звернений праворуч леопард, що стоїть на задніх лапах, з висунутим язиком і піднятими передніми лапами, а на його голові корона. Та ж сама фігура і на шоломі . Емблема ця перейшла до Польщі з Німеччини в XII столітті при Казимирі II Справедливому.

Використовують

Баковські (Bakowski), Бескіфірлеї (Beskifirlej), Беланскіфірлеї (Bielańskifirlej), Боготніцькі (Bochotnicki), Боришковські (Boryszkowski), Броневські (Broniewski), Бунські (Buński), Дубровські (Dubrowski), Евертси (Ewerts), Евертські (Ewertski), Фірлеї (Firley), Голітеї (Golitej), Горські (Gorski), Гославські (Gosławski), Гурські (Górski albo Gurski), Гаупти (Haupt), Яхни (Jachna), Єзерські (Jezierski), Кіжевічи (Kiżewicz), Кіжевські (Kiżewski), Княжишчи (Kniażyszcza albo Kniażyszcze), Конарські (Konarski), Крупські (Krupski), Крвацькі (Krwacki), Крватські (Krwatski), Ламфриди (Lamfryd), Леркани (Lerkan), Левандовські (Lewandowski), Леварти (Lewart), Левартовічи (Lewartowicz), Левартовські (Lewartowski), Левінські (Lewiński), Лібери (Liber), Лівські (Liwski), Львовські (Lwowski), Лашчи (Łaszcz), Лакоцькі (Łąkocki), Маєри (Majer), Марцушовські (Marcuszowski), Марчушовські (Marczuszowski), Маркушевські (Markuszewski), Маркушовські (Markuszowski), Меглевські або Мелгевські (Meglewski albo Mełgiewski), Мегловські (Megłowski), Мелгвінські (Mełgwiński), Мотицькі (Motycki), Неймановські (Nejmanowski), Опоцькі (Opocki), Пахньовські (Pachniowski), Петеї (Petej), Пети (Pety), Подоленські (Podoleński), Подолінські (Podoliński), Пухньовські (Puchniowski), Скварци (Skwarc), Скварчи (Skwarcz), Шлапи (Szłapa), Токарські (Thokarski albo Tokarski), Трециуши (Trecyusz), Туловські (Tułowski), Тичини (Tyczyna), Уєздзькі (Ujezdzki), Вальтери (Walter), Вежхановські (Wierzchanowski), Водополи (Wodopol), Водполи (Wodpol), Войткевічи (Wojtkiewicz), Вольські (Wolski), Вшелачинські (Wszelaczyński), Закжевські (Zakrzewski).

Див. також

Примітки

Kossecki Stefan, Poczet herbów szlachty Korony Polskiey y W. Xięstwa Litewskieg. Gniazdo y perspektywa staroświeckiey cnoty, starożytności domów y rodowitości familiey, z Potockiego y innych przepisany przez Stephana Rawicza Kosseckiego w Leszniańskic Szkołach, 1789. — S.173 (Lewart, Lampart).
Encyklopedia powszechna Samuela Orgelbranda, t. 9, Warszawa 1901, s. 276 (пол.)

Джерела

Bartosz Paprocki, «Herby rycerstwa polskiego», Kraków, 1584 r.; (пол.)
Simon Okolski, «Orbis Polonus», Krakow, 1642 r., T. 1-3; (пол.)
Ks. Kacper Niesiecki, «Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L.», Lwów, 1728 r.;(пол.)
Tadeusz Gajl, «Polish Armorial Middle Ages to 20th Century», Gdańsk, 2007 r. (пол.)
Лакиер А. Б., «Русская геральдика», 1855 г., § 91, № 138. (рос.)

Посилання

Герби білоруської шляхти. Герб Леварт і його носії (укр.)
«Polish Armorial Middle Ages to 20th Century», Tadeusz Gajl, Gdańsk-2007 r. [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
Kossecki Stefan, Poczet herbów szlachty Korony Polskiey y W. Xięstwa Litewskieg. Gniazdo y perspektywa staroświeckiey cnoty, starożytności domów y rodowitości familiey, z Potockiego y innych przepisany przez Stephana Rawicza Kosseckiego w Leszniańskic Szkołach, 1789. — S.173 (Lewart, Lampart).

[1] Kossecki Stefan, Poczet herbów szlachty Korony Polskiey y W. Xięstwa Litewskieg. Gniazdo y perspektywa staroświeckiey cnoty, starożytności domów y rodowitości familiey, z Potockiego y innych przepisany przez Stephana Rawicza Kosseckiego w Leszniańskic Szkołach, 1789. — S.173 (Lewart, Lampart).

[2] Encyklopedia powszechna Samuela Orgelbranda, t. 9, Warszawa 1901, s. 276 (пол.)