Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шепітько Лариса Юхимівна (* 6 січня 1938, Бахмут, Донецька область, Українська РСР — 2 липня 1979, Калінінська область, Російська РФСР) — українська радянська кінорежисерка, сценаристка, акторка. Заслужена діячка мистецтв РРФСР (1974). Лауреатка Державної премії СРСР (1979, посмертно). Член Спілки кінематографістів РРФСР.
| Шепітько Лариса Юхимівна | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 6 січня 1938 |
| Місце народження | Бахмут, Донецька область, Українська РСР |
| Дата смерті | 2 липня 1979 (41 рік) |
| Місце смерті | Калінінська область, РРФСР |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисерка, сценаристка, акторка |
| Кар'єра | 1956—1979 |
| Нагороди |    |
| IMDb | ID 0791899 |
Життєпис
Лариса Шепітько народилася 6 січня 1938 року в місті Артемівськ (нині Бахмут) Донецької області. Мати Єфросинія Ткач, одна виховувала трьох дітей. Батько Лариси пішов із сім'ї, коли вона була маленькою.
У 1954 році закінчила середню школу у Львові.
У 1955 вступила до Всесоюзного державного інституту кінематографії на режисерський факультет (майстерня Олександра Довженка, після його смерті в 1956 — майстерня Михайла Чіаурелі).
На етапі монтажу картини Шепітько «Спека» допомагав Елем Клімов, також студент ВДІКу. 1963 року вона одружується з ним, в 1973 народжує сина Антона.
Шепітько була містикесою — вірила, що жила вже кілька разів. У 1978 році, бувши в Болгарії, відвідала Вангу, яка напророкувала їй швидку смерть. Почувши це, Шепітько в той же день разом з подругою пішла у храм і взяла з неї присягання піклуватися про її сина Антона в разі її смерті.
Похована на Кунцевському кладовищі в Москві.
Кар'єра
Ще в студентські роки знялася в кількох фільмах як акторка, в тому числі в «Поемі про море» (1958), початій Довженком та завершеній його дружиною, Юлією Солнцевою.
Перший повнометражний фільм Лариси Шепітько — дипломна робота «Спека» (1963) за повістю Чингіза Айтматова «Верблюжі очі» — знімався в Киргизії, де якраз незадовго до цього була реорганізована Кіностудія документально-художніх фільмів, що одержала в 1961 назву «Киргизфільм». Фільм «Спека» був відзначений премією за дебют на МКФ у Карлових Варах (1964).
Популярність Шепітько приніс її другий фільм — «Крила» (1966) про долю повоєнної льотчиці Наталії Петрухіної. Одну з найкращих своїх ролей у цьому фільмі виконала Майя Булгакова, визнана в 1966] «найкращою акторкою року».
Наступний фільм — «Батьківщина електрики» (за мотивами оповідання Андрія Платонова) — знімався в селі Сєроглазка Астраханської області, причому в картині були зайняті й багато непрофесійних виконавців — мешканців села. Фільм разом із новелами «Ангел» А. С. Смирнова та «Мотря» Г. С. Габая мав увійти в кіноальманах «Початок незнаного століття», який студія «Мосфільм» готувала до 50-річчя жовтневого перевороту. Однак із цензурних міркувань ні «Батьківщину електрики», ні «Ангела» не випустили на екран (картину вдалося відновити й показати аудиторії тільки через 20 років, у 1987). До речі, саме Андрій Смирнов незабаром зняв свій найвідоміший фільм «Білоруський вокзал» (1970), знімання якого спочатку планували доручити Ларисі Шепітько.
Потім Шепітько знімає свій перший кольоровий фільм: новорічну музичну казку «О тринадцятій годині ночі» (1969), — із такими відомими акторами, як Володимир Басов, Георгій Віцин, Зіновій Гердт, Спартак Мішулін, Анатолій Папанов.
Друга (й остання) кольорова картина режисерки «Ти і я» (1972) знята за сценарієм Лариси Шепітько і Геннадія Шпаликова і присвячена їх поколінню тридцятилітніх. Герої фільму — Петро і Сашко, талановиті вчені-медики, які «заради випадкових і необов'язкових успіхів, заради престижних перспектив… відклали свій талант на час (як вони вважали) і були спрямовані у світ матеріально-ділових завоювань». Головні ролі у фільмі зіграли Леонід Дьячков, Юрій Візбор і Алла Демидова. У тому ж році на МКФ у Венеції режисерка була нагороджена за цю картину медаллю в конкурсі молодого кіно.
У 1974 Шепітько надано звання Заслуженої діячки мистецтв РСФСР.
Незабаром починаються знімання фільму «Сходження» за повістю Василя Бикова «Сотников». У цьому фільмі перші великі ролі блискуче зіграли молоді актори Борис Плотников і Володимир Гостюхін. Фільм перебував на межі заборони й вийшов на екрани лише після втручання першого секретаря ЦК КП Білорусі Петра Машерова. «Сходження» — сильна екзистенційна драма про віру і зраду — була відзначена головними призами Всесоюзного кінофестивалю в Ризі, а на міжнародному кінофестивалі в Західному Берліні фільм отримав Гран-прі «Золотий ведмідь», премії ФІПРЕССІ і екуменічного журі.
Міжнародна репутація Шепітько зростала, і в 1978 році її запросили увійти до журі Берлінського кінофестивалю.
Після відвідин Ванги режисерка готує сценарій фільму «Матера» за повістю «Прощання з Матерою». Фільмування мали проходити на озері Селігер і на початку червня 1979 туди була запланована кіноекспедиція.
Рано вранці 2 липня 1979 кінознімальна «Волга»-пікап на пустельному шосе з невстановленої причини вийшла на смугу зустрічного руху і врізалась у вантажівку, що мчала назустріч. На 137-му кілометрі Ленінградського шосе в бік Твері, поблизу селища Редкіно, обірвалося життя Лариси Шепітько і членів знімальної групи (в машині були також оператор Володимир Чухнов, художник Юрій Фоменко та їхні асистенти).
Роботу над фільмом «Матера» завершив чоловік Лариси Шепітько, кінорежисер Елем Клімов, який назвав картину «Прощання» (1982). Він також зняв документальний фільм «Лариса» (1980), змонтований із фрагментів її фільмів та інтерв'ю з її колегами.
Фільмографія
Режисерка, сценаристка
- «Спека» (1963, дипломна робота ВДІКу за повістю Ч. Айтматова «Верблюже око»; співавт. сценар.)
- «Крила» (1966)
- «Батьківщина електрики» (новела друга в кіноальманаху «Початок невідомого століття») (1967, за оповіданням А. Платонова)
- «О тринадцятій годині ночі» (1968)
- «Ти і я» (1971, сценаристка у співавт. з Г. Шпаликовим),
- «Сходження» (1976, співавт. сценар.)
- (1982, співавт. сценар.)
Акторські роботи
- «Карнавальна ніч» (1956, епізод, немає в титрах)
- (1958, реж. О. Довженко, Ю. Солнцева; епізод, немає в титрах)
- «Таврія» (1959, Ганна),
- «Звичайна історія» (1960, Ніна)
- «Спорт, спорт, спорт» (1970, цариця)
- «Агонія» (1974, епізод, немає в титрах)
Фестивалі та премії
- 1963 — Огляд-конкурс кінематографістів республік Середньої Азії і Казахстану: Приз (1963 «Спека»)
- 1964 — Всесоюзний кінофестиваль: Премія за режисуру (1963 «Спека»)
- 1964 — Кінофестиваль у Карлових Варах: Велика премія симпозіуму молодих кінематографістів (1963 «Спека»)
- 1965 — МКФ країн Азії та Африки у Франкфурті-на-Майні: Диплом журі (1963 «Спека»)
- 1972 — Венеційський кінофестиваль: Срібний приз програми «Венеція — молодь» (1971 )
- 1977 — «Фестиваль Свободи» в Сопоті: Приз «Статуя Свободи» (1976 «Сходження»)
- 1977 — Всесоюзний кінофестиваль: Головна премія та Приз Спілки кінематографістів (1976 «Сходження»)
- 1977 — МКФ в Берліні: Гран-прі «Золотий ведмідь» (1976 «Сходження»)
- 1977 — МКФ у Берліні: Приз FIPRESCI (1976 «Сходження»)
- 1977 — МКФ у Берліні: Премія OSIC Міжнародного католицького кіноцентру (1976 «Сходження»)
- 1979 — Державна премія СРСР: «За фільми останніх років» (посмертно) (1976 «Сходження»)
- 1988 — МКФ у Берліні: Участь у Програмі «Forum» (1967 кіноальманах Початок невідомого століття")
- 1990 — МКФ у Берліні: Участь у Програмі «Retrospective» (1976 «Сходження»)
Примітки
- . stuki-druki.com (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2019.
- Загинула Лариса Шепітько в автокатастрофі, яка, імовірно було зрежисована спецслужбами СРСР \\ Как Россия СТОЛЕТИЯМИ отбирает у Украины территории | Исторические Факты
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
Література
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 1514.
- Кино: Знциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 499.
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 869.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шепітько Лариса Юхимівна |
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/4868/works/ [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shepitko Larisa Yuhimivna 6 sichnya 1938 Bahmut Donecka oblast Ukrayinska RSR 2 lipnya 1979 Kalininska oblast Rosijska RFSR ukrayinska radyanska kinorezhiserka scenaristka aktorka Zasluzhena diyachka mistectv RRFSR 1974 Laureatka Derzhavnoyi premiyi SRSR 1979 posmertno Chlen Spilki kinematografistiv RRFSR Shepitko Larisa YuhimivnaZobrazhennyaData narodzhennya 6 sichnya 1938 1938 01 06 Misce narodzhennya Bahmut Donecka oblast Ukrayinska RSRData smerti 2 lipnya 1979 1979 07 02 41 rik Misce smerti Kalininska oblast RRFSRPohovannya Kuncevskij cvintarGromadyanstvo SRSRAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiProfesiya kinorezhiserka scenaristka aktorkaKar yera 1956 1979NagorodiIMDb ID 0791899U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shepitko ZhittyepisLarisa Shepitko narodilasya 6 sichnya 1938 roku v misti Artemivsk nini Bahmut Doneckoyi oblasti Mati Yefrosiniya Tkach odna vihovuvala troh ditej Batko Larisi pishov iz sim yi koli vona bula malenkoyu U 1954 roci zakinchila serednyu shkolu u Lvovi U 1955 vstupila do Vsesoyuznogo derzhavnogo institutu kinematografiyi na rezhiserskij fakultet majsternya Oleksandra Dovzhenka pislya jogo smerti v 1956 majsternya Mihajla Chiaureli Na etapi montazhu kartini Shepitko Speka dopomagav Elem Klimov takozh student VDIKu 1963 roku vona odruzhuyetsya z nim v 1973 narodzhuye sina Antona Shepitko bula mistikesoyu virila sho zhila vzhe kilka raziv U 1978 roci buvshi v Bolgariyi vidvidala Vangu yaka naprorokuvala yij shvidku smert Pochuvshi ce Shepitko v toj zhe den razom z podrugoyu pishla u hram i vzyala z neyi prisyagannya pikluvatisya pro yiyi sina Antona v razi yiyi smerti Pohovana na Kuncevskomu kladovishi v Moskvi Kar yeraShe v studentski roki znyalasya v kilkoh filmah yak aktorka v tomu chisli v Poemi pro more 1958 pochatij Dovzhenkom ta zavershenij jogo druzhinoyu Yuliyeyu Solncevoyu Pershij povnometrazhnij film Larisi Shepitko diplomna robota Speka 1963 za povistyu Chingiza Ajtmatova Verblyuzhi ochi znimavsya v Kirgiziyi de yakraz nezadovgo do cogo bula reorganizovana Kinostudiya dokumentalno hudozhnih filmiv sho oderzhala v 1961 nazvu Kirgizfilm Film Speka buv vidznachenij premiyeyu za debyut na MKF u Karlovih Varah 1964 Memorialna tablicya Larisi Shepitko na vul Kovzhuna 8 u Lvovi Populyarnist Shepitko prinis yiyi drugij film Krila 1966 pro dolyu povoyennoyi lotchici Nataliyi Petruhinoyi Odnu z najkrashih svoyih rolej u comu filmi vikonala Majya Bulgakova viznana v 1966 najkrashoyu aktorkoyu roku Nastupnij film Batkivshina elektriki za motivami opovidannya Andriya Platonova znimavsya v seli Syeroglazka Astrahanskoyi oblasti prichomu v kartini buli zajnyati j bagato neprofesijnih vikonavciv meshkanciv sela Film razom iz novelami Angel A S Smirnova ta Motrya G S Gabaya mav uvijti v kinoalmanah Pochatok neznanogo stolittya yakij studiya Mosfilm gotuvala do 50 richchya zhovtnevogo perevorotu Odnak iz cenzurnih mirkuvan ni Batkivshinu elektriki ni Angela ne vipustili na ekran kartinu vdalosya vidnoviti j pokazati auditoriyi tilki cherez 20 rokiv u 1987 Do rechi same Andrij Smirnov nezabarom znyav svij najvidomishij film Biloruskij vokzal 1970 znimannya yakogo spochatku planuvali doruchiti Larisi Shepitko Potim Shepitko znimaye svij pershij kolorovij film novorichnu muzichnu kazku O trinadcyatij godini nochi 1969 iz takimi vidomimi aktorami yak Volodimir Basov Georgij Vicin Zinovij Gerdt Spartak Mishulin Anatolij Papanov Druga j ostannya kolorova kartina rezhiserki Ti i ya 1972 znyata za scenariyem Larisi Shepitko i Gennadiya Shpalikova i prisvyachena yih pokolinnyu tridcyatilitnih Geroyi filmu Petro i Sashko talanoviti vcheni mediki yaki zaradi vipadkovih i neobov yazkovih uspihiv zaradi prestizhnih perspektiv vidklali svij talant na chas yak voni vvazhali i buli spryamovani u svit materialno dilovih zavoyuvan Golovni roli u filmi zigrali Leonid Dyachkov Yurij Vizbor i Alla Demidova U tomu zh roci na MKF u Veneciyi rezhiserka bula nagorodzhena za cyu kartinu medallyu v konkursi molodogo kino U 1974 Shepitko nadano zvannya Zasluzhenoyi diyachki mistectv RSFSR Nezabarom pochinayutsya znimannya filmu Shodzhennya za povistyu Vasilya Bikova Sotnikov U comu filmi pershi veliki roli bliskuche zigrali molodi aktori Boris Plotnikov i Volodimir Gostyuhin Film perebuvav na mezhi zaboroni j vijshov na ekrani lishe pislya vtruchannya pershogo sekretarya CK KP Bilorusi Petra Masherova Shodzhennya silna ekzistencijna drama pro viru i zradu bula vidznachena golovnimi prizami Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Rizi a na mizhnarodnomu kinofestivali v Zahidnomu Berlini film otrimav Gran pri Zolotij vedmid premiyi FIPRESSI i ekumenichnogo zhuri Mizhnarodna reputaciya Shepitko zrostala i v 1978 roci yiyi zaprosili uvijti do zhuri Berlinskogo kinofestivalyu Pislya vidvidin Vangi rezhiserka gotuye scenarij filmu Matera za povistyu Proshannya z Materoyu Filmuvannya mali prohoditi na ozeri Seliger i na pochatku chervnya 1979 tudi bula zaplanovana kinoekspediciya Rano vranci 2 lipnya 1979 kinoznimalna Volga pikap na pustelnomu shose z nevstanovlenoyi prichini vijshla na smugu zustrichnogo ruhu i vrizalas u vantazhivku sho mchala nazustrich Na 137 mu kilometri Leningradskogo shose v bik Tveri poblizu selisha Redkino obirvalosya zhittya Larisi Shepitko i chleniv znimalnoyi grupi v mashini buli takozh operator Volodimir Chuhnov hudozhnik Yurij Fomenko ta yihni asistenti Robotu nad filmom Matera zavershiv cholovik Larisi Shepitko kinorezhiser Elem Klimov yakij nazvav kartinu Proshannya 1982 Vin takozh znyav dokumentalnij film Larisa 1980 zmontovanij iz fragmentiv yiyi filmiv ta interv yu z yiyi kolegami FilmografiyaRezhiserka scenaristka Speka 1963 diplomna robota VDIKu za povistyu Ch Ajtmatova Verblyuzhe oko spivavt scenar Krila 1966 Batkivshina elektriki novela druga v kinoalmanahu Pochatok nevidomogo stolittya 1967 za opovidannyam A Platonova O trinadcyatij godini nochi 1968 Ti i ya 1971 scenaristka u spivavt z G Shpalikovim Shodzhennya 1976 spivavt scenar 1982 spivavt scenar Aktorski roboti Karnavalna nich 1956 epizod nemaye v titrah 1958 rezh O Dovzhenko Yu Solnceva epizod nemaye v titrah Tavriya 1959 Ganna Zvichajna istoriya 1960 Nina Sport sport sport 1970 caricya Agoniya 1974 epizod nemaye v titrah Festivali ta premiyi1963 Oglyad konkurs kinematografistiv respublik Serednoyi Aziyi i Kazahstanu Priz 1963 Speka 1964 Vsesoyuznij kinofestival Premiya za rezhisuru 1963 Speka 1964 Kinofestival u Karlovih Varah Velika premiya simpoziumu molodih kinematografistiv 1963 Speka 1965 MKF krayin Aziyi ta Afriki u Frankfurti na Majni Diplom zhuri 1963 Speka 1972 Venecijskij kinofestival Sribnij priz programi Veneciya molod 1971 1977 Festival Svobodi v Sopoti Priz Statuya Svobodi 1976 Shodzhennya 1977 Vsesoyuznij kinofestival Golovna premiya ta Priz Spilki kinematografistiv 1976 Shodzhennya 1977 MKF v Berlini Gran pri Zolotij vedmid 1976 Shodzhennya 1977 MKF u Berlini Priz FIPRESCI 1976 Shodzhennya 1977 MKF u Berlini Premiya OSIC Mizhnarodnogo katolickogo kinocentru 1976 Shodzhennya 1979 Derzhavna premiya SRSR Za filmi ostannih rokiv posmertno 1976 Shodzhennya 1988 MKF u Berlini Uchast u Programi Forum 1967 kinoalmanah Pochatok nevidomogo stolittya 1990 MKF u Berlini Uchast u Programi Retrospective 1976 Shodzhennya Primitki stuki druki com ros Arhiv originalu za 21 serpnya 2019 Zaginula Larisa Shepitko v avtokatastrofi yaka imovirno bulo zrezhisovanaspecsluzhbami SRSR Kak Rossiya STOLETIYaMI otbiraet u Ukrainy territorii Istoricheskie Fakty Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Procitovano 15 zhovtnya 2016 LiteraturaUSE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 1514 Kino Znciklopedicheskij slovar M 1987 S 499 Vsemirnyj biograficheskij znciklopedicheskij slovar M 1998 S 869 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Shepitko Larisa Yuhimivna http www kino teatr ru kino acter w sov 4868 works 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine