Курган Дід (Маріуполь) — археологічна пам'ятка на північно-західній околиці міста Маріуполь у Центральному районі.
Відомості
Курган Дід відомий ще за старовинними мапами і саме так в них позначене його найменування. Коли житлові масиви Маріуполя потягли на захід і північ, старовинний курган опинився неподалік багатоповерхівок вулиці Пилипа Орлика.
Розлогий пагорб має сучасну висоту у шість метрів, а його діаметр сягає сімдесяти. Курган Дід датують 5 тисячоліттям до н.е., тобто він набагато старіший за місто, на околиці котрого мимоволі опинився. Але ставлення до археологічної пам'ятки не завжди було зневажливим. 1993 року під час прокладання магістралі та водогону курган пошкодили. Тоді ж викликали археологів і істориків і ті знайшли три поховання бронзової доби. Історики відносять курган до так званої ямної культури..
Тобто курган не був похованням царських скіфів і золота в ньому нема, він не може бути привабливим для авантюристів чи шукачів скарбів. Курган Дід має лише науковий та історичний інтерес. Адже курган Дід — сучасник уславлених в світі пірамід Стародавнього Єгипту, тільки це інша, місцева культура.
Курган Дід — земляна, але архітектурна споруда. Його створювали свого часу з шматків ґрунту з травою. Яким би великим не був курган, його створювали з родючого ґрунту, чим він і відрізняється від природних пагорбів.
Лише сучасні дослідники вбачають в курганах цього типу і інженерні знання, і певну ідеологічну програму. Первісно створені кургани мали також невелику галявину-терасу для проведення поховальних церемоній та майбутніх відвідин кургану. Неподалік такої галявини були ями для жертвоприношень. Кургани вважали місцями зв'язку між померлими та живими, саме тут був символічний перехід у «царину тіней», «царину померлих». На кургани була розповсюджена уява священних місць, тому кургани заборонялось псувати.
Координати — 47,12269, 37,5239
Подальша історія
2008 року археологічна пам'ятка Маріуполя нарешті дочекалась обстження з боку міського управління культури і туризму. Уривок зі звіту тодішнього обстеження —
Через східний край кургану Дід проведений водогін великого діаметру. Південно-західна частина вже постраждала від будівництва господарчих споруд — схил пошкоджено, видно залишки залізобетонних конструкцій. Південні та західні частини кургана Дід межують з бетонним парканом «Укрпромводчермету», південний бік насипу має якісь комунікації.
В такому ж напівзруйнованому стані і курган Дід-2, розташований на відстані близько ста метрів від першого.
Проекти порятунку або слабка пам'яткоохоронна діяльність
Аби врятувати для науки і історії поховання бронзової доби, його розкопки проводив археолог В. Кульбака. Пан Кульбака навіть поклопотався про збереження вже розкопаного кургану Дід і дав проект створення на його місці музею просто неба, тим паче що створення такого музею в Маріуполі не коштувало би значних грошових сум. Аби заспокоїти прихильників історії і мистецтва в Маріуполі, проект створення музею просто неба над курганом Дід внесли навіть в програму соціально-економічного розвитку міста.
Невеликий парк біля кургану Дід давно вже міг стати і туристичним об'єктом, і місцем відвідин-прогулянок, і новим місцем проведення невеликих свят для численних мешканців сусідніх багатоповерхівок. Проекти облаштування невеликого скверу існують і не стільки пошкодили б курган, скільки б зробили його місцевим центром відпочинку та догляду.
Див. також
Посилання
Примітки
- газета «Мариупольское время», 4 июня 2009 г.
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 серпня 2019.
Джерела
- газета «Мариупольское время», 4 июня 2009 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurgan Did Mariupol arheologichna pam yatka na pivnichno zahidnij okolici mista Mariupol u Centralnomu rajoni VidomostiKurgan Did vidomij she za starovinnimi mapami i same tak v nih poznachene jogo najmenuvannya Koli zhitlovi masivi Mariupolya potyagli na zahid i pivnich starovinnij kurgan opinivsya nepodalik bagatopoverhivok vulici Pilipa Orlika Rozlogij pagorb maye suchasnu visotu u shist metriv a jogo diametr syagaye simdesyati Kurgan Did datuyut 5 tisyacholittyam do n e tobto vin nabagato starishij za misto na okolici kotrogo mimovoli opinivsya Ale stavlennya do arheologichnoyi pam yatki ne zavzhdi bulo znevazhlivim 1993 roku pid chas prokladannya magistrali ta vodogonu kurgan poshkodili Todi zh viklikali arheologiv i istorikiv i ti znajshli tri pohovannya bronzovoyi dobi Istoriki vidnosyat kurgan do tak zvanoyi yamnoyi kulturi Tobto kurgan ne buv pohovannyam carskih skifiv i zolota v nomu nema vin ne mozhe buti privablivim dlya avantyuristiv chi shukachiv skarbiv Kurgan Did maye lishe naukovij ta istorichnij interes Adzhe kurgan Did suchasnik uslavlenih v sviti piramid Starodavnogo Yegiptu tilki ce insha misceva kultura Kurgan Did zemlyana ale arhitekturna sporuda Jogo stvoryuvali svogo chasu z shmatkiv gruntu z travoyu Yakim bi velikim ne buv kurgan jogo stvoryuvali z rodyuchogo gruntu chim vin i vidriznyayetsya vid prirodnih pagorbiv Lishe suchasni doslidniki vbachayut v kurganah cogo tipu i inzhenerni znannya i pevnu ideologichnu programu Pervisno stvoreni kurgani mali takozh neveliku galyavinu terasu dlya provedennya pohovalnih ceremonij ta majbutnih vidvidin kurganu Nepodalik takoyi galyavini buli yami dlya zhertvoprinoshen Kurgani vvazhali miscyami zv yazku mizh pomerlimi ta zhivimi same tut buv simvolichnij perehid u carinu tinej carinu pomerlih Na kurgani bula rozpovsyudzhena uyava svyashennih misc tomu kurgani zaboronyalos psuvati Koordinati 47 12269 37 5239Podalsha istoriya2008 roku arheologichna pam yatka Mariupolya nareshti dochekalas obstzhennya z boku miskogo upravlinnya kulturi i turizmu Urivok zi zvitu todishnogo obstezhennya Cherez shidnij kraj kurganu Did provedenij vodogin velikogo diametru Pivdenno zahidna chastina vzhe postrazhdala vid budivnictva gospodarchih sporud shil poshkodzheno vidno zalishki zalizobetonnih konstrukcij Pivdenni ta zahidni chastini kurgana Did mezhuyut z betonnim parkanom Ukrpromvodchermetu pivdennij bik nasipu maye yakis komunikaciyi V takomu zh napivzrujnovanomu stani i kurgan Did 2 roztashovanij na vidstani blizko sta metriv vid pershogo Proekti poryatunku abo slabka pam yatkoohoronna diyalnistAbi vryatuvati dlya nauki i istoriyi pohovannya bronzovoyi dobi jogo rozkopki provodiv arheolog V Kulbaka Pan Kulbaka navit poklopotavsya pro zberezhennya vzhe rozkopanogo kurganu Did i dav proekt stvorennya na jogo misci muzeyu prosto neba tim pache sho stvorennya takogo muzeyu v Mariupoli ne koshtuvalo bi znachnih groshovih sum Abi zaspokoyiti prihilnikiv istoriyi i mistectva v Mariupoli proekt stvorennya muzeyu prosto neba nad kurganom Did vnesli navit v programu socialno ekonomichnogo rozvitku mista Nevelikij park bilya kurganu Did davno vzhe mig stati i turistichnim ob yektom i miscem vidvidin progulyanok i novim miscem provedennya nevelikih svyat dlya chislennih meshkanciv susidnih bagatopoverhivok Proekti oblashtuvannya nevelikogo skveru isnuyut i ne stilki poshkodili b kurgan skilki b zrobili jogo miscevim centrom vidpochinku ta doglyadu Div takozhMogila nasip Istoriya Mariupolya Chorna mogila Yablunivski kurgani Posulski kurgani Starsha mogila Arheologiya Mariupolya Mariupolskij mogilnikPosilannyaPortal Istoriya Portal Mariupol Primitkigazeta Mariupolskoe vremya 4 iyunya 2009 g Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2019 Dzherelagazeta Mariupolskoe vremya 4 iyunya 2009 g