Куіна-Туркулуй, Чуїна-Туркулуй (рум. Cuina Turcului) — печера, в якій виявлена археологічна стоянка ранньої середньокам'яної доби. Знаходиться на заході Румунії у гірській місцевості, недподалік від Дунаю біля села Дубове у жудці Мехедінць.
Культурна належність
На основі Куїною-Туркулуй виділено культурну групу азило-романелльської культури, що мала найсхідніше продовження на Одещину у Буджак, який відомий як білоліська група.
Датування
В шарі стоянки вдалося зібрати шматочки деревного вугілля і по ним за допомогою радіокарбонного аналізу визначити, що стоянка у скелі Куїна-Туркулуй існувала 10100+/-120 — 8175+/-200 років до н. е.
Полювання
Тут за середньокам'яної доби досить тривалий час мешкали групи мисливців. Вони полювали на диких кабанів, гірських козлів, кіз, зубрів, оленів, лисиць, бобрів та багато інших тварин.
Знаряддя
Кістки тварин виявлені у шарах цієї стоянки разом з різними знаряддями праці з кременю, обсидіану, кварциту, кістки й рогу. Велика частина кам'яних знарядь має невеликі розміри (мікроліти). Серед них виділяються характерні для середньокам'яної азиль-романелльської культури гостроконечники, скребки, пластини з притупленим краєм, відносно невелике число знарядь геометричних форм у вигляді сегментів, трикутників, трапеций, що набули особливого поширення в пізньому мезоліті.
Прикраси
Знайдено уламок гарпуна з оленячого рогу, підвіски із зубів оленя і вовка, з черепашок. У поселенні носили намиста з цих підвісок.
З кісток тварин і оленячих рогів виготовлено різні прикраси і предмети, ймовірно, релігійного призначення. Прикраси оздоблені різьбленим геометричним орнаментом.
Джерела
- Археология Румынии. Г. Б. Федоро; Л. Л. Полевой. Москва; Издательство «Наука», 1973 год, стр. 32
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuina Turkuluj Chuyina Turkuluj rum Cuina Turcului pechera v yakij viyavlena arheologichna stoyanka rannoyi serednokam yanoyi dobi Znahoditsya na zahodi Rumuniyi u girskij miscevosti nedpodalik vid Dunayu bilya sela Dubove u zhudci Mehedinc Kulturna nalezhnistNa osnovi Kuyinoyu Turkuluj vidileno kulturnu grupu azilo romanellskoyi kulturi sho mala najshidnishe prodovzhennya na Odeshinu u Budzhak yakij vidomij yak biloliska grupa DatuvannyaV shari stoyanki vdalosya zibrati shmatochki derevnogo vugillya i po nim za dopomogoyu radiokarbonnogo analizu viznachiti sho stoyanka u skeli Kuyina Turkuluj isnuvala 10100 120 8175 200 rokiv do n e PolyuvannyaTut za serednokam yanoyi dobi dosit trivalij chas meshkali grupi mislivciv Voni polyuvali na dikih kabaniv girskih kozliv kiz zubriv oleniv lisic bobriv ta bagato inshih tvarin ZnaryaddyaKistki tvarin viyavleni u sharah ciyeyi stoyanki razom z riznimi znaryaddyami praci z kremenyu obsidianu kvarcitu kistki j rogu Velika chastina kam yanih znaryad maye neveliki rozmiri mikroliti Sered nih vidilyayutsya harakterni dlya serednokam yanoyi azil romanellskoyi kulturi gostrokonechniki skrebki plastini z prituplenim krayem vidnosno nevelike chislo znaryad geometrichnih form u viglyadi segmentiv trikutnikiv trapecij sho nabuli osoblivogo poshirennya v piznomu mezoliti PrikrasiZnajdeno ulamok garpuna z olenyachogo rogu pidviski iz zubiv olenya i vovka z cherepashok U poselenni nosili namista z cih pidvisok Z kistok tvarin i olenyachih rogiv vigotovleno rizni prikrasi i predmeti jmovirno religijnogo priznachennya Prikrasi ozdobleni rizblenim geometrichnim ornamentom DzherelaArheologiya Rumynii G B Fedoro L L Polevoj Moskva Izdatelstvo Nauka 1973 god str 32