У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лебедівка Лебеді вка до 14 11 1945 Курорт Бурнас село Тузлівської с

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лебедівка.

Лебеді́вка (до 14.11.1945 Курорт-Бурнас) — село Тузлівської сільської громади, у Білгород-Дністровському районі Одеської області України. Населення становить 26 осіб.

село Лебедівка
Панорама села Лебедівка Панорама села Лебедівка
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Білгород-Дністровський район
Громада	Тузлівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51040270060044689
Основні дані
Засноване	1787
Населення	26
Площа	0,38 км²
Густота населення	68,42 осіб/км²
Поштовий індекс	68163
Телефонний код	+380 4844
Географічні дані
Географічні координати	45°49′33″ пн. ш. 30°08′48″ сх. д. / 45.82583° пн. ш. 30.14667° сх. д. / 45.82583; 30.14667Координати: 45°49′33″ пн. ш. 30°08′48″ сх. д. / 45.82583° пн. ш. 30.14667° сх. д. / 45.82583; 30.14667
Середня висота над рівнем моря	14 м
Водойми	Бурнас, Чорне море


Місцева влада
Адреса ради	Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, 68160, с. Тузли, вул. Завгороднього, 29
Карта
Лебедівка
Лебедівка
Мапа

Лебедівка у Вікісховищі

Курорт, заснований німецькими колоністами, які оцінили природні ресурси, розташовані в одному місці: змішаний ліс, рідкісне явище для бесарабської частини Одеської області, що називається Буджак, Чорне море та жаркий подих степу.

Солоний лиман Бурнас (Bad Burnas) є безцінним водно-болотним угіддям міжнародного значення. Це родовище лікувальних грязей, що використовуються в лікуванні захворювань шкіри, внутрішніх органів, опорно-рухового апарату. Ще на початку минулого сторіччя в цьому чистому куточку Чорного моря відпочивали і лікувалися відомі люди: перший голова відродженої польської держави Пілсудський з сім'єю, король Румунії Міхай і багато інших. Місцеві жителі переповідають, що на цьому курорті лікувалася українська поетеса Леся Українка. У той час це місце називалося курортом Bad Burnas. Вже тоді були знамениті лікувальні грязі та вуглецеві ванни лиману. Свого часу в Лебедівці існував санаторій для дітей, що перехворіли на поліомієліт, який пропрацював з початку 50-х до кінця 80-х років. Тепер тут розміщуються близько двадцяти баз відпочинку і пансіонатів.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 33 особи, з яких 16 чоловіків та 17 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 26 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	80,77 %
російська	19,23 %

Транспорт

Літом (в сезон) до Лебедівка із Одеси тричі на день їздить автобус. Також до села можна дістатися електричкою до Білгород-Дністровського, а далі — маршруткою.

Галерея

Будинок на Бурнаській косі

Катер Прикордонних військ України поблизу Бурнаської коси

Туристичні будинки у Лебедівці

Панорама села з Бурнаської коси

Пляж села

Приморські обриви

Примітки

Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 918, 992.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання

http://lebedevka.litomore.com.ua/ [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»

[2] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 918, 992.

[населення_1989-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.