Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Велика Депресія» найпомітнішою була у США. Тут вона тривала з жовтня 1929 р. до 1933 р. Настала відразу після періоду в історії США, яка була характерною значними економічними успіхами. Основною причиною «Великої Депресії» називають кризу перевиробництва.
Основні причини «Великої Депресії»
Така системна криза не могла не мати своїх причин. І дійсно вчені висунули декілька теорій причини виникнення кризи, які часто суперечать одна одній.
Кейнсіанське пояснення
Кейнсіанське пояснення пов'язує кризу з нестачею грошової маси. У той час гроші були прив'язані до золотого запасу, це значно обмежувало грошову масу. Водночас масштаби виробництва зростали, з'являлися нові види товарів, такі як автомобілі, літаки, радіоприймачі.
Товарна кількість, як валова, так і асортиментна, збільшувалася в рази. Внаслідок обмеженості грошової маси й зростаючого надлишку товарної маси виникла значна дефляція — ціновий спад, що викликав фінансову нестабільність, банкрутство багатьох підприємств, неповернення кредитів. Грандіозний сумарний ефект
Марксистське пояснення пояснює депресію кризою надвиробництва, притаманною капіталізму.
Теорія біржової бульбашки
Теорія біржової бульбашки стверджує, що інвестиції у виробництво були набагато більшими за реально необхідні.
Теорія стрімкого приросту населення
Теорія стрімкого приросту населення пов'язує кризу з великою кількістю дітей у сім'ї. Велика кількість дітей була характерною для аграрного способу виробництва (в середньому 3-5 дітей на сім'ю), однак на період кризи значно скоротився відсоток природної смертності від хвороб у результаті технологічного прориву в медицині та тимчасового підвищення рівня життя.
Вчені висувають декілька теорій але вони згодні в тому, що в кризі винна сукупність декількох факторів. Основні з них:
- Вигідна позиція США у Першій Світовій війні призвела до значного зросту економіки, особливо галузь ВПК. Ці галузі важкої індустрії і після війни мали значні прибутки, але інші в цей же час зазнавали збитків.
- Шалений ріст обсягів виробництва у 20-х рр. значно перевищив зростання прибутків більшості американців. З цієї причини товари не розкуповувалися й осідали на складах виробників.
- Непомірно великі пільги монополіям призвели до того, що вони диктували ціни на сировину і на готову продукцію. При цьому не зважалося на ситуацію на ринку, а враховувалися лише інтереси монополій.
- Союзники, а також переможена Німеччина, заборгували США значні суми й не могли їх виплатити.
- Надання дешевих кредитів, які були доступні «середньому» американцю, призвело до величезних спекуляцій ними й надмірного захоплення американцями покупками. Населення ж не мало коштів, щоби розплачуватися за них.
- У відповідь на прийняті в США закони, спрямовані на захист американського виробника, європейські країни також закрили свої ринки для американських товарів і послуг. До того ж Європа не мала чим розраховуватись за американський імпорт.
Проходження кризи
Розглянемо проходження кризи у США по роках.
1929 р.
Кризі передувала низка подій, на які тоді не звернули особливої уваги. У 1928 році завершився будівельний бум. Продаж автомобілів знижувався упродовж дев'яти місяців року. Економіка США вступила у стадію рецесії в серпні — за два місяці до краху біржі.
За ці два місяці обсяги виробництва впали на 20%, ціни роздрібної торгівлі знизилися на 7,5%, особисті доходи американців — на 5%. У жовтні завалилася біржа: за місяць втрати склали $16 млрд. — астрономічна сума на ті часи. Влада США почала робити перші кроки для підтримки економіки, яка буксувала: Конгрес [US Congress] прийняв закон, покликаний надати фінансову допомогу фермерам.
До моменту початку кризи 1% американців володіли надвисокими доходами, 42% — наднизьким. У 1929 році приблизно 100 великих корпорацій контролювали половину корпоративних фінансів Америки, а банківська система була в дикому стані — банки часто обіцяли своїм вкладникам 4-5% доходу на день.
З середини 1920-х років фондовий ринок США був повністю у владі «биків» — гравців, що грають на підвищення курсів акцій. У 1923 році фондовий індекс Dow Jones перебував на рівні 99. У серпні 1929 року він злетів на 400% і досяг 380, а 3 вересня індекс досяг рекорду 381,17 — однією з причин цього зростання була активність біржових спекулянтів.
Різко зріс обсяг заощаджень, які жителі США зберігали в банках. Процентні ставки тоді були низькі, тому банківські кредити були доступні дуже багатьом американцям, які розраховували погасити їх у майбутньому. Спекулянти брали банківські кредити для того, щоб вкласти ці гроші в акції. Стан справ у промисловості, здавалося, був блискучим. Промислові компанії рапортували про прибутки і воліли інвестувати їх у виробництво нових видів продукції. Це спонукало біржових гравців активно скуповувати їхні акції.
Однак у 1929 році з'ясувалося, що акції не забезпечують високого рівня дивідендів, а прогноз прибутків багатьох компаній-емітентів виявився завищеним. Компанії-емітенти стикалися з падінням обсягів продажів, у той час, як курси їхніх акцій росли. 24 жовтня 1929 (цей день увійшов в історію як «чорний четвер») на Нью-Йоркській фондовій біржі відбулося різке зниження акцій. Це ознаменувало початок найбільшої в історії світової економічної кризи.
«Биків» змінили «ведмеді» — гравці на зниження. Інвестори почали масово продавати акції, спроби утримати курси акцій не увінчалися успіхом. Вартість цінних паперів впала на 60-70%, різко знизилася ділова активність, був скасований золотий стандарт для основних світових валют.
Найсолідніші акції — Американської компанії телефонів і телеграфу, Загальної електричної компанії і Загальної компанії двигунів — втратили протягом тижня до двохсот пунктів. До кінця місяця власники акцій втратили понад 15 млрд доларів. До кінця 1929 падіння курсів цінних паперів досягло фантастичної суми в 40 млрд доларів. Закривалися фірми і заводи, тріскалися банки, мільйони людей стали безробітними.
Промислове виробництво під час цієї кризи скоротилося в США на 46%, у Великій Британії на 24%, у Німеччині на 41%, у Франції на 32%. Курси акцій промислових компаній впали в США на 87%, у Великій Британії на 48%, у Німеччині на 64%, у Франції на 60%. Колосальних розмірів досягло безробіття. За офіційними даними, в 1933 році в 32 розвинених країнах налічувалося 30 млн безробітних, у тому числі в США 14 млн.
1930 р.
[Federal Reserve System] вперше за свою історію різко скоротила кредитну ставку: з 6% до 4%. Крім того, були зроблені перші спроби підживити економіку, що буксувала, бюджетними грошима.
Економісти центрального банку США вважали, що економіка повинна виправитися самостійно. Певні причини для подібного оптимізму існували: річ у тому, що економіки країн Європи також обвалилися, і американські інвестори перестали вкладати гроші в Старий Світ — зберігалася надія, що ці засоби почнуть працювати у США. Тоді ж був прийнятий перший протекціоністський закон: митні ставки на імпортні товари були значно підвищені.
Аналогічні протекціоністські заходи прийняли всі інші країни світу, що намагалися захистити своїх виробників. США охопила банкова паніка — вкладники кинулися вилучати внески, що зробило негативний вплив на стан фінансової системи. В кінці року розміри ВВП США скоротилися на 9,4% порівняно з 1929 роком, рівень безробіття виріс із 3,2% до 8,7%.
1931 р.
Конгрес США не прийняв жодного закону, покликаного боротися з Великою Депресією. Весна ознаменувалася черговою хвилею банкової паніки. Розміри ВВП США скоротилися на 8,5% порівняно з попереднім роком, безробіття виросло до 15,9%.
1932 р.
Цей рік вважається одним із найважчих років Депресії: розміри ВВП США скоротилися на рекордні 13,4% (31% порівняно з рівнем 1929 року), рівень безробіття досяг 23,6%. Акції промислових компаній США втратили 80% вартості, порівняно з рівнями 1930 року.
Обсяги інвестицій у 1929 році складали $16.2 млрд. — у 1932 році вони впали до 340 млн. Обсяги міжнародної торгівлі скоротилися на дві третини порівняно з докризовим рівнем. Конгрес прийняв низку антикризових законів і створив низку спеціалізованих організацій, покликаних боротися з Депресією. Заодно були підвищені податки (подібний крок уперше був зроблений у мирний час): верхня ставка виросла більше, ніж удвічі — з 25% до 63%.
Цих заходів виявилося недостатньо — тодішній президент, республіканець Герберт Гувер [Herbert Hoover] провально програв вибори демократові Франкліну Рузвельту, демократи також отримали більшість у Конгресі.
«Новий курс» президента Франкліна Рузвельта, суть якого полягала у проведенні державно-монополістичного регулювання економіки, дозволив поступово нормалізувати становище в країні.
Загалом програма «Нового курсу» передбачала відхід від ідеології «саморегульованого ринку» і початок планування капіталістичної економіки, забезпечення мінімальних соціальних гарантій і створення робочих місць. У міжнародній сфері пропонувалася «політика добросусідства».
Політика «Нового курсу» включала в себе регулювання цін, ініціювання об'єднання виробників у великі підприємства, соціальну програму — встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років, та ін.
Було затверджено всеосяжний закон про банківську діяльність. Впроваджувалося федеральне 100% страхування малих і середніх внесків. Банкам пропонувалося чітко розділитися функціонально: тим, хто вів операції з цінними паперами, заборонялася ощадна діяльність. Відтепер внески було неможливо використати в спекулятивних цілях. З метою додаткового захисту від шахрайства встановлювався обмежувальний перелік дій з цінними паперами. Інвестиційні банки не мали змоги кредитувати фірми, чиїми акціями вони володіли. Цим заходом було зупинене штучне збільшення вартості акцій. Фінансові угоди всередині холдингових компаній перебували під контролем. Федеральна резервна система здобула право детального контролю за функціонуванням усієї банківської структури. Саму ж систему практично підпорядковував собі президент, бо він отримав право призначення членів Ради керівників.
В результаті цієї кризи в США була створена (Securities and Exchange Commission), яка була покликана встановлювати правила гри та карати порушників. Також був прийнятий закон, який заборонив зв'язок між інвестиційними і комерційними банками, і введено державне страхування банківських вкладів на суму, що не перевищує 100 тисяч доларів (для цього сформовано ).
Конгрес створив вісім нових структур, головним завданням яких була боротьба із кризою: вони займалися видачею кредитів фермерам, організацією громадських робіт (для того, щоб працевлаштувати безробітних), страхуванням банківських внесків тощо.
Крім того, Конгрес прийняв пакет антикризових законів. США відмовилися від прив'язки курсу долара до вартості золота. Темпи падіння економіки США помітно зменшилися: у 1933 році вони склали 2,1%, безробіття виросло і досягло рівня 24,9%.
Наслідки «Великої Депресії»
За статистичними даними, криза у США спричинила найтяжчі наслідки.
- Було закрито більше як 5 тисяч банків
- Акції знецінились на 40 мільярдів доларів
- Внаслідок підвищення рівня інфляції значно зросли ціни
- Промислове виробництво скоротилося на 50%
- У п'ять разів зменшилося виробництво автомобілів
- 12 мільйонів безробітних (у піковий момент кризи — 15 мільйонів)
- 5 мільйонів американських фермерів були позбавлені господарства і землі за несплату боргів.
На думку деяких експертів, природний приріст населення у США на час кризи суттєво зменшився. Охоплене панікою населення намагалося за першої ж можливості вилучати свої заощадження з уцілілих банків, у результаті чого кількість грошей в обігу зросла з 454 млн доларів в 1929 році до 5699 млн доларів наприкінці 1932 року.
Висновок
«Велика Депресія» 1929–1933 років мала великі наслідки для подальшого розвитку країни. Вперше уряд США впровадив такі заходи, як державне втручання в економіку та державний контроль монополій. Також вперше були розроблені масштабні соціальні програми для ліквідації великої прірви між багатими та бідними. Ці нові заходи суттєво змінили обличчя американської економіки та американського капіталу, що особливо стане помітним в наступні десятиліття.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 20 лютого 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 257.
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 258.
Література
- Ротбард Мюррей America's Great Depression [ 26 лютого 2009 у Wayback Machine.], 5-те видання, Mises Institute: 2005.
- Shlaes, Amity The Forgotten Man: A New History of the Great Depression (2007) .
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 255-259. .
- Мошенський С. З. Більше ніж гроші. Фінансова історія людства. К. : Саміт-книга, 2021 - 486 с. *[1]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
 | Це незавершена стаття з історії США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Depresiya najpomitnishoyu bula u SShA Tut vona trivala z zhovtnya 1929 r do 1933 r Nastala vidrazu pislya periodu novoyi eri v istoriyi SShA yaka bula harakternoyu znachnimi ekonomichnimi uspihami Osnovnoyu prichinoyu Velikoyi Depresiyi nazivayut krizu perevirobnictva Osnovni prichini Velikoyi Depresiyi Taka sistemna kriza ne mogla ne mati svoyih prichin I dijsno vcheni visunuli dekilka teorij prichini viniknennya krizi yaki chasto superechat odna odnij Kejnsianske poyasnennya Kejnsianske poyasnennya pov yazuye krizu z nestacheyu groshovoyi masi U toj chas groshi buli priv yazani do zolotogo zapasu ce znachno obmezhuvalo groshovu masu Vodnochas masshtabi virobnictva zrostali z yavlyalisya novi vidi tovariv taki yak avtomobili litaki radioprijmachi Tovarna kilkist yak valova tak i asortimentna zbilshuvalasya v razi Vnaslidok obmezhenosti groshovoyi masi j zrostayuchogo nadlishku tovarnoyi masi vinikla znachna deflyaciya cinovij spad sho viklikav finansovu nestabilnist bankrutstvo bagatoh pidpriyemstv nepovernennya kreditiv Grandioznij sumarnij efekt Marksistske poyasnennya poyasnyuye depresiyu krizoyu nadvirobnictva pritamannoyu kapitalizmu Teoriya birzhovoyi bulbashki Teoriya birzhovoyi bulbashki stverdzhuye sho investiciyi u virobnictvo buli nabagato bilshimi za realno neobhidni Teoriya strimkogo prirostu naselennya Teoriya strimkogo prirostu naselennya pov yazuye krizu z velikoyu kilkistyu ditej u sim yi Velika kilkist ditej bula harakternoyu dlya agrarnogo sposobu virobnictva v serednomu 3 5 ditej na sim yu odnak na period krizi znachno skorotivsya vidsotok prirodnoyi smertnosti vid hvorob u rezultati tehnologichnogo prorivu v medicini ta timchasovogo pidvishennya rivnya zhittya Vcheni visuvayut dekilka teorij ale voni zgodni v tomu sho v krizi vinna sukupnist dekilkoh faktoriv Osnovni z nih Vigidna poziciya SShA u Pershij Svitovij vijni prizvela do znachnogo zrostu ekonomiki osoblivo galuz VPK Ci galuzi vazhkoyi industriyi i pislya vijni mali znachni pributki ale inshi v cej zhe chas zaznavali zbitkiv Shalenij rist obsyagiv virobnictva u 20 h rr znachno perevishiv zrostannya pributkiv bilshosti amerikanciv Z ciyeyi prichini tovari ne rozkupovuvalisya j osidali na skladah virobnikiv Nepomirno veliki pilgi monopoliyam prizveli do togo sho voni diktuvali cini na sirovinu i na gotovu produkciyu Pri comu ne zvazhalosya na situaciyu na rinku a vrahovuvalisya lishe interesi monopolij Soyuzniki a takozh peremozhena Nimechchina zaborguvali SShA znachni sumi j ne mogli yih viplatiti Nadannya deshevih kreditiv yaki buli dostupni serednomu amerikancyu prizvelo do velicheznih spekulyacij nimi j nadmirnogo zahoplennya amerikancyami pokupkami Naselennya zh ne malo koshtiv shobi rozplachuvatisya za nih U vidpovid na prijnyati v SShA zakoni spryamovani na zahist amerikanskogo virobnika yevropejski krayini takozh zakrili svoyi rinki dlya amerikanskih tovariv i poslug Do togo zh Yevropa ne mala chim rozrahovuvatis za amerikanskij import Prohodzhennya kriziRozglyanemo prohodzhennya krizi u SShA po rokah 1929 r Krizi pereduvala nizka podij na yaki todi ne zvernuli osoblivoyi uvagi U 1928 roci zavershivsya budivelnij bum Prodazh avtomobiliv znizhuvavsya uprodovzh dev yati misyaciv roku Ekonomika SShA vstupila u stadiyu recesiyi v serpni za dva misyaci do krahu birzhi Za ci dva misyaci obsyagi virobnictva vpali na 20 cini rozdribnoyi torgivli znizilisya na 7 5 osobisti dohodi amerikanciv na 5 U zhovtni zavalilasya birzha za misyac vtrati sklali 16 mlrd astronomichna suma na ti chasi Vlada SShA pochala robiti pershi kroki dlya pidtrimki ekonomiki yaka buksuvala Kongres US Congress prijnyav zakon poklikanij nadati finansovu dopomogu fermeram Do momentu pochatku krizi 1 amerikanciv volodili nadvisokimi dohodami 42 nadnizkim U 1929 roci priblizno 100 velikih korporacij kontrolyuvali polovinu korporativnih finansiv Ameriki a bankivska sistema bula v dikomu stani banki chasto obicyali svoyim vkladnikam 4 5 dohodu na den Z seredini 1920 h rokiv fondovij rinok SShA buv povnistyu u vladi bikiv gravciv sho grayut na pidvishennya kursiv akcij U 1923 roci fondovij indeks Dow Jones perebuvav na rivni 99 U serpni 1929 roku vin zletiv na 400 i dosyag 380 a 3 veresnya indeks dosyag rekordu 381 17 odniyeyu z prichin cogo zrostannya bula aktivnist birzhovih spekulyantiv Rizko zris obsyag zaoshadzhen yaki zhiteli SShA zberigali v bankah Procentni stavki todi buli nizki tomu bankivski krediti buli dostupni duzhe bagatom amerikancyam yaki rozrahovuvali pogasiti yih u majbutnomu Spekulyanti brali bankivski krediti dlya togo shob vklasti ci groshi v akciyi Stan sprav u promislovosti zdavalosya buv bliskuchim Promislovi kompaniyi raportuvali pro pributki i volili investuvati yih u virobnictvo novih vidiv produkciyi Ce sponukalo birzhovih gravciv aktivno skupovuvati yihni akciyi Odnak u 1929 roci z yasuvalosya sho akciyi ne zabezpechuyut visokogo rivnya dividendiv a prognoz pributkiv bagatoh kompanij emitentiv viyavivsya zavishenim Kompaniyi emitenti stikalisya z padinnyam obsyagiv prodazhiv u toj chas yak kursi yihnih akcij rosli 24 zhovtnya 1929 cej den uvijshov v istoriyu yak chornij chetver na Nyu Jorkskij fondovij birzhi vidbulosya rizke znizhennya akcij Ce oznamenuvalo pochatok najbilshoyi v istoriyi svitovoyi ekonomichnoyi krizi Bikiv zminili vedmedi gravci na znizhennya Investori pochali masovo prodavati akciyi sprobi utrimati kursi akcij ne uvinchalisya uspihom Vartist cinnih paperiv vpala na 60 70 rizko znizilasya dilova aktivnist buv skasovanij zolotij standart dlya osnovnih svitovih valyut Najsolidnishi akciyi Amerikanskoyi kompaniyi telefoniv i telegrafu Zagalnoyi elektrichnoyi kompaniyi i Zagalnoyi kompaniyi dviguniv vtratili protyagom tizhnya do dvohsot punktiv Do kincya misyacya vlasniki akcij vtratili ponad 15 mlrd dolariv Do kincya 1929 padinnya kursiv cinnih paperiv dosyaglo fantastichnoyi sumi v 40 mlrd dolariv Zakrivalisya firmi i zavodi triskalisya banki miljoni lyudej stali bezrobitnimi Promislove virobnictvo pid chas ciyeyi krizi skorotilosya v SShA na 46 u Velikij Britaniyi na 24 u Nimechchini na 41 u Franciyi na 32 Kursi akcij promislovih kompanij vpali v SShA na 87 u Velikij Britaniyi na 48 u Nimechchini na 64 u Franciyi na 60 Kolosalnih rozmiriv dosyaglo bezrobittya Za oficijnimi danimi v 1933 roci v 32 rozvinenih krayinah nalichuvalosya 30 mln bezrobitnih u tomu chisli v SShA 14 mln 1930 r Federal Reserve System vpershe za svoyu istoriyu rizko skorotila kreditnu stavku z 6 do 4 Krim togo buli zrobleni pershi sprobi pidzhiviti ekonomiku sho buksuvala byudzhetnimi groshima Ekonomisti centralnogo banku SShA vvazhali sho ekonomika povinna vipravitisya samostijno Pevni prichini dlya podibnogo optimizmu isnuvali rich u tomu sho ekonomiki krayin Yevropi takozh obvalilisya i amerikanski investori perestali vkladati groshi v Starij Svit zberigalasya nadiya sho ci zasobi pochnut pracyuvati u SShA Todi zh buv prijnyatij pershij protekcionistskij zakon mitni stavki na importni tovari buli znachno pidvisheni Analogichni protekcionistski zahodi prijnyali vsi inshi krayini svitu sho namagalisya zahistiti svoyih virobnikiv SShA ohopila bankova panika vkladniki kinulisya viluchati vneski sho zrobilo negativnij vpliv na stan finansovoyi sistemi V kinci roku rozmiri VVP SShA skorotilisya na 9 4 porivnyano z 1929 rokom riven bezrobittya viris iz 3 2 do 8 7 1931 r Kongres SShA ne prijnyav zhodnogo zakonu poklikanogo borotisya z Velikoyu Depresiyeyu Vesna oznamenuvalasya chergovoyu hvileyu bankovoyi paniki Rozmiri VVP SShA skorotilisya na 8 5 porivnyano z poperednim rokom bezrobittya viroslo do 15 9 1932 r Cej rik vvazhayetsya odnim iz najvazhchih rokiv Depresiyi rozmiri VVP SShA skorotilisya na rekordni 13 4 31 porivnyano z rivnem 1929 roku riven bezrobittya dosyag 23 6 Akciyi promislovih kompanij SShA vtratili 80 vartosti porivnyano z rivnyami 1930 roku Obsyagi investicij u 1929 roci skladali 16 2 mlrd u 1932 roci voni vpali do 340 mln Obsyagi mizhnarodnoyi torgivli skorotilisya na dvi tretini porivnyano z dokrizovim rivnem Kongres prijnyav nizku antikrizovih zakoniv i stvoriv nizku specializovanih organizacij poklikanih borotisya z Depresiyeyu Zaodno buli pidvisheni podatki podibnij krok upershe buv zroblenij u mirnij chas verhnya stavka virosla bilshe nizh udvichi z 25 do 63 Cih zahodiv viyavilosya nedostatno todishnij prezident respublikanec Gerbert Guver Herbert Hoover provalno prograv vibori demokratovi Franklinu Ruzveltu demokrati takozh otrimali bilshist u Kongresi Novij kurs prezidenta Franklina Ruzvelta sut yakogo polyagala u provedenni derzhavno monopolistichnogo regulyuvannya ekonomiki dozvoliv postupovo normalizuvati stanovishe v krayini Zagalom programa Novogo kursu peredbachala vidhid vid ideologiyi samoregulovanogo rinku i pochatok planuvannya kapitalistichnoyi ekonomiki zabezpechennya minimalnih socialnih garantij i stvorennya robochih misc U mizhnarodnij sferi proponuvalasya politika dobrosusidstva Politika Novogo kursu vklyuchala v sebe regulyuvannya cin iniciyuvannya ob yednannya virobnikiv u veliki pidpriyemstva socialnu programu vstanovlennya minimalnoyi zarobitnoyi plati maksimalnogo robochogo tizhnya vvedennya pensij pracivnikam yaki dosyagli 65 rokiv ta in Bulo zatverdzheno vseosyazhnij zakon pro bankivsku diyalnist Vprovadzhuvalosya federalne 100 strahuvannya malih i serednih vneskiv Bankam proponuvalosya chitko rozdilitisya funkcionalno tim hto viv operaciyi z cinnimi paperami zaboronyalasya oshadna diyalnist Vidteper vneski bulo nemozhlivo vikoristati v spekulyativnih cilyah Z metoyu dodatkovogo zahistu vid shahrajstva vstanovlyuvavsya obmezhuvalnij perelik dij z cinnimi paperami Investicijni banki ne mali zmogi kredituvati firmi chiyimi akciyami voni volodili Cim zahodom bulo zupinene shtuchne zbilshennya vartosti akcij Finansovi ugodi vseredini holdingovih kompanij perebuvali pid kontrolem Federalna rezervna sistema zdobula pravo detalnogo kontrolyu za funkcionuvannyam usiyeyi bankivskoyi strukturi Samu zh sistemu praktichno pidporyadkovuvav sobi prezident bo vin otrimav pravo priznachennya chleniv Radi kerivnikiv V rezultati ciyeyi krizi v SShA bula stvorena Securities and Exchange Commission yaka bula poklikana vstanovlyuvati pravila gri ta karati porushnikiv Takozh buv prijnyatij zakon yakij zaboroniv zv yazok mizh investicijnimi i komercijnimi bankami i vvedeno derzhavne strahuvannya bankivskih vkladiv na sumu sho ne perevishuye 100 tisyach dolariv dlya cogo sformovano Kongres stvoriv visim novih struktur golovnim zavdannyam yakih bula borotba iz krizoyu voni zajmalisya vidacheyu kreditiv fermeram organizaciyeyu gromadskih robit dlya togo shob pracevlashtuvati bezrobitnih strahuvannyam bankivskih vneskiv tosho Krim togo Kongres prijnyav paket antikrizovih zakoniv SShA vidmovilisya vid priv yazki kursu dolara do vartosti zolota Tempi padinnya ekonomiki SShA pomitno zmenshilisya u 1933 roci voni sklali 2 1 bezrobittya viroslo i dosyaglo rivnya 24 9 Naslidki Velikoyi Depresiyi Za statistichnimi danimi kriza u SShA sprichinila najtyazhchi naslidki Bulo zakrito bilshe yak 5 tisyach bankiv Akciyi znecinilis na 40 milyardiv dolariv Vnaslidok pidvishennya rivnya inflyaciyi znachno zrosli cini Promislove virobnictvo skorotilosya na 50 U p yat raziv zmenshilosya virobnictvo avtomobiliv 12 miljoniv bezrobitnih u pikovij moment krizi 15 miljoniv 5 miljoniv amerikanskih fermeriv buli pozbavleni gospodarstva i zemli za nesplatu borgiv Na dumku deyakih ekspertiv prirodnij pririst naselennya u SShA na chas krizi suttyevo zmenshivsya Ohoplene panikoyu naselennya namagalosya za pershoyi zh mozhlivosti viluchati svoyi zaoshadzhennya z ucililih bankiv u rezultati chogo kilkist groshej v obigu zrosla z 454 mln dolariv v 1929 roci do 5699 mln dolariv naprikinci 1932 roku Visnovok Velika Depresiya 1929 1933 rokiv mala veliki naslidki dlya podalshogo rozvitku krayini Vpershe uryad SShA vprovadiv taki zahodi yak derzhavne vtruchannya v ekonomiku ta derzhavnij kontrol monopolij Takozh vpershe buli rozrobleni masshtabni socialni programi dlya likvidaciyi velikoyi prirvi mizh bagatimi ta bidnimi Ci novi zahodi suttyevo zminili oblichchya amerikanskoyi ekonomiki ta amerikanskogo kapitalu sho osoblivo stane pomitnim v nastupni desyatilittya Div takozhNovij kurs Velika Depresiya Ekonomichnij ciklPrimitki Arhiv originalu za 26 lyutogo 2009 Procitovano 20 lyutogo 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 257 ISBN 978 617 7289 69 1 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 258 ISBN 978 617 7289 69 1LiteraturaRotbard Myurrej America s Great Depression 26 lyutogo 2009 u Wayback Machine 5 te vidannya Mises Institute 2005 Shlaes Amity The Forgotten Man A New History of the Great Depression 2007 ISBN 0 06 093642 8 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 255 259 ISBN 978 617 7289 69 1 Moshenskij S Z Bilshe nizh groshi Finansova istoriya lyudstva K Samit kniga 2021 486 s ISBN 978 966 986 287 7 1 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 Ce nezavershena stattya z istoriyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi