У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кіс Ольга Володимирівна Кіс нар 5 листопада 1961 с Ясенівці Золочівськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кіс.

Ольга Володимирівна Кіс (нар. 5 листопада 1961, с. Ясенівці Золочівський район Львівська область Україна) — українська поетеса, драматургиня,редакторка, перекладачка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України (2000). Проживає в Ясенівцях.

Ольга Володимирівна Кіс
Народилася	5 листопада 1961(1961-11-05) (63 роки) Ясенівці, Золочівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР Україна
Діяльність	поетеса
Alma mater	Чернівецький державний університет (1983)
Членство	Національна спілка письменників України

Життєпис

Навчалася у СШ №1 м. Золочева, яку закінчила у 1978 році. Опісля було навчання на біологічному факультеті Чернівецького державного університету, по закінченні якого (1983) працювала вчителькою біології у Глинянській школі та СШ №1 м. Золочева. Була директором Будинку школяра, завідувачем відділу реєстрації актів громадянського стану Золочівської райдержадміністрації. Працювала редакторкою "Парафіяльного вісника" при Золочівському монастирі отців Василіян та бібліотекаркою музею-заповідника "Золочівський замок". Протягом 2005-2016 років займала посаду наукової редакторки видавництва "Місіонер" (Львів), 2016-2019 рр. - начальниці відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Золочівської РДА, з 2017 р. - голови Золочівської районної організації "Союзу Українок".

Творчість

«Поезія Ольги Кіс — це самобутнє явище сучасної української літератури з її величезним розмаїттям творчих голосів і художніх тенденцій… ЇЇ поетичні твори органічно поєднують міфологічну глибину осягнення світу, щемку суголосність драматичним викликам доби, побутову замальовку, крізь яку просвічує вічність»

Прем'єра п'єси «Мій Роден» відбулася 17 листопада 2017 року у Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької у Львові.

Авторка гімну Золочівського району «Слався, Золочівщино». На вірш О. Кіс «Вітчизни дим» Павло Дворський написав музику; також створено низку духовних пісень композиторами Г. Мартинюк та Теодором Кукурузою.

Бібліографія

Окремі видання

Кіс О. Галера суєти [Текст]: поезії / Ольга Кіс. — Львів: Каменяр, 1998. — 62 с., іл.
Кіс О. Спів німої хористки [Текст]: вірші / Ольга Кіс. — Львів: Кальварія, 2004. — 107 с.
Кіс О. Тривання таїни (2010)
Кіс О. Слугині світла (2012)
Кіс О. Гошів: історія Ясної Гори і Чудотворної ікони [Текст] / Ольга Кіс. — Жовква: Місіонер, 2016. — 136 с.
Кіс О. Числа пророчі [Текст]: вибране / Ольга Кіс. — Київ: Ярославів вал, 2016. — 200 с., іл.
Кіс О. Пристрасті за метеликом. Мій Роден. Гра в імена [Текст]: п'єси / Ольга Кіс. — Дрогобич: Коло, 2020. — 111 с.

Твори у збірниках та періодичних виданнях

Кіс О. Ваніль, шафран, кров [Текст] / Ольга Кіс // . — 2021. — 15 квітня, 22 квітня, 13 травня, 20 травня.
Кіс О. Вибрані поезії [Текст] / Ольга Кіс // Шашкевичів край: [альманах] / літ. ред. Г. Пославська. — Львів: Манускрипт-Львів, 2018. — С. 20-23.
Кіс О. Поезії [Текст] / Ольга Кіс // Народне слово. — 2019. — 22 серпня. — С. 4.
Кіс О. Така мода [Текст]: поезія // Ольга Кіс // Дзвін. — 2019. — № 11-12. — С. 111—115.
Кіс О. Вірші / Ольга Кіс // Свічадо світу / Огледалото на светот: антологія сучасної українсько-македонської поезії. — Київ, Друкарський двір Олега Федорова, 2020. — 368 с.

Нагороди

Лауреат , Всеукраїнської літературної премії «Благовіст», Міжнародної мистецько-літературної премії ім. П. Куліша (2019), фіналіст Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка (2021)
Нагороджена медаллю Національної Спілки письменників України «Почесна відзнака».

Примітки

Юречко, Юрій (2019). Золочівщина. Постаті (українська) . Львів: Святогорець. с. 126—127. ISBN .
№ 4 (2020): Слово і Час. il-journal.com (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. {{}}: Текст «Слово і Час» проігноровано ()
Заньковецької, Театр імені Марії. Мій Роден. ТЕАТР імені Марії Заньковецької. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
Книга «Свічадо світу / Огледалото на светот» – , купити за ціною 170.00 на YAKABOO: 978-617-7817-81-8. www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
Відомі фіналісти Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка. chytomo.com (укр.). 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

Література

Башкирова О. Жіночний всесвіт Ольги Кіс [Кіс О. Числа пророчі: вибране] / Ольга Башкирова. — Режим доступу: https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/200 [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
«Бог дарує мені краєвиди» [Текст]: [розмова з золочівською поеткою Ольгою Кіс] // Народне слово. — 2017. — 6 квітня. — С. 1, 3.
Життєві історії: Ольга Кіс. — Режим доступу: https://zolochiv.net/zhittyevi-istoriyi-olga-kis/ [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Золочівщина. Постаті [Текст]: біограф. довід. / упоряд. Юрій Юречко. — Львів: Святогорець, 2019. — С. 126—127.
«І бути з собою в мирі…» [Текст]: [розмову з поетесою Ольгою Кіс вела Галина Мельник] // Народне слово. — 2021. — 11 березня. — С. 4.
Канарська Г. Створено небайдужими і натхненними / Галина Канарська. — Режим доступу: https://zbruc.eu/node/73902 [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.]
Мельник Г. «І світ мистецтва здатен порятувати…» [Текст]: [розмова з Ольгою Кіс у Всесвітній день поезії] / Галина Мельник // Народне слово. — 2021. — 18 березня. — С. 4.
Мельник Г. Коли у слові таїна [Текст]: [презентація книги поезій О. Кіс у Палаці Потоцьких (м. Львів)] / Галина Мельник // Народне слово. — 2010. — 25 листопада. — С. 1.
Мельник Г. «Мій Роден»: і талант, і кохання [Текст]: [вистава за мотивами твору Ольги Кіс] / Галина Мельник // Народне слово. — 2018. — 1 березня. — С. 4.
Мельник Г. Поезія її любові [Текст]: [Ольга Кіс] / Галина Мельник // Народне слово. — 1998. — 11 квітня. — С. 1.
Мельник Г. Про віру і вірність у книзі Ольги Кіс ["Слугині світла"] [Текст] / Галина Мельник // Народне слово. — 2012. — 3 травня. — С. 3.
«Мій Роден» — бурхливі пристрасті в театрі ім. М. Заньковецької. — Режим доступу: https://galinfo.com.ua/news/miy_roden__burhlyvi_prystrasti_v_teatri_im_m_zankovetskoi_275290.html [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Павлишин Н. «Мій Роден»: вибуховий, нестримний, пристрасний / Наталія Павлишин. — Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/mij-roden-vybuhovyj-nestrymnyj-prystrasnyj/ [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Поезія — річ святечна [Текст]: [розмову з золочівською поеткою Ольгою Кіс вів Володимир Дідула] // Народне слово. — 2010. 25 березня. — С. 5.
Різник Л. Шляхом до Європи [Текст]: рец. на кн. : Кіс О. П‘єси / Левко Різник // Київ. — 2020. — № 11-12. — С. 181—183.

[:0-1] Юречко, Юрій (2019). Золочівщина. Постаті (українська) . Львів: Святогорець. с. 126—127. ISBN .

[2] № 4 (2020): Слово і Час. il-journal.com (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. {{}}: Текст «Слово і Час» проігноровано ()

[3] Заньковецької, Театр імені Марії. Мій Роден. ТЕАТР імені Марії Заньковецької. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

[:1-4] Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.

[5] Книга «Свічадо світу / Огледалото на светот» – , купити за ціною 170.00 на YAKABOO: 978-617-7817-81-8. www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.

[6] Відомі фіналісти Міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка. chytomo.com (укр.). 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.