Азербайджанське кіно — стаття про кінематограф Азербайджану. Загалом, з часу зародження кіно в Азербайджані було знято біля 240 повнометражних і понад 50 короткометражних художніх фільмів, також понад 1200 документальних і біля ста мультиплікаційних тощо.
Рання історія
Історик азербайджанського кіно Айдин Кязімзаде відносить народження азербайджанського кінематографа до 1898 року, коли в театрі-цирку Василя Вятського був проведений показ робіт фотографа А. М. Мішона, знімає колекцію жвавих фотографій Середньої Азії та Кавказу для майбутньої Всесвітньої виставки в Парижі. Член Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії Ульві Мехті вважає неправомірним подібне датування, оскільки ніякого розвитку роботи Мішона на мали, і відносить дату народження азербайджанського кінематографа до 16 травня 1916 року — в цей день на екрани вийшла авторська версія німого фільму-оперети «Аршин мал алан» Узейр бека Гаджибекова. Ту ж дату називає Велика радянська енциклопедія..
У 1898 році фотографом Олександром Мішоном вперше було знято кілька документальних сюжетів на місцеві теми, такі як «Пожежа нафтового фонтану в Бібі-Ейбаті», «Нафтовий фонтан в Балаханах», «Народне гуляння в міському саду», «Кавказький танець» та одна ігрова гумористична кінозамальовка, яка називалася «Попався». Глядачам ці фільми були показані на спеціально організованому кіносеансові 2 серпня того ж року. Згідно з указом президента Азербайджанської Республіки цей день вважається днем народження національної кінематографії і щорічно відзначається як «День національного кіно». Мішон домігся також успіху, продемонструвавши ці фільми у Франції.
У 1915 році в Баку була створена контора кінопрокату. Вона була заснована акціонерними товариствами братів «Піроне». Крім них в Баку функціонували філії та інших іноземних кінофірм («Пате», «Фільма» і ін.) В тому ж 1915 році товариство «Пірон» приступило до знімання фільму «В царстві нафти та мільйонів», який став першим художнім азербайджанським фільмом. Фільм був знятий за однойменним романом М. Мусабекова. Зйомку фільму фінансували місцеві нафтопромисловці. Так, для зняття фільму з Петербурга був запрошений режисер Борис Свєтлов. У Баку і навколишніх селах знімали пейзажі, в Тифлісі — сцени, пов'язані з павільйонами. У фільмі, в ролі Лютфелі-бека, знявся відомий тоді актор театру Гусейн Араблінскій.
Перша азербайджанська кінокомедія «Аршин мал алан», що мала великий успіх, була знята в 1916 році, на основі однойменної оперети композитора Узеїра Гаджибекова. Після проголошення незалежності Азербайджанської Демократичної Республіки 28 травня 1918 року, в 1919 році був продемонстрований документальний фільм «Перша річниця правління мусават в Азербайджані».
Радянський період
Керівна комуністична партія розглядала кіно як найважливіший елемент ідеологічного виховання трудящих. Таким чином всі сфери кінематографу перебували в державному віданні. В цей же період національне кіно формувало свій вигляд. З'являлися майстри, котрі виділяються самобутністю кіномови та оригінальністю творчого почерку.
20-ті роки
У 1922 році керівництво Азербайджанської РСР ухвалило рішення про створення першої в республіці кінофабрики, що стала попередницею сьогоднішньої кіностудії Азербайджанфільм. У наступному році спеціальним декретом Ради Народних Комісарів було засновано Азербайджанське фотокіноуправління (АФКУ), яка здійснювала заходи щодо націоналізації і об'єднання фотокінотеатрів і прокатних контор окремих підприємців. При АФКУ в той час існували такі кінотеатри як «Тейяре», «Едісон», «Мільйон», «Ладья», «Меденчі» («Промисловик») і ін. У 1924 році на екранах з'явився двосерійний художній фільм «Легенда Дівочої вежі», знятий режисером В. В. Валльюзеком. Творці фільму застосували при фільмуванні східну екзотику.
]
При АФКУ в 1925 році за ініціативою Ш.Махмудбекова була організована студія з підготовки в Азербайджані національних акторських і режисерських кадрів. У цій студії навчалися Джафар Джаббарли, М. Мікаілов, А. Таїров та ін. Для підвищення художньої якості фільмів і розвитку національних кадрів в Баку запрошувалися відомі кінорежисери, такі як В. І. Пудовкін, І. А. Шевченко, Н. М. Шенгелая, Михайло Чіаурелі, а також кінооператори Г. М. Лемдег, В. Р. Лемке, А. В. Гальперін, І. С. Фролов, Я. М. Фельдман, Л. Л. Косматов, В. М. Шнейдер і ін. До кінотворчості залучалися Джафар Джаббарли, Аббас Мірза Шаріфзаде і ін.
У 1926-1930 рр. АФКУ називалося в «Азгоскіно», В 1930—1933 рр. — «Азеркіно», в 1933 році було перейменовано в «Азфільм», в 1934 — в «Азгоскінопром», з 1935 по 1940 називалася «Азерфільм», з 1941 по 1959 — «Бакинська кіностудія». Нарешті з 1961 року і до цього дня заснування називається «кіностудією Азербайджанфільм імені Джафара Джаббарли»
У 1920-ті роки головною тематикою в азербайджанському кіно була боротьба проти релігійного фанатизму, революція і свобода жінок. У ці роки вийшли такі фільми як «Бісміллах» (1925 рік, режисер Аббас-Мірза Шаріфзаде і А. Валово), «Будинок над вулканом» (1929 рік, режисер Амбарцум Бек-Назаров), «Гаджи Гара» (1929 рік, режисер Аббас-Мірза Шаріфзаде). Образ азербайджанської жінки, яка бореться за свободу, був відтворений у фільмі «Севіль» (1929 рік, режисер Амбарцум Бек-Назаров).
У ці роки місцевими та іноземними кінокомпаніями знімалися кінохроніки і документальні фільми, що розповідають про міське життя і нафтопромисел. Перша кінохроніка «Прибуття IX Червоної Армії в Баку» була створена в 1920 році. У цьому ж році була створена кінохроніка «Перший гурултай (збори) східних народів». У наступні роки створювалися репортажі, пов'язані з відповідними подіями: поряд з документальними фільмами такими як «III річниця Радянського Азербайджану» (1923 рік), «Пожежа на нафтових промислах в Сурахани» (1923), «Похорон Нарімана Наріманова» (1925), Прибуття М.Фрунзе в Баку (1925) та ін. Знімалися фільми і на наукові теми. У 1925 році режисер Аббас Мірза Шаріфзаде закінчив зйомки фільму «Подорож в Азербайджан», що оповідає про культурне та промислове життя республіки. У 1920-ті роки видавався кіножурнал «Азербайджанський екран» (4-5 разів на рік), який знайомив глядачів з досягненнями у виробництві та культурному житті республіки.
30-ті роки. Поява звуку
]]
На початку 30-х років теми для художніх фільмів бралися з сучасного життя. Знімалися фільми і на історико-революційні теми. До них належать такі фільми як «Лятіф», «Ісмет», які були зняті відповідно в 1930 і 1934 роках режисером М. Мікаїловим; «Алмаз» (1936) і «Новий обрій» (1940), зняті відповідно режисерами А.Гулієвим і Г. М. Брагінським. У 1938 році режисером В. В. Туріним була знята картина «Бакилилар» («Бакінци»). Серед німих фільмів 30-х років особливо виділяються повнометражні фільми «Шлях до Сходу», знятий режисером А. А. Маковскім в 1934 році та «Азербайджанське мистецтво».
У 1940 році перший професійний азербайджанський кінорежисер Самед Марданов, який помер в ранньому віці, закінчив зйомки єдиної в своєму житті картини «Кяндліляр», яка перекладається як «Селяни». Це одна з найкращих азербайджанських картин. Деякі фільми Азербайджану, такі як «Повість про нафтовиків Каспію» і «Підкорювачі моря», зняті на нафтову тему і пов'язані з нафтовиками Каспію, були відомі і за межами країни, в тому числі і на Каннському кінофестивалі.
У 1935 році знаменитим режисером Борисом Барнетом на «Азерфільмі» був знятий перший звуковий фільм Азербайджану «У самого синього моря». У фільмі знімалися видатні радянські актори Микола Крючков і Лев Свердлін. В цілому з 1936 по 1941 рік було знято понад 10 звукових фільмів.
З появою звуку почало розвиватися і документальне кіно. У 1935 році Б. В. Пумянський і В.Єремєєв, бувши режисером і автором сценарію відповідно, зняли односерійний документальний хронікальний кіноальманах «Прославлений Азербайджан». Саме в цьому фільмі синхронно з виступами героїв нарису вперше був переданий дикторський текст. Починаючи з 1939 року під новою назвою «Орденоносний Азербайджан» почав видаватися кіножурнал «Азербайджанський екран». Виходило 36 номерів на рік.
Воєнні роки
У роки Другої світової війни знімалися в основному фільми на військову тематику. Так, режисером А. Гулієвим були зняті фільми кіноновели «Син Вітчизни» (1941 рік) і «Бахтіяр» (1942 рік). Фільми були присвячені воїнам-героям Кяммалу Гасимову і Бахтіяру Керімову відповідно. А в 1943 році режисером А.Івановим була знята присвячена проявленому в роки війни героїзму моряків кінокартина «Підводний човен Т-9».
Крім цього, в 1942 році зусиллями режисерів А. І. Бек-Назарова і Рзи Тахмасіба вийшла в світ картина «Сабухі», яка була присвячена життю і творчості Мірзи Фаталі Ахундова. У 1943 році була знята стрічка, яка складається з трьох кіноновел (режисери Григорій Александров, Рза Тахмасіб і Мікаїл Мікаїлов), пов'язаних єдиною сюжетною лінією, «Одна сім'я».
У ці роки з Азербайджану на лінію фронту вирушила група режисерів-кінодокументалістів, такі як А.Гасанов і операторів (М.Мустафаєв, М.Дадашов, С.Бадалов, В. Е. Єремєєв, Ч.Мамедов і ін.). Там ними знімалися документальні фільми і відправлялися для демонстрації бійцям як спеціальні випуски. Серед кіножурналів і кінонарисів, що зображають героїчну працю азербайджанського народу в роки війни відомі «За Батьківщину» (1943, режисер А.Гасанов), «Турбота» (1943, режисер Гулієв), «Письмо у відповідь» (1944, режисер І.Єфендієв), «Братська допомога» (1944, режисер А.Дадашов) і ін.
У 1944 році режисерами Г. В. Александровим і Н. І. Большаковим було знято повнометражний документальний фільм «Каспійці» («Бакинська кіностудія» спільно з Московською студією документальних фільмів). Фільм розказував про героїзм каспійських моряків. А на честь 25-річчя встановлення Радянської влади в Азербайджані було створено повнометражний документальний фільм «Країна вічних вогнів» (режисер Г.Сеідзаде, 1945 рік).
Післявоєнні роки
У 1945 році музична комедія Узеїра Гаджибекова «Аршин Мал-Алан» була екранізована ще раз. Режисерами Рза Тахмасібом і Н.Лещенком була створена яскрава реалістична кінокомедія, в якій був збережений національний колорит і народний гумор. Фільм досяг великого успіху, як на території колишнього СРСР, так і в багатьох країнах світу. Державна премія СРСР за цей фільм в 1946 році була присвоєна режисерам Рзе Тахмасібу і Н.Лещенку, композитору Узейрі Гаджибекові, а також акторам Рашиду Бейбутову, Лейлі Бедірбейлі, А.Гусейнзаде, М.Калантарлі і Л.Абдуллаєву. Починаючи з цього фільму в азербайджанському кіно посилилося прагнення до комедійного жанру. Так, в 1955 році режисером Т.Тагізаде був знятий комедійний фільм «Зустріч», а Л.Сафаровим — «Улюблена пісня» («Бахтіяр»), головну роль в якому зіграв також Рашид Бейбутов.
У 1947 році режисером В. І. Дзіганом був знятий фільм «Фаталі хан», присвячений життю Губинського хана Фаталі. На екрани фільм вийшов лише в 1959 році.
В цей час одночасно з журналом «Радянський Азербайджан» почав виходити кіножурнал «Молоде покоління» (4 номери в рік). З 1945 по 1950 роки над документальними фільмами працювали такі сценаристи як І.Касумов, А.Гулубеков, режисери З.Кязімова, Л.Сафаров, оператори А.Наріманбеков, Т.Ахундов, Х.Бабаєв, композитори К.Караєв, Т.Гулієв та ін.
У 1947 році був знятий повнометражний фільм «По ту сторону Араксу» (режисери І.Ефєндієв, Е. І. Шуб). Фільм розповідав про боротьбу за свободу азербайджанського народу Ірану в 1945-1946 роках.
50-ті роки
На початку 50-х років в «Бакинській кіностудії» знімалися в основному художньо-документальні та публіцистичні фільми. Вже до середини 50-х років були підготовлені національні кадри сценаристів, режисерів, операторів і художників. Більшість з них навчалися у Всесоюзному Державному Інституті кінематографії. До їх числа належать І.Касумов, Е.Мамедханли, І.Тагізаде, Л.Сафаров, Г.Сеідбейлі, А.Ібрагімов, Н.Ісмаілов, Г.Сеідзаде, Ш.Махмудбеков, А.Атакішієв, Х.Бабаєв, А. Наріманбеков, Т.Ахундов, Р.Оджагов, К.Наджафзаде, Дж. Азімов, Е.Рзагулієв, Н.Зейналов та ін.
Тематика фільмів в ці роки значно розширилася. Знімалися фільми, присвячені праці і життю робітників і колгоспників, представників різних професій. У цей список можна додати такі фільми як «Не та, так ця» (1956, режисер Г.Сеідзаде), «Під спекотним сонцем» (1957, режисер Л.Сафаров), «Чорні камені» (1958, режисер Гулієв), «Повзучі тіні» (1958, режисери І.Ефєндієв і Ш.Шейхов), «Її велике серце» (1959, режисер А.Ібрагімов), «Справжній друг» (1959, режисер Т.Тагізаде), «Мачуха» (1958, режисер Г.Ісмаїлов).
У 1957 році «Бакинської кіностудії» була створена картина «Два хлопці з одного кварталу» (режисери А.Ібрагімов і І. В. Гурин, оператори М. М. Пилихіна і Р.Оджагов, композитор Г.Гараєв), яка розказує про боротьбу народу за свободу і демократію в одній з країн Сходу.
У 1958 році на екрани виходить фільм «На далеких берегах», присвячений партизану Мехті Гусейнзаде, і знятий за мотивами однойменної повісті Гасана Сеідбейлі та Імрана Касумова «На далеких берегах».
Важливе значення надавалось початку і розвитку дитячих фільмів. Велику роль в цьому зіграв режисер А. Атакішієв. У 1959 році ним був знятий фільм «Таємниця однієї фортеці».
Кольоровий повнометражний документальний фільм «Радянський Азербайджан» (режисери М.Дадашов, Ф.Кісєльов), знятий в 1950 році і присвячений 30-річчю встановлення Радянської влади в Азербайджані, був відзначений спеціальною нагородою Каннського міжнародного кінофестивалю в 1951 році. А фільм режисера С.Мамедова «На затоці імені С. М. Кірова» отримав премію Венеціанського Міжнародного кінофестивалю в 1955 році.
У «Бакинській кіностудії» всесвітньо відомим режисером Р. Л. Карменом були зняті фільми «Повість про нафтовиків Каспію» (1953) і «Підкорювачі моря» (1959), в яких було зображено героїчну працю і життя морських нафтовиків. За ці фільми в 1960 році режисер Р. Л. Кармен, оператори Ч.Мамедов і С. Я. Мединський були нагороджені Ленінською премією.
60-ті роки
Починаючи з 60-х років в Азербайджані почали знімати все більше кольорових фільмів. Знятий в 1960 році режисером Г.Сеідзаде художній фільм «Короглу», присвячений однойменному народному міфічному герою, став першим широкоекранним азербайджанським кольоровим фільмом. Мотиви ж дастану «Лейлі і Меджнун» лягли в основу сюжету фільму «Історія кохання» (1961, режисер Л.Сафаров).
Широке поширення набуло створення фільмів комедійного жанру. Були створені такі кінокомедії як «Ромео мій сусід» (1963, режисер Ш.Махмудбеков), «Де Ахмед?» (1964, режисер А.Іскендеров), «Улдуз» (1964, режисер Гулей), «Аршин мал алан» (1966, режисер Т.Тагізаде).
У кінематограф приходила все більша група молоді: сценаристи брати Рустам і Максуд Ібрагімбекові, Анар, А.Ахундова, І.Гусейнов, В.Самедоглу, Р.Фаталієв, режисери А.Бабаєв, Е.Гулієв, Г.Міргасимов, І.Ефєндієв, Т.Ісмаілов, Г.Азімзаде, Г.Бабаєв, оператори З.Магеррамов, Р.Ісмайлов, Р.Гамбаров, В.Керімов, художники Ф.Багіров, Р.Ісмайлов, актори Г.Мамедов, Ш.Алекперов, Г.Турабов, Р.Балаєв, Ш.Мамедова та ін.).
Їх співпраця зі старшим поколінням призвело до підвищення професійного рівня азербайджанського кіно. З'являлися нові фільми, що відрізняються національним колоритом і ідейною глибиною. У центрі фільму «В цьому південному місті» (1969, режисер Е.Гулієв) зображається тема боротьби нового і старого, розглядаються питання порятунку людства від віджилих себе звичаїв. У фільмах, знятих за цей період, основне місце займають морально-етичні проблеми, різні погляди на сучасне життя, формування молодого покоління. Аналіз характерів людей займає одне з головних місць в фільмах цього періоду. До їх числа можна віднести, наприклад, фільм «Остання ніч дитинства» (1969, режисер А.Бабаєв).
У деяких фільмах знайшла відбиток тема Другої світової війни. У знятому в 1969 році режисером Ш.Махмудбековим фільмі «Хліб порівну» описується життя бакинців в останні роки війни. За цей фільм Махмудбеков був відзначений Державної премії Азербайджанської РСР. Серед фільмів для дітей можна назвати «Чарівний халат» (1964, режисер А. Атакішієв).
У другій половині 60-х років відбулися певні зміни в стилі документального кіно. Був відсутній дикторський текст, спостерігався поетичний настрій і чіткий монтаж. Ці зміни відчуваються в фільмах Г.Міргасимова «Море» (1965), «Гобустан» (1966), «Голос правди», «Композитор Гара Гараєв» (1967) Сам Г.Міргасимов за ці фільми був нагороджений премією Ленінського Комсомолу Азербайджану в 1967 році, яка була вручена також режисерові фільму «Як добре, що був на світі Самед Вургун» (1967) Я.Ефендієву, автору сценарію І.Шихли, оператору З.Мамедову.
70-ті роки
У ці роки було знято кілька фільмів на історико-революційні теми. Та особливої уваги заслуговують фільми «Зірки не гаснуть» (1971, режисер А. Ібрагімов) знятий спільно з кіностудією «Мосфільм», що розповідає про діяльність Н.Наріманова. У 1970 році за мотивами «Комсомольської поеми» Самеда Вургуна був знятий присвячений комсомольцям 20-х років фільм «Семеро синів моїх» (режисер Т.Тагізаде, який був ушанований премії Ленінського Комсомолу Азербайджану. У 1973 році спільно з чехословацькою кіностудією режисером Е.Гулієвим був знятий фільм «Попутний вітер». Це був першим азербайджанським фільм, знятим спільно з закордонною студією. Про класову боротьбу в азербайджанських селах в перші роки Радянської влади розповідається в фільмах «Останній перевал» (1971, режисер К.Рустамбеков), «Месник із Гянджабасара» («Гатир Мамед», 1974, режисер Р.Оджагов).
Був знятий ряд історичних фільмів. Життя поета Насими, який виступав проти соціальних і моральних проблем, несправедливостей феодального світу, «Насими» (1973, режисер Г.Сеідбейлі). У 1975 році на VII Всесоюзному кінофестивалі фільм був нагороджений премією, як найкращий історичний фільм. Особливою поетичністю відрізняється фільм режисера Т.Тагізаде «Деде Горгуд» (1975), знятий за мотивами народного епосу «Книга мого діда Коркута». У 1979 році режисером Е.Гулієвим був знятий фільм «Бабек». Фільм був присвячений боротьбі народу проти Халіфату в IX столітті під проводом Бабека.
Тема Другої світової війни розкрита в фільмах «Наш учитель Джабіш» (1970, режисер Г.Сеідбейлі), «В Баку дмуть вітри» (1974, режисер М.Дадашов), «Звук сопілки» (1975, режисер Р.Оджагов).
У фільмах «Скажи, що любиш мене» (1977, режисер М.Ібрагімбеков), «Пробачте нас» (1979, режисер А.Бабаев) виражений протест проти егоїзму і жорсткості. Морально-етичні проблеми були порушені у фільмі сценариста Р.Ібрагімбекова і режисера Р.Оджагова «Допит» (1979; головний приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, Душанбе, 1980; Державна премія СРСР, 1981), До фільмів знятих для дітей можна віднести «Лев пішов з дому», знятий в 1978 режисером Р. Ісмайловим, а також «Я складаю пісню» (1979, режисер Т.Ісмаілов), Ряд науково-популярних фільмів, таких як «Пам'ять візерунків» (1973, режисер І.Ефендієв), «Золота риба» (1975, режисер Ч.Фараджев) був створений в цей період. Додаткові можливості методів фільмування, монтажу і озвучування почали застосовувати для створення азербайджанських фільмів на актуальні теми. Сюди можна віднести фільм Т.Бекірзаде «Дисонанс» (1977), картину З.Магеррамова «Разом з весною» (1978) та ін.
З 1970 року в кіностудії «Азербайджанфільм» почався випуск сатиричного кіножурналу «Мозалан» (азерб."Mozalan"), в якому критикуються антиподи суспільства, недоліки та упущення, що зустрічаються в повсякденному житті або господарській діяльності.
80-ті роки
Фільми на різні теми знімалися і в цей період. Теми про складні психологічні ситуації по-новому розкрито в таких фільмах як «Сріблястий фургон» (1982), «Чорт перед очима» (1987 року), знятий режисером Г.Міргасимов, був нагороджений преміями XXI Всесоюзного кінофестивалю 1988 року, «Структура моменту», «Ділова поїздка»(1982), "Дідусь дідуся мого дідуся"та інші. У знятому Вагіфом Мустафаєвим в 1988 році сатиричному фільмі «Мерзотник» показаний процес деформації людського характеру.
Серед історичних фільмів, знятих на революційні теми відомі фільм «По конях» 1983 року режисера Г.Турабова, «Чекайте сигнал з моря» Джейхун Мірзоєва (1986). На згадку про Героя Радянського Союзу Азі Асланова в 1985 році режисер Р.Ісмайлов зняв фільм «Я любив вас більше свого життя».
Знімалися також і фільми для дітей. Популярними були фільми «Асіф, Васіф, Агасіф» (1983, режисер Р. Ісмайлов), «Учитель музики» (1983, режисер Т.Ісмаілов), «Таємниця корабельних годин» (1982, режисер Р. Шабанов), «Скринька Ісмаілбека» (1983, режисер Г.Азімзаде), «Гаріб в країні джинів» (1987, режисер А.Атакішієва) та інші.
У 1989 році Ч.Зейналов зняв перший азербайджанський фантастичний фільм «Контакт».
В останні роки радянської влади на замовлення Держкіно і Центрального телебачення СРСР «Азербайджанфільм» знімав близько 7-8 художніх фільмів на рік.
У ці роки продовжували знімати науково-популярні фільми, такі як «Де ти, мій берег зелений», «Таємниця Ескулапської піали», «Відродження», «Борг перед землею» та інші.
Сучасний період
На 42-му Міжнародному Хьюстонському кінофестивалі, в номінації «Найкращий іноземний фільм», фільм «40-і двері» був нагороджений золотою нагородою «Gold Remi Award Foreign». Була прийнята державна програма розвитку азербайджанського кіно на 2008—2018 роки. У 2012 році з метою розвитку кіно була заснована Гільдія продюсерів Азербайджанської Республіки, яка об'єднала в собі 18 кінокомпаній. Гільдія продюсерів провела конкурс сценаріїв «Широкий погляд» («Geniş baxiş»).
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
- Азеркіно — народження в жанрі трагі-фарсу [ 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Kultura.Az, May 14, 2012
- (рос.) Azerbaijan Cinematographers Union [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Confederation of Cinematographers Unions
- Aydin Kazimzade (Autumn 1997). (англ.). Azerbaijan International. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
Посилання
- Міністерство культури і туризму Азербайджану. Кіно. Зародження. Етапи розвитку [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю в газеті «Ехо» з режисером Октаєм Міркасимовим. − 2007. — С.8. — 3 серпня [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Кінематограф Азербайджану зустрічає день народження новосіллям[недоступне посилання з квітня 2019]
- (азерб.)
- Міністерство культури і туризму Азербайджану. Азербайджанське кіно в 1935—1938 роках. Період звукового кіно [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фільм Мурада Ібрагімбекова «Нафта», який отримав головний приз 60-го міжнародного кінофестивалю в Венеції «Срібний Лев» в номінації «найкращий короткометражний фільм» (2003 рік) на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhanske kino stattya pro kinematograf Azerbajdzhanu Zagalom z chasu zarodzhennya kino v Azerbajdzhani bulo znyato bilya 240 povnometrazhnih i ponad 50 korotkometrazhnih hudozhnih filmiv takozh ponad 1200 dokumentalnih i bilya sta multiplikacijnih tosho Rannya istoriyaBudinok pershoyi kinostudiyi v Baku zasnovanoyi v 20 i roki XX stolittya Aleksandr Mishon fotograf yakij znyav pershij film v Azerbajdzhani Istorik azerbajdzhanskogo kino Ajdin Kyazimzade vidnosit narodzhennya azerbajdzhanskogo kinematografa do 1898 roku koli v teatri cirku Vasilya Vyatskogo buv provedenij pokaz robit fotografa A M Mishona znimaye kolekciyu zhvavih fotografij Serednoyi Aziyi ta Kavkazu dlya majbutnoyi Vsesvitnoyi vistavki v Parizhi Chlen Gildiyi kinoznavciv i kinokritikiv Rosiyi Ulvi Mehti vvazhaye nepravomirnim podibne datuvannya oskilki niyakogo rozvitku roboti Mishona na mali i vidnosit datu narodzhennya azerbajdzhanskogo kinematografa do 16 travnya 1916 roku v cej den na ekrani vijshla avtorska versiya nimogo filmu opereti Arshin mal alan Uzejr beka Gadzhibekova Tu zh datu nazivaye Velika radyanska enciklopediya Pershij video kadr z filmu Naftovij fontan v Balahanah pershij v istoriyi Azerbajdzhanu 1889 rik U 1898 roci fotografom Oleksandrom Mishonom vpershe bulo znyato kilka dokumentalnih syuzhetiv na miscevi temi taki yak Pozhezha naftovogo fontanu v Bibi Ejbati Naftovij fontan v Balahanah Narodne gulyannya v miskomu sadu Kavkazkij tanec ta odna igrova gumoristichna kinozamalovka yaka nazivalasya Popavsya Glyadacham ci filmi buli pokazani na specialno organizovanomu kinoseansovi 2 serpnya togo zh roku Zgidno z ukazom prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki cej den vvazhayetsya dnem narodzhennya nacionalnoyi kinematografiyi i shorichno vidznachayetsya yak Den nacionalnogo kino Mishon domigsya takozh uspihu prodemonstruvavshi ci filmi u Franciyi U 1915 roci v Baku bula stvorena kontora kinoprokatu Vona bula zasnovana akcionernimi tovaristvami brativ Pirone Krim nih v Baku funkcionuvali filiyi ta inshih inozemnih kinofirm Pate Filma i in V tomu zh 1915 roci tovaristvo Piron pristupilo do znimannya filmu V carstvi nafti ta miljoniv yakij stav pershim hudozhnim azerbajdzhanskim filmom Film buv znyatij za odnojmennim romanom M Musabekova Zjomku filmu finansuvali miscevi naftopromislovci Tak dlya znyattya filmu z Peterburga buv zaproshenij rezhiser Boris Svyetlov U Baku i navkolishnih selah znimali pejzazhi v Tiflisi sceni pov yazani z paviljonami U filmi v roli Lyutfeli beka znyavsya vidomij todi aktor teatru Gusejn Arablinskij Persha azerbajdzhanska kinokomediya Arshin mal alan sho mala velikij uspih bula znyata v 1916 roci na osnovi odnojmennoyi opereti kompozitora Uzeyira Gadzhibekova Pislya progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 28 travnya 1918 roku v 1919 roci buv prodemonstrovanij dokumentalnij film Persha richnicya pravlinnya musavat v Azerbajdzhani Radyanskij periodKerivna komunistichna partiya rozglyadala kino yak najvazhlivishij element ideologichnogo vihovannya trudyashih Takim chinom vsi sferi kinematografu perebuvali v derzhavnomu vidanni V cej zhe period nacionalne kino formuvalo svij viglyad Z yavlyalisya majstri kotri vidilyayutsya samobutnistyu kinomovi ta originalnistyu tvorchogo pocherku 20 ti roki Kadr z pershogo azerbajdzhano radyanskogo filmu U 1922 roci kerivnictvo Azerbajdzhanskoyi RSR uhvalilo rishennya pro stvorennya pershoyi v respublici kinofabriki sho stala poperedniceyu sogodnishnoyi kinostudiyi Azerbajdzhanfilm U nastupnomu roci specialnim dekretom Radi Narodnih Komisariv bulo zasnovano Azerbajdzhanske fotokinoupravlinnya AFKU yaka zdijsnyuvala zahodi shodo nacionalizaciyi i ob yednannya fotokinoteatriv i prokatnih kontor okremih pidpriyemciv Pri AFKU v toj chas isnuvali taki kinoteatri yak Tejyare Edison Miljon Ladya Medenchi Promislovik i in U 1924 roci na ekranah z yavivsya dvoserijnij hudozhnij film Legenda Divochoyi vezhi znyatij rezhiserom V V Vallyuzekom Tvorci filmu zastosuvali pri filmuvanni shidnu ekzotiku Dzhafar Dzhabbarli vidomij azerbajdzhanskij dramaturg vvazhayetsya zasnovnikom shkoli kinoscenaristiv Azerbajdzhanu Pri AFKU v 1925 roci za iniciativoyu Sh Mahmudbekova bula organizovana studiya z pidgotovki v Azerbajdzhani nacionalnih aktorskih i rezhiserskih kadriv U cij studiyi navchalisya Dzhafar Dzhabbarli M Mikailov A Tayirov ta in Dlya pidvishennya hudozhnoyi yakosti filmiv i rozvitku nacionalnih kadriv v Baku zaproshuvalisya vidomi kinorezhiseri taki yak V I Pudovkin I A Shevchenko N M Shengelaya Mihajlo Chiaureli a takozh kinooperatori G M Lemdeg V R Lemke A V Galperin I S Frolov Ya M Feldman L L Kosmatov V M Shnejder i in Do kinotvorchosti zaluchalisya Dzhafar Dzhabbarli Abbas Mirza Sharifzade i in U 1926 1930 rr AFKU nazivalosya v Azgoskino V 1930 1933 rr Azerkino v 1933 roci bulo perejmenovano v Azfilm v 1934 v Azgoskinoprom z 1935 po 1940 nazivalasya Azerfilm z 1941 po 1959 Bakinska kinostudiya Nareshti z 1961 roku i do cogo dnya zasnuvannya nazivayetsya kinostudiyeyu Azerbajdzhanfilm imeni Dzhafara Dzhabbarli U 1920 ti roki golovnoyu tematikoyu v azerbajdzhanskomu kino bula borotba proti religijnogo fanatizmu revolyuciya i svoboda zhinok U ci roki vijshli taki filmi yak Bismillah 1925 rik rezhiser Abbas Mirza Sharifzade i A Valovo Budinok nad vulkanom 1929 rik rezhiser Ambarcum Bek Nazarov Gadzhi Gara 1929 rik rezhiser Abbas Mirza Sharifzade Obraz azerbajdzhanskoyi zhinki yaka boretsya za svobodu buv vidtvorenij u filmi Sevil 1929 rik rezhiser Ambarcum Bek Nazarov U ci roki miscevimi ta inozemnimi kinokompaniyami znimalisya kinohroniki i dokumentalni filmi sho rozpovidayut pro miske zhittya i naftopromisel Persha kinohronika Pributtya IX Chervonoyi Armiyi v Baku bula stvorena v 1920 roci U comu zh roci bula stvorena kinohronika Pershij gurultaj zbori shidnih narodiv U nastupni roki stvoryuvalisya reportazhi pov yazani z vidpovidnimi podiyami poryad z dokumentalnimi filmami takimi yak III richnicya Radyanskogo Azerbajdzhanu 1923 rik Pozhezha na naftovih promislah v Surahani 1923 Pohoron Narimana Narimanova 1925 Pributtya M Frunze v Baku 1925 ta in Znimalisya filmi i na naukovi temi U 1925 roci rezhiser Abbas Mirza Sharifzade zakinchiv zjomki filmu Podorozh v Azerbajdzhan sho opovidaye pro kulturne ta promislove zhittya respubliki U 1920 ti roki vidavavsya kinozhurnal Azerbajdzhanskij ekran 4 5 raziv na rik yakij znajomiv glyadachiv z dosyagnennyami u virobnictvi ta kulturnomu zhitti respubliki 30 ti roki Poyava zvuku Kadr z filmu Lyatif za uchastyu Aleskera Alekperova 1930 rik Na pochatku 30 h rokiv temi dlya hudozhnih filmiv bralisya z suchasnogo zhittya Znimalisya filmi i na istoriko revolyucijni temi Do nih nalezhat taki filmi yak Lyatif Ismet yaki buli znyati vidpovidno v 1930 i 1934 rokah rezhiserom M Mikayilovim Almaz 1936 i Novij obrij 1940 znyati vidpovidno rezhiserami A Guliyevim i G M Braginskim U 1938 roci rezhiserom V V Turinim bula znyata kartina Bakililar Bakinci Sered nimih filmiv 30 h rokiv osoblivo vidilyayutsya povnometrazhni filmi Shlyah do Shodu znyatij rezhiserom A A Makovskim v 1934 roci ta Azerbajdzhanske mistectvo Kadr z filmu Kyandlilyar Selyani rezhisera Sameda Mardanova 1940 rik U 1940 roci pershij profesijnij azerbajdzhanskij kinorezhiser Samed Mardanov yakij pomer v rannomu vici zakinchiv zjomki yedinoyi v svoyemu zhitti kartini Kyandlilyar yaka perekladayetsya yak Selyani Ce odna z najkrashih azerbajdzhanskih kartin Deyaki filmi Azerbajdzhanu taki yak Povist pro naftovikiv Kaspiyu i Pidkoryuvachi morya znyati na naftovu temu i pov yazani z naftovikami Kaspiyu buli vidomi i za mezhami krayini v tomu chisli i na Kannskomu kinofestivali Kinoteatr Forum v Baku 1936 rik U 1935 roci znamenitim rezhiserom Borisom Barnetom na Azerfilmi buv znyatij pershij zvukovij film Azerbajdzhanu U samogo sinogo morya U filmi znimalisya vidatni radyanski aktori Mikola Kryuchkov i Lev Sverdlin V cilomu z 1936 po 1941 rik bulo znyato ponad 10 zvukovih filmiv Z poyavoyu zvuku pochalo rozvivatisya i dokumentalne kino U 1935 roci B V Pumyanskij i V Yeremyeyev buvshi rezhiserom i avtorom scenariyu vidpovidno znyali odnoserijnij dokumentalnij hronikalnij kinoalmanah Proslavlenij Azerbajdzhan Same v comu filmi sinhronno z vistupami geroyiv narisu vpershe buv peredanij diktorskij tekst Pochinayuchi z 1939 roku pid novoyu nazvoyu Ordenonosnij Azerbajdzhan pochav vidavatisya kinozhurnal Azerbajdzhanskij ekran Vihodilo 36 nomeriv na rik Voyenni roki Kadr z filmu Bahtiyar 1942 rik z Movsumom Sanani v glovnij roli U roki Drugoyi svitovoyi vijni znimalisya v osnovnomu filmi na vijskovu tematiku Tak rezhiserom A Guliyevim buli znyati filmi kinonoveli Sin Vitchizni 1941 rik i Bahtiyar 1942 rik Filmi buli prisvyacheni voyinam geroyam Kyammalu Gasimovu i Bahtiyaru Kerimovu vidpovidno A v 1943 roci rezhiserom A Ivanovim bula znyata prisvyachena proyavlenomu v roki vijni geroyizmu moryakiv kinokartina Pidvodnij choven T 9 Krim cogo v 1942 roci zusillyami rezhiseriv A I Bek Nazarova i Rzi Tahmasiba vijshla v svit kartina Sabuhi yaka bula prisvyachena zhittyu i tvorchosti Mirzi Fatali Ahundova U 1943 roci bula znyata strichka yaka skladayetsya z troh kinonovel rezhiseri Grigorij Aleksandrov Rza Tahmasib i Mikayil Mikayilov pov yazanih yedinoyu syuzhetnoyu liniyeyu Odna sim ya U ci roki z Azerbajdzhanu na liniyu frontu virushila grupa rezhiseriv kinodokumentalistiv taki yak A Gasanov i operatoriv M Mustafayev M Dadashov S Badalov V E Yeremyeyev Ch Mamedov i in Tam nimi znimalisya dokumentalni filmi i vidpravlyalisya dlya demonstraciyi bijcyam yak specialni vipuski Sered kinozhurnaliv i kinonarisiv sho zobrazhayut geroyichnu pracyu azerbajdzhanskogo narodu v roki vijni vidomi Za Batkivshinu 1943 rezhiser A Gasanov Turbota 1943 rezhiser Guliyev Pismo u vidpovid 1944 rezhiser I Yefendiyev Bratska dopomoga 1944 rezhiser A Dadashov i in U 1944 roci rezhiserami G V Aleksandrovim i N I Bolshakovim bulo znyato povnometrazhnij dokumentalnij film Kaspijci Bakinska kinostudiya spilno z Moskovskoyu studiyeyu dokumentalnih filmiv Film rozkazuvav pro geroyizm kaspijskih moryakiv A na chest 25 richchya vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani bulo stvoreno povnometrazhnij dokumentalnij film Krayina vichnih vogniv rezhiser G Seidzade 1945 rik Pislyavoyenni roki U 1945 roci muzichna komediya Uzeyira Gadzhibekova Arshin Mal Alan bula ekranizovana she raz Rezhiserami Rza Tahmasibom i N Leshenkom bula stvorena yaskrava realistichna kinokomediya v yakij buv zberezhenij nacionalnij kolorit i narodnij gumor Film dosyag velikogo uspihu yak na teritoriyi kolishnogo SRSR tak i v bagatoh krayinah svitu Derzhavna premiya SRSR za cej film v 1946 roci bula prisvoyena rezhiseram Rze Tahmasibu i N Leshenku kompozitoru Uzejri Gadzhibekovi a takozh aktoram Rashidu Bejbutovu Lejli Bedirbejli A Gusejnzade M Kalantarli i L Abdullayevu Pochinayuchi z cogo filmu v azerbajdzhanskomu kino posililosya pragnennya do komedijnogo zhanru Tak v 1955 roci rezhiserom T Tagizade buv znyatij komedijnij film Zustrich a L Safarovim Ulyublena pisnya Bahtiyar golovnu rol v yakomu zigrav takozh Rashid Bejbutov Kadr z filmu Fatali han Sprava Fatali han Alesker Alekperov rozmovlyaye z poslom iz Rosiyi U 1947 roci rezhiserom V I Dziganom buv znyatij film Fatali han prisvyachenij zhittyu Gubinskogo hana Fatali Na ekrani film vijshov lishe v 1959 roci V cej chas odnochasno z zhurnalom Radyanskij Azerbajdzhan pochav vihoditi kinozhurnal Molode pokolinnya 4 nomeri v rik Z 1945 po 1950 roki nad dokumentalnimi filmami pracyuvali taki scenaristi yak I Kasumov A Gulubekov rezhiseri Z Kyazimova L Safarov operatori A Narimanbekov T Ahundov H Babayev kompozitori K Karayev T Guliyev ta in U 1947 roci buv znyatij povnometrazhnij film Po tu storonu Araksu rezhiseri I Efyendiyev E I Shub Film rozpovidav pro borotbu za svobodu azerbajdzhanskogo narodu Iranu v 1945 1946 rokah 50 ti roki Na pochatku 50 h rokiv v Bakinskij kinostudiyi znimalisya v osnovnomu hudozhno dokumentalni ta publicistichni filmi Vzhe do seredini 50 h rokiv buli pidgotovleni nacionalni kadri scenaristiv rezhiseriv operatoriv i hudozhnikiv Bilshist z nih navchalisya u Vsesoyuznomu Derzhavnomu Instituti kinematografiyi Do yih chisla nalezhat I Kasumov E Mamedhanli I Tagizade L Safarov G Seidbejli A Ibragimov N Ismailov G Seidzade Sh Mahmudbekov A Atakishiyev H Babayev A Narimanbekov T Ahundov R Odzhagov K Nadzhafzade Dzh Azimov E Rzaguliyev N Zejnalov ta in Tematika filmiv v ci roki znachno rozshirilasya Znimalisya filmi prisvyacheni praci i zhittyu robitnikiv i kolgospnikiv predstavnikiv riznih profesij U cej spisok mozhna dodati taki filmi yak Ne ta tak cya 1956 rezhiser G Seidzade Pid spekotnim soncem 1957 rezhiser L Safarov Chorni kameni 1958 rezhiser Guliyev Povzuchi tini 1958 rezhiseri I Efyendiyev i Sh Shejhov Yiyi velike serce 1959 rezhiser A Ibragimov Spravzhnij drug 1959 rezhiser T Tagizade Machuha 1958 rezhiser G Ismayilov U 1957 roci Bakinskoyi kinostudiyi bula stvorena kartina Dva hlopci z odnogo kvartalu rezhiseri A Ibragimov i I V Gurin operatori M M Pilihina i R Odzhagov kompozitor G Garayev yaka rozkazuye pro borotbu narodu za svobodu i demokratiyu v odnij z krayin Shodu U 1958 roci na ekrani vihodit film Na dalekih beregah prisvyachenij partizanu Mehti Gusejnzade i znyatij za motivami odnojmennoyi povisti Gasana Seidbejli ta Imrana Kasumova Na dalekih beregah Vazhlive znachennya nadavalos pochatku i rozvitku dityachih filmiv Veliku rol v comu zigrav rezhiser A Atakishiyev U 1959 roci nim buv znyatij film Tayemnicya odniyeyi forteci Kolorovij povnometrazhnij dokumentalnij film Radyanskij Azerbajdzhan rezhiseri M Dadashov F Kisyelov znyatij v 1950 roci i prisvyachenij 30 richchyu vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani buv vidznachenij specialnoyu nagorodoyu Kannskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu v 1951 roci A film rezhisera S Mamedova Na zatoci imeni S M Kirova otrimav premiyu Venecianskogo Mizhnarodnogo kinofestivalyu v 1955 roci U Bakinskij kinostudiyi vsesvitno vidomim rezhiserom R L Karmenom buli znyati filmi Povist pro naftovikiv Kaspiyu 1953 i Pidkoryuvachi morya 1959 v yakih bulo zobrazheno geroyichnu pracyu i zhittya morskih naftovikiv Za ci filmi v 1960 roci rezhiser R L Karmen operatori Ch Mamedov i S Ya Medinskij buli nagorodzheni Leninskoyu premiyeyu 60 ti roki Pochinayuchi z 60 h rokiv v Azerbajdzhani pochali znimati vse bilshe kolorovih filmiv Znyatij v 1960 roci rezhiserom G Seidzade hudozhnij film Koroglu prisvyachenij odnojmennomu narodnomu mifichnomu geroyu stav pershim shirokoekrannim azerbajdzhanskim kolorovim filmom Motivi zh dastanu Lejli i Medzhnun lyagli v osnovu syuzhetu filmu Istoriya kohannya 1961 rezhiser L Safarov Shiroke poshirennya nabulo stvorennya filmiv komedijnogo zhanru Buli stvoreni taki kinokomediyi yak Romeo mij susid 1963 rezhiser Sh Mahmudbekov De Ahmed 1964 rezhiser A Iskenderov Ulduz 1964 rezhiser Gulej Arshin mal alan 1966 rezhiser T Tagizade U kinematograf prihodila vse bilsha grupa molodi scenaristi brati Rustam i Maksud Ibragimbekovi Anar A Ahundova I Gusejnov V Samedoglu R Fataliyev rezhiseri A Babayev E Guliyev G Mirgasimov I Efyendiyev T Ismailov G Azimzade G Babayev operatori Z Magerramov R Ismajlov R Gambarov V Kerimov hudozhniki F Bagirov R Ismajlov aktori G Mamedov Sh Alekperov G Turabov R Balayev Sh Mamedova ta in Yih spivpracya zi starshim pokolinnyam prizvelo do pidvishennya profesijnogo rivnya azerbajdzhanskogo kino Z yavlyalisya novi filmi sho vidriznyayutsya nacionalnim koloritom i idejnoyu glibinoyu U centri filmu V comu pivdennomu misti 1969 rezhiser E Guliyev zobrazhayetsya tema borotbi novogo i starogo rozglyadayutsya pitannya poryatunku lyudstva vid vidzhilih sebe zvichayiv U filmah znyatih za cej period osnovne misce zajmayut moralno etichni problemi rizni poglyadi na suchasne zhittya formuvannya molodogo pokolinnya Analiz harakteriv lyudej zajmaye odne z golovnih misc v filmah cogo periodu Do yih chisla mozhna vidnesti napriklad film Ostannya nich ditinstva 1969 rezhiser A Babayev U deyakih filmah znajshla vidbitok tema Drugoyi svitovoyi vijni U znyatomu v 1969 roci rezhiserom Sh Mahmudbekovim filmi Hlib porivnu opisuyetsya zhittya bakinciv v ostanni roki vijni Za cej film Mahmudbekov buv vidznachenij Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanskoyi RSR Sered filmiv dlya ditej mozhna nazvati Charivnij halat 1964 rezhiser A Atakishiyev U drugij polovini 60 h rokiv vidbulisya pevni zmini v stili dokumentalnogo kino Buv vidsutnij diktorskij tekst sposterigavsya poetichnij nastrij i chitkij montazh Ci zmini vidchuvayutsya v filmah G Mirgasimova More 1965 Gobustan 1966 Golos pravdi Kompozitor Gara Garayev 1967 Sam G Mirgasimov za ci filmi buv nagorodzhenij premiyeyu Leninskogo Komsomolu Azerbajdzhanu v 1967 roci yaka bula vruchena takozh rezhiserovi filmu Yak dobre sho buv na sviti Samed Vurgun 1967 Ya Efendiyevu avtoru scenariyu I Shihli operatoru Z Mamedovu 70 ti roki U ci roki bulo znyato kilka filmiv na istoriko revolyucijni temi Ta osoblivoyi uvagi zaslugovuyut filmi Zirki ne gasnut 1971 rezhiser A Ibragimov znyatij spilno z kinostudiyeyu Mosfilm sho rozpovidaye pro diyalnist N Narimanova U 1970 roci za motivami Komsomolskoyi poemi Sameda Vurguna buv znyatij prisvyachenij komsomolcyam 20 h rokiv film Semero siniv moyih rezhiser T Tagizade yakij buv ushanovanij premiyi Leninskogo Komsomolu Azerbajdzhanu U 1973 roci spilno z chehoslovackoyu kinostudiyeyu rezhiserom E Guliyevim buv znyatij film Poputnij viter Ce buv pershim azerbajdzhanskim film znyatim spilno z zakordonnoyu studiyeyu Pro klasovu borotbu v azerbajdzhanskih selah v pershi roki Radyanskoyi vladi rozpovidayetsya v filmah Ostannij pereval 1971 rezhiser K Rustambekov Mesnik iz Gyandzhabasara Gatir Mamed 1974 rezhiser R Odzhagov Kadr z filmu Nasimi 1973 de z poeta yakogo zigrav Rasim Balayev zdirayut shkiru Scena kari v Halebi bula znyata v tomu zh misti Buv znyatij ryad istorichnih filmiv Zhittya poeta Nasimi yakij vistupav proti socialnih i moralnih problem nespravedlivostej feodalnogo svitu Nasimi 1973 rezhiser G Seidbejli U 1975 roci na VII Vsesoyuznomu kinofestivali film buv nagorodzhenij premiyeyu yak najkrashij istorichnij film Osoblivoyu poetichnistyu vidriznyayetsya film rezhisera T Tagizade Dede Gorgud 1975 znyatij za motivami narodnogo eposu Kniga mogo dida Korkuta U 1979 roci rezhiserom E Guliyevim buv znyatij film Babek Film buv prisvyachenij borotbi narodu proti Halifatu v IX stolitti pid provodom Babeka Tema Drugoyi svitovoyi vijni rozkrita v filmah Nash uchitel Dzhabish 1970 rezhiser G Seidbejli V Baku dmut vitri 1974 rezhiser M Dadashov Zvuk sopilki 1975 rezhiser R Odzhagov U filmah Skazhi sho lyubish mene 1977 rezhiser M Ibragimbekov Probachte nas 1979 rezhiser A Babaev virazhenij protest proti egoyizmu i zhorstkosti Moralno etichni problemi buli porusheni u filmi scenarista R Ibragimbekova i rezhisera R Odzhagova Dopit 1979 golovnij priz XIV Vsesoyuznogo kinofestivalyu Dushanbe 1980 Derzhavna premiya SRSR 1981 Do filmiv znyatih dlya ditej mozhna vidnesti Lev pishov z domu znyatij v 1978 rezhiserom R Ismajlovim a takozh Ya skladayu pisnyu 1979 rezhiser T Ismailov Ryad naukovo populyarnih filmiv takih yak Pam yat vizerunkiv 1973 rezhiser I Efendiyev Zolota riba 1975 rezhiser Ch Faradzhev buv stvorenij v cej period Dodatkovi mozhlivosti metodiv filmuvannya montazhu i ozvuchuvannya pochali zastosovuvati dlya stvorennya azerbajdzhanskih filmiv na aktualni temi Syudi mozhna vidnesti film T Bekirzade Disonans 1977 kartinu Z Magerramova Razom z vesnoyu 1978 ta in Z 1970 roku v kinostudiyi Azerbajdzhanfilm pochavsya vipusk satirichnogo kinozhurnalu Mozalan azerb Mozalan v yakomu kritikuyutsya antipodi suspilstva nedoliki ta upushennya sho zustrichayutsya v povsyakdennomu zhitti abo gospodarskij diyalnosti 80 ti roki Filmi na rizni temi znimalisya i v cej period Temi pro skladni psihologichni situaciyi po novomu rozkrito v takih filmah yak Sriblyastij furgon 1982 Chort pered ochima 1987 roku znyatij rezhiserom G Mirgasimov buv nagorodzhenij premiyami XXI Vsesoyuznogo kinofestivalyu 1988 roku Struktura momentu Dilova poyizdka 1982 Didus didusya mogo didusya ta inshi U znyatomu Vagifom Mustafayevim v 1988 roci satirichnomu filmi Merzotnik pokazanij proces deformaciyi lyudskogo harakteru Sered istorichnih filmiv znyatih na revolyucijni temi vidomi film Po konyah 1983 roku rezhisera G Turabova Chekajte signal z morya Dzhejhun Mirzoyeva 1986 Na zgadku pro Geroya Radyanskogo Soyuzu Azi Aslanova v 1985 roci rezhiser R Ismajlov znyav film Ya lyubiv vas bilshe svogo zhittya Znimalisya takozh i filmi dlya ditej Populyarnimi buli filmi Asif Vasif Agasif 1983 rezhiser R Ismajlov Uchitel muziki 1983 rezhiser T Ismailov Tayemnicya korabelnih godin 1982 rezhiser R Shabanov Skrinka Ismailbeka 1983 rezhiser G Azimzade Garib v krayini dzhiniv 1987 rezhiser A Atakishiyeva ta inshi U 1989 roci Ch Zejnalov znyav pershij azerbajdzhanskij fantastichnij film Kontakt V ostanni roki radyanskoyi vladi na zamovlennya Derzhkino i Centralnogo telebachennya SRSR Azerbajdzhanfilm znimav blizko 7 8 hudozhnih filmiv na rik U ci roki prodovzhuvali znimati naukovo populyarni filmi taki yak De ti mij bereg zelenij Tayemnicya Eskulapskoyi piali Vidrodzhennya Borg pered zemleyu ta inshi Suchasnij periodNa 42 mu Mizhnarodnomu Hyustonskomu kinofestivali v nominaciyi Najkrashij inozemnij film film 40 i dveri buv nagorodzhenij zolotoyu nagorodoyu Gold Remi Award Foreign Bula prijnyata derzhavna programa rozvitku azerbajdzhanskogo kino na 2008 2018 roki U 2012 roci z metoyu rozvitku kino bula zasnovana Gildiya prodyuseriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki yaka ob yednala v sobi 18 kinokompanij Gildiya prodyuseriv provela konkurs scenariyiv Shirokij poglyad Genis baxis Primitki Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2022 Azerkino narodzhennya v zhanri tragi farsu 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine Kultura Az May 14 2012 ros Azerbaijan Cinematographers Union 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Confederation of Cinematographers Unions Aydin Kazimzade Autumn 1997 angl Azerbaijan International Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2017 PosilannyaKinematograf Azerbajdzhanu u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Ministerstvo kulturi i turizmu Azerbajdzhanu Kino Zarodzhennya Etapi rozvitku 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Interv yu v gazeti Eho z rezhiserom Oktayem Mirkasimovim 2007 S 8 3 serpnya 23 grudnya 2017 u Wayback Machine Kinematograf Azerbajdzhanu zustrichaye den narodzhennya novosillyam nedostupne posilannya z kvitnya 2019 azerb Ministerstvo kulturi i turizmu Azerbajdzhanu Azerbajdzhanske kino v 1935 1938 rokah Period zvukovogo kino 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Film Murada Ibragimbekova Nafta yakij otrimav golovnij priz 60 go mizhnarodnogo kinofestivalyu v Veneciyi Sribnij Lev v nominaciyi najkrashij korotkometrazhnij film 2003 rik na YouTube