Стиль Рід занять Інструмент Лейбли Співпрацював з Едвард Кід ОріEdward Kid OryОбкладинка альбому Kid Ory At the Beverly

Едвард «Кід» Орі
Edward "Kid" Ory
Обкладинка альбому Kid Ory, At the Beverly Cavern
Ім'я при народженні	англ. Edward Ory
Народився	25 грудня 1886(1886-12-25) Ла-Плас, Луїзіана
Помер	23 січня 1973(1973-01-23) (86 років) Гонолулу, США ·серцева недостатність
Громадянство	США
Діяльність	лідер гурту, диригент, джазмен, композитор, банджист
Відомий завдяки	тромбоніст
Роки активності	з 1910
Жанр	джаз традиційний креольський
IMDb	ID 0651439
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орі.

Едвард «Кід» Орі (англ. Edward "Kid" Ory; нар. 25 грудня 1886(18861225), поруч з , Луїзіана, США — пом. 23 січня 1973, Гонолулу, Гаваї, США) — американський джазовий тромбоніст і керівник джаз-оркестру.

Життєпис

Юність

Його предки — індіанці, французи та іспанці. Батьки володіли бавовняною плантацією недалеко від Нового Орлеану. У дитинстві вчився грати на кларнеті, трубі, банджо і фортепіано, але потім зупинив свій вибір на , коли почав грати із своїми друзями у віці одинадцяти років. Регулярно навідував свою сестру в Новому Орлеані де грав з відомими музикантами.

У свої тринадцять Едвард відкладав гроші, щоб купити тромбон в одному з музичних магазинів Нового Орлеану — там і був запрошений грати разом з корнетистом . Його сім'я, однак, наполягала на тому, що він занадто молодий, щоб грати з Болденом і тому хлопець залишився вдома до 1907 року. Після свого 21-річчя, Орі покидає дім, щоб почати свою музичну кар'єру в Новому Орлеані.

Разом з друзями-музикантами у 1911 створює власний оркестр. Незабаром до них приєднався на кларнеті, коли Орі запропонував йому достатньо грошей, щоб він кинув свою роботу, у місцевій трамвайній компанії. В той же час, його скрипаль перейшов на корнет, і інструментальний склад групи змінився — почав нагадувати традиційний шаблон джаз-бенду. Група швидко стала однією з найуспішніших в Новому Орлеані і підтримувалася Орі ще сім років. В оркестр в різний час входили , Олівер Кінг, Луї Армстронг, , та інші.

У 1914 році Орі і Доддс виїхали до Чикаго, де він взяв на роботу Джо Олівера грати на корнеті у його гурті в Новому Орлеані. Кід робить піар-хід, оголошуючи Олівера провідним музикантом гурту, останній отримує прізвисько «Король Корнет». Коли Олівер покидає їх в 1916, щоб повернутися в Чикаго, Орі замінює його на місцевого корнетиста вундеркінда Луї Армстронга.

Становлення як провідного джаз-виконавця

У 1919 році за рекомендацією лікарів переїхав до Лос-Анджелеса Каліфорнія (у нього виявили пневмонію). Почав брати уроки композиції. У 1921 році зібрав , супроводжував блюзових вокалістів. У 1922 році Орі зробив історично значущий для себе набір записів в Лос-Анджелесі. Це були хіти — Ory's Creole Trombone і Society Blues із за назвою «Spikes Seven Pods of Pepper Orchestra.»

Музика Орі продовжувала знаходити успіх в Каліфорнії до 1924 року, коли він розпустив групу і переїхав до Чикаго, щоб приєднатися до Луї Армстронга. У 1925—1927 працював у оркестрі Олівера Кінга, записувався з , , , з групами Луї Армстронга і (1926—1927). Орі грав і записувався з , , та іншими видатними ансамблями. Прикладом його роботи з Олівером є «Snag It» та "Wa Wa Wa, " записані у 1926 році. "Original Jelly Roll Blues, " "Doctor Jazz, « „Black Bottom Stomp“ і „Dead Man Blues“ — приклади роботи з .

Тромбоніст здійснив свою першу поїздку в Нью-Йорк в 1927 році з групою Олівера, де вони грали в бальному залі Савой. Орі незабаром повернувся в Чикаго, де він виступав з . Рік потому, він повернувся у Савой, цього разу з .

Популярність принесли власні теми — Savoy Blues, Muskrat Ramble та інші.

У 30-ті роки Велика депресія поглиблюється, робити живу музику стало складніше. Після зустрічі з керівником джаз-оркестру , розчарування, що стосується питань оплати, Орі вирішив покинути музичний бізнес в цілому. І в 1931 році разом з братом придбав птахоферму.

Інтерес до бренду Орі з традиційного джазу почав відроджуватися в кінці тридцятих років, він вирішив покинути ферму, щоб відновити свою музичну кар'єру. Його повернення було в самому розпалі 1942 року в Лос-Анджелесі, підтримавши так званий диксилендовий ренесанс, грав з (1942), (1943), зібрав власний бенд (Kid Ory's Creole Jazz Band). У 1946 році Кід Орі і його „Креольський Джаз-Оркестр“ почав виступати в Сан-Франциско, а також Лос-Анджелесі. Працює для радіошоу . В тому ж році приєднався до Луї Армстронга.

Знімався в кінофільмах (1946) та (1956).

Кід Орі був прихильником диксиленду, однак, це стало приводом для критики з боку інших напрямків джазової спільноти. Новий (після Великої депресії) успіх диксиленду як народної музики збігся з появою бібоп-напрямку. Виникають дебати між бібоп-шанувальниками і прихильниками диксиленду це викликало розкол у джазовій спільноті. Орі і диксиленд-музикантів увічнили прізвиськом: "запліснявілі фіги. Тим не менш, Орі був прихильний сучасної музики і не критикував його бібоп-шанувальників. "Я не засуджую сучасних музикантів, " сказав Орі 1956 року в інтерв'ю журналу Down Beat: «Я не засуджую будь-які стилі музики. Я люблю, дивитися, як вони змінюються».

Незважаючи на критику, Орі вдалася довга та плідна друга кар'єра як одному з основних музикантів традиційного джазу. Надалі володів власними клубами в Лос-Анджелесі (1949—1953) і Сан-Франциско (1954—1961) протягом майже двох десятиліть. Проблеми зі здоров'ям змусили його призупинити записи в 1961 році, і він повністю пішов у відставку, а після кількох нападів пневмонії, оселився на Гаваях в 1966 році. Останній запис зроблений в Новому Орлеані в 1971 році. Помер 23 січня 1973 року в Гонолулу. Епітафія на могилі померлого: Орі — «батько диксиленд-джазу».

Див. також

Новоорлеанський джаз

Примітки

. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Orson Welles Almanac—Part 1». Internet Archive.

Джерела та література

http://www.jazzpla.net/History_of_jazz.htm [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.]
Маршалл Стернс — История джаза. Оксфорд, Oxford University Press , 1956 / 1958 / 1963 / 1970, 174 с.
John McCusker Creole Trombone: Kid Ory and the Early Years of Jazz. University Press of Mississippi, Jackson 2012;

[1] . Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] . Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] Orson Welles Almanac—Part 1». Internet Archive.