Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куяв'як — польський народний танець, що походить з Куявії. З'явився з куявських весільних обрядів. Танець у помірному русі в розмірі 3/4, який характеризується мазурськими ритмами. Назва танцю походить від назви регіону, але танець також зустрічається в сусідніх регіонах, наприклад, в Великопольщі, лечиських землях, серадзькій, каліцькій і колишніх землях гостиньських. Куяв'як - це польський національний танець, назва якого вперше з'явилася в 1827 році. Цей танець є типовим проявом польського танцювального фольклору, який складається з колективного танцю, який спільно виконують жінки та чоловіки.
Куявські танці мають різні імена в Куяві. Один з них — «косебка», що регіональною мовою означає поворот ліворуч, тоді як танець, який називається «одібка», означає поворот праворуч. Крім того, куяв'як називають «сплячий», «гладкий» або «пастушок» (в регіональній мові термін означає круглу форму).
Характеристика
Куяв'як є спокійним танцем в розмірі 3/4, виконується в темпі рубато. Відповідно до музикознавчої класифікації, куяв'як належить до танців з мазурними ритмами, до яких включають крім нього класичний мазурек та оберек. Куяв'як — найповільніший з них. Зазвичай його виконували зі співами. Складається з ходи в ритмі чверті ноти на злегка зігнутих ногах. Емоційна, лірична мелодія надає йому кокетливого характеру. Танцювальні кроки в основному засновані на ніжній ході та обертах, лише музичні акценти в кінці фрази підкреслюються більш сильним тупанням. За традицією, танець танцюють одні і ті ж пари. Проходячи по колу танцюють разом пара за парою. Танцюристка знаходиться зліва на крок попереду партнера. Танцюристи обертаються один до одного передом, танцюрист хапає партнерку обома руками трохи вище над талією, танцюристка в цей же час аналогічно хапає партнера з боків. Танцюристи час від часу піднімають праву руку вгору і струшують її високо. Раз у раз вони обійми змінюють на відкритий танець, танцюють в обіймах за спиною (танцюрист лівою рукою, танцюристка правою, коли танцюристка знаходиться зліва або навпаки). Танець залишає багато місця для імпровізації, винахідливості танцюристів, від готовність і темпераменту яких залежатиме урізноманітнення танцю жестами рук або притупуванням. Куявський танець, насправді, складається з трьох танців із все більш помітним швидким обертанням:
- ходячий, тобто польський
- відсібка, оцібок або ж класичний куяв'як
- ксебка, або мазур.
Якщо ці три танці виконуються послідовно, їх можна назвати збірною назвою, хороводом. Внаслідок появи в різних місцях він зазнав модифікацій, з'ясувались різні його форми та типи, наприклад, на ленчицьких землях (район між Нером та горою Бзура — перехідний район між: Великопольською, Мазовше та Куявою), характеризувався мазовецькими властивостями (слабка частина потрійного такту). У цьому регіоні між 1940 і 1950 роками існував танець під назвою «дина». Це був своєрідний ходячий танець, що взяв на себе кілька найжвавіших танцювальних фігур (напевно з інших запозичених танців), який оживав після одного або двох щораз жвавіших та веселіших танців. У цій модифікації мужчина запрошує танцювати дві партнерки, які стояли по боках. Взявши обох партнерок за руки, він ходив по приміщенні з ними, повільно, навіть мляво, пізніше поступово прискорюючи ритм. Друга пара танцюристів робила це ж, лише проходячи по приміщені з протилежного боку. При зустрічі обидві трійці зупиняються, нахиляючись і ковзаючи (балансували) назустріч одна одній, потім виконують фігуру млина (обидві жінки з обох сторін), подаючи один одному руки, кружляли навколо зі своїм або з протилежної трійці партнером по колу. Танець оживав щораз більше і закінчувався куяв'яком.
Основними кроками у куяв'яку є: «рівний», «знизу», «зверху», «ходьба трьох кроків» (три танцювальні кроки виконуються в одному такті). Фігури куяв'яка — це «сонний», «один від одного та один до одного» або «відсибка», «колиски» та «4 напрямки кругового віджиму».
Історія
Початки куяв'яка
Давність танців мазурської групи підтверджує факт, що найпоширенішим метром у польській народній музиці є ритм 2/4 та 3/8. Обрядові пісні в Польщі також зберігаються в такому ритмі. Характерологічна форма танців цієї групи, відома як танці вихрові, з'явилася серед слов’янських народів пізно, а до Польщі, ймовірно, проникла лише наприкінці середньовіччя. У той час (XV століття) відбувся великий прорив у європейській хореотехніці. Зі старих кругових та ланцюгових танців виникли парні танці, які полягали у слідуванні за танцювальним кластером: парами за парою що починала танець. Формування мазурського ритму, з яким безпосередньо пов'язаний куяв'як, припадає на XV та XVI століття. Куяв'як разом з обереком виникли з цих мазурських ритмів у період між 1750 і 1830 роками.
Назва куяв'як вперше з'явилася в 1827 році. Народні назви цього танцю — «сплячий» та «колиски».Термін «куяв'як» для опису жанру танцю вперше згадав Фелікс Яскульський у творі Пастирі на Бахори (пол. Pasterze na Bachorzy) або творі під назвою Селянки куявські (пол. Sielanki kujawskie) з 1827 року.
Один з перших мазурків Фридерика Шопена містив елементи, характерні для куявського стилю, і надав танцювальну ідіому куявських танців. Характер куяв'яка — це також нотний запис пісні «О, чого ж задумалась», задокументованої Казимиром Вуйцицьким у збірці «Пісні народу Білохробатів, Мазурів і Русі з річки Буг від 1836 року». У своїй творчості звертались до куяв'яка також такі композитори, як: Ігнацій Добжинський, Едвард Лодвіговський, Казімєж Лада, Ігнацій Коморовський, Войцех Османський та Генрик Вінявський.
Саме відкриття куяв'яка сталося завдяки куяцькій поміщицькій шляхті. Дослідження Мечислава Мічинського, опубліковане в 1845 році, мало великий вплив на розповсюдження та консолідацію громадської обізнаності щодо цього народного танцю. Також у творчості Оскара Кольберга можна знайти згадки про куяв'як, такі як: власні композиції автора, музична документація, опис танцю («зміна напрямку танцю може бути довільною і не так сильно впливає на назву танцю, а скоріше на спосіб танцю та зміну швидкості руху»). Оскар Кольберг, серед інших, представляє свої спостереження про куяв'як у монографії «Куяв», том 2.
Розвиток танцю
Наприкінці 60-х років XIX століття, після падіння січневого повстання та закінчення національного трауру, настав час явної зацікавленості народністю, найбільшим ефектом цього інтересу стала поява куяв'яка у салонах. Загальна характеристика цього танцю з’явилася в підручнику із назвою: «Салонні танці», з 1879 року, авторства Аркадіуша Клечевського, який також походив з Куяв. Кароль Местенхаузер також згадував про куяв'як у своєму підручнику, але в цьому випадку куяв'як був описаний у поєднанні з обереком. В цей час куяв'як все частіше почав з'являтись на балах, хоча все ще набагато рідше, ніж мазур чи краков'як. Незадовго до спалаху Першої світової війни куяв'як почав зникати з програм «танцювальних вечорів» та з публікацій.
Зовсім інакше все відбувалось на Куявах, де багато поміщиків запрошували сільських музикантів на свої двори. Вони почали вигадувати все більш вигадливі, ефектні способи танцю. У міжвоєнний період куяв'як користувався великою популярністю та був тут дуже популярний, як описувала Ірена Заблоцька-Бончковська.
Після Другої світової з'явилася серія публікацій Ядвіги Гриневської (1971 року), на тему куяв'яка, в якій авторка перераховувала: основний крок у обороті, основний крок вперед, скручений крок - до себе та від себе, крок на межі плата, наголошений крок, крок з акцентом на "два", що закінчення. У той же час авторка проявила велику винахідливість у галузі сценічних форм куяв'яка, запровадивши, серед інших хвилястий крок на півобороту для дівчаток, стрибок з ударом в руці, підняття дівчат, заворотом у глибокий присід для хлопчиків основний крок назад, крок наголошений на "три", крок у напівприсіданні, півоборот змінно то праворуч, потім ліворуч, крок з два хулігани, стільці та два хулігани, обертання зігнутою ногою вперед, обертання з відведенням правої та лівої ноги поперемінно назад, напівприсідання ходою з каблуком, двотактне плескання лівою рукою по лівій нозі, плескання.
У цей період важливим моментом слід вважати порівняльний аналіз основного кроку національної версії куяв'яка. Ці поєднання дозволяють нам усвідомити не лише відмінності теоретиків національного танцю у підході та описі, а й відмінності у конвенції танцювального руху та використання музичного часу (як з точки зору ритму, так і агогіки) між колишнім сільським середовищем та міським середовищем.
Найдавніше дослідження куяв'яка походить приблизно з 1830 року. Відомими є, між іншим, і дослідження Генрика Венявського. Музика у куяв'яку лірична та емоційна, часто у мінорній тональності.
Кажуть, що мелодія цього танцю відображає куявський пейзаж - широкий і спокійний. Танцювальні рухи повільні, ковзаючі, пари спокійно обертаються і легко гойдаються.
Сучасні час
В даний час куяв'як виконують переважно фольклорні колективи, такі як: Державний народний ансамбль пісні і танцю «Мазовше» (пол. Państwowy Zespół Ludowy Pieśni i Tańca „Mazowsze”), Ансамбль пісні і танцю «Силезія» імені Станіслав Гадини (пол. Zespół Pieśni i Tańca Śląsk im. Stanisława Hadyny), ансамбль пісні і танцю в Кельцях (пол. Zespół Pieśni i Tańca Kielce) або Ансамбль "Нова Гута» (пол. Zespół „Nowa Huta”).
У 2018 році відбулося тринадцяте видання Фестивалю фольклору та культури Куявського та Мазовецького регіону «Від куяв’яка до оберка». Фестиваль проводиться щороку у місті Лонцьк поблизу Плоцька.
Див. також
- Kujawiacy
- Polskie tańce narodowe
- Lekcja kujawiaka [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] na portalu "traditional dance"
- [2], Roderyk Lange, "Tradycyjny taniec ludowy w Polsce"
- [3], Andrzej Chodkowski, "Encyklopedia muzyki"
- [4], G. Dąbrowska, "Leksykon:Taniec w Polskiej tradycji."
- [5], Tomasz Nowak, "Taniec narodowy w polskim kanonie kultury."
- [6], D. Idaszak, "Mazurek przed Chopinem"
- [7], K. Wójcicki, "Pieśni ludu Białochrobatów Mazurów i Rusi z nad Bugu"
- [8], O. Kolberg, "Pieśni ludu polskiego"
- [9], A. Kleczewski, "Tańce salonowe"
- [10], K. Mestenhauser, "Szkoła tańca Karola Mestenhausera w 3-ch częściach"
- [11], J. Hryniewiecka, "Polskie tańce narodowe"
- [12], J. Hryniewiecka, "Sześć scenicznych…"
- [13], J. Hryniewiecka, "Pięć tańców polskich"
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuyav yak polskij narodnij tanec sho pohodit z Kuyaviyi Z yavivsya z kuyavskih vesilnih obryadiv Tanec u pomirnomu rusi v rozmiri 3 4 yakij harakterizuyetsya mazurskimi ritmami Nazva tancyu pohodit vid nazvi regionu ale tanec takozh zustrichayetsya v susidnih regionah napriklad v Velikopolshi lechiskih zemlyah seradzkij kalickij i kolishnih zemlyah gostinskih Kuyav yak ce polskij nacionalnij tanec nazva yakogo vpershe z yavilasya v 1827 roci Cej tanec ye tipovim proyavom polskogo tancyuvalnogo folkloru yakij skladayetsya z kolektivnogo tancyu yakij spilno vikonuyut zhinki ta choloviki Diti tancyuyut kuyav yak Kuyavski tanci mayut rizni imena v Kuyavi Odin z nih kosebka sho regionalnoyu movoyu oznachaye povorot livoruch todi yak tanec yakij nazivayetsya odibka oznachaye povorot pravoruch Krim togo kuyav yak nazivayut splyachij gladkij abo pastushok v regionalnij movi termin oznachaye kruglu formu HarakteristikaKuyav yak ye spokijnim tancem v rozmiri 3 4 vikonuyetsya v tempi rubato Vidpovidno do muzikoznavchoyi klasifikaciyi kuyav yak nalezhit do tanciv z mazurnimi ritmami do yakih vklyuchayut krim nogo klasichnij mazurek ta oberek Kuyav yak najpovilnishij z nih Zazvichaj jogo vikonuvali zi spivami Skladayetsya z hodi v ritmi chverti noti na zlegka zignutih nogah Emocijna lirichna melodiya nadaye jomu koketlivogo harakteru Tancyuvalni kroki v osnovnomu zasnovani na nizhnij hodi ta obertah lishe muzichni akcenti v kinci frazi pidkreslyuyutsya bilsh silnim tupannyam Za tradiciyeyu tanec tancyuyut odni i ti zh pari Prohodyachi po kolu tancyuyut razom para za paroyu Tancyuristka znahoditsya zliva na krok poperedu partnera Tancyuristi obertayutsya odin do odnogo peredom tancyurist hapaye partnerku oboma rukami trohi vishe nad taliyeyu tancyuristka v cej zhe chas analogichno hapaye partnera z bokiv Tancyuristi chas vid chasu pidnimayut pravu ruku vgoru i strushuyut yiyi visoko Raz u raz voni obijmi zminyuyut na vidkritij tanec tancyuyut v obijmah za spinoyu tancyurist livoyu rukoyu tancyuristka pravoyu koli tancyuristka znahoditsya zliva abo navpaki Tanec zalishaye bagato miscya dlya improvizaciyi vinahidlivosti tancyuristiv vid gotovnist i temperamentu yakih zalezhatime uriznomanitnennya tancyu zhestami ruk abo pritupuvannyam Kuyavskij tanec naspravdi skladayetsya z troh tanciv iz vse bilsh pomitnim shvidkim obertannyam hodyachij tobto polskij vidsibka ocibok abo zh klasichnij kuyav yak ksebka abo mazur Yaksho ci tri tanci vikonuyutsya poslidovno yih mozhna nazvati zbirnoyu nazvoyu horovodom Vnaslidok poyavi v riznih miscyah vin zaznav modifikacij z yasuvalis rizni jogo formi ta tipi napriklad na lenchickih zemlyah rajon mizh Nerom ta goroyu Bzura perehidnij rajon mizh Velikopolskoyu Mazovshe ta Kuyavoyu harakterizuvavsya mazoveckimi vlastivostyami slabka chastina potrijnogo taktu U comu regioni mizh 1940 i 1950 rokami isnuvav tanec pid nazvoyu dina Ce buv svoyeridnij hodyachij tanec sho vzyav na sebe kilka najzhvavishih tancyuvalnih figur napevno z inshih zapozichenih tanciv yakij ozhivav pislya odnogo abo dvoh shoraz zhvavishih ta veselishih tanciv U cij modifikaciyi muzhchina zaproshuye tancyuvati dvi partnerki yaki stoyali po bokah Vzyavshi oboh partnerok za ruki vin hodiv po primishenni z nimi povilno navit mlyavo piznishe postupovo priskoryuyuchi ritm Druga para tancyuristiv robila ce zh lishe prohodyachi po primisheni z protilezhnogo boku Pri zustrichi obidvi trijci zupinyayutsya nahilyayuchis i kovzayuchi balansuvali nazustrich odna odnij potim vikonuyut figuru mlina obidvi zhinki z oboh storin podayuchi odin odnomu ruki kruzhlyali navkolo zi svoyim abo z protilezhnoyi trijci partnerom po kolu Tanec ozhivav shoraz bilshe i zakinchuvavsya kuyav yakom Osnovnimi krokami u kuyav yaku ye rivnij znizu zverhu hodba troh krokiv tri tancyuvalni kroki vikonuyutsya v odnomu takti Figuri kuyav yaka ce sonnij odin vid odnogo ta odin do odnogo abo vidsibka koliski ta 4 napryamki krugovogo vidzhimu IstoriyaPochatki kuyav yaka Davnist tanciv mazurskoyi grupi pidtverdzhuye fakt sho najposhirenishim metrom u polskij narodnij muzici ye ritm 2 4 ta 3 8 Obryadovi pisni v Polshi takozh zberigayutsya v takomu ritmi Harakterologichna forma tanciv ciyeyi grupi vidoma yak tanci vihrovi z yavilasya sered slov yanskih narodiv pizno a do Polshi jmovirno pronikla lishe naprikinci serednovichchya U toj chas XV stolittya vidbuvsya velikij proriv u yevropejskij horeotehnici Zi starih krugovih ta lancyugovih tanciv vinikli parni tanci yaki polyagali u sliduvanni za tancyuvalnim klasterom parami za paroyu sho pochinala tanec Formuvannya mazurskogo ritmu z yakim bezposeredno pov yazanij kuyav yak pripadaye na XV ta XVI stolittya Kuyav yak razom z oberekom vinikli z cih mazurskih ritmiv u period mizh 1750 i 1830 rokami Nazva kuyav yak vpershe z yavilasya v 1827 roci Narodni nazvi cogo tancyu splyachij ta koliski Termin kuyav yak dlya opisu zhanru tancyu vpershe zgadav Feliks Yaskulskij u tvori Pastiri na Bahori pol Pasterze na Bachorzy abo tvori pid nazvoyu Selyanki kuyavski pol Sielanki kujawskie z 1827 roku Odin z pershih mazurkiv Friderika Shopena mistiv elementi harakterni dlya kuyavskogo stilyu i nadav tancyuvalnu idiomu kuyavskih tanciv Harakter kuyav yaka ce takozh notnij zapis pisni O chogo zh zadumalas zadokumentovanoyi Kazimirom Vujcickim u zbirci Pisni narodu Bilohrobativ Mazuriv i Rusi z richki Bug vid 1836 roku U svoyij tvorchosti zvertalis do kuyav yaka takozh taki kompozitori yak Ignacij Dobzhinskij Edvard Lodvigovskij Kazimyezh Lada Ignacij Komorovskij Vojceh Osmanskij ta Genrik Vinyavskij Same vidkrittya kuyav yaka stalosya zavdyaki kuyackij pomishickij shlyahti Doslidzhennya Mechislava Michinskogo opublikovane v 1845 roci malo velikij vpliv na rozpovsyudzhennya ta konsolidaciyu gromadskoyi obiznanosti shodo cogo narodnogo tancyu Takozh u tvorchosti Oskara Kolberga mozhna znajti zgadki pro kuyav yak taki yak vlasni kompoziciyi avtora muzichna dokumentaciya opis tancyu zmina napryamku tancyu mozhe buti dovilnoyu i ne tak silno vplivaye na nazvu tancyu a skorishe na sposib tancyu ta zminu shvidkosti ruhu Oskar Kolberg sered inshih predstavlyaye svoyi sposterezhennya pro kuyav yak u monografiyi Kuyav tom 2 Rozvitok tancyu Naprikinci 60 h rokiv XIX stolittya pislya padinnya sichnevogo povstannya ta zakinchennya nacionalnogo trauru nastav chas yavnoyi zacikavlenosti narodnistyu najbilshim efektom cogo interesu stala poyava kuyav yaka u salonah Zagalna harakteristika cogo tancyu z yavilasya v pidruchniku iz nazvoyu Salonni tanci z 1879 roku avtorstva Arkadiusha Klechevskogo yakij takozh pohodiv z Kuyav Karol Mestenhauzer takozh zgaduvav pro kuyav yak u svoyemu pidruchniku ale v comu vipadku kuyav yak buv opisanij u poyednanni z oberekom V cej chas kuyav yak vse chastishe pochav z yavlyatis na balah hocha vse she nabagato ridshe nizh mazur chi krakov yak Nezadovgo do spalahu Pershoyi svitovoyi vijni kuyav yak pochav znikati z program tancyuvalnih vechoriv ta z publikacij Zovsim inakshe vse vidbuvalos na Kuyavah de bagato pomishikiv zaproshuvali silskih muzikantiv na svoyi dvori Voni pochali vigaduvati vse bilsh vigadlivi efektni sposobi tancyu U mizhvoyennij period kuyav yak koristuvavsya velikoyu populyarnistyu ta buv tut duzhe populyarnij yak opisuvala Irena Zablocka Bonchkovska Pislya Drugoyi svitovoyi z yavilasya seriya publikacij Yadvigi Grinevskoyi 1971 roku na temu kuyav yaka v yakij avtorka pererahovuvala osnovnij krok u oboroti osnovnij krok vpered skruchenij krok do sebe ta vid sebe krok na mezhi plata nagoloshenij krok krok z akcentom na dva sho zakinchennya U toj zhe chas avtorka proyavila veliku vinahidlivist u galuzi scenichnih form kuyav yaka zaprovadivshi sered inshih hvilyastij krok na pivoborotu dlya divchatok stribok z udarom v ruci pidnyattya divchat zavorotom u glibokij prisid dlya hlopchikiv osnovnij krok nazad krok nagoloshenij na tri krok u napivprisidanni pivoborot zminno to pravoruch potim livoruch krok z dva huligani stilci ta dva huligani obertannya zignutoyu nogoyu vpered obertannya z vidvedennyam pravoyi ta livoyi nogi popereminno nazad napivprisidannya hodoyu z kablukom dvotaktne pleskannya livoyu rukoyu po livij nozi pleskannya U cej period vazhlivim momentom slid vvazhati porivnyalnij analiz osnovnogo kroku nacionalnoyi versiyi kuyav yaka Ci poyednannya dozvolyayut nam usvidomiti ne lishe vidminnosti teoretikiv nacionalnogo tancyu u pidhodi ta opisi a j vidminnosti u konvenciyi tancyuvalnogo ruhu ta vikoristannya muzichnogo chasu yak z tochki zoru ritmu tak i agogiki mizh kolishnim silskim seredovishem ta miskim seredovishem Najdavnishe doslidzhennya kuyav yaka pohodit priblizno z 1830 roku Vidomimi ye mizh inshim i doslidzhennya Genrika Venyavskogo Muzika u kuyav yaku lirichna ta emocijna chasto u minornij tonalnosti Kazhut sho melodiya cogo tancyu vidobrazhaye kuyavskij pejzazh shirokij i spokijnij Tancyuvalni ruhi povilni kovzayuchi pari spokijno obertayutsya i legko gojdayutsya Suchasni chas V danij chas kuyav yak vikonuyut perevazhno folklorni kolektivi taki yak Derzhavnij narodnij ansambl pisni i tancyu Mazovshe pol Panstwowy Zespol Ludowy Piesni i Tanca Mazowsze Ansambl pisni i tancyu Sileziya imeni Stanislav Gadini pol Zespol Piesni i Tanca Slask im Stanislawa Hadyny ansambl pisni i tancyu v Kelcyah pol Zespol Piesni i Tanca Kielce abo Ansambl Nova Guta pol Zespol Nowa Huta U 2018 roci vidbulosya trinadcyate vidannya Festivalyu folkloru ta kulturi Kuyavskogo ta Mazoveckogo regionu Vid kuyav yaka do oberka Festival provoditsya shoroku u misti Lonck poblizu Plocka Div takozhKujawiacy Polskie tance narodowe Lekcja kujawiaka 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine na portalu traditional dance 2 Roderyk Lange Tradycyjny taniec ludowy w Polsce 3 Andrzej Chodkowski Encyklopedia muzyki 4 G Dabrowska Leksykon Taniec w Polskiej tradycji 5 Tomasz Nowak Taniec narodowy w polskim kanonie kultury 6 D Idaszak Mazurek przed Chopinem 7 K Wojcicki Piesni ludu Bialochrobatow Mazurow i Rusi z nad Bugu 8 O Kolberg Piesni ludu polskiego 9 A Kleczewski Tance salonowe 10 K Mestenhauser Szkola tanca Karola Mestenhausera w 3 ch czesciach 11 J Hryniewiecka Polskie tance narodowe 12 J Hryniewiecka Szesc scenicznych 13 J Hryniewiecka Piec tancow polskich ol Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij section