Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Латвійський фестиваль пісні й танцю (латис. Vispārējie latviešu Dziesmu un Deju svētki) є одним з найбільших аматорських хорових подій у світі і є важливою подією в латиській культурі та суспільному житті. Він також є шедевром усної та нематеріальної спадщини людства. Вселатвіське свято пісні й танцю проводиться з 1873 року, як правило, кожні п'ять років. Під час фестивалю відкривають виставки фотографій, мистецтва та народних промислів, оркестрові концерти та святковий парад. Події та змагання, що передували події відбуваються протягом всього періоду між фестивалями.
| Латвійський фестиваль пісні й танцю | |
|---|---|
 | |
| Жанр | хорова музика, народна музика |
| Частота | 5 років |
| Місце проведення | Рига |
| Країна |  Латвія |
| Роки існування | 1873—дотепер |
| Остання | 2023 |
 Латвійський фестиваль пісні й танцю у Вікісховищі | |
Близько 30000 виконавців загалом беруть участь в цьому заході. Як правило в репертуарі були народні пісні та класичні хорові пісні, які виконувались акапельно, проте, останнім часом, сучасні популярні пісні були теж включені в репертуар.
Історія
Традиція співочих свят виникла в першій половині XIX століття в багатьох європейських країнах, а пізніше також була організована балтійськими німцями. В Латвії перші кроки цієї традиції виникли під час пісенних днів в замку Діклі в 1864 році, що переросло пізніше у Свято пісні в Ризі протягом літа 1873 року, 1003 співаки та 30 оркестрантів взяли участь у першому фестивалі. Тільки один раз фестиваль проходив за межами Риги - в Єлгаві в 1895 році.
Під час радянського вторгнення та анексії Латвії в 1940 році, фестивалі тривали в Латвійській РСР. Під час окупації традиція була продовжена в вигнанні, спочатку в таборах переміщених осіб після Другої світової війни, в першу чергу в західних зонах в Німеччині, а потім в Канаді, Сполучених Штатах та Австралії. За кордоном Свято пісні та танцю зараз проводиться кожні чотири роки, чергуючись між Сполученими Штатами та Канадою.
1948 року у фестивалі вперше брали участь танцювальні колективи.
З 1955 року фестиваль проходить на сцені Межапаркс.
З 1960 року кожні 5 років також проводиться [lv].
20-й фестиваль 1990 року відбувся незабаром після прийняття Декларації про відновлення незалежності Латвії.
Як один з Балтійських пісенних фестивалів, поряд з Естонським святом пісні та [en], 2003 року фестиваль був проголошений [en] усної та нематеріальної культурної спадщини людства і доданий до (списку) ЮНЕСКО 2008 року.
24-й фестиваль було проведено в липні 2008 р. Основні заходи проходили на Великій Естраді в Межапарку і на стадіоні Даугава в Ризі.
25-й фестиваль було проведено 2013 р.
26-й фестиваль пройшов у 2018 р. на честь 100-річчя Латвійської держави. У ньому брали участь колективи української діаспори Латвії та колектив латвійської діаспори з України.
Наступний, 27-й фестиваль запланований на 2023 рік на честь 150-річчя Фестивалю пісні.
Див. також
Примітки
- . Intangible Heritage - Culture Sector - UNESCO (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2021.
- . Укрінформ. 10 липня 2018. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- . Latvijas Nacionālais kultūras centrs (латис.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
Джерела
- 23rd All Latvian Song Festival [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] retrieved on 7 March 2007
- retrieved on June 28, 2011
- XXV Nationwide Latvian Song and XV Dance Celebration Website [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] retrieved on July 6, 2013
Посилання
- Свято пісні — (Національна цифрова бібліотека Латвії)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latvijskij festival pisni j tancyu latis Visparejie latviesu Dziesmu un Deju svetki ye odnim z najbilshih amatorskih horovih podij u sviti i ye vazhlivoyu podiyeyu v latiskij kulturi ta suspilnomu zhitti Vin takozh ye shedevrom usnoyi ta nematerialnoyi spadshini lyudstva Vselatviske svyato pisni j tancyu provoditsya z 1873 roku yak pravilo kozhni p yat rokiv Pid chas festivalyu vidkrivayut vistavki fotografij mistectva ta narodnih promisliv orkestrovi koncerti ta svyatkovij parad Podiyi ta zmagannya sho pereduvali podiyi vidbuvayutsya protyagom vsogo periodu mizh festivalyami Latvijskij festival pisni j tancyuZhanrhorova muzika narodna muzikaChastota5 rokivMisce provedennyaRigaKrayina LatviyaRoki isnuvannya1873 doteperOstannya2023 Latvijskij festival pisni j tancyu u Vikishovishi Blizko 30000 vikonavciv zagalom berut uchast v comu zahodi Yak pravilo v repertuari buli narodni pisni ta klasichni horovi pisni yaki vikonuvalis akapelno prote ostannim chasom suchasni populyarni pisni buli tezh vklyucheni v repertuar IstoriyaTradiciya spivochih svyat vinikla v pershij polovini XIX stolittya v bagatoh yevropejskih krayinah a piznishe takozh bula organizovana baltijskimi nimcyami V Latviyi pershi kroki ciyeyi tradiciyi vinikli pid chas pisennih dniv v zamku Dikli v 1864 roci sho pereroslo piznishe u Svyato pisni v Rizi protyagom lita 1873 roku 1003 spivaki ta 30 orkestrantiv vzyali uchast u pershomu festivali Tilki odin raz festival prohodiv za mezhami Rigi v Yelgavi v 1895 roci Pid chas radyanskogo vtorgnennya ta aneksiyi Latviyi v 1940 roci festivali trivali v Latvijskij RSR Pid chas okupaciyi tradiciya bula prodovzhena v vignanni spochatku v taborah peremishenih osib pislya Drugoyi svitovoyi vijni v pershu chergu v zahidnih zonah v Nimechchini a potim v Kanadi Spoluchenih Shtatah ta Avstraliyi Za kordonom Svyato pisni ta tancyu zaraz provoditsya kozhni chotiri roki cherguyuchis mizh Spoluchenimi Shtatami ta Kanadoyu 1948 roku u festivali vpershe brali uchast tancyuvalni kolektivi Z 1955 roku festival prohodit na sceni Mezhaparks Z 1960 roku kozhni 5 rokiv takozh provoditsya lv 20 j festival 1990 roku vidbuvsya nezabarom pislya prijnyattya Deklaraciyi pro vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi Yak odin z Baltijskih pisennih festivaliv poryad z Estonskim svyatom pisni ta en 2003 roku festival buv progoloshenij en usnoyi ta nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva i dodanij do spisku YuNESKO 2008 roku 24 j festival bulo provedeno v lipni 2008 r Osnovni zahodi prohodili na Velikij Estradi v Mezhaparku i na stadioni Daugava v Rizi 25 j festival bulo provedeno 2013 r 26 j festival projshov u 2018 r na chest 100 richchya Latvijskoyi derzhavi U nomu brali uchast kolektivi ukrayinskoyi diaspori Latviyi ta kolektiv latvijskoyi diaspori z Ukrayini Nastupnij 27 j festival zaplanovanij na 2023 rik na chest 150 richchya Festivalyu pisni Div takozhEstonske svyato pisni Baltijske svyato pisni j tancyuPrimitki Intangible Heritage Culture Sector UNESCO angl Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2021 Ukrinform 10 lipnya 2018 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2021 Latvijas Nacionalais kulturas centrs latis Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Dzherela23rd All Latvian Song Festival 22 veresnya 2013 u Wayback Machine retrieved on 7 March 2007 retrieved on June 28 2011 XXV Nationwide Latvian Song and XV Dance Celebration Website 28 travnya 2015 u Wayback Machine retrieved on July 6 2013PosilannyaSvyato pisni Nacionalna cifrova biblioteka Latviyi