Ланґедок фр Languedoc окс Lengadòc історична область на півдні Франції населення якої традиційно розмовляло окситанською

Ланґедок (фр. Languedoc, окс. Lengadòc) — історична область на півдні Франції, населення якої традиційно розмовляло окситанською мовою, частина Окситанії.

Ланґедок
Прапор	Герб

Дата створення / заснування	1271

Країна	Франція
Місце розташування	Окситанія
Час/дата припинення існування	1790

Категорія мап на Вікісховищі	^d

Ланґедок у Вікісховищі

Координати: 43°40′00″ пн. ш. 3°10′00″ сх. д. / 43.6666666666947733688175504° пн. ш. 3.1666666666944776054037902° сх. д.

Головне місто — Тулуза.

Населення Ланґедоку — близько 2,5 млн (1982). Ланґедок займає площу приблизно 42,7 тис. км² — щодо точних меж колишньої провінції існують розбіжності.

Назва Ланґедок стала уживатися з XIII столітті, після того, як 1271 року Тулузьке графство було приєднане до французької корони. Сполучення langue d'oc буквально означає «мову ок»: ос — південно-французький варіант вимовляння слова «так», в протилежність північно-французькому oïl (сучасне oui). До 1790 Ланґедок мав статус провінції, з 2016 року на його території розташовуються регіон Окситанія (департаменти Од, Тарн, Еро, Ґар, Ардеш, Лозер, Гаронна Верхня, Тарн і Гаронна, Верхня Луара).

Посилання

Флоріальні ігри // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 536.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ланґедок