Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лази (груз. ლაზი) — етнічна спільність, що проживає переважно в Туреччині, в Лазистані. Чисельність лазів від 500 000 до 1 500 000. Переважно мусульмани-суніти. Іслам прийняли у XVI ст. під впливом Османської імперії, під владу якої потрапили, хоча до цього сповідували православне християнство.
| Лази ლაზები ჭანები | |
|---|---|
 Лази | |
| Кількість | 500 тис. - 1 млн |
| Ареал |  Туреччина: Лазистан |
| Близькі до: | мегрели та інші грузини |
| Мова | лазька мова грузинська мова турецька мова |
| Релігія | іслам, православ'я |
Історія
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Ареал етнічного проживання лазів з давніх часів входив до складу давніх грузинських держав - Колхіди та Лазького Царства. Лази були ядром формування грузинського етносу та однією з основних його субетнічних груп. У 1944 році лази були депортовані з місць проживання у Грузії в регіони Середньої Азії.
Географія
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018) |
Лази розселені переважно на території історичної області Лазеті, більшість якої нині знаходиться у Туреччині. У Туреччині лази також мешкають в західних вілайєтах країни та у Стамбулі, в основному це нащадки махаджирів, які змушені були покинути Лазистан під час російсько-турецкої війни 1877-1878 років.
На території Грузії є тільки одне село Сарпі, на самому півдні Аджарії в Хелвачаурському муніципалітеті, у якому лази становлять більшість населення.
Культура
Мова лазів, за різними даними, є лазьким діалектом грузинської мови, або ж окремою лазською мовою.
Лази у Туреччині зазнали асиміляції, нині лазською мовою розмовляє переважно старше покоління, молоде ж покоління розмовляє турецькою.
Нині помітне зростання національної свідомості лазів у Туреччині, більшість з яких не вважають себе турками, проте й не відносить себе до грузинів, та вважає себе окремим етносом.
Сучасність
Більшість лазів сьогодні живуть у Туреччині, але лази не мають офіційного статусу в Туреччині. Кількість носіїв лазької мови зменшується, і тепер обмежена головним чином деякими областями в Різі та Артвіні.
Відомі лази
- Лаз Азіз Ахмед-паша — великий візир Османської імперії.
- Кязим Коюнджу — турецький співак.
- Небагат Чегре — турецька акторка.
- Сезен Аксу — турецька поп-співачка.
- Софо Халваші — грузинська співачка.
- Сердар Озбайрактар — турецький футболіст.
Див. також
Примітки
Посилання
kolkhoba.org [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lazi gruz ლაზი etnichna spilnist sho prozhivaye perevazhno v Turechchini v Lazistani Chiselnist laziv vid 500 000 do 1 500 000 Perevazhno musulmani suniti Islam prijnyali u XVI st pid vplivom Osmanskoyi imperiyi pid vladu yakoyi potrapili hocha do cogo spoviduvali pravoslavne hristiyanstvo Lazi ლაზები ჭანებიLaziKilkist 500 tis 1 mlnAreal Turechchina LazistanBlizki do megreli ta inshi gruziniMova lazka mova gruzinska mova turecka movaReligiya islam pravoslav yaIstoriyaCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Areal etnichnogo prozhivannya laziv z davnih chasiv vhodiv do skladu davnih gruzinskih derzhav Kolhidi ta Lazkogo Carstva Lazi buli yadrom formuvannya gruzinskogo etnosu ta odniyeyu z osnovnih jogo subetnichnih grup U 1944 roci lazi buli deportovani z misc prozhivannya u Gruziyi v regioni Serednoyi Aziyi GeografiyaCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2018 Lazistan Teritoriya suchasnogo rozselennya laziv perevazhno u Turechchini Lazi rozseleni perevazhno na teritoriyi istorichnoyi oblasti Lazeti bilshist yakoyi nini znahoditsya u Turechchini U Turechchini lazi takozh meshkayut v zahidnih vilajyetah krayini ta u Stambuli v osnovnomu ce nashadki mahadzhiriv yaki zmusheni buli pokinuti Lazistan pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Na teritoriyi Gruziyi ye tilki odne selo Sarpi na samomu pivdni Adzhariyi v Helvachaurskomu municipaliteti u yakomu lazi stanovlyat bilshist naselennya KulturaMova laziv za riznimi danimi ye lazkim dialektom gruzinskoyi movi abo zh okremoyu lazskoyu movoyu Lazi u Turechchini zaznali asimilyaciyi nini lazskoyu movoyu rozmovlyaye perevazhno starshe pokolinnya molode zh pokolinnya rozmovlyaye tureckoyu Nini pomitne zrostannya nacionalnoyi svidomosti laziv u Turechchini bilshist z yakih ne vvazhayut sebe turkami prote j ne vidnosit sebe do gruziniv ta vvazhaye sebe okremim etnosom SuchasnistBilshist laziv sogodni zhivut u Turechchini ale lazi ne mayut oficijnogo statusu v Turechchini Kilkist nosiyiv lazkoyi movi zmenshuyetsya i teper obmezhena golovnim chinom deyakimi oblastyami v Rizi ta Artvini Vidomi laziLaz Aziz Ahmed pasha velikij vizir Osmanskoyi imperiyi Kyazim Koyundzhu tureckij spivak Nebagat Chegre turecka aktorka Sezen Aksu turecka pop spivachka Sofo Halvashi gruzinska spivachka Serdar Ozbajraktar tureckij futbolist Div takozhPrimitkiPosilannyakolkhoba org 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi