Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лакайль 8760 AX Мікроскопа червона карликова зоря в сузір ї Мікроскопа Це одна з найближчих до Сонця зір на відстані при

Лакайль 8760

Лакайль 8760

Лакайль 8760 (AX Мікроскопа) — червона карликова зоря в сузір'ї Мікроскопа . Це одна з найближчих до Сонця зір на відстані приблизно 12,9 світлових років, і найяскравіший карлик спектрального класу М на нічному небі Землі, хоча вона занадто слабка, щоб її можна було побачити без телескопа . При видимій величині +6,7, її може бути видно неозброєним оком лише у надзвичайно хороших умовах огляду на темному небі.
Вперше зорю на південному небі спостерігав французький абат Нікола Луї де Лакайль, коли працював в обсерваторії на мисі Доброї Надії. Він включив зорю до каталогу, який було видано 1763 року, після його смерті.

Lacaille 8760
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Мікроскоп
Пряме піднесення 21г 17х 15.2697с
Схилення -38° 52′ 02.502″
Видима зоряна величина (V) 6.67
Характеристики
Спектральний клас M0Ve
Показник кольору (B−V) +1.395
Показник кольору (U−B) +1.165
Тип змінності спалахуюча зоря
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +20.7 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -3258.79 мас/р
Схил.: -1146.51 мас/р
Паралакс (π) 253.41 ± 0.80 мас
Відстань 12.87 ± 0.04 св. р.
(3.95 ± 0.01 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		8.69
Фізичні характеристики
Маса 0.60 M☉
Радіус 0.51 R☉
Ефективна температура 3,800 K
Металічність −0,01±0.04
Обертання 40 ± 12 days
Інші позначення
AX Microscopii, AX Mic, GJ 825, HD 202560, LHS 66, CD-39°14192, GCTP 5117, HIP 105090.
Посилання
SIMBADдані для HIP+105090
ARICNSдані для 01734

Лакайль 8760 класифікували по різному — від спектрального класу K7 до M2. У 1979 році ірландський астроном Патрік Бірн виявив, що це спалахуюча зоря і їй було надано (позначення змінної) — AX Мікроскопа. Як спалахуюча зоря вона відносно тиха, даючи спалахи в середньому менше одного разу на день.

Лакайль 8760 обертається в Галактиці з відносно великим ексцентриситетом орбіти — 0,23. Близько 20 000 років тому зоря наближалася до Сонця на відстань 12 св. р. (3,7 пк). Через порівняно невелику масу (60 % M☉), очікувана тривалість її існування становить близько 75 мільярдів років (7,5× 1010), що всемеро перевищує тривалість існування Сонця.

Попри зусилля астрономів, станом на 2011 рік на орбіті навколо цієї зорі не було виявлено екзопланет.

Лакайль 8760 — один з найбільших і найяскравіших відомих червоних карликів, з масою близько 60 % маси Сонця і радіусом близько 51 % радіусу Сонця.

Примітки

  1. Perryman, M. A. C. та ін. (July 1997), The HIPPARCOS Catalogue, Astronomy and Astrophysics, 323: L49—L52, Bibcode:1997A&A...323L..49P.
  2. , RECONS, , архів оригіналу за 12 листопада 2007, процитовано 25 червня 2015.
  3. , SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 3 серпня 2020, процитовано 18 лютого 2011.
  4. Torres, C. A. O. та ін. (December 2006), Search for associations containing young stars (SACY). I. Sample and searching method, Astronomy and Astrophysics, 460 (3): 695—708, arXiv:astro-ph/0609258, Bibcode:2006A&A...460..695T, doi:10.1051/0004-6361:20065602, S2CID 16080025. See the online data.
  5. van Leeuwen, F. (2007). . Validation of the new Hipparcos reduction. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 12 червня 2017.
  6. Takeda, Genya та ін. (February 2007), , The Astrophysical Journal Supplement Series, 168 (2): 297—318, arXiv:astro-ph/0607235, Bibcode:2007ApJS..168..297T, doi:10.1086/509763, S2CID 18775378, архів оригіналу за 3 листопада 2012, процитовано 26 серпня 2011.
  7. Gautier, Thomas N., III та ін. (September 2007), Far-Infrared Properties of M Dwarfs, The Astrophysical Journal, 667 (1): 527—536, arXiv:0707.0464, Bibcode:2007ApJ...667..527G, doi:10.1086/520667, S2CID 15732144.
  8. Lindgren, Sara; Heiter, Ulrike (2017). . Astronomy and Astrophysics. 604: A97. arXiv:1705.08785. Bibcode:2017A&A...604A..97L. doi:10.1051/0004-6361/201730715. S2CID 119216828. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  9. Byrne, P. B.; Doyle, J. G. (January 1989), Activity in late-type dwarfs. III - Chromospheric and transition region line fluxes for two dM stars, Astronomy and Astrophysics, 208 (1–2): 159—165, Bibcode:1989A&A...208..159B.
  10. Croswell, Ken (July 2003), , Sky & Telescope: 32, архів оригіналу за 1 лютого 2020, процитовано 18 лютого 2011.
  11. Byrne, P. B. (April 1981), Gliese 825 - A new flare star, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 195 (2): 143—147, Bibcode:1981MNRAS.195..143B, doi:10.1093/mnras/195.2.143.
  12. Allen, C.; Herrera, M. A. (April 1998), The Galactic Orbits of Nearby UV Ceti Stars, Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica, 34: 37—46, Bibcode:1998RMxAA..34...37A.
  13. García-Sánchez, J. та ін. (2001), (PDF), Astronomy and Astrophysics, 379 (2): 634—659, Bibcode:2001A&A...379..634G, doi:10.1051/0004-6361:20011330, архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2018, процитовано 11 січня 2021.
  14. Despain, K. H. (December 1981), Low-mass evolution - Zero-age main sequence to asymptotic giant branch, Astrophysical Journal, Part 1, 251: 639—653, Bibcode:1981ApJ...251..639D, doi:10.1086/159510.
  15. Carson, J. C. та ін. (December 2011), Low-mass evolution - Zero-age main sequence to asymptotic giant branch, The Astrophysical Journal, 743 (2): 141, arXiv:1110.2191, Bibcode:2011ApJ...743..141C, doi:10.1088/0004-637X/743/2/141, S2CID 119270911.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "apj801_2_143", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lakajl 8760 AX Mikroskopa chervona karlikova zorya v suzir yi Mikroskopa Ce odna z najblizhchih do Soncya zir na vidstani priblizno 12 9 svitlovih rokiv i najyaskravishij karlik spektralnogo klasu M na nichnomu nebi Zemli hocha vona zanadto slabka shob yiyi mozhna bulo pobachiti bez teleskopa Pri vidimij velichini 6 7 yiyi mozhe buti vidno neozbroyenim okom lishe u nadzvichajno horoshih umovah oglyadu na temnomu nebi Vpershe zoryu na pivdennomu nebi sposterigav francuzkij abat Nikola Luyi de Lakajl koli pracyuvav v observatoriyi na misi Dobroyi Nadiyi Vin vklyuchiv zoryu do katalogu yakij bulo vidano 1763 roku pislya jogo smerti Lacaille 8760 Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Mikroskop Pryame pidnesennya 21g 17h 15 2697s Shilennya 38 52 02 502 Vidima zoryana velichina V 6 67 Harakteristiki Spektralnij klas M0Ve Pokaznik koloru B V 1 395 Pokaznik koloru U B 1 165 Tip zminnosti spalahuyucha zorya Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 20 7 km c Vlasnij ruh m Pr sh 3258 79 mas r Shil 1146 51 mas r Paralaks p 253 41 0 80 mas Vidstan 12 87 0 04 sv r 3 95 0 01 pk Absolyutna zoryana velichina MV 8 69 Fizichni harakteristiki Masa 0 60 M Radius 0 51 R Efektivna temperatura 3 800 K Metalichnist 0 01 0 04 Obertannya 40 12 days Inshi poznachennya AX Microscopii AX Mic GJ 825 HD 202560 LHS 66 CD 39 14192 GCTP 5117 HIP 105090 PosilannyaSIMBADdani dlya HIP 105090ARICNSdani dlya 01734 Lakajl 8760 klasifikuvali po riznomu vid spektralnogo klasu K7 do M2 U 1979 roci irlandskij astronom Patrik Birn viyaviv sho ce spalahuyucha zorya i yij bulo nadano poznachennya zminnoyi AX Mikroskopa Yak spalahuyucha zorya vona vidnosno tiha dayuchi spalahi v serednomu menshe odnogo razu na den Lakajl 8760 obertayetsya v Galaktici z vidnosno velikim ekscentrisitetom orbiti 0 23 Blizko 20 000 rokiv tomu zorya nablizhalasya do Soncya na vidstan 12 sv r 3 7 pk Cherez porivnyano neveliku masu 60 M ochikuvana trivalist yiyi isnuvannya stanovit blizko 75 milyardiv rokiv 7 5 1010 sho vsemero perevishuye trivalist isnuvannya Soncya Popri zusillya astronomiv stanom na 2011 rik na orbiti navkolo ciyeyi zori ne bulo viyavleno ekzoplanet Lakajl 8760 odin z najbilshih i najyaskravishih vidomih chervonih karlikiv z masoyu blizko 60 masi Soncya i radiusom blizko 51 radiusu Soncya PrimitkiPerryman M A C ta in July 1997 The HIPPARCOS Catalogue Astronomy and Astrophysics 323 L49 L52 Bibcode 1997A amp A 323L 49P RECONS arhiv originalu za 12 listopada 2007 procitovano 25 chervnya 2015 SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg arhiv originalu za 3 serpnya 2020 procitovano 18 lyutogo 2011 Torres C A O ta in December 2006 Search for associations containing young stars SACY I Sample and searching method Astronomy and Astrophysics 460 3 695 708 arXiv astro ph 0609258 Bibcode 2006A amp A 460 695T doi 10 1051 0004 6361 20065602 S2CID 16080025 See the online data van Leeuwen F 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2017 Takeda Genya ta in February 2007 The Astrophysical Journal Supplement Series 168 2 297 318 arXiv astro ph 0607235 Bibcode 2007ApJS 168 297T doi 10 1086 509763 S2CID 18775378 arhiv originalu za 3 listopada 2012 procitovano 26 serpnya 2011 Gautier Thomas N III ta in September 2007 Far Infrared Properties of M Dwarfs The Astrophysical Journal 667 1 527 536 arXiv 0707 0464 Bibcode 2007ApJ 667 527G doi 10 1086 520667 S2CID 15732144 Lindgren Sara Heiter Ulrike 2017 Astronomy and Astrophysics 604 A97 arXiv 1705 08785 Bibcode 2017A amp A 604A 97L doi 10 1051 0004 6361 201730715 S2CID 119216828 Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 11 sichnya 2021 Byrne P B Doyle J G January 1989 Activity in late type dwarfs III Chromospheric and transition region line fluxes for two dM stars Astronomy and Astrophysics 208 1 2 159 165 Bibcode 1989A amp A 208 159B Croswell Ken July 2003 Sky amp Telescope 32 arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 procitovano 18 lyutogo 2011 Byrne P B April 1981 Gliese 825 A new flare star Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 195 2 143 147 Bibcode 1981MNRAS 195 143B doi 10 1093 mnras 195 2 143 Allen C Herrera M A April 1998 The Galactic Orbits of Nearby UV Ceti Stars Revista Mexicana de Astronomia y Astrofisica 34 37 46 Bibcode 1998RMxAA 34 37A Garcia Sanchez J ta in 2001 PDF Astronomy and Astrophysics 379 2 634 659 Bibcode 2001A amp A 379 634G doi 10 1051 0004 6361 20011330 arhiv originalu PDF za 24 lipnya 2018 procitovano 11 sichnya 2021 Despain K H December 1981 Low mass evolution Zero age main sequence to asymptotic giant branch Astrophysical Journal Part 1 251 639 653 Bibcode 1981ApJ 251 639D doi 10 1086 159510 Carson J C ta in December 2011 Low mass evolution Zero age main sequence to asymptotic giant branch The Astrophysical Journal 743 2 141 arXiv 1110 2191 Bibcode 2011ApJ 743 141C doi 10 1088 0004 637X 743 2 141 S2CID 119270911 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu apj801 2 143 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Div takozhSpisok zirok suzir ya MikroskopaPosilannyaStattya SolStation 28 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ