Ві ктор Микола йович Кібено к 17 лютого 1963 19630217 смт Іванівка 11 травня 1986 Москва один з перших ліквідаторів авар

Ві́ктор Микола́йович Кібено́к (17 лютого 1963(19630217), смт Іванівка — 11 травня 1986, Москва) — один з перших ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Лейтенант внутрішньої служби. Герой Радянського Союзу.

Віктор Миколайович Кібенок

Народився

17 лютого 1963
смт. Іванівка, Іванівський район (Херсонська область), Херсонська область, Українська РСР, СРСР

Помер

11 травня 1986 (23 роки)

Москва, Російська РФСР, СРСР

Поховання

Митинський цвинтар

Країна

СРСР

Діяльність

Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пожежник

Військове звання

лейтенант і ^d

Нагороди

Зірка «За мужність»

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 17 лютого 1963 року в селищі Іванівка Іванівського району Херсонської області.

У 1984 році закінчив Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР. Служив Начальником караулу 6-ї воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому по охороні міста Прип'ять. Разом з іншими пожежниками брав участь в гасінні пожежі на ЧАЕС у перші години після вибуху. Отримав велику дозу радіації, був доправлений до 6-ї клінічної лікарні в Москву, де і помер 11 травня 1986 року. Похований на Митинському цвинтарі.

26 квітня 1986 року. приблизно в 1 год. 23 хв. 47 с. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. В результаті вибуху виникло понад 30 осередків пожежі, порушилася обшивка реактора та завалилася частина споруди машинного залу. Перший караул пожежної частини з охорони АЕС під командуванням лейтенанта Володимира Правика прибув до місця катастрофи менше ніж за три хвилини після тривожного сигналу. Вогонь став поширюватися у бік сусіднього третього блоку, загрожуючи дістатися машинної зали, в якій біля кожної турбіни стояли великі ємності з маслом, а також захопити кабельні тунелі, що призвело б до порушення системи управління і захисту всієї станції.

Через п'ять хвилин після першого караулу на допомогу прибув підрозділ СВПЧ-6 на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. У другу розвідку вони пішли удвох з Володимиром Правиком з яким разом навчалися у Черкаському пожежно-технічному училищі МВС СРСР. Найстрашнішим випробуванням у боротьбі з вогнем стало розпечене бітумне перекриття машинної зали. І це був реальний нестерпний біль. Пожежники брали рукавицями шматки графіту, який залишився після вибухів, і скидали його з даху. Ступаючи в розплавлений бітум, затоптували невеликі вогнища. Кипляча маса заливала ноги, і потім шкіра сходила разом з чоботами. Розвідка В. Правика і В. Кібенка стала розвідкою боєм і поклала початок перемозі пожежників над вогнем і атомом.

Увічнення пам'яті

Погруддя Віктора Кібенка, Меморіальний комплекс жертв Чорнобильської катастрофи в Києві, 29.06.2019

На честь Кібенка названі Вулиця Кібенка і Героїв Чорнобиля (до яких належить Віктор Кібенок) у місті Черкаси.

Також вулиця Кібенка у містах Боярка, Вараш, Сквира, Ямпіль, смт Іванівка.
Бюст Віктору Кібенку встановлений на місці меморіалу Героям Чорнобиля в рідному для Віктора виші — Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. В Народному музеї Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля зберігаються особисті речі героя періоду його навчання у виші.
26 квітня 1987 року у смт. Іванків на Київщині за рішенням Київської обласної ради встановлений пам'ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку. Погруддя виготовлене з бронзи, постамент обкладений мармуровими плитами. Архітектор Ю. Д. Підгородецький, скульптор Павло Кальницький.
23 квітня 2010 року на малій батьківщині В. Кібенка — у селищі Іванівка (Херсонська область) — за ініціативи Іванівської районної ради спілки , райвідділу МНС та селищної ради встановлена меморіальна дошка з написом «На цьому місці у будинку проживав учасник ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції Герой Радянського Союзу Кібенок Віктор Миколайович».

У Кінематографі

Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986—1988).

Нагороди

Герой Радянського Союзу (1986, посмертно).
26 квітня 1996 року за виняткову особисту мужність і самовідданість, високий професіоналізм, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений відзнакою Президента України — зіркою «За мужність» (посмертно).

Джерела

П. П. Соса, С. І. Кривенко, В. Б. Страшевич. Вулиці Черкас. Історичний нарис. Черкаси, 1997.
Указ Президента України № 297/96 від 26 квітня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — зіркою „За мужність“»
Кібенок [ 18 липня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

Свідоцтво про народження Віктора Кібенока
. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 5 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1] Свідоцтво про народження Віктора Кібенока

[2] . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.

[3] . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.

[4] Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 5 квітня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()