Кущовик білочеревий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тва

Кущовик білочеревий

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Надродина:	Meliphagoidea
Родина:	Шиподзьобові (Acanthizidae)
Підродина:	Шиподзьобні (Acanthizinae)
Рід:	Кущовик (Sericornis)
Вид:	Кущовик білочеревий

Біноміальна назва

Sericornis frontalis
(Vigors & Horsfield, 1827)

Підвиди

S. f. laevigaster Gould, 1847
S. f. tweedi Mathews, 1922
S. f. frontalis (Vigors & Horsfield, 1827)
S. f. harterti Mathews, 1912
S. f. rosinae Mathews, 1912

Посилання

Вікісховище:	Sericornis frontalis
Віківиди:	Sericornis frontalis
ITIS:	562918
МСОП:	22704539
NCBI:	108847

Кущовик білочеревий (Sericornis frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.

Опис

Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, у деяких підвидів коричнювата. Горло біле (у підвидів S. f. frontalis і S. f. laevigaster смугасте). У представників підвиду S. f. frontalis бічні сторони голови сірі, у представників підвиду S. f. laevigaster чорні, у інших підвидів коричнюваті. Над і під очима білі смуги. Живіт білий, у підвида S. f. laevigaster жовтуватий. Дзьоб тонкий і чорний. Самиці зазвичай темнішого відтінку. Область між очима і дзьобом, обмежена двома білими смугами, в них блідо-сіра. тоді як в самців вона чорна, що дозволяє легко визначити стать птаха.

Поширення та екологія

Білочереві кущовики є ендеміками Австралії. Вони здебільшого мешкаєть на південному і західному узбережжі. Живуть в лісі і чагарниках, в густому підліску. Це осілий вид птахів по всьому ареалу.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

S. f. laevigaster Gould, 1847 (схід Квінсленду);
S. f. tweedi Mathews, 1922 (північний схід Нового Південного Уельсу);
S. f. frontalis (Vigors & Horsfield, 1827) (південний схід Австралії);
S. f. harterti Mathews, 1912 (штат Вікторія, гори Отвей);
S. f. rosinae Mathews, 1912 (гори ).

Тасманійський кущовик також вважався підвидом білочеревого кущовика, як і Sericornis maculatus.

Раціон

Білочеревий кущовик харчується безхребетними. Він шукає їх серед густого підліску.

Розмноження

Сезон розмноження триває з червня по грудень. Гнізло куполоподібної форми, розміщується на землі. В кладці 2-3 яйця розміром 20×15 мм. Виду притаманне групове піклуваня про пташенят: крім пари самця і самиці, у піклувані допомагають інші кущовики, зазвичай минулорічне потомство пари.

Примітки

BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). . World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 January 2019.
Norman, Janette A.; Christidis, Les; Schodde, Richard (2018). Ecological and evolutionary diversification in the Australo-Papuan scrubwrens (Sericornis) and mouse-warblers (Crateroscelis), with a revision of the subfamily Sericornithinae (Aves: Passeriformes: Acanthizidae). Organisms Diversity & Evolution. 18 (2): 241—59. doi:10.1007/s13127-018-0364-8.
Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 295—96. ISBN .
Bell, HL (1983). (PDF). Emu. 82 (supplement): 315—16. doi:10.1071/mu9820315s. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2007.

Посилання

White-browed scrubwren factsheet [ 8 вересня 2007 у Wayback Machine.] Australian Museum online
Birds in Backyards - White-browed scrubwren [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.] - with call recording

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Simpsday-3] Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). . World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 January 2019.

[5] Norman, Janette A.; Christidis, Les; Schodde, Richard (2018). Ecological and evolutionary diversification in the Australo-Papuan scrubwrens (Sericornis) and mouse-warblers (Crateroscelis), with a revision of the subfamily Sericornithinae (Aves: Passeriformes: Acanthizidae). Organisms Diversity & Evolution. 18 (2): 241—59. doi:10.1007/s13127-018-0364-8.

[6] Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 295—96. ISBN .

[7] Bell, HL (1983). (PDF). Emu. 82 (supplement): 315—16. doi:10.1071/mu9820315s. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2007.