Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Кіно-око» (рос. Кино-глаз) — радянський неігровий німий фільм, знятий режисером Дзиґою Вертовим та оператором Михайлом Кауфманом 1924 року. Експериментальна картина, в якій було закладено принципи вертівської кінодокументалістики (школа «кіноки»), викликала суперечливі відгуки від критиків та кінознавців.
| Кіно-око | |
|---|---|
| рос. Кино-глаз | |
 | |
| Жанр | неігровий фільм |
| Режисер | Дзиґа Вертов[1] |
| Оператор | Кауфман Михайло Абрамович |
| Кінокомпанія | Державний комітет СРСР з кінематографії |
| Тривалість | 79 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1924 |
| IMDb | ID 0015039 |
Сюжет
Фільм є серією коротких епізодів, яким передують титри-заголовки. Так, перша частина під назвою «У церковному святі, або Дія самогону на сільських баб» — це замальовка про стихійне народне гуляння з танцями під гармоніку. У двох наступних епізодах — «У сільських піонерів» та «У міських піонерів» — розповідається про те, як діти шкільного віку беруть участь у пропаганді кооперативного руху: вони відвідують ринки, порівнюють ціни на продукти у торговців-одинаків та кооператорів, розклеюють оголошення «Не давай купцям наживи, купуй в кооперативі!»
Невеликий розділ «Ранок у таборі» знайомить глядачів із побутом піонерів: вони живуть у наметах, вмиваються в річці, самі готують собі сніданок. Там же, на природі, створено «перукарню» для сільських жителів та паяльну майстерню, в якій хлопці ремонтують господарське начиння, що приносять селяни. В іншому епізоді показано будівництво та відкриття табору. Сюжети, що оповідають про життя піонерів, чергуються із замальовками, не пов'язаними з ними тематично: в одній із них китайський ілюзіоніст Чан-Гі-Уан прямо на вулиці демонструє фокуси з посудом та дротом; в іншій творці фільму багаторазово відтворюють стрибок у воду з вежі та за допомогою титрів звертають увагу на техніку спортсмена.
Творча команда
- Дзиґа Вертов — режисер (у титрах – кінорозвідник)
- Михайло Кауфман — оператор
- — монтажерка
- Абрам Кагарлицький — адміністратор
Історія створення
Коли Дзиґа Вертов готував заявку на виробництво «Кіно-ока», він писав, що це буде перша у світі картина, знята без участі акторів, костюмерів, художників та гримерів; йому як режисеру не знадобляться студійні павільйони та декорації, тому що герої стрічки житимуть у реальному житті. У проєкті доповідної записки, адресованої дирекції Держкіно, список учасників кіногрупи складався з оператора, листоноші, співробітника карного розшуку, медиків, пожежників та велосипедиста. Крім того, був представлений перелік об'єктів, на території яких планувалося фільмування (піонерський табір, хлібопекарня, спортивний майданчик, пароплав, цвинтар тощо). Перший список Дзиґа Вертов назвав «Замість акторів», а другий — «Замість ательє». Режисер припускав, що «Кіно-око» стане шестисерійною кінохронікою, проте зумів зняти лише перший випуск — «Життя зненацька».
За спогадами , 1923 року в його рідне село прибула знімальна група з чотирьох людей. Цей район зацікавив кінематографістів не лише через мальовничі істринські пейзажі, а й тому, що на березі річки розташувався один із перших у СРСР піонерських таборів. «Кіноки», як називали себе гості, запросили місцевих жителів у сільську школу, розповіли про те, що на території Павловського та на його околицях працюватимуть люди з кіноапаратами, і попросили надавати їм максимальну допомогу.
Як розповідав один із засновників піонерського руху в СРСР Борис Кудінов, 1923 року він за завданням Краснопресненського райкому комсомолу працював вожатим табору швейної фабрики «Червона оборона» (рос. Красная оборона). Перш ніж виїхати до місця фільмування, Вертов та адміністратор кіногрупи Кагарлицький зустрілися з Кудіновим у приміщенні кінокомпанії «Культкіно» та докладно розповіли йому про цілі їхньої діяльності. Вертівська група жила в Павловському-Лужецькому і щоранку виїжджала до піонерського наметового містечка. Кінематографісти наполегливо просили, щоб діти та дорослі не звертали на них уваги; фільмування вели у природній атмосфері, без постановних епізодів. Фільм вийшов у прокат 1924 року і отримав премію на Міжнародній виставці в Парижі. Стрічку вважають експериментальною та знятою відповідно до теорії Дзиґи Вертова про «життя зненацька».
Художні особливості
Одним із новаторських прийомів Дзиґи Вертова, артикульованих у «Кіно-оці» та згодом втілених у картині «Людина з кіноапаратом», було композиційне вибудовування епізодів за законами поезії. Він відмовлявся від жорсткої хронології частин і перемішував сюжети відповідно до власних уявлень про ритм і картинку.
«Кіно-око» наповнено метафорами, створеними за принципом асоціацій. Так, сюжет, що розповідає про зворотний шлях хліба (готовий коровай прямо в пекарні перетворюється спочатку на тісто, потім — у житні колоски, 32:05—38:06), а також епізод про «повернення» туші бика в тварину, що пасуться на лузі (11:03—14:30), покликані показати, що речі та продукти виробляє людина, до якої все зрештою і повертається. Сам режисер пояснював сцени «воскресіння» бика та рух часу у зворотний бік так:
 | Ця картина являє собою атаку кіноапаратами нашої дійсності і підготовлює на тлі класових та побутових протиріч тему всетворної праці. Розкриваючи походження речей і хліба, кіноапарат дає можливість кожному трудящому наочно переконатися, що всі речі робить він сам, трудящий, а отже, вони йому належать.. |  |
Дослідники звернули увагу на один із кадрів «Кіно-ока», в якому ракурс зміщений, а тому московська вулиця показана на боці. Кадр знятий оператором Михайлом Кауфманом відповідно до авангардних установок 1920-х років, коли віталися революційні експерименти з камерою та фотоапаратом. Подібні фрагменти, створені для того, щоб «революціонувати… зорове мислення», були властиві основоположнику конструктивізму Олександру Родченку, з яким Вертов та Кауфман мали дружні стосунки, — усі троє були близькими до Лівого фронту мистецтв. Новаторський характер «Кіно-ока» загалом визнали цікавим, хоча кінознавці і через десятиліття після виходу фільму відзначали відсутність внутрішньої логіки при монтажі епізодів та схильність Вертова та Кауфмана до невмотивованих ефектів.
Відгуки та рецензії
Перший громадський перегляд «Кіно-ока» відбувся 1924 року в московському кінотеатрі . Прем'єрний показ викликав велику зацікавленість з боку колег Вертова: у залі сиділи представники кінематографічної спільноти, було багато літераторів, а окрім того, прибули мешканці села Павлівське-Лужецьке. Після закінчення перегляду почалося обговорення, яке відбувалося дуже жорстко: критики вертівської концепції розвитку документального кіно не зрозуміли режисерського посилу; промовці говорили, що плівка, видана «кінокам» для фільмування, була витрачена даремно.
Своєрідною відповіддю опонентам Вертова та прихильникам сюжетних фільмів стала замітка у «Правді» (1924, 15 жовтня), написана музичним діячем . У ній він писав про те, що після доопрацювання «Кіно-ока» країна отримає «першу вдалу фільму», яку можна буде показувати робітникам і селянам: «Тут є моменти, які вперше… демонструють наочно стик міста з селом». В іншій публікації Гусман стверджував, що вертівське прагнення поринати в гущу життя і зображати його «без перетворення або інсценування» заслуговує на підтримку. У той же час Борис Євсійович визнавав, що епізоди «Кіно-ока» не мають єднального стрижня, сюжети розрізнені і не пов'язані між собою, тому сприйняття глядача постійно розсіюється.
1925 року стрічка отримала премію на Міжнародній виставці декоративного мистецтва у Парижі.
Див. також
Примітки
- http://www.imdb.com/title/tt0015039/
- Владимирцева, 1969, с. 313—315.
- Дробашенко, 1966, с. 68.
- Дробашенко, 1966, с. 310.
- Свілова, 1976, с. 104—105.
- Свілова, 1976, с. 113—114.
- Владимирцева, 1969, с. 313.
- Свілова, 1976, с. 60.
- Дробашенко, 1966, с. 14.
- Борисова О. С. (2015). (2 (6)) (вид. Наука. Искусство. Культура). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- Цивьян Ю. Жест революции, или Шкловский как путаник // Новое литературное обозрение. — 2008. — № 92 (16 червня). з джерела 12 червня 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
- Свилова, 1976, с. 106—107.
- Свілова, 1976, с. 149.
- Новикова А. Детский мир // Искусство кино. — 2015. — Число 22. — Январь. з джерела 29 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2022.
- . web.archive.org. 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
Література
- История советского кино в четырёх томах / Редакторы И. Н. Владимирцева, А. М. Сандлер. — М. : Искусство, 1969. — Т. 1. — 754 с.
- Дзиґа Вертов. Статьи. Дневники. Замыслы / Редактор С. Дробашенко. — М. : Искусство, 1966. — 320 с.
- Дзига Вертов в воспоминаниях современников / Составители Е. И. Свилова, А. Л. Виноградова. — М. : Искусство, 1976. — 280 с.
Посилання
- . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 5 жовтня 2016.
- Лекція «Поет-кінооко: кінематограф у творчості поета» Асси Новікової [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kino oko ros Kino glaz radyanskij neigrovij nimij film znyatij rezhiserom Dzigoyu Vertovim ta operatorom Mihajlom Kaufmanom 1924 roku Eksperimentalna kartina v yakij bulo zakladeno principi vertivskoyi kinodokumentalistiki shkola kinoki viklikala superechlivi vidguki vid kritikiv ta kinoznavciv Kino okoros Kino glaz source source source source source source Zhanr neigrovij filmRezhiser Dziga Vertov 1 Operator Kaufman Mihajlo AbramovichKinokompaniya Derzhavnij komitet SRSR z kinematografiyiTrivalist 79 hv Mova rosijskaKrayina SRSRRik 1924IMDb ID 0015039SyuzhetFilm ye seriyeyu korotkih epizodiv yakim pereduyut titri zagolovki Tak persha chastina pid nazvoyu U cerkovnomu svyati abo Diya samogonu na silskih bab ce zamalovka pro stihijne narodne gulyannya z tancyami pid garmoniku U dvoh nastupnih epizodah U silskih pioneriv ta U miskih pioneriv rozpovidayetsya pro te yak diti shkilnogo viku berut uchast u propagandi kooperativnogo ruhu voni vidviduyut rinki porivnyuyut cini na produkti u torgovciv odinakiv ta kooperatoriv rozkleyuyut ogoloshennya Ne davaj kupcyam nazhivi kupuj v kooperativi Nevelikij rozdil Ranok u tabori znajomit glyadachiv iz pobutom pioneriv voni zhivut u nametah vmivayutsya v richci sami gotuyut sobi snidanok Tam zhe na prirodi stvoreno perukarnyu dlya silskih zhiteliv ta payalnu majsternyu v yakij hlopci remontuyut gospodarske nachinnya sho prinosyat selyani V inshomu epizodi pokazano budivnictvo ta vidkrittya taboru Syuzheti sho opovidayut pro zhittya pioneriv cherguyutsya iz zamalovkami ne pov yazanimi z nimi tematichno v odnij iz nih kitajskij ilyuzionist Chan Gi Uan pryamo na vulici demonstruye fokusi z posudom ta drotom v inshij tvorci filmu bagatorazovo vidtvoryuyut stribok u vodu z vezhi ta za dopomogoyu titriv zvertayut uvagu na tehniku sportsmena Tvorcha komandaOperator Mihajlo Kaufman Dziga Vertov rezhiser u titrah kinorozvidnik Mihajlo Kaufman operator montazherka Abram Kagarlickij administratorIstoriya stvorennyaKoli Dziga Vertov gotuvav zayavku na virobnictvo Kino oka vin pisav sho ce bude persha u sviti kartina znyata bez uchasti aktoriv kostyumeriv hudozhnikiv ta grimeriv jomu yak rezhiseru ne znadoblyatsya studijni paviljoni ta dekoraciyi tomu sho geroyi strichki zhitimut u realnomu zhitti U proyekti dopovidnoyi zapiski adresovanoyi direkciyi Derzhkino spisok uchasnikiv kinogrupi skladavsya z operatora listonoshi spivrobitnika karnogo rozshuku medikiv pozhezhnikiv ta velosipedista Krim togo buv predstavlenij perelik ob yektiv na teritoriyi yakih planuvalosya filmuvannya pionerskij tabir hlibopekarnya sportivnij majdanchik paroplav cvintar tosho Pershij spisok Dziga Vertov nazvav Zamist aktoriv a drugij Zamist atelye Rezhiser pripuskav sho Kino oko stane shestiserijnoyu kinohronikoyu prote zumiv znyati lishe pershij vipusk Zhittya znenacka Za spogadami 1923 roku v jogo ridne selo pribula znimalna grupa z chotiroh lyudej Cej rajon zacikaviv kinematografistiv ne lishe cherez malovnichi istrinski pejzazhi a j tomu sho na berezi richki roztashuvavsya odin iz pershih u SRSR pionerskih taboriv Kinoki yak nazivali sebe gosti zaprosili miscevih zhiteliv u silsku shkolu rozpovili pro te sho na teritoriyi Pavlovskogo ta na jogo okolicyah pracyuvatimut lyudi z kinoaparatami i poprosili nadavati yim maksimalnu dopomogu Yak rozpovidav odin iz zasnovnikiv pionerskogo ruhu v SRSR Boris Kudinov 1923 roku vin za zavdannyam Krasnopresnenskogo rajkomu komsomolu pracyuvav vozhatim taboru shvejnoyi fabriki Chervona oborona ros Krasnaya oborona Persh nizh viyihati do miscya filmuvannya Vertov ta administrator kinogrupi Kagarlickij zustrilisya z Kudinovim u primishenni kinokompaniyi Kultkino ta dokladno rozpovili jomu pro cili yihnoyi diyalnosti Vertivska grupa zhila v Pavlovskomu Luzheckomu i shoranku viyizhdzhala do pionerskogo nametovogo mistechka Kinematografisti napoleglivo prosili shob diti ta dorosli ne zvertali na nih uvagi filmuvannya veli u prirodnij atmosferi bez postanovnih epizodiv Film vijshov u prokat 1924 roku i otrimav premiyu na Mizhnarodnij vistavci v Parizhi Strichku vvazhayut eksperimentalnoyu ta znyatoyu vidpovidno do teoriyi Dzigi Vertova pro zhittya znenacka Hudozhni osoblivostiOdnim iz novatorskih prijomiv Dzigi Vertova artikulovanih u Kino oci ta zgodom vtilenih u kartini Lyudina z kinoaparatom bulo kompozicijne vibudovuvannya epizodiv za zakonami poeziyi Vin vidmovlyavsya vid zhorstkoyi hronologiyi chastin i peremishuvav syuzheti vidpovidno do vlasnih uyavlen pro ritm i kartinku Kino oko napovneno metaforami stvorenimi za principom asociacij Tak syuzhet sho rozpovidaye pro zvorotnij shlyah hliba gotovij korovaj pryamo v pekarni peretvoryuyetsya spochatku na tisto potim u zhitni koloski 32 05 38 06 a takozh epizod pro povernennya tushi bika v tvarinu sho pasutsya na luzi 11 03 14 30 poklikani pokazati sho rechi ta produkti viroblyaye lyudina do yakoyi vse zreshtoyu i povertayetsya Sam rezhiser poyasnyuvav sceni voskresinnya bika ta ruh chasu u zvorotnij bik tak Cya kartina yavlyaye soboyu ataku kinoaparatami nashoyi dijsnosti i pidgotovlyuye na tli klasovih ta pobutovih protirich temu vsetvornoyi praci Rozkrivayuchi pohodzhennya rechej i hliba kinoaparat daye mozhlivist kozhnomu trudyashomu naochno perekonatisya sho vsi rechi robit vin sam trudyashij a otzhe voni jomu nalezhat Doslidniki zvernuli uvagu na odin iz kadriv Kino oka v yakomu rakurs zmishenij a tomu moskovska vulicya pokazana na boci Kadr znyatij operatorom Mihajlom Kaufmanom vidpovidno do avangardnih ustanovok 1920 h rokiv koli vitalisya revolyucijni eksperimenti z kameroyu ta fotoaparatom Podibni fragmenti stvoreni dlya togo shob revolyucionuvati zorove mislennya buli vlastivi osnovopolozhniku konstruktivizmu Oleksandru Rodchenku z yakim Vertov ta Kaufman mali druzhni stosunki usi troye buli blizkimi do Livogo frontu mistectv Novatorskij harakter Kino oka zagalom viznali cikavim hocha kinoznavci i cherez desyatilittya pislya vihodu filmu vidznachali vidsutnist vnutrishnoyi logiki pri montazhi epizodiv ta shilnist Vertova ta Kaufmana do nevmotivovanih efektiv Vidguki ta recenziyiPershij gromadskij pereglyad Kino oka vidbuvsya 1924 roku v moskovskomu kinoteatri Prem yernij pokaz viklikav veliku zacikavlenist z boku koleg Vertova u zali sidili predstavniki kinematografichnoyi spilnoti bulo bagato literatoriv a okrim togo pribuli meshkanci sela Pavlivske Luzhecke Pislya zakinchennya pereglyadu pochalosya obgovorennya yake vidbuvalosya duzhe zhorstko kritiki vertivskoyi koncepciyi rozvitku dokumentalnogo kino ne zrozumili rezhiserskogo posilu promovci govorili sho plivka vidana kinokam dlya filmuvannya bula vitrachena daremno Svoyeridnoyu vidpoviddyu oponentam Vertova ta prihilnikam syuzhetnih filmiv stala zamitka u Pravdi 1924 15 zhovtnya napisana muzichnim diyachem U nij vin pisav pro te sho pislya doopracyuvannya Kino oka krayina otrimaye pershu vdalu filmu yaku mozhna bude pokazuvati robitnikam i selyanam Tut ye momenti yaki vpershe demonstruyut naochno stik mista z selom V inshij publikaciyi Gusman stverdzhuvav sho vertivske pragnennya porinati v gushu zhittya i zobrazhati jogo bez peretvorennya abo inscenuvannya zaslugovuye na pidtrimku U toj zhe chas Boris Yevsijovich viznavav sho epizodi Kino oka ne mayut yednalnogo strizhnya syuzheti rozrizneni i ne pov yazani mizh soboyu tomu sprijnyattya glyadacha postijno rozsiyuyetsya 1925 roku strichka otrimala premiyu na Mizhnarodnij vistavci dekorativnogo mistectva u Parizhi Div takozhKinokiPrimitkihttp www imdb com title tt0015039 Vladimirceva 1969 s 313 315 Drobashenko 1966 s 68 Drobashenko 1966 s 310 Svilova 1976 s 104 105 Svilova 1976 s 113 114 Vladimirceva 1969 s 313 Svilova 1976 s 60 Drobashenko 1966 s 14 Borisova O S 2015 2 6 vid Nauka Iskusstvo Kultura Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Civyan Yu Zhest revolyucii ili Shklovskij kak putanik Novoe literaturnoe obozrenie 2008 92 16 chervnya z dzherela 12 chervnya 2019 Procitovano 6 lyutogo 2022 Svilova 1976 s 106 107 Svilova 1976 s 149 Novikova A Detskij mir Iskusstvo kino 2015 Chislo 22 Yanvar z dzherela 29 listopada 2018 Procitovano 6 lyutogo 2022 web archive org 7 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2021 Procitovano 6 lyutogo 2022 LiteraturaIstoriya sovetskogo kino v chetyryoh tomah Redaktory I N Vladimirceva A M Sandler M Iskusstvo 1969 T 1 754 s Dziga Vertov Stati Dnevniki Zamysly Redaktor S Drobashenko M Iskusstvo 1966 320 s Dziga Vertov v vospominaniyah sovremennikov Sostaviteli E I Svilova A L Vinogradova M Iskusstvo 1976 280 s Posilannya Internet Movie Database Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 5 zhovtnya 2016 Lekciya Poet kinooko kinematograf u tvorchosti poeta Assi Novikovoyi 6 lyutogo 2022 u Wayback Machine