Ласло Телекі | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Teleki László | ||||
Народився | 11 лютого 1811 Будапешт | |||
Помер | 7 травня 1861 (50 років) Будапешт | |||
Громадянство | Угорщина | |||
Діяльність | політичний діяч, письменник | |||
Сфера роботи | політика[1] | |||
Мова творів | угорська | |||
Членство | Угорська академія наук | |||
Партія | d[2] і d[2] | |||
Батько | Ласло Телекі[d] | |||
| ||||
Ласло Телекі у Вікісховищі | ||||
Ласло Телекі (угор. Teleki László; 11 лютого 1811, Будапешт — 7 травня 1861, Будапешт) — угорський політичний діяч, письменник.
Біографія
Представник відомого трансильванського аристократичного роду Телекі. Народився в палаці Телекі-Дегенфельд. Після смерті батька з 1821 виховувався в родині родича Йожефа Телекі (1790-1855). У 1830-х багато подорожував по Європі. Після повернення в Угорщину зайнявся політикою, спочатку в Трансильванії, де Йожеф Телекі став губернатором, потім в Національних зборах.
Був однією з керівних фігур дворянської опозиції Державних зборів в 1843-1844. У 1848 — депутатом Державних зборів — прихильником незалежності — від комітату Пешта.
Ласло Телекі був одним з небагатьох угорських політиків, які висунули думку про федеративну перебудову Угорщини. Серед відповідальних політичних діячів країни він був, мабуть, єдиним, який задля остаточної перемоги революції 1848, готовий був надати народам Угорщини право на самовизначення і територіальну автономію.
Критикував нерішучу політику уряду Лайоша Бат'яні. Був проти того, щоб Державні збори проголосували за військову допомогу Габсбургам проти італійської революції.
З вересня 1848 він був направлений послом революційного уряду в Париж. У 1849 Телекі підтримував широкі зв'язки з представниками антиавстрійських кіл Італії, країн Східної Європи і Балкан.
Незважаючи на незгоду, підтримував політику Лайоша Кошута і викликав у нього думку про необхідність визнання ідеї федерації, радячи дати хорватам, сербам і волохам «все, що тільки можливо …».
Після поразки угорської революції, Телекі в 1851 був засуджений до страти заочно, тому не повернувся на батьківщину. У 1850-х жив у Швейцарії. Перебуваючи в еміграції був прихильником союзу між різними народами і національностями Угорщини. Під час візиту в Дрезден 16 грудня 1860 його було заарештовано саксонською поліцією і через 4 дні передано австрійцям і поміщено у в'язницю. Після переговорів з владою при посередництві імператора Франца-Йосифа I, він був помилуваний і йому дозволили повернутися в Угорщину за умови відмови від активної політики.
Після повернення, народ вітав його як героя, і він відразу ж відновив свою політичну діяльність, був обраний депутатом і став керівником так званої «партії Резолюції» в Державних зборах.
Не дочекавшись результату боротьби між «партією Резолюції» і «партією Петиції» у вирішальних питаннях, покінчив життя самогубством. Похований в родинній усипальниці в палаці Телекі-Дегенфельд.
Композитор Ференц Ліст присвятив йому свою Угорську рапсодію No. 2.
Найвідоміший літературний твір Телекі — драма «Фаворит».
Джерела
- Magyar Larousse Enciklopédikus Szótár — Librairie Larousse, Paris, 1979 (угор.)
Посилання
- Czech National Authority Database
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 250. — 639 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Laslo Telekiugor Teleki LaszloNarodivsya11 lyutogo 1811 1811 02 11 BudapeshtPomer7 travnya 1861 1861 05 07 50 rokiv BudapeshtGromadyanstvoUgorshinaDiyalnistpolitichnij diyach pismennikSfera robotipolitika 1 Mova tvorivugorskaChlenstvoUgorska akademiya naukPartiyad 2 i d 2 BatkoLaslo Teleki d Laslo Teleki u Vikishovishi Laslo Teleki ugor Teleki Laszlo 11 lyutogo 1811 Budapesht 7 travnya 1861 Budapesht ugorskij politichnij diyach pismennik BiografiyaLaslo Teleki v molodosti Predstavnik vidomogo transilvanskogo aristokratichnogo rodu Teleki Narodivsya v palaci Teleki Degenfeld Pislya smerti batka z 1821 vihovuvavsya v rodini rodicha Jozhefa Teleki 1790 1855 U 1830 h bagato podorozhuvav po Yevropi Pislya povernennya v Ugorshinu zajnyavsya politikoyu spochatku v Transilvaniyi de Jozhef Teleki stav gubernatorom potim v Nacionalnih zborah Buv odniyeyu z kerivnih figur dvoryanskoyi opoziciyi Derzhavnih zboriv v 1843 1844 U 1848 deputatom Derzhavnih zboriv prihilnikom nezalezhnosti vid komitatu Peshta Laslo Teleki buv odnim z nebagatoh ugorskih politikiv yaki visunuli dumku pro federativnu perebudovu Ugorshini Sered vidpovidalnih politichnih diyachiv krayini vin buv mabut yedinim yakij zadlya ostatochnoyi peremogi revolyuciyi 1848 gotovij buv nadati narodam Ugorshini pravo na samoviznachennya i teritorialnu avtonomiyu Kritikuvav nerishuchu politiku uryadu Lajosha Bat yani Buv proti togo shob Derzhavni zbori progolosuvali za vijskovu dopomogu Gabsburgam proti italijskoyi revolyuciyi Z veresnya 1848 vin buv napravlenij poslom revolyucijnogo uryadu v Parizh U 1849 Teleki pidtrimuvav shiroki zv yazki z predstavnikami antiavstrijskih kil Italiyi krayin Shidnoyi Yevropi i Balkan Nezvazhayuchi na nezgodu pidtrimuvav politiku Lajosha Koshuta i viklikav u nogo dumku pro neobhidnist viznannya ideyi federaciyi radyachi dati horvatam serbam i voloham vse sho tilki mozhlivo Pislya porazki ugorskoyi revolyuciyi Teleki v 1851 buv zasudzhenij do strati zaochno tomu ne povernuvsya na batkivshinu U 1850 h zhiv u Shvejcariyi Perebuvayuchi v emigraciyi buv prihilnikom soyuzu mizh riznimi narodami i nacionalnostyami Ugorshini Pid chas vizitu v Drezden 16 grudnya 1860 jogo bulo zaareshtovano saksonskoyu policiyeyu i cherez 4 dni peredano avstrijcyam i pomisheno u v yaznicyu Pislya peregovoriv z vladoyu pri poserednictvi imperatora Franca Josifa I vin buv pomiluvanij i jomu dozvolili povernutisya v Ugorshinu za umovi vidmovi vid aktivnoyi politiki Pislya povernennya narod vitav jogo yak geroya i vin vidrazu zh vidnoviv svoyu politichnu diyalnist buv obranij deputatom i stav kerivnikom tak zvanoyi partiyi Rezolyuciyi v Derzhavnih zborah Ne dochekavshis rezultatu borotbi mizh partiyeyu Rezolyuciyi i partiyeyu Peticiyi u virishalnih pitannyah pokinchiv zhittya samogubstvom Pohovanij v rodinnij usipalnici v palaci Teleki Degenfeld Kompozitor Ferenc List prisvyativ jomu svoyu Ugorsku rapsodiyu No 2 Najvidomishij literaturnij tvir Teleki drama Favorit DzherelaMagyar Larousse Enciklopedikus Szotar Librairie Larousse Paris 1979 ugor PosilannyaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 250 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109