Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ків Дави́дович Кіршенбла́т (23 липня 1912, м. Тіфліс, Російська імперія — 20 жовтня 1980, м. Чернівці) — український радянський ентомолог, паразитолог, ендокринолог, фізіолог. Відкрив нову групу біологічно активних речовин. Доктор біологічних наук, професор. Завідувач кафедри фізіології людини Буковинського державного медичного університету (БДМУ).
| Яків Давидович Кіршенблат | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 23 липня 1912 Тіфліс, Російська імперія | ||
| Помер | 20 жовтня 1980 (68 років) Чернівці | ||
| Країна |  Російська імперія →  СРСР | ||
| Діяльність | ентомолог | ||
| Alma mater | Петербурзький університет | ||
| Галузь | ентомологія, паразитологія, медицина | ||
| Заклад | Буковинський державний медичний університет | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | ||
| Науковий керівник | В. О. Догель | ||
| Відомі учні | Ткачук Світлана Сергіївна | ||
| Війна | німецько-радянська війна | ||
| Відомий завдяки: | працям з ентомології і медицини | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Яків Давидович Кіршенблат народився у Тифлісі 23 липня 1912 року в родині лікаря, випускника Берлінського університету. Закінчивши школу і мріючи стати вченим-біологом, він поїхав до Ленінграда. Документи виш у нього не прийняв, бо хлопець виявився неповнолітнім (16 років). Він влаштувався портовим вантажником і відвідував лекції на біологічному факультеті як вільний слухач. Ставши студентом, працював у протозоологічній лабораторії В. О. Догеля.
У 20 років Яків Кіршенблат одержав диплом про вищу освіту і пішов науковим співробітником фізіологічної лабораторії Всесоюзного інституту тваринництва. Після закінчення аспірантури (1934—1937) він стає асистентом кафедри зоології безхребетних в університеті. Тоді ж його обрали секретарем Ленінградського відділення Академії наук СРСР. Це надало йому можливість спілкуватися з видатними вченими, зокрема фізіологами О. О. Ухтомським, Л. А. Орбелі. Невдовзі він захистив свою монографію з паразитології (1938) як кандидатську дисертацію.
В роки війни він лишався у блокованому Ленінграді. Він стає лікарем-лаборантом військового шпиталю, згодом — начальником лабораторії і… стає студентом лікувального факультету Першого Ленінградського медичного інституту в оточеному місті..
По закінченню війни він працює (1946—1953) старшим науковим співробітником Інституту акушерства і гінекології Академії медичних наук СРСР, стає доктором біологічних наук (1952). Повоєнні роки стали часом лихих випробувань: розгром вітчизняної біології як такої і розгортання антисемітської компанії (Справа лікарів). Низка вчених зазнала репресій, сотні біологів змушені були полишити місця роботи в наукових центрах. Син вченого, Володимир Кіршенблат згадує: «Коли батька звільнили через „справу лікарів“, він дев'ять місяців знаходився без роботи і з валізою чекав, коли за ним „прийдуть“. Але за ним не прийшли. Коли Сталін помер, батька відновили на роботі. Однак кабінет ендокринології вже ліквідували, а куди він тільки не писав — до Москви, Києва, Ленінграда — усі відмовляли. І лише коли він подав кандидатуру на конкурс по заміщенню посади завідувача кафедри нормальної фізіології Чернівецького медичного інституту, його взяли на роботу». Цю посаду він обіймав до кінця життя.
Родина
- Батько — Давид Абрамович Кіршенблат (? — 1959), професор, знаний у Тбілісі лікар-терапевт.
- Мати — Фанні (Фаїна) Яківна Кіршенблат (до шлюбу Примакова), тітка відомого російського дипломата і політика Є. М. Примакова.
- Брат — Михайло Давидович Кіршенблат (1905—1937?), лікар-терапевт, засуджений за «Сталінськими списками».
- Дружина (другий шлюб) — Софія Костянтинівна Кіршенблат.
- Син — Володимир Якович Кіршенблат, вчений-медик, кардіолог, головний терапевт Чернівців.
Діти від першого шлюбу:
- Син Юрій Якович Кіршенблат — фотограф.
- Син Борис Якович Кіршенблат — петербурзький радіоаматор.
- Донька Ірина Яківна Кіршенблат.
Наукова та організаційна діяльність
Дослідження Я. Д. Кіршенблата здійснювались у трьох основних напрямах: паразитологія, ентомологія і ендокринологія. Він вніс зміни у класифікацію стьожкових червів, описав нові види цих тварин, що паразитують на закавказьких гризунах, вивчив поширення і фізіологію гельмінтів Грузії та Вірменії.
Невдовзі після закінчення університету Я. Д. Кіршенблат описав два нові види і два підвиди кліщів, згодом — десятки видів жуків з родини хижаків (Staphylinidae) Тоді ж, у другій половині 1930-х він вивчав географічне поширення жуків у Забайкаллі і Поволжі.
Вже у Чернівцях, ставши ендокринологом, він обробляв свою довоєнну колекцію жуків-хижаків. Нині вона зберігається в Зоологічному інституті РАН.
Людина широкої ерудиції, Я. Кіршенблат обґрунтував виділення особливої групи біологічно активних речовин, яким він дав назву «телергонів» (1957). Він переконливо показав наявність хімічного передавання ними інформації у рослин, тварин, людини і запропонував детальну класифікацію цих сполук (1958). Два роки по тому до аналогічних висновків дійшли й німецькі біологи, запропонувавши термін «феромони», який згодом набув поширення на заході, а потім і в СРСР. Захистити свій пріоритет і запровадити згадану класифікацію у науковий вжиток Якову Давидовичу не вдалося.
У повоєнний період основним напрямом досліджень Я. Д. Кіршенблата стає ендокринологія, зокрема особливості будови і функціонування статевих залоз, їх вплив на організм Разом з учнями він енергійно розвиває революційну на той час гіпотезу про регуляторну дію гіпоталамуса на ендокринні залози. Нині ті припущення одержали безперечне підтвердження. Він також вивчав кортикостероїдні гормони надниркових залоз, гіпофізу і яєчників, лікування розладів менструального циклу. При кафедрі вчений створив лабораторію електрофізіології мозку (1966).
Одним з практичних результатів праці Я. Кіршенблата стала розробка гормональної діагностики вагітності на 7—14 тижнях. Ідея і розроблена методика знайшли застосування не в акушерстві, а у рибництві для штучного розведення осетрових та костистих риб.
У Чернівцях Я. Кіршенблат невдовзі після початку роботи на новому місці досконало опанував нову для нього навчальну дисципліну — нормальну фізіологію, вивчив українську (на додачу до грузинської, німецької і англійської). Слухати його глибокі майстерні лекції приходили міські лікарі-практики. За чверть століття він керував виконанням 16 кандидатських дисертацій і консультував підготовку чотирьох докторів наук.
Вагомим внеском у підготовку ендокринологічних кадрів стала навчальна література, підготовлена Я. Д. Кіршенблатом. Він є автором понад 160 наукових та науково-методичних публікацій, серед яких є монографії і підручники (дивись нижче). Крім того, у його творчому доробку — науково-популярні статті у всесоюзних журналах «Природа», «Знание — сила» та інші.
Основні праці
- Обзор жуков рода Paederus, встречающихся на территории СССР // Паразитологический сборник: 1932. — Вып. 3. — С. 215—222.
- Обзор палеарктических видов рода Ontholestes Ganglb. (Col., Staph.) — Тр. ЗИН. АН СССР. — 1936. — Т. 3. — С. 551—567.
- Жуки-стафилины в гнездах Citellus pygmaeus Pall. // Вестник микробиологии, эпидемиологии и паразитологи (Саратов), 1937. — т. 16. — № 1-2. — С. 171—185.
- Происхождение явления промежуточных хозяев у паразитов // Проблемы общей паразитологии». — Уч. зап. ЛГУ. — 1937. — № 13. — (серия биол.)
- Закономерности динамики праразитофауны мышевидных грызунов. — Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1938. — 92 с.
- Паразитические черви малоазиатского суслика (Citellus xanthoprymnus Bennet) в Армении. — Уч. зап. ЛГУ. — 1939. — № 15. — (серия биол.)
- Особенности пещерных животных // Природа. — 1939. — № 8.
- Личиночные стадии ленточных червей в грызунах Грузии и Армении. — Сообщ. Груз, филиала АН СССР. — 1940. — т. 1. — № 4.
- Новые данные о личиночных стадиях ленточных червей в грызунах Грузии. — Сообщ. АН ГрузССР. — 1948. — т. 9. — № 4.
- Материалы к гельминтофауне грызунов в Грузии. — Тр. зоол. ин-та. АН Груз. ССР. — 1948. — Т.8. — С. 317—339.
- К гельминтофауне закавказского хомяка (Mesocricetus auratus brandti Nehr.).—Уч. зап. ЛГУ, серия биол., 1949, вып. 19, № 101.
- О возрастных и сезонных изменениях паразитофауны грызунов // Природа, 1951, № 5. С. 69 — 71.
- Сем. Staphylinidae — Стафилины, или коротконадкрылые жуки // Определитель насекомых Европейской части СССР. — М.–Л.: Наука, 1965. — С. 111—156.
- Общая эндокринология: учеб. пособие для биол. специальностей ун-тов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1971. — 370 с.
- Практикум по эндокринологии: для биол. специальностей ун-тов. — М.: Высшая школа, 1969. — 256 с.
- Сравнительная эндокринология яичников. — М.: Наука, 1973.
- Телергоны — химические средства взаимодействия животных: 2-е изд. — Москва: Наука, 1974. — 127 с.
Нагороди і визнання
Багатогранна діяльність Я. Д. Кіршенблата відзначена орденом Знак Пошани та медалями. На його честь названо низку видів твердокрилих комах.
Портрет вченого є в галереї фундаторів наукових шкіл Буковинського державного медичного університету. У цьому ж виші заснована щорічна студентська стипендія імені професора Я. Д. Кіршенблата, його ім'я носить кафедра фізіології БДМУ. У 2003 році в Чернівцях відбулася міжнародна наукова конференція «Фізіологія регуляторних систем», присвячена Я. Д. Кіршенблату.
Примітки
- Бойчук Т. М., Ткачук С. С., Мислицький В. Ф., Ходоровський Г. І. Видатний зоолог, ендокринолог і педагог Яків Давидович Кіршенблат (До 100-річчя від дня народження // Международный эндокринологический журнал. — 2012. — № 5.
- Бойчук Т. М. Я. Д. Кіршенблат — яскрава особистість, іменитий науковець, видатний учитель, педагог // Клінічна та експериментальна патологія. — Т. XI. — № 3 (41). — Ч. 1. — 2012. — С. 4—6.
- Черновчанин сделал открытие, достойное Нобелевской премии // Молодий буковинець. — 2012. (рос.)
- За спогадами згаданого вище Є. М. Примакова, Михайло Кіршенблат очолював Тбіліський інститут швидкої допомоги. Коли до нього привезли смертельно пораненого голову ЦК Компартії Вірменії А. Г. Ханджяна, від Михайла Давидовича вимагали підписати медичне свідоцтво про самогубство пацієнта. Для досвідченого лікаря причина смерті була очевидною — вбивство, тож він відмовився, за що й був заарештований і розстріляний (Е. М. Примаков. Встречи на перекрёстках. https://www.litres.ru/evgeniy-primakov/vstrechi-na-perekrestkah-2/chitat-onlayn [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Rausch, R. L. The genera Paranoplocephala Lühe 1910 and Anoplocephaloides Baer, 1923 (Cestoda: Anoplocephalidae), with particular reference to species in rodents. Ann Parasitol Hum Comp. 51(5):513—562, 1976.
- http://www.zin.ru/ANIMALIA/COLEOPTERA/rus/st_lvc.htm [Архівовано 19 серпня 2013 у Wayback Machine.] Аннотированный список стафилинид (Staphylinidae) Нижнего Поволжья
- http://www.apollobooks.com/PDF/PalStaphIndex.pdf [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] Каталог жёстокрылых, с. 326
- Отдел жёстокрылых Зоологического института АН России. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016. (рос.)
- Kirschenblatt J. Terminology of some biologically active substances and validity of the term «pheromones». Nature, 195 (4844):196—197, 1962
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Davi dovich Kirshenbla t 23 lipnya 1912 19120723 m Tiflis Rosijska imperiya 20 zhovtnya 1980 m Chernivci ukrayinskij radyanskij entomolog parazitolog endokrinolog fiziolog Vidkriv novu grupu biologichno aktivnih rechovin Doktor biologichnih nauk profesor Zaviduvach kafedri fiziologiyi lyudini Bukovinskogo derzhavnogo medichnogo universitetu BDMU Yakiv Davidovich KirshenblatNarodivsya23 lipnya 1912 1912 07 23 Tiflis Rosijska imperiyaPomer20 zhovtnya 1980 1980 10 20 68 rokiv ChernivciKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistentomologAlma materPeterburzkij universitetGaluzentomologiya parazitologiya medicinaZakladBukovinskij derzhavnij medichnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikV O DogelVidomi uchniTkachuk Svitlana SergiyivnaVijnanimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki pracyam z entomologiyi i mediciniNagorodiMedal Za oboronu Leningrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirshenblat BiografiyaYakiv Davidovich Kirshenblat narodivsya u Tiflisi 23 lipnya 1912 roku v rodini likarya vipusknika Berlinskogo universitetu Zakinchivshi shkolu i mriyuchi stati vchenim biologom vin poyihav do Leningrada Dokumenti vish u nogo ne prijnyav bo hlopec viyavivsya nepovnolitnim 16 rokiv Vin vlashtuvavsya portovim vantazhnikom i vidviduvav lekciyi na biologichnomu fakulteti yak vilnij sluhach Stavshi studentom pracyuvav u protozoologichnij laboratoriyi V O Dogelya U 20 rokiv Yakiv Kirshenblat oderzhav diplom pro vishu osvitu i pishov naukovim spivrobitnikom fiziologichnoyi laboratoriyi Vsesoyuznogo institutu tvarinnictva Pislya zakinchennya aspiranturi 1934 1937 vin staye asistentom kafedri zoologiyi bezhrebetnih v universiteti Todi zh jogo obrali sekretarem Leningradskogo viddilennya Akademiyi nauk SRSR Ce nadalo jomu mozhlivist spilkuvatisya z vidatnimi vchenimi zokrema fiziologami O O Uhtomskim L A Orbeli Nevdovzi vin zahistiv svoyu monografiyu z parazitologiyi 1938 yak kandidatsku disertaciyu V roki vijni vin lishavsya u blokovanomu Leningradi Vin staye likarem laborantom vijskovogo shpitalyu zgodom nachalnikom laboratoriyi i staye studentom likuvalnogo fakultetu Pershogo Leningradskogo medichnogo institutu v otochenomu misti Po zakinchennyu vijni vin pracyuye 1946 1953 starshim naukovim spivrobitnikom Institutu akusherstva i ginekologiyi Akademiyi medichnih nauk SRSR staye doktorom biologichnih nauk 1952 Povoyenni roki stali chasom lihih viprobuvan rozgrom vitchiznyanoyi biologiyi yak takoyi i rozgortannya antisemitskoyi kompaniyi Sprava likariv Nizka vchenih zaznala represij sotni biologiv zmusheni buli polishiti miscya roboti v naukovih centrah Sin vchenogo Volodimir Kirshenblat zgaduye Koli batka zvilnili cherez spravu likariv vin dev yat misyaciv znahodivsya bez roboti i z valizoyu chekav koli za nim prijdut Ale za nim ne prijshli Koli Stalin pomer batka vidnovili na roboti Odnak kabinet endokrinologiyi vzhe likviduvali a kudi vin tilki ne pisav do Moskvi Kiyeva Leningrada usi vidmovlyali I lishe koli vin podav kandidaturu na konkurs po zamishennyu posadi zaviduvacha kafedri normalnoyi fiziologiyi Cherniveckogo medichnogo institutu jogo vzyali na robotu Cyu posadu vin obijmav do kincya zhittya Rodina Batko David Abramovich Kirshenblat 1959 profesor znanij u Tbilisi likar terapevt Mati Fanni Fayina Yakivna Kirshenblat do shlyubu Primakova titka vidomogo rosijskogo diplomata i politika Ye M Primakova Brat Mihajlo Davidovich Kirshenblat 1905 1937 likar terapevt zasudzhenij za Stalinskimi spiskami Druzhina drugij shlyub Sofiya Kostyantinivna Kirshenblat Sin Volodimir Yakovich Kirshenblat vchenij medik kardiolog golovnij terapevt Chernivciv Diti vid pershogo shlyubu Sin Yurij Yakovich Kirshenblat fotograf Sin Boris Yakovich Kirshenblat peterburzkij radioamator Donka Irina Yakivna Kirshenblat Naukova ta organizacijna diyalnistDoslidzhennya Ya D Kirshenblata zdijsnyuvalis u troh osnovnih napryamah parazitologiya entomologiya i endokrinologiya Vin vnis zmini u klasifikaciyu stozhkovih cherviv opisav novi vidi cih tvarin sho parazituyut na zakavkazkih grizunah vivchiv poshirennya i fiziologiyu gelmintiv Gruziyi ta Virmeniyi Nevdovzi pislya zakinchennya universitetu Ya D Kirshenblat opisav dva novi vidi i dva pidvidi klishiv zgodom desyatki vidiv zhukiv z rodini hizhakiv Staphylinidae Todi zh u drugij polovini 1930 h vin vivchav geografichne poshirennya zhukiv u Zabajkalli i Povolzhi Vzhe u Chernivcyah stavshi endokrinologom vin obroblyav svoyu dovoyennu kolekciyu zhukiv hizhakiv Nini vona zberigayetsya v Zoologichnomu instituti RAN Lyudina shirokoyi erudiciyi Ya Kirshenblat obgruntuvav vidilennya osoblivoyi grupi biologichno aktivnih rechovin yakim vin dav nazvu telergoniv 1957 Vin perekonlivo pokazav nayavnist himichnogo peredavannya nimi informaciyi u roslin tvarin lyudini i zaproponuvav detalnu klasifikaciyu cih spoluk 1958 Dva roki po tomu do analogichnih visnovkiv dijshli j nimecki biologi zaproponuvavshi termin feromoni yakij zgodom nabuv poshirennya na zahodi a potim i v SRSR Zahistiti svij prioritet i zaprovaditi zgadanu klasifikaciyu u naukovij vzhitok Yakovu Davidovichu ne vdalosya U povoyennij period osnovnim napryamom doslidzhen Ya D Kirshenblata staye endokrinologiya zokrema osoblivosti budovi i funkcionuvannya statevih zaloz yih vpliv na organizm Razom z uchnyami vin energijno rozvivaye revolyucijnu na toj chas gipotezu pro regulyatornu diyu gipotalamusa na endokrinni zalozi Nini ti pripushennya oderzhali bezperechne pidtverdzhennya Vin takozh vivchav kortikosteroyidni gormoni nadnirkovih zaloz gipofizu i yayechnikiv likuvannya rozladiv menstrualnogo ciklu Pri kafedri vchenij stvoriv laboratoriyu elektrofiziologiyi mozku 1966 Odnim z praktichnih rezultativ praci Ya Kirshenblata stala rozrobka gormonalnoyi diagnostiki vagitnosti na 7 14 tizhnyah Ideya i rozroblena metodika znajshli zastosuvannya ne v akusherstvi a u ribnictvi dlya shtuchnogo rozvedennya osetrovih ta kostistih rib U Chernivcyah Ya Kirshenblat nevdovzi pislya pochatku roboti na novomu misci doskonalo opanuvav novu dlya nogo navchalnu disciplinu normalnu fiziologiyu vivchiv ukrayinsku na dodachu do gruzinskoyi nimeckoyi i anglijskoyi Sluhati jogo gliboki majsterni lekciyi prihodili miski likari praktiki Za chvert stolittya vin keruvav vikonannyam 16 kandidatskih disertacij i konsultuvav pidgotovku chotiroh doktoriv nauk Vagomim vneskom u pidgotovku endokrinologichnih kadriv stala navchalna literatura pidgotovlena Ya D Kirshenblatom Vin ye avtorom ponad 160 naukovih ta naukovo metodichnih publikacij sered yakih ye monografiyi i pidruchniki divis nizhche Krim togo u jogo tvorchomu dorobku naukovo populyarni statti u vsesoyuznih zhurnalah Priroda Znanie sila ta inshi Osnovni praciObzor zhukov roda Paederus vstrechayushihsya na territorii SSSR Parazitologicheskij sbornik 1932 Vyp 3 S 215 222 Obzor palearkticheskih vidov roda Ontholestes Ganglb Col Staph Tr ZIN AN SSSR 1936 T 3 S 551 567 Zhuki stafiliny v gnezdah Citellus pygmaeus Pall Vestnik mikrobiologii epidemiologii i parazitologi Saratov 1937 t 16 1 2 S 171 185 Proishozhdenie yavleniya promezhutochnyh hozyaev u parazitov Problemy obshej parazitologii Uch zap LGU 1937 13 seriya biol Zakonomernosti dinamiki prarazitofauny myshevidnyh gryzunov L Izd vo Leningradskogo universiteta 1938 92 s Paraziticheskie chervi maloaziatskogo suslika Citellus xanthoprymnus Bennet v Armenii Uch zap LGU 1939 15 seriya biol Osobennosti peshernyh zhivotnyh Priroda 1939 8 Lichinochnye stadii lentochnyh chervej v gryzunah Gruzii i Armenii Soobsh Gruz filiala AN SSSR 1940 t 1 4 Novye dannye o lichinochnyh stadiyah lentochnyh chervej v gryzunah Gruzii Soobsh AN GruzSSR 1948 t 9 4 Materialy k gelmintofaune gryzunov v Gruzii Tr zool in ta AN Gruz SSR 1948 T 8 S 317 339 K gelmintofaune zakavkazskogo homyaka Mesocricetus auratus brandti Nehr Uch zap LGU seriya biol 1949 vyp 19 101 O vozrastnyh i sezonnyh izmeneniyah parazitofauny gryzunov Priroda 1951 5 S 69 71 Sem Staphylinidae Stafiliny ili korotkonadkrylye zhuki Opredelitel nasekomyh Evropejskoj chasti SSSR M L Nauka 1965 S 111 156 Obshaya endokrinologiya ucheb posobie dlya biol specialnostej un tov 2 e izd pererab i dop M Vysshaya shkola 1971 370 s Praktikum po endokrinologii dlya biol specialnostej un tov M Vysshaya shkola 1969 256 s Sravnitelnaya endokrinologiya yaichnikov M Nauka 1973 Telergony himicheskie sredstva vzaimodejstviya zhivotnyh 2 e izd Moskva Nauka 1974 127 s Nagorodi i viznannyaBagatogranna diyalnist Ya D Kirshenblata vidznachena ordenom Znak Poshani ta medalyami Na jogo chest nazvano nizku vidiv tverdokrilih komah Portret vchenogo ye v galereyi fundatoriv naukovih shkil Bukovinskogo derzhavnogo medichnogo universitetu U comu zh vishi zasnovana shorichna studentska stipendiya imeni profesora Ya D Kirshenblata jogo im ya nosit kafedra fiziologiyi BDMU U 2003 roci v Chernivcyah vidbulasya mizhnarodna naukova konferenciya Fiziologiya regulyatornih sistem prisvyachena Ya D Kirshenblatu PrimitkiBojchuk T M Tkachuk S S Mislickij V F Hodorovskij G I Vidatnij zoolog endokrinolog i pedagog Yakiv Davidovich Kirshenblat Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Mezhdunarodnyj endokrinologicheskij zhurnal 2012 5 Bojchuk T M Ya D Kirshenblat yaskrava osobistist imenitij naukovec vidatnij uchitel pedagog Klinichna ta eksperimentalna patologiya T XI 3 41 Ch 1 2012 S 4 6 Chernovchanin sdelal otkrytie dostojnoe Nobelevskoj premii Molodij bukovinec 2012 ros Za spogadami zgadanogo vishe Ye M Primakova Mihajlo Kirshenblat ocholyuvav Tbiliskij institut shvidkoyi dopomogi Koli do nogo privezli smertelno poranenogo golovu CK Kompartiyi Virmeniyi A G Handzhyana vid Mihajla Davidovicha vimagali pidpisati medichne svidoctvo pro samogubstvo paciyenta Dlya dosvidchenogo likarya prichina smerti bula ochevidnoyu vbivstvo tozh vin vidmovivsya za sho j buv zaareshtovanij i rozstrilyanij E M Primakov Vstrechi na perekryostkah https www litres ru evgeniy primakov vstrechi na perekrestkah 2 chitat onlayn Arhivovano 3 lipnya 2015 u Wayback Machine Rausch R L The genera Paranoplocephala Luhe 1910 and Anoplocephaloides Baer 1923 Cestoda Anoplocephalidae with particular reference to species in rodents Ann Parasitol Hum Comp 51 5 513 562 1976 http www zin ru ANIMALIA COLEOPTERA rus st lvc htm Arhivovano 19 serpnya 2013 u Wayback Machine Annotirovannyj spisok stafilinid Staphylinidae Nizhnego Povolzhya http www apollobooks com PDF PalStaphIndex pdf Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Katalog zhyostokrylyh s 326 Otdel zhyostokrylyh Zoologicheskogo instituta AN Rossii Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 serpnya 2016 ros Kirschenblatt J Terminology of some biologically active substances and validity of the term pheromones Nature 195 4844 196 197 1962