Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кизияр історичний район міста Мелітополя який лежить при Кизиярському струмку та ймовірно розташований на місці ногайськ

Кізіяр

Кізіяр

Кизияр — історичний район міста Мелітополя, який лежить при Кизиярському струмку та, ймовірно, розташований на місці ногайського аулу Киз-Яр. Від початку 19го століття був селом, а в 1939 році включений до складу Мелітополя. На терені району розташований приватний сектор і ряд підприємств.

Кизияр


Координати 46°51′07″ пн. ш. 35°22′34″ сх. д. / 46.851944444471776308° пн. ш. 35.37611111113877627° сх. д. / 46.851944444471776308; 35.37611111113877627Координати: 46°51′07″ пн. ш. 35°22′34″ сх. д. / 46.851944444471776308° пн. ш. 35.37611111113877627° сх. д. / 46.851944444471776308; 35.37611111113877627

Країна image Україна
Адмінодиниця Мелітополь
Офіційна мова українська мова (Мелітополь)
Часовий пояс
Автомобільний код AP (Мелітополь)
image
image
Кизияр
Кизияр (Україна)

Історія

Походження назви

Мелітопольський чиновник Павло Дзяковіч наприкінці 19го століття записав таку ногайську легенду про походження назви Кизияр:

«З давніх давен, ще до приходу татар у Крим, у балці Киз-Яр, що тоді була покрита лісом, мешкало плем'я жінок-амазонок. Войовниці були хоробрі, добре стріляли з лука, рубалися мечем, їздили верхи та часто в битвах перемагали чоловіків сусіднього племені. Полонені ставали чоловіками амазонок. Їхня доля була важким випробуванням: чорна робота, часті травми, а коли бранцем були незадоволені — вбивали того. З новонароджених живих зоставляли тільки дівчаток. Керувала амазонками, водила у бій красна войовниця. Так було доти, поки вона не втрапила в полон. Вона закохалася в князевича чоловічого племені, але не захотіла коритися загальному числу всіх жінок і вийти заміж. Викупивши себе, княгиня повернулася в рідне плем'я, але не змогла перебороти закоханість. Вона зібрала всіх одноплемінників і наказала спалити її на вогнищі. Відтоді з'явилася назва балки Киз-Яр (киз — «дівчина», яр — «балка»).»

Легенди про амазонок, що жили на Мелітопольських теренах, мали підтвердження в 1948 році, коли на території силікатного заводу, що розташований якраз у Кизиярській балці, здибали поховання войовниці: Її голова була прикрашена золотою диядемою, на грудях, руках і ногах також були дорогоцінні прикраси, а поруч розташовані були меч, казан і кінське сідло, прикрашене накладними золотими бляхами.

Заснування

Павло Дзяковіч повідомляє, що Новоолександрівська слобода, що поклала початок місту Мелітополю, була заснована на місці ногайського аулу Киз-Яр Хай там як, такий аул не згадується ні в списку селищ, складеному М. М. Бердяєвим 1797го року в зв'язку зі зміною адміністративно-територіального поділу реґіону Новоросії, ні в «Відомостях ногайських волостей» за 1812 р. З іншого боку, в «Атласі Таврійської области становить сім повітових карт і п'ять городових планів» на карті Мелітопольського повіту показано «селище Кизильяр», що розташоване, щоправда, не на місці сучасного Мелітополя, а на місці села Вознесенки.

Про те, що міг би бути ногайський аул Киз-Яр, можна судити за описом укладу життя ногайців, що мешкали на схід від Молочної річки, залишеному Таврійським віцегубернатором Андрієм Шостаком в 1804 році: «Восени 1812 року, після укладення Бухарестського мирного договору між Росією і Османською імперією, багато ногайці скористатися правом переселення до Туреччини, наданим їм цим договором. Восени 1812 року більше 3000 ногайців покинули територію Мелітопольського повіту.»

Мабуть, першою достовірною згадкою про Кизияр, є указ, отриманий 26 червня 1813 p. губернським землеміром Мухиним. В указі наголошувалося, що в Губернське Правління звернулося 334 душі чоловічої статі селян з села Тимошівка з проханням про переселення, у зв'язку з нестачею води в селі, «на землю залишилася в Мелітопольському повіті в урочищі Кизильярі, де мали місце проживання, вирушили за кордон буджацькі татари».

У 1814 році Таврійський губернський землемір Мухін отримав з Таврійської казенної експедиції указ № 3943 від 10 серпня, у якому зазначалося:

«Казенна експедиція слухав рапорт Мелітопольського нижнього земського суду … засідателя оного суду Ковтуновского, що в урочищі Кізіляр призначив він місце де церкви і будинкам бути і дозволив селитися там з числа Тимошевська жителів дев'яноста п'яти душам, котрі для поселення там на підставі указу сей експедиції вже прибутку … Нині Тимошевська жителі зачали будуватися.»

Тоді ж у журналі вхідних паперів Мухіна було зроблено запис за № 127:

"За № 3943 велено повітовому землеміру … землі віддати під поселення слободи з найменуванням Кизильяр тімошовським жителям … "

Російська імперія

1 вересня 1868 p. на сході селян Мелітопольського сільського суспільства було вирішено клопотати про виділення Кизиярського та Піщанського ділянок в самостійні сільські товариства. Клопотання було підтримано Таврійською губернською по селянських справах Присутністю, Міністерством фінансів і Міністерством внутрішніх справ. Однак тільки 17 жовтня 1877 року Головний комітет про пристрій сільського стану вирішив «дозволити поділ Мелітопольського сільського суспільства на два окремі суспільства»: Кизиярського і Піщанське в межах Терпіннівського волості. Площа Піщанського сільського суспільства склала 7321.5 гектар.

В кінці XIX століття Кизияр швидко зростав, що можна бачити з наступної таблиці:

Рік Населення Число дворів Джерело
1886 1922 236
1889 1877 259
1892 2793 298
1900 5400 540

У 1874 році в Кизиярі і ще одному селі, згодом увійшло до складу Мелітополя — Піщаному — були відкриті однокласні початкові народні училища.

У 1888 році будівельним відділенням Таврійського губернського правління був затверджений проект чавуноливарного і механічного заводу братів Классен в селі Кізіяр.

У 1894 році в Кизиярі були відкриті два земських народних училища.

В кінці XIX — початку XX століття при селі Кизияр розташовувався маєток знаменитого земського лікаря і садівника Андрія Корвацького під назвою Нова Дача (а кілька на північний схід від неї була розташована Стара Дача). Обидва маєтки були відомі своїми плодовими насадженнями. Зокрема, на Старій Дачі був влаштований артезіанський колодязь, що забезпечує 15 тис. відер води на добу, а в саду Нові Дачі мався «прекрасний промисловий плодовий розсадник».

25 серпня 1904 році в Міській думі розглядалося питання про приєднання Кизияру і Піщаного до Мелітополя. Дума, зважаючи неопрацьованості питання, залишила його відкритим.

У 1904 році Мелітопольське сільськогосподарське товариство відкрило в Кизиярі пункт прокату сільськогосподарської техніки. У пункті мався трієр, що відокремлює ячмінь від пшениці, і сортування-віялка Клейтона.

У 1913 році в селі Кизияр при становій квартирі був заснований адресний стіл.

Також в 1913 році в Мелітополі в саду Салпацького на Бульварній вулиці було закладено подвір'я Інкерманського монастиря, а сам монастир планувалося побудувати на землі селян села Кизияр «на високому кряжі по дорозі в Семенівку».

Радянський період (1920—1939)

У 1923 році Всеукраїнський центральний виконавчий комітет прийняв постанову, за якою місто Мелітополь ставав центром Мелітопольського округу і виділявся в самостійну адміністративну одиницю, а Кизиярського волость перетворювалася в Кизиярський район.

У 1924 році в Кизиярі були відкриті дитячі денні ясла.

У 1927—1933 роках в селах Кизияр і Піщане були утворені колгоспи «14 років Жовтня», «Комунар», «Зоря», «Промінь культури», ім. Сталіна, які стали підкорятися міській раді.

У 1928 році гофентальська промартіль «Червоний робітник» і михайлівська промартіль «Будівельник» злилися в Кизиярську виробничо-кооперативну артіль «Будівельник». Правління нової артілі було розташоване в Кизиярі на цегляно-силікатному заводі, колишньому Шаца. У тому ж році мелітопольське кооперативне товариство «Культура» і Кизиярського кооперативне товариство «Степовий садівник» злилися в одне товариство під назвою Кизиярське кооперативне товариство «Культура».

У 1920-і роки перший квартал села Кизияр був включений до складу Мелітополя.

Незабаром до міста приєдналася і решта села. 3 січня 1939 в театрі імені Шевченка (зараз ДК «Жовтень») відбувся об'єднаний пленум Мелітопольської міськради, Кизиярської та Піщанської сільрад, на якому було ухвалено рішення про приєднання Кизияру і Піщаного до Мелітополя.

У складі Мелітополя

З перших чисел жовтня по 6 листопада 1942 року, під час німецької окупації, діти у віці від 14 до 17 років займалися в Кизиярській балці примусовими роботами. Під наглядом поліції вони розчищали стік Кизиярського струмка і зводили дамбу для захисту нижньої частини міста від паводку. Робочий день тривав з 8 до 16 години з перервою на обід. Дітей, багато з яких застуджувалися і боліли, змушували ходити строєм і по-військовому вітати начальство. У підсумку вся праця виявився проробленим нанівець: перші ж дощі розмили все, що було зроблено.

У 1954 році на підставі плану розвитку мережі бібліотек у Мелітополі міськвиконком ухвалив рішення відкрити другу міську бібліотеку для дітей та юнацтва по вул. Комунарів, 204.

У масовій культурі

Відомі уродженці

  • Стреляєва Лідія Миколаївна (1906—1987) — вчений-селекціонер, заслужений агроном Республіки Башкортостан (1982), лауреат Державної премії СРСР

Див. також

Примітки

  1. Дзякович П. К. Очерк города Мелитополя и его уезда в географическом отношении [ 15 Лютого 2015 у Wayback Machine.], — Мелитополь: Издание типолитографии Либермана. 1990.
  2. Росляков С. Н. Амазонки, Атлантида и… Крым. [ 15 Лютого 2015 у Wayback Machine.]
  3. Микола Крилов «Очерки по истории города Мелитополя 1814—1917 гг. Возникновение Мелитополя и пригородов.» [ 15 Лютого 2015 у Wayback Machine.]
  4. Крилов М. В., Крилова А. М. — «История Мелитополя в датах: 2014 год. Календарь и краткие справки» [ 29 Листопада 2014 у Wayback Machine.] — Мелитополь, «Мелитополь», 2013.
  5. Микола Крилов. «Очерки по истории города Мелитополя 1814—1917 гг. Административное подчинение и учреждения.» [ 9 Липня 2015 у Wayback Machine.]
  6. Волості і найважливіші селища Європейської Росії. Випуск VIII. Санкт-Петербург, 1886.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 Березня 2022. Процитовано 29 Березня 2022.
  8. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 лютого 2015.
  9. . Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 22 лютого 2015.
  10. Крилов М. В., Крилова А. М. — «История Мелитополя в датах: 2013 год. Календарь и краткие справки» [ 18 Лютого 2015 у Wayback Machine.] — Мелітополь, «Мелитополь», 2012.
  11. «Россія. Полное географическое описаніе». Том 14. Новороссия и Крым. 1910 г.
  12. Борис Михайлів. «Мелитополь: природа, археология, история. Годы испытаний… Голодомор 33-го года.» [ 27 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  13. Мелітополь сьогодні. Коротка історія.
  14. «Северная Таврия на почтовых открытках XX века». — Київ, видавництво «КВИЦ», 2010—340 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiziyar istorichnij rajon mista Melitopolya yakij lezhit pri Kiziyarskomu strumku ta jmovirno roztashovanij na misci nogajskogo aulu Kiz Yar Vid pochatku 19go stolittya buv selom a v 1939 roci vklyuchenij do skladu Melitopolya Na tereni rajonu roztashovanij privatnij sektor i ryad pidpriyemstv Kiziyar Koordinati 46 51 07 pn sh 35 22 34 sh d 46 851944444471776308 pn sh 35 37611111113877627 sh d 46 851944444471776308 35 37611111113877627 Koordinati 46 51 07 pn sh 35 22 34 sh d 46 851944444471776308 pn sh 35 37611111113877627 sh d 46 851944444471776308 35 37611111113877627 Krayina Ukrayina UkrayinaAdminodinicya MelitopolOficijna mova ukrayinska mova Melitopol Chasovij poyas UTC 2Avtomobilnij kod AP Melitopol KiziyarKiziyar Ukrayina IstoriyaPohodzhennya nazvi Melitopolskij chinovnik Pavlo Dzyakovich naprikinci 19go stolittya zapisav taku nogajsku legendu pro pohodzhennya nazvi Kiziyar Z davnih daven she do prihodu tatar u Krim u balci Kiz Yar sho todi bula pokrita lisom meshkalo plem ya zhinok amazonok Vojovnici buli horobri dobre strilyali z luka rubalisya mechem yizdili verhi ta chasto v bitvah peremagali cholovikiv susidnogo plemeni Poloneni stavali cholovikami amazonok Yihnya dolya bula vazhkim viprobuvannyam chorna robota chasti travmi a koli brancem buli nezadovoleni vbivali togo Z novonarodzhenih zhivih zostavlyali tilki divchatok Keruvala amazonkami vodila u bij krasna vojovnicya Tak bulo doti poki vona ne vtrapila v polon Vona zakohalasya v knyazevicha cholovichogo plemeni ale ne zahotila koritisya zagalnomu chislu vsih zhinok i vijti zamizh Vikupivshi sebe knyaginya povernulasya v ridne plem ya ale ne zmogla pereboroti zakohanist Vona zibrala vsih odnopleminnikiv i nakazala spaliti yiyi na vognishi Vidtodi z yavilasya nazva balki Kiz Yar kiz divchina yar balka Legendi pro amazonok sho zhili na Melitopolskih terenah mali pidtverdzhennya v 1948 roci koli na teritoriyi silikatnogo zavodu sho roztashovanij yakraz u Kiziyarskij balci zdibali pohovannya vojovnici Yiyi golova bula prikrashena zolotoyu diyademoyu na grudyah rukah i nogah takozh buli dorogocinni prikrasi a poruch roztashovani buli mech kazan i kinske sidlo prikrashene nakladnimi zolotimi blyahami Zasnuvannya Pavlo Dzyakovich povidomlyaye sho Novooleksandrivska sloboda sho poklala pochatok mistu Melitopolyu bula zasnovana na misci nogajskogo aulu Kiz Yar Haj tam yak takij aul ne zgaduyetsya ni v spisku selish skladenomu M M Berdyayevim 1797go roku v zv yazku zi zminoyu administrativno teritorialnogo podilu regionu Novorosiyi ni v Vidomostyah nogajskih volostej za 1812 r Z inshogo boku v Atlasi Tavrijskoyi oblasti stanovit sim povitovih kart i p yat gorodovih planiv na karti Melitopolskogo povitu pokazano selishe Kizilyar sho roztashovane shopravda ne na misci suchasnogo Melitopolya a na misci sela Voznesenki Pro te sho mig bi buti nogajskij aul Kiz Yar mozhna suditi za opisom ukladu zhittya nogajciv sho meshkali na shid vid Molochnoyi richki zalishenomu Tavrijskim vicegubernatorom Andriyem Shostakom v 1804 roci Voseni 1812 roku pislya ukladennya Buharestskogo mirnogo dogovoru mizh Rosiyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu bagato nogajci skoristatisya pravom pereselennya do Turechchini nadanim yim cim dogovorom Voseni 1812 roku bilshe 3000 nogajciv pokinuli teritoriyu Melitopolskogo povitu Mabut pershoyu dostovirnoyu zgadkoyu pro Kiziyar ye ukaz otrimanij 26 chervnya 1813 p gubernskim zemlemirom Muhinim V ukazi nagoloshuvalosya sho v Gubernske Pravlinnya zvernulosya 334 dushi cholovichoyi stati selyan z sela Timoshivka z prohannyam pro pereselennya u zv yazku z nestacheyu vodi v seli na zemlyu zalishilasya v Melitopolskomu poviti v urochishi Kizilyari de mali misce prozhivannya virushili za kordon budzhacki tatari U 1814 roci Tavrijskij gubernskij zemlemir Muhin otrimav z Tavrijskoyi kazennoyi ekspediciyi ukaz 3943 vid 10 serpnya u yakomu zaznachalosya Kazenna ekspediciya sluhav raport Melitopolskogo nizhnogo zemskogo sudu zasidatelya onogo sudu Kovtunovskogo sho v urochishi Kizilyar priznachiv vin misce de cerkvi i budinkam buti i dozvoliv selitisya tam z chisla Timoshevska zhiteliv dev yanosta p yati dusham kotri dlya poselennya tam na pidstavi ukazu sej ekspediciyi vzhe pributku Nini Timoshevska zhiteli zachali buduvatisya Todi zh u zhurnali vhidnih paperiv Muhina bulo zrobleno zapis za 127 Za 3943 veleno povitovomu zemlemiru zemli viddati pid poselennya slobodi z najmenuvannyam Kizilyar timoshovskim zhitelyam Rosijska imperiya 1 veresnya 1868 p na shodi selyan Melitopolskogo silskogo suspilstva bulo virisheno klopotati pro vidilennya Kiziyarskogo ta Pishanskogo dilyanok v samostijni silski tovaristva Klopotannya bulo pidtrimano Tavrijskoyu gubernskoyu po selyanskih spravah Prisutnistyu Ministerstvom finansiv i Ministerstvom vnutrishnih sprav Odnak tilki 17 zhovtnya 1877 roku Golovnij komitet pro pristrij silskogo stanu virishiv dozvoliti podil Melitopolskogo silskogo suspilstva na dva okremi suspilstva Kiziyarskogo i Pishanske v mezhah Terpinnivskogo volosti Plosha Pishanskogo silskogo suspilstva sklala 7321 5 gektar V kinci XIX stolittya Kiziyar shvidko zrostav sho mozhna bachiti z nastupnoyi tablici Rik Naselennya Chislo dvoriv Dzherelo 1886 1922 236 1889 1877 259 1892 2793 298 1900 5400 540 U 1874 roci v Kiziyari i she odnomu seli zgodom uvijshlo do skladu Melitopolya Pishanomu buli vidkriti odnoklasni pochatkovi narodni uchilisha U 1888 roci budivelnim viddilennyam Tavrijskogo gubernskogo pravlinnya buv zatverdzhenij proekt chavunolivarnogo i mehanichnogo zavodu brativ Klassen v seli Kiziyar U 1894 roci v Kiziyari buli vidkriti dva zemskih narodnih uchilisha V kinci XIX pochatku XX stolittya pri seli Kiziyar roztashovuvavsya mayetok znamenitogo zemskogo likarya i sadivnika Andriya Korvackogo pid nazvoyu Nova Dacha a kilka na pivnichnij shid vid neyi bula roztashovana Stara Dacha Obidva mayetki buli vidomi svoyimi plodovimi nasadzhennyami Zokrema na Starij Dachi buv vlashtovanij artezianskij kolodyaz sho zabezpechuye 15 tis vider vodi na dobu a v sadu Novi Dachi mavsya prekrasnij promislovij plodovij rozsadnik 25 serpnya 1904 roci v Miskij dumi rozglyadalosya pitannya pro priyednannya Kiziyaru i Pishanogo do Melitopolya Duma zvazhayuchi neopracovanosti pitannya zalishila jogo vidkritim U 1904 roci Melitopolske silskogospodarske tovaristvo vidkrilo v Kiziyari punkt prokatu silskogospodarskoyi tehniki U punkti mavsya triyer sho vidokremlyuye yachmin vid pshenici i sortuvannya viyalka Klejtona U 1913 roci v seli Kiziyar pri stanovij kvartiri buv zasnovanij adresnij stil Takozh v 1913 roci v Melitopoli v sadu Salpackogo na Bulvarnij vulici bulo zakladeno podvir ya Inkermanskogo monastirya a sam monastir planuvalosya pobuduvati na zemli selyan sela Kiziyar na visokomu kryazhi po dorozi v Semenivku Radyanskij period 1920 1939 U 1923 roci Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet prijnyav postanovu za yakoyu misto Melitopol stavav centrom Melitopolskogo okrugu i vidilyavsya v samostijnu administrativnu odinicyu a Kiziyarskogo volost peretvoryuvalasya v Kiziyarskij rajon U 1924 roci v Kiziyari buli vidkriti dityachi denni yasla U 1927 1933 rokah v selah Kiziyar i Pishane buli utvoreni kolgospi 14 rokiv Zhovtnya Komunar Zorya Promin kulturi im Stalina yaki stali pidkoryatisya miskij radi U 1928 roci gofentalska promartil Chervonij robitnik i mihajlivska promartil Budivelnik zlilisya v Kiziyarsku virobnicho kooperativnu artil Budivelnik Pravlinnya novoyi artili bulo roztashovane v Kiziyari na ceglyano silikatnomu zavodi kolishnomu Shaca U tomu zh roci melitopolske kooperativne tovaristvo Kultura i Kiziyarskogo kooperativne tovaristvo Stepovij sadivnik zlilisya v odne tovaristvo pid nazvoyu Kiziyarske kooperativne tovaristvo Kultura U 1920 i roki pershij kvartal sela Kiziyar buv vklyuchenij do skladu Melitopolya Nezabarom do mista priyednalasya i reshta sela 3 sichnya 1939 v teatri imeni Shevchenka zaraz DK Zhovten vidbuvsya ob yednanij plenum Melitopolskoyi miskradi Kiziyarskoyi ta Pishanskoyi silrad na yakomu bulo uhvaleno rishennya pro priyednannya Kiziyaru i Pishanogo do Melitopolya U skladi Melitopolya Z pershih chisel zhovtnya po 6 listopada 1942 roku pid chas nimeckoyi okupaciyi diti u vici vid 14 do 17 rokiv zajmalisya v Kiziyarskij balci primusovimi robotami Pid naglyadom policiyi voni rozchishali stik Kiziyarskogo strumka i zvodili dambu dlya zahistu nizhnoyi chastini mista vid pavodku Robochij den trivav z 8 do 16 godini z perervoyu na obid Ditej bagato z yakih zastudzhuvalisya i bolili zmushuvali hoditi stroyem i po vijskovomu vitati nachalstvo U pidsumku vsya pracya viyavivsya proroblenim nanivec pershi zh doshi rozmili vse sho bulo zrobleno U 1954 roci na pidstavi planu rozvitku merezhi bibliotek u Melitopoli miskvikonkom uhvaliv rishennya vidkriti drugu misku biblioteku dlya ditej ta yunactva po vul Komunariv 204 U masovij kulturiU gri Mount amp Blade Vognem i mechem ye fortecya z nazvoyu Kizil Yar Vidomi urodzhenciStrelyayeva Lidiya Mikolayivna 1906 1987 vchenij selekcioner zasluzhenij agronom Respubliki Bashkortostan 1982 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSRDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast PrimitkiDzyakovich P K Ocherk goroda Melitopolya i ego uezda v geograficheskom otnoshenii 15 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Melitopol Izdanie tipolitografii Libermana 1990 Roslyakov S N Amazonki Atlantida i Krym 15 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Mikola Krilov Ocherki po istorii goroda Melitopolya 1814 1917 gg Vozniknovenie Melitopolya i prigorodov 15 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Krilov M V Krilova A M Istoriya Melitopolya v datah 2014 god Kalendar i kratkie spravki 29 Listopada 2014 u Wayback Machine Melitopol Melitopol 2013 Mikola Krilov Ocherki po istorii goroda Melitopolya 1814 1917 gg Administrativnoe podchinenie i uchrezhdeniya 9 Lipnya 2015 u Wayback Machine Volosti i najvazhlivishi selisha Yevropejskoyi Rosiyi Vipusk VIII Sankt Peterburg 1886 PDF Arhiv originalu PDF za 14 Bereznya 2022 Procitovano 29 Bereznya 2022 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 22 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 22 lyutogo 2015 Krilov M V Krilova A M Istoriya Melitopolya v datah 2013 god Kalendar i kratkie spravki 18 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Melitopol Melitopol 2012 Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie Tom 14 Novorossiya i Krym 1910 g Boris Mihajliv Melitopol priroda arheologiya istoriya Gody ispytanij Golodomor 33 go goda 27 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine Melitopol sogodni Korotka istoriya Severnaya Tavriya na pochtovyh otkrytkah XX veka Kiyiv vidavnictvo KVIC 2010 340 s

Дата публікації:
Топ