А́угустс Кірхенште́йнс (латис. Augusts Kirhenšteins; (6) 18 вересня 1872, Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1963, Рига, Латвійська РСР) — латвійський політик німецького походження, діяч маріонеткового більшовицького режиму Латвії. Вчений-мікробіолог, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—1952), Герой Соціалістичної Праці, академік Академії наук Латвійської РСР (1946).
Аугустс Кірхенштейнс латис. Augusts Kirhenšteins | |||
| |||
---|---|---|---|
21 липня — 5 серпня 1940 | |||
Попередник: | Карліс Улманіс | ||
Наступник: | реокупація Латвії | ||
| |||
17 червня — 25 серпня 1940 | |||
Попередник: | Карліс Улманіс | ||
Наступник: | реокупація Латвії | ||
| |||
25 серпня 1940 — 10 березня 1952 | |||
Попередник: | Радянська окупація Латвії | ||
Наступник: | Карліс Озоліньш | ||
Народження: | 18 вересня 1872[1] Мазсалаца, Латвія[2] | ||
Смерть: | 3 листопада 1963[2] (91 рік) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[2] | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Російська імперія, Латвія і СРСР | ||
Освіта: | Тартуський університет | ||
Партія: | КПРС | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив із простої німецької родини. Випускник Ризької гімназії, 1902 року закінчив ветеринарний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету в Ліфляндській губернії. Працював ветеринаром у містах Вілмієра і Лімбажі. Учасник революції 1905 року. Емігрував до Швейцарії, де навчався на мікробіолога в Цюриху. З початком Першої світової війни — у Сербії, де служив військовим лікарем в армії.
1917 — повернувся до Латвії. Займався педагогічною працею, був одним із засновників Латвійського університету та Латвійської сільськогосподарської академії.
З 1923 року — професор кафедри мікробіології Латвійського університету.
20 червня 1940 року під патронатом сталінського емісара Андрія Вишинського призначений головою Тимчасового уряду окупованої большевиками Латвії, у липні став президентом.
Після остаточного захоплення большевиками Латвії з 25 серпня 1940 до 11 квітня 1952 року був головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР.
З початку німецько-радянської війни 1941 — евакуйований у східні райони СССР, вступив до ВКП(б). Повернувся після реокупації Латвії сталінськими військами.
Одночасно, у 1946 — листопаді 1963 року працював директором Інституту мікробіології Академії наук Латвійської РСР. У 1951—1958 роках — віце-президент Академії наук Латвійської РСР. Автор наукових праць у царині мікробіології та вітамінології.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (17.09.1957)
- шість орденів Леніна (17.09.1942; 31.05.1946; 20.07.1950; 6.11.1951; 23.03.1956; 17.09.1957)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (17.09.1947; 18.09.1952; 17.09.1962)
- орден Вітчизняної війни І-го ст. (2.03.1944)
- медалі
- заслужений діяч науки Латвійської РСР (1945)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128823976 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Кирхенштейн Август Мартынович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- (латис.) в Латвійській освітній інфосистемі.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A ugusts Kirhenshte jns latis Augusts Kirhensteins 6 18 veresnya 1872 Mazsalaca Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 3 listopada 1963 Riga Latvijska RSR latvijskij politik nimeckogo pohodzhennya diyach marionetkovogo bilshovickogo rezhimu Latviyi Vchenij mikrobiolog golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR 1940 1952 Geroj Socialistichnoyi Praci akademik Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR 1946 Augusts Kirhenshtejns latis Augusts Kirhensteins Prapor v o prezidenta Latviyi 21 lipnya 5 serpnya 1940 Poperednik Karlis Ulmanis Nastupnik reokupaciya Latviyi Prapor 16 j Prem yer ministr Latviyi 17 chervnya 25 serpnya 1940 Poperednik Karlis Ulmanis Nastupnik reokupaciya Latviyi Prapor Golova Prezidiyi VR Latvijskoyi RSR 25 serpnya 1940 10 bereznya 1952 Poperednik Radyanska okupaciya Latviyi Nastupnik Karlis Ozolinsh Narodzhennya 18 veresnya 1872 1872 09 18 1 Mazsalaca Latviya 2 Smert 3 listopada 1963 1963 11 03 2 91 rik Riga Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR 2 Pohovannya dKrayina Rosijska imperiya Latviya i SRSROsvita Tartuskij universitetPartiya KPRS Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz prostoyi nimeckoyi rodini Vipusknik Rizkoyi gimnaziyi 1902 roku zakinchiv veterinarnij fakultet Yur yivskogo Tartuskogo universitetu v Liflyandskij guberniyi Pracyuvav veterinarom u mistah Vilmiyera i Limbazhi Uchasnik revolyuciyi 1905 roku Emigruvav do Shvejcariyi de navchavsya na mikrobiologa v Cyurihu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u Serbiyi de sluzhiv vijskovim likarem v armiyi 1917 povernuvsya do Latviyi Zajmavsya pedagogichnoyu praceyu buv odnim iz zasnovnikiv Latvijskogo universitetu ta Latvijskoyi silskogospodarskoyi akademiyi Z 1923 roku profesor kafedri mikrobiologiyi Latvijskogo universitetu 20 chervnya 1940 roku pid patronatom stalinskogo emisara Andriya Vishinskogo priznachenij golovoyu Timchasovogo uryadu okupovanoyi bolshevikami Latviyi u lipni stav prezidentom Pislya ostatochnogo zahoplennya bolshevikami Latviyi z 25 serpnya 1940 do 11 kvitnya 1952 roku buv golovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR Z pochatku nimecko radyanskoyi vijni 1941 evakujovanij u shidni rajoni SSSR vstupiv do VKP b Povernuvsya pislya reokupaciyi Latviyi stalinskimi vijskami Odnochasno u 1946 listopadi 1963 roku pracyuvav direktorom Institutu mikrobiologiyi Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR U 1951 1958 rokah vice prezident Akademiyi nauk Latvijskoyi RSR Avtor naukovih prac u carini mikrobiologiyi ta vitaminologiyi NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 17 09 1957 shist ordeniv Lenina 17 09 1942 31 05 1946 20 07 1950 6 11 1951 23 03 1956 17 09 1957 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 17 09 1947 18 09 1952 17 09 1962 orden Vitchiznyanoyi vijni I go st 2 03 1944 medali zasluzhenij diyach nauki Latvijskoyi RSR 1945 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 128823976 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kirhenshtejn Avgust Martynovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela latis v Latvijskij osvitnij infosistemi