Ландмейстер Тевтонського ордену в Пруссії нім Landmeister von Preußen керівна посада у володіннях Тевтонського ордену на

Ландмейстер Тевтонського ордену в Пруссії (нім. Landmeister von Preußen) — керівна посада у володіннях Тевтонського ордену на території завойованих орденом прусських земель в XIII — початку XIV століття. Засновано в 1229, останній ландмейстер покинув пост в 1324.

Пруссія.Землі контрольовані орденом і єпископами

Назва

У російськомовній та україномовній історіографіях часто вживається термін «магістр Тевтонського ордену», «магістр Пруссії», що є історичною традицією. Однак не варто плутати фігури магістра і великого магістра ордену. У різний час крім ландмейстерів в Пруссії існував інститут віце-ландмейстерів (заступників). З 1299 по 1300 в час, коли змінилося одразу три ландмейстери, велике значення мав і віце-ландмейстер .

Діяльність

Основною функцією ландмейстера була координація дій комтурів на ввірених йому територіях. Досить часто ландмейстери Пруссії очолювали війська ордена в походах у литовські землі. В ході XIII ст. вони відіграли велику роль у завоюванні Пруссії, придушуючи тривалі прусські повстання, названі в хроніках «віровідступництвом», знищуючи непокірних мирних жителів, які не хотіли приймати християнство . Щоб забезпечити обороноздатність завойованих земель на них будувалися дерев'яні, а потім і кам'яно-цегляні замки. Перші і багато наступних замків, заснованих на захопленій прусській території, були закладені Германом фон Балком. Засновувались поселення, найбільшим з яких ландмейстери видавали грамоти , підтверджуючи цим їх міський статус.

В 1276 році з рук його отримує майбутня столиця орденського держави — Марієнбург, а в 1286 його брат дарує міське право першому з трьох «міст-засновників» Кенігсберга .

В 1324 році інститут ландмейстерів був ліквідований, а їх функції перерозподілені між комтурами.

В ході внутріорденської політики велике значення грали взаємини між двома «гілками» ордена: прусської і лівонської. Взаємозв'язок ускладнювався відокремленістю територій одна від одної і неможливістю прямого контакту між ними. Спроби поєднати їх, підкоривши литовські племена між Мемелем та Лівонією не увінчалися успіхом. У лівонських землях не завжди були раді бачити ландмейстера «зі сторони». Так, Герман фон Балк пробув ландмейстером в Лівонії тільки близько року і був змушений виїхати до Німеччини.

Ландмейстери також брали участь у регіональній зовнішній політиці. Збереглася значна кількість договорів ландмейстерів і єпископів (Самбійського, Померанського та інших) про розподіл захоплених нових і освоєних старих територій. Крім цього укладалися договори з польськими (в основному, Мазовецьким), померанський і навіть галицькими князями (тристоронній договір віце- ландмейстера Буркхарда фон Хорнхаузена з Данилом Галицьким та ).

Значення

Найвидатніші ландмейстери ставали згодом великими магістрами ордену: Поппо фон Остерна, Конрад фон Фейхтванген. Велика кількість ставало ландмейстерами на інших територіях ордена: у Німеччині, Лівонії та Австрії. Герман фон Балк, перший ландмейстер Пруссії, будучи видатною особистістю свого часу, залишився дещо в тіні великого магістра Германа фон Зальца, однак зробив величезний вплив на створення орденської держави, присвятивши себе військовим походам. Безліч ландмейстерів в різний час займали інші керівні посади ордена: Маршала, великого комтура, , були орденськими комтурами і ландкомтурами .

Хронологічний список ландмейстерів у Пруссії

Ім'я	Німецьке написання	з	до	Примітки	Віце-ландмейстер
Герман фон Балк	Hermann von Balk	1229	1239	Очолював завойовницький похід в землі прусів в 1230-ті роки. У різний час був ландмейстер у Німеччини, Пруссії і Лівонії.	(Hermann von Altenburg) 1237-1238 (Friedrich von Fuchsberg) 1238? -1239 (Berlewin von Freiberg) 1239
	Heinrich von Weida	1239	1244
Поппо фон Остерна	Poppo von Osterna	1244	1246	В 1252-1256 роки -великий магістр ордену
Дітріх фон Грюнінген	Dietrich von Grueningen	1246	1259	Був у різний час, як і Герман фон Балк, ландмейстер Німеччини, Пруссії та Лівонії.	(Heinrich von Weida) 1247-1249 (Heinrich von Honstein) 1248 (Ludwig von Queden) 1249-1252 (Heinrich Botel) 1252-1253 (Burchard von Hornhausen ) 1255-1257 (Gebhard von Hirzberg) 1257-1259
	Hartmud von Gruenbach	1259	1261		(Dietrich), комтур Кенігсберга 1261
	Helmerich von Rechberg	1262	1263
	Johann von Wegeleben		1263
	Ludwig von Baldersheim	1263	1269
	Konrad von Thierberg	1269	1271	На посаді віце-ландмейстера
	Dietrich von Gattersleben	1271	1273
	Konrad von Thierberg	1273	1279		(Konrad von Thierberg) 1274-1283
Конрад фон Фойхтванген	Konrad von Feuchtwangen	1279	1280	Одночасно був ландмейстер Лівонії (1279-1281), ландкомтур в Австрії (1259-1261). великий магістр в 1291-1296 роках.
Мангольд фон Штернберг	Mangold von Sternberg	1280	1283	Одночасно був ландмейстер Лівонії (1281-1283)
	Konrad von Thierberg	1283	1288
	Meinhard von Querfurt	1288	1299
	Konrad von Babenberg		1299	Не згадується в Петера з Дуйсбурга
	Ludwig von Schippen	1299	1300		(Berthold von Bruehaven) 1299-1300
	Helwig von Goldbach	1300	1302
	Konrad Sack	1302	1306
	Sieghard von Schwarzburg		1306	Не згадується в Петера з Дуйсбурга
	Heinrich Plotzke	1307	1309
	Friedrich von Wildenberg	1317	1324

Альтернативна хронологія

Петер з Дусбурга, згадуючи у своїй про видатних особистостей ордена, дуже часто не говорить про лицарів, які перебували на цій посаді короткий часовий проміжок. Наприклад, не згадуються , який був на посаді менше року, і . Про це йдеться в зроблених автором перекладу з латинської В. І. Матузова.

«Альтернативна» хронологія ландмейстерів (у цьому варіанті — магістрів) представлена в хроніці другої половини XIV століття CANONICI SAMBIENSIS EPITOME GESTORUM PRUSSIE [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.] («Каноник Самбійський. Витяг з Прусських справ »). Вона схожа з хронологією Петера з Дуйсбурга, з чого можна зробити висновок, що послужила джерелом для неї.

Див. також

Джерела

Die Landmeister von Preußen 1129-1324 (нім.) [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Список ландмейстерів Тевтонського ордену в Пруссії^{[недоступне посилання з квітня 2019]} — сайт ORDOTEUTONICUS.RU (перевірили 8 грудня 2010)
«Хроніка землі Прусської» [Архівовано 16 березня 2012 у WebCite] Петера з Дуйсбурга
Бахтін А.П. Замки і зміцнення Німецького ордена в північній частині Східної Пруссії: Довідник. — Калінінград : Терра Балтика, 2005. — 208 с. — .
Бокман Х. Німецький орден: Дванадцять глав з його історії / Пер. з йому. В. І. Матузова. — Москва : Ладомир, 2004. — 273 с. — .
Губин А.Б., Строкін В.М. Фортеці і замки Східної Пруссії. — Калінінград : Янтарний Сказ, 2008. — 278 с. — .
Кретинин Г.В., Брюшінкін В.М., Гальцов В.І. та інших. Нариси історії Східної Пруссії. — Калінінград : Янтарний Сказ, 2002. — 536 с. — .

Примітки

Berlewin-Marszałek Zakonny W Prusach [ 16 серпня 2014 у Wayback Machine.] - перевірено 5 липня 2008

[1] Berlewin-Marszałek Zakonny W Prusach [ 16 серпня 2014 у Wayback Machine.] - перевірено 5 липня 2008