Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кялагаї (азерб. Kəlağayı) — азербайджанський національний жіночий головний убір. Є шовковою хусткою з некручених ниток, місцевого виготовлення, з набивним візерунком, виконаним традиційним способом резервування воском. У Західній зоні кялягаї іноді називають чаргатом.
У листопаді 2014 року на 9-й сесії ЮНЕСКО традиційне мистецтво і символіка кялагаї, його виготовлення і носіння були включені від Азербайджану до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Давні часи
Виробництво калагаї давно відоме в Азербайджані. Деякі джерела стверджують, що використання жіночих хусток, подібних до сучасних калагаї, було поширене серед палацових жінок у V і VI ст. до н. е. за правління Дарія I, царя Ірану. Географічний трактат Худуд-аль-Алам X століття згадує про виготовлення головного покриву в місті Барзан.
XVIII століття
У середні століття на території сучасного Азербайджану існували невеликі підприємства з виробництва кялагаї. За словами історика-дослідника Маїса Джафарова, попри те, що кялагаї раніше вироблялися індивідуально, пізніше почали діяти спеціальні підприємства з виробництва традиційних шовкових хусток.
В інформації Георга Форстера, що припадає на 1784 рік, зазначається, що до 400 тонн шовку відправляли з Ширвана до Астрахані. Література та етнографічні свідчення доводять, що значна частина того шовку припадала на частку і кялагаї займала в ньому також значну частину. У цей період часу поряд з містами Гянджа, Шуша, Шекі, Баскал був одним з найбільших азербайджанських міст-виробників шовку.
Кялагаї Баскала, що особливо цінувались на світовому ринку з XVIII століття, згадуються в записках мандрівників на Кавказ. Російський мандрівник Петро Пашино 1862 року в газеті «Кавказький вісник» писав, що тканини і кялагаї, що виготовляються кустарним методом у віддаленій провінції Баскал, нічим не поступалися зразкам ткацької промисловості того часу за своїми художніми якостями.
XIX століття
1862 року ткач з Басгала Насір Абдулазіз оглу взяв участь у міжнародній виставці в Лондоні і був нагороджений срібною медаллю та спеціальним дипломом за продемонстровані ним ніжну кялагаї і елегантну тканину тафту. Повернувшись з Лондона майстер кялагаї сказав:
 | Британські жінки не дали можливості, щоб люди дивилися тільки на кялагаї. В один момент на виставці продажу на ярмарку вони все розкупили. Я був дуже здивований. Якщо б знав, то я б узяв з собою в Лондон побільше хусток. Наступного разу віднесу побільше". |  |
Наприкінці XIX — початку XX століття традиційні центри кялагаї Азербайджану через різні політичні та соціально-економічні причини, особливо завезення дешевих фабричних товарів з Росії, змінили свої позиції і мистецтво кялагаї поступово об'єдналося лише у двох центрах — Баскалі і Гянджі. В Ордубаді використання кялагаї почалося переважно в XIX і в середині XX століть.
XX століття
Напередодні світової війни в Баскалі було 900 кустарних ткацьких майстерень, що мали 1500 верстатів; тут за рік вироблялося 1 млн 800 тисяч кялагаї. Оскільки фарбувальні цехи Басгала не встигали фарбувати стільки хусток, більшість із них відправляли до Шамах, Гянджу і Баку.
XXI століття
Від 2003-го року в селищі Басгал Ісмаїллинського району за ініціативи наукової організації «Розвиток» діє Шовковий центр «Кялагаї». Також у Баскалі створено унікальний інтерактивний музей «Кялагаї». Відвідувачі музею можуть ознайомитися з історією і традиціями кялагаї, а також простежити за процесом створення мистецтва, навіть можуть брати участь у виробництві продукту.
Психолог Рена Ібрагімбекова, у своєму виступі TEDx в Баку 2011 року стверджувала, що кялагаї описує людське життя:
| | У візерунках кялагаї є певна система і ті, хто його виготовляють, повинні дотримуватися цієї системи. Візерунки на кялагаї описують будову всесвіту і світу. Лінія на краю хустки має значення гори, вона захищає людей. А лінія посередині описує інший світ, і як видно з візерунків, інший світ значно яскравіший і складніший, ніж цей. | |
Рена Ібрагімбекова, зазначає, що шовківництво Азербайджану безпосередньо пов'язане з виробництвом кялагаї, цей головний убір є одним з найважливіших, наприклад, на весіллях використовується червона кялагаї.
2010 році чимало династій продовжують ткацтво кялагаї в Азербайджані. Нащадки Шовкатзії Шамілова в Шекі вважаються майстрами цього мистецтва.
2016 року Європейське азербайджанське товариство в торговому центрі «Beaugrenelle» в Парижі організувало бутик кялагаї азербайджанського дизайнера Мензер Ґаджієвої.
Виготовлення
Кялагаи білого кольору з кольоровою облямівкою виготовляється так. На відстані 10-12 см від краю набивається облямівка, що складається з дрібних зубчиків (на зразок гребінця). Вище від цього штампа прикладається ще гладкий квадратний штамп для захисту білої тканини всієї хустки від дії фарби, в яку потім занурюється облямівка. Після цього кялагаї складається вдвоє, а потім «гармошкою». Верхня частина закручується на невелику круглу палицю й поверх перев'язується ганчірочкою, а нижня розпускається і занурюється для закріплення в розчин квасців.
Через добу облямівка хустки виймається і опускається в холодну фарбу бажаного кольору. Результатом цього є кольорова облямівка. Такі шовкові головні хустки абсолютно самобутні як за малюнком, так і за забарвленням. Щоб отримати двоколірні і триколірні кялагаї, все це повторюється стільки разів, у скільки кольорів хочуть пофарбувати хустку.
Імена Гаджі Гаміда Талиба оглу, Кербелаї Абдулхаліга Ашрафа оглу, ткача Аліаббаса Джабраїла оглу згадують серед Баскалських майстрів візерунка, які жили і творили в XX столітті.
Носіння
Кялагаї кустарного виробництва різних кольорів (переважно білого, червоного, синього), в залежності від віку і смаку жінки, надягають поверх хустки в свята. У старовину кялагаї бували різного кольору у молодих і обов'язково чорного у літніх жінок.
З хустки і намотаної на неї кялагаї складається чалма. Така чалма є головним убором, характерним для скотарсько-землеробської стадії, з напівкочовим способом життя. У халлаварських і хайдарланських найчастіше зустрічалася червона чалма. За формою і способом носіння їхня чалма відрізнялася від чалми айрумів Азербайджанської РСР. Там кялагаї не намотували, а обгортали навколо білої хустки так, що на маківці було видно нижню хустку, майже завжди білого кольору.
Примітки
- Г. А. Гулиев. Об азербайджанской набойке // Советская этнография : журнал. — Издательство Академии наук СССР, 1964. — № 2. — С. 138.
- Кялагаї — стаття з Encyclopædia Iranica. P. A. Andrews And M. AndrewsОригінальний текст (англ.)True coats reaching to the knee also take several forms. These are little used nowadays. The küläjä, made of twill or velvet, is tailored at the waist, where the flaring skirt is gathered; the straight sleeves are complete but open at the armpits. There are no buttons, but both sides of the straight front opening, the cuffs, and hem are trimmed with gold lace and a deep border of floral embroidery. The katibi corresponds to the čäpkän in having open sleeves with äḷčäk, but closes above the flared skirt with a button at the waist, and may be trimmed with fur at the collar. Sometimes the čuḵa, a coat with elbow-length sleeves, was worn; the baḵari was similar, but usually shorter, with no buttons, quilted inside, and often trimmed lavishly with gold lace and gilt embroidery. A läbbadä was even shorter, reaching barely below the waist, with the rounded hip projections and side vents, short sleeves, and an open front tied at the waist; it was also quilted inside and richly trimmed. The ešmäk is very similar, but lined with fur, whereas the kürdü, also fur-lined, is simply an open, sleeveless waistcoat. Woolen socks (jorab; Pers. jūrāb) are knitted with a characteristically sharp fold all round the foot, either ankle or calf length, and in a wide variety of colorful motifs. The typical footwear, before the advent of mass-produced shoes, was an open-heeled slipper (bašmaq) with a sole in the shape of a figure 8, the front heavily embroidered or covered with beadwork ending in an upturned curl. Boots (uzun boḡaz čäkmä) had low heels and uppers of tooled leather or embroidered broadcloth. It is the headscarf (kalaḡay, Pers. kalāḡī), made from specially woven silks, that is the most persistent of traditional garments, sometimes worn over a low (6 cm) flat-topped skullcap (araqčın), almost covered with gold embroidery, or alternatively a small bonnet (täsäk). Formerly a tube-like hood (čutqu) could be worn to cover both the head and plaits.
- Э. Г. Торчинская. Одежда народов Азербайджана и азербайджанцев Дагестана. — Государственный музей этнографии народов СССР, 1990. — С. 36. — 108 с.
- Traditional art and symbolism of Kelaghayi, making and wearing women's silk headscarves [ 5 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Официальный сайт ЮНЕСКО.
- . www.anl.az. www.anl.az. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 22 iyun 2016.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 3 липня 2016.
- www.anl.az. www.anl.az. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 22 iyun 2016.
- . www.anl.az. www.anl.az. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 22 червня 2016.
- . www.serqqapisi.az. www.serqqapisi.az. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 30 iyun 2016.
- . azertag.az. azertag.az. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 22 iyun 2016.
- . bakucorner.az. bakucorner.az. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 22 iyun 2016.
- . www.bbc.com. BBC. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 24 iyun 2016.
- . www.anl.az. www.anl.az. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 22 iyun 2016.
- К. Т Каракашлы. Материальная культура азербайджанцев Северо-восточной и Центральной зон Малого Кавказа (историко-этнографическое исследование). — Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1964. — С. 165. — 282 с.
- Женская одежда населения Малого Кавказа XIX — начала XX вв. // Азербайджанский этнографический сборник. Исследования и материалы. I выпуск. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1964. — С. 67.
- Села Хайдарли і Халлавар ( Вірменської РСР)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyalagayi azerb Kelagayi azerbajdzhanskij nacionalnij zhinochij golovnij ubir Ye shovkovoyu hustkoyu z nekruchenih nitok miscevogo vigotovlennya z nabivnim vizerunkom vikonanim tradicijnim sposobom rezervuvannya voskom U Zahidnij zoni kyalyagayi inodi nazivayut chargatom Divchinka azerbajdzhanka v kyalagayi U listopadi 2014 roku na 9 j sesiyi YuNESKO tradicijne mistectvo i simvolika kyalagayi jogo vigotovlennya i nosinnya buli vklyucheni vid Azerbajdzhanu do spisku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO IstoriyaDavni chasiVirobnictvo kalagayi davno vidome v Azerbajdzhani Deyaki dzherela stverdzhuyut sho vikoristannya zhinochih hustok podibnih do suchasnih kalagayi bulo poshirene sered palacovih zhinok u V i VI st do n e za pravlinnya Dariya I carya Iranu Geografichnij traktat Hudud al Alam X stolittya zgaduye pro vigotovlennya golovnogo pokrivu v misti Barzan XVIII stolittya U seredni stolittya na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu isnuvali neveliki pidpriyemstva z virobnictva kyalagayi Za slovami istorika doslidnika Mayisa Dzhafarova popri te sho kyalagayi ranishe viroblyalisya individualno piznishe pochali diyati specialni pidpriyemstva z virobnictva tradicijnih shovkovih hustok V informaciyi Georga Forstera sho pripadaye na 1784 rik zaznachayetsya sho do 400 tonn shovku vidpravlyali z Shirvana do Astrahani Literatura ta etnografichni svidchennya dovodyat sho znachna chastina togo shovku pripadala na chastku i kyalagayi zajmala v nomu takozh znachnu chastinu U cej period chasu poryad z mistami Gyandzha Shusha Sheki Baskal buv odnim z najbilshih azerbajdzhanskih mist virobnikiv shovku Kyalagayi Baskala sho osoblivo cinuvalis na svitovomu rinku z XVIII stolittya zgaduyutsya v zapiskah mandrivnikiv na Kavkaz Rosijskij mandrivnik Petro Pashino 1862 roku v gazeti Kavkazkij visnik pisav sho tkanini i kyalagayi sho vigotovlyayutsya kustarnim metodom u viddalenij provinciyi Baskal nichim ne postupalisya zrazkam tkackoyi promislovosti togo chasu za svoyimi hudozhnimi yakostyami XIX stolittya Rizni galibi pechatki dlya nanesennya malyunka na kelagayi 1862 roku tkach z Basgala Nasir Abdulaziz oglu vzyav uchast u mizhnarodnij vistavci v Londoni i buv nagorodzhenij sribnoyu medallyu ta specialnim diplomom za prodemonstrovani nim nizhnu kyalagayi i elegantnu tkaninu taftu Povernuvshis z Londona majster kyalagayi skazav Britanski zhinki ne dali mozhlivosti shob lyudi divilisya tilki na kyalagayi V odin moment na vistavci prodazhu na yarmarku voni vse rozkupili Ya buv duzhe zdivovanij Yaksho b znav to ya b uzyav z soboyu v London pobilshe hustok Nastupnogo razu vidnesu pobilshe Naprikinci XIX pochatku XX stolittya tradicijni centri kyalagayi Azerbajdzhanu cherez rizni politichni ta socialno ekonomichni prichini osoblivo zavezennya deshevih fabrichnih tovariv z Rosiyi zminili svoyi poziciyi i mistectvo kyalagayi postupovo ob yednalosya lishe u dvoh centrah Baskali i Gyandzhi V Ordubadi vikoristannya kyalagayi pochalosya perevazhno v XIX i v seredini XX stolit XX stolittya Naperedodni svitovoyi vijni v Baskali bulo 900 kustarnih tkackih majsteren sho mali 1500 verstativ tut za rik viroblyalosya 1 mln 800 tisyach kyalagayi Oskilki farbuvalni cehi Basgala ne vstigali farbuvati stilki hustok bilshist iz nih vidpravlyali do Shamah Gyandzhu i Baku XXI stolittya Vid 2003 go roku v selishi Basgal Ismayillinskogo rajonu za iniciativi naukovoyi organizaciyi Rozvitok diye Shovkovij centr Kyalagayi Takozh u Baskali stvoreno unikalnij interaktivnij muzej Kyalagayi Vidviduvachi muzeyu mozhut oznajomitisya z istoriyeyu i tradiciyami kyalagayi a takozh prostezhiti za procesom stvorennya mistectva navit mozhut brati uchast u virobnictvi produktu Psiholog Rena Ibragimbekova u svoyemu vistupi TEDx v Baku 2011 roku stverdzhuvala sho kyalagayi opisuye lyudske zhittya U vizerunkah kyalagayi ye pevna sistema i ti hto jogo vigotovlyayut povinni dotrimuvatisya ciyeyi sistemi Vizerunki na kyalagayi opisuyut budovu vsesvitu i svitu Liniya na krayu hustki maye znachennya gori vona zahishaye lyudej A liniya poseredini opisuye inshij svit i yak vidno z vizerunkiv inshij svit znachno yaskravishij i skladnishij nizh cej Rena Ibragimbekova zaznachaye sho shovkivnictvo Azerbajdzhanu bezposeredno pov yazane z virobnictvom kyalagayi cej golovnij ubir ye odnim z najvazhlivishih napriklad na vesillyah vikoristovuyetsya chervona kyalagayi 2010 roci chimalo dinastij prodovzhuyut tkactvo kyalagayi v Azerbajdzhani Nashadki Shovkatziyi Shamilova v Sheki vvazhayutsya majstrami cogo mistectva 2016 roku Yevropejske azerbajdzhanske tovaristvo v torgovomu centri Beaugrenelle v Parizhi organizuvalo butik kyalagayi azerbajdzhanskogo dizajnera Menzer Gadzhiyevoyi VigotovlennyaKyalagayi ta shtampi dlya yih vigotovlennya sho nalezhat do XIX stolittya Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Baku Kyalagai bilogo koloru z kolorovoyu oblyamivkoyu vigotovlyayetsya tak Na vidstani 10 12 sm vid krayu nabivayetsya oblyamivka sho skladayetsya z dribnih zubchikiv na zrazok grebincya Vishe vid cogo shtampa prikladayetsya she gladkij kvadratnij shtamp dlya zahistu biloyi tkanini vsiyeyi hustki vid diyi farbi v yaku potim zanuryuyetsya oblyamivka Pislya cogo kyalagayi skladayetsya vdvoye a potim garmoshkoyu Verhnya chastina zakruchuyetsya na neveliku kruglu palicyu j poverh perev yazuyetsya ganchirochkoyu a nizhnya rozpuskayetsya i zanuryuyetsya dlya zakriplennya v rozchin kvasciv Cherez dobu oblyamivka hustki vijmayetsya i opuskayetsya v holodnu farbu bazhanogo koloru Rezultatom cogo ye kolorova oblyamivka Taki shovkovi golovni hustki absolyutno samobutni yak za malyunkom tak i za zabarvlennyam Shob otrimati dvokolirni i trikolirni kyalagayi vse ce povtoryuyetsya stilki raziv u skilki koloriv hochut pofarbuvati hustku Imena Gadzhi Gamida Taliba oglu Kerbelayi Abdulhaliga Ashrafa oglu tkacha Aliabbasa Dzhabrayila oglu zgaduyut sered Baskalskih majstriv vizerunka yaki zhili i tvorili v XX stolitti NosinnyaKyalagayi kustarnogo virobnictva riznih koloriv perevazhno bilogo chervonogo sinogo v zalezhnosti vid viku i smaku zhinki nadyagayut poverh hustki v svyata U starovinu kyalagayi buvali riznogo koloru u molodih i obov yazkovo chornogo u litnih zhinok Z hustki i namotanoyi na neyi kyalagayi skladayetsya chalma Taka chalma ye golovnim uborom harakternim dlya skotarsko zemlerobskoyi stadiyi z napivkochovim sposobom zhittya U hallavarskih i hajdarlanskih najchastishe zustrichalasya chervona chalma Za formoyu i sposobom nosinnya yihnya chalma vidriznyalasya vid chalmi ajrumiv Azerbajdzhanskoyi RSR Tam kyalagayi ne namotuvali a obgortali navkolo biloyi hustki tak sho na makivci bulo vidno nizhnyu hustku majzhe zavzhdi bilogo koloru PrimitkiG A Guliev Ob azerbajdzhanskoj nabojke Sovetskaya etnografiya zhurnal Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1964 2 S 138 Kyalagayi stattya z Encyclopaedia Iranica P A Andrews And M AndrewsOriginalnij tekst angl True coats reaching to the knee also take several forms These are little used nowadays The kulaja made of twill or velvet is tailored at the waist where the flaring skirt is gathered the straight sleeves are complete but open at the armpits There are no buttons but both sides of the straight front opening the cuffs and hem are trimmed with gold lace and a deep border of floral embroidery The katibi corresponds to the capkan in having open sleeves with aḷcak but closes above the flared skirt with a button at the waist and may be trimmed with fur at the collar Sometimes the cuḵa a coat with elbow length sleeves was worn the baḵari was similar but usually shorter with no buttons quilted inside and often trimmed lavishly with gold lace and gilt embroidery A labbada was even shorter reaching barely below the waist with the rounded hip projections and side vents short sleeves and an open front tied at the waist it was also quilted inside and richly trimmed The esmak is very similar but lined with fur whereas the kurdu also fur lined is simply an open sleeveless waistcoat Woolen socks jorab Pers jurab are knitted with a characteristically sharp fold all round the foot either ankle or calf length and in a wide variety of colorful motifs The typical footwear before the advent of mass produced shoes was an open heeled slipper basmaq with a sole in the shape of a figure 8 the front heavily embroidered or covered with beadwork ending in an upturned curl Boots uzun boḡaz cakma had low heels and uppers of tooled leather or embroidered broadcloth It is the headscarf kalaḡay Pers kalaḡi made from specially woven silks that is the most persistent of traditional garments sometimes worn over a low 6 cm flat topped skullcap araqcin almost covered with gold embroidery or alternatively a small bonnet tasak Formerly a tube like hood cutqu could be worn to cover both the head and plaits E G Torchinskaya Odezhda narodov Azerbajdzhana i azerbajdzhancev Dagestana Gosudarstvennyj muzej etnografii narodov SSSR 1990 S 36 108 s Traditional art and symbolism of Kelaghayi making and wearing women s silk headscarves 5 listopada 2015 u Wayback Machine Oficialnyj sajt YuNESKO www anl az www anl az Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 22 iyun 2016 Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 3 lipnya 2016 www anl az www anl az Arhiv originalu za 17 sichnya 2022 Procitovano 22 iyun 2016 www anl az www anl az Arhiv originalu za 8 travnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2016 www serqqapisi az www serqqapisi az Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 30 iyun 2016 azertag az azertag az Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Procitovano 22 iyun 2016 bakucorner az bakucorner az Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 22 iyun 2016 www bbc com BBC Arhiv originalu za 28 travnya 2023 Procitovano 24 iyun 2016 www anl az www anl az Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 22 iyun 2016 K T Karakashly Materialnaya kultura azerbajdzhancev Severo vostochnoj i Centralnoj zon Malogo Kavkaza istoriko etnograficheskoe issledovanie Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1964 S 165 282 s Zhenskaya odezhda naseleniya Malogo Kavkaza XIX nachala XX vv Azerbajdzhanskij etnograficheskij sbornik Issledovaniya i materialy I vypusk B Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1964 S 67 Sela Hajdarli i Hallavar Virmenskoyi RSR PosilannyaAzerTAdzh Kyalagai yarkoe nasledie azerbajdzhanskogo naroda ros day az 12 oktyabrya 2012 ros Aynur Jafarova Kelagayi a unique silk headscarf of beautiful Azerbaijani women angl AzerNews 12 dekabrya 2013 ros