Перший годинник-куранти був встановлений на Великій дзвіниці 1744 р. Його встановив годиниковий майстер Павло Чернявський. Але годинник пропрацював лише 14 років. В 1758 році його замінили новим, який виконав Адам Левинський. Відпрацювавши три десятиліття годинник Левинського зіпсувався і став. Нові, вже треті куранти встановили у 1788 р. (майстер Іван Кобилін). На початку 20 ст. монастирська комісія оглянула їх і доповіла Духовному Собору, що годинник «до того застарів та стерся в усіх частинах свого механізму, що нема більше можливості для починки його». Печерський монастир почав пошуки годинникової майстерні і невдовзі звернувся до фірми А. О. Енодіна. Майстерня баштових годинників з дзвонами московського годинникових справ майстра Андрія Олександровича Енодіна була на той час добре відома. У 1885 р. його фірма отримала золоту медаль «За працелюбство і мистецтво» на всеросійській промисловій виставці, яка відбулася в Санкт-Петербурзі. До 1902 р. майстерня А. Енодіна виготовила і встановила понад 600 годинників в багатьох містах і селах Росії. Передзвін енодівських курантів линув над Москвою та Рильськом, Юхновим та Новим Єрусалимом, над святою Афонською горою та Павлівським Посадом.
Для укладання договору в Київ приїхав компаньйон Енодіна Йоган Густавич Соре, який і уклав контракт з монастирем 17 січня 1903 р. За домовленістю годинник мав бути без циферблата та стрілок, заводитися раз на тиждень у три заводи, кожні чверть години відбивати мелодію у вісім дзвонів і щогодини — годинний бій. Енодін відзначав, що годинник буде маятниковим, а всі частини його — металевими. Виготовляти нові дзвони до годинника монастир вважав зайвим і запропонував використати дзвони, що лишилися від старих курантів: вісім малих і великий годинний, вагою 150 пудів, відлитий у 1743 р. Монастир погодився придбати годинник за 4,5 тисячі карбованців. Контрактом був обумовлений і термін виконання робіт: влітку 1903 р. перевезти годинник з Москви до Києва, а постановку його на Велику лаврську дзвіницю завершити до 1 липня того ж року.
Все було зроблено за чотири місяці і на початку червня годинник залізницею прибув до Києва. Перевіривши його роботу, монастир лишився задоволеним. Але підйом механізму на дзвіницю відкладався. Причиною тому були роботи по спорудженню спеціального майданчика на четвертому ярусі, де планувалося встановити куранти.
Тоді монастир несподівано підняв питання про встановлення до годинника чотирьох циферблатів діаметром 2,5 м. Енодін дав свою згоду і повідомив, що циферблати будуть чорного кольору з золоченими стрілками та цифрами. Такий зовнішній вигляд не влаштував замовника. Розглянувши питання на Духовному Соборі, монастир вирішив відмовитися від циферблатів, які будуть «псувати класичний стиль архітектури дзвіниці…, і нічого спільного не мають з художніми її деталями».
Спорудження на дзвіниці майданчика для годинника почали влітку і планували завершити за місяць. Але з різних причин будівельні роботи затяглися до кінця жовтня. Нарешті, 13 грудня 1903 р. повірений А. Енодіна Й. Соре, який керував встановленням, налагодженням та пуском годинника, доповідав керівництву Печерської лаври: «сього 13 грудня (годинник) остаточно встановлено на приготованому для нього на дзвіниці місті та пущено в хід». Утворена Духовним Собором монастирська комісія перевірила роботу механізму і дала свої висновки, де зокрема зазначалося: «цей годинник за конструкцією своєю надійно зроблений…, тепер у всіх частинах старанно зібраний, встановлений на місце, пущений в хід… Бій годин відбувається звучно, а чверті відбиваються рівномірно та благозвучно…».
А. Енодін гарантував роботу годинника протягом 15 років, а в разі його поломки обіцяв безкоштовно відремонтувати. На всяк випадок лавра утримувала частину грошей, призначених майстру, як гарантію якості. Куранти ставали лише раз - тоді, коли було підірвано будівлю Собору неподалік, під час Другої Світової Війни. Працюють куранти і по наш час.
Джерела
- «Куранти лаврської дзвіниці» МО «КПДІКЗ», Київ, 1994.
- Веб-енциклопедія Києва.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij godinnik kuranti buv vstanovlenij na Velikij dzvinici 1744 r Jogo vstanoviv godinikovij majster Pavlo Chernyavskij Ale godinnik propracyuvav lishe 14 rokiv V 1758 roci jogo zaminili novim yakij vikonav Adam Levinskij Vidpracyuvavshi tri desyatilittya godinnik Levinskogo zipsuvavsya i stav Novi vzhe treti kuranti vstanovili u 1788 r majster Ivan Kobilin Na pochatku 20 st monastirska komisiya oglyanula yih i dopovila Duhovnomu Soboru sho godinnik do togo zastariv ta stersya v usih chastinah svogo mehanizmu sho nema bilshe mozhlivosti dlya pochinki jogo Pecherskij monastir pochav poshuki godinnikovoyi majsterni i nevdovzi zvernuvsya do firmi A O Enodina Majsternya bashtovih godinnikiv z dzvonami moskovskogo godinnikovih sprav majstra Andriya Oleksandrovicha Enodina bula na toj chas dobre vidoma U 1885 r jogo firma otrimala zolotu medal Za pracelyubstvo i mistectvo na vserosijskij promislovij vistavci yaka vidbulasya v Sankt Peterburzi Do 1902 r majsternya A Enodina vigotovila i vstanovila ponad 600 godinnikiv v bagatoh mistah i selah Rosiyi Peredzvin enodivskih kurantiv linuv nad Moskvoyu ta Rilskom Yuhnovim ta Novim Yerusalimom nad svyatoyu Afonskoyu goroyu ta Pavlivskim Posadom Dlya ukladannya dogovoru v Kiyiv priyihav kompanjon Enodina Jogan Gustavich Sore yakij i uklav kontrakt z monastirem 17 sichnya 1903 r Za domovlenistyu godinnik mav buti bez ciferblata ta strilok zavoditisya raz na tizhden u tri zavodi kozhni chvert godini vidbivati melodiyu u visim dzvoniv i shogodini godinnij bij Enodin vidznachav sho godinnik bude mayatnikovim a vsi chastini jogo metalevimi Vigotovlyati novi dzvoni do godinnika monastir vvazhav zajvim i zaproponuvav vikoristati dzvoni sho lishilisya vid starih kurantiv visim malih i velikij godinnij vagoyu 150 pudiv vidlitij u 1743 r Monastir pogodivsya pridbati godinnik za 4 5 tisyachi karbovanciv Kontraktom buv obumovlenij i termin vikonannya robit vlitku 1903 r perevezti godinnik z Moskvi do Kiyeva a postanovku jogo na Veliku lavrsku dzvinicyu zavershiti do 1 lipnya togo zh roku Vse bulo zrobleno za chotiri misyaci i na pochatku chervnya godinnik zalizniceyu pribuv do Kiyeva Perevirivshi jogo robotu monastir lishivsya zadovolenim Ale pidjom mehanizmu na dzvinicyu vidkladavsya Prichinoyu tomu buli roboti po sporudzhennyu specialnogo majdanchika na chetvertomu yarusi de planuvalosya vstanoviti kuranti Todi monastir nespodivano pidnyav pitannya pro vstanovlennya do godinnika chotiroh ciferblativ diametrom 2 5 m Enodin dav svoyu zgodu i povidomiv sho ciferblati budut chornogo koloru z zolochenimi strilkami ta ciframi Takij zovnishnij viglyad ne vlashtuvav zamovnika Rozglyanuvshi pitannya na Duhovnomu Sobori monastir virishiv vidmovitisya vid ciferblativ yaki budut psuvati klasichnij stil arhitekturi dzvinici i nichogo spilnogo ne mayut z hudozhnimi yiyi detalyami Sporudzhennya na dzvinici majdanchika dlya godinnika pochali vlitku i planuvali zavershiti za misyac Ale z riznih prichin budivelni roboti zatyaglisya do kincya zhovtnya Nareshti 13 grudnya 1903 r povirenij A Enodina J Sore yakij keruvav vstanovlennyam nalagodzhennyam ta puskom godinnika dopovidav kerivnictvu Pecherskoyi lavri sogo 13 grudnya godinnik ostatochno vstanovleno na prigotovanomu dlya nogo na dzvinici misti ta pusheno v hid Utvorena Duhovnim Soborom monastirska komisiya perevirila robotu mehanizmu i dala svoyi visnovki de zokrema zaznachalosya cej godinnik za konstrukciyeyu svoyeyu nadijno zroblenij teper u vsih chastinah staranno zibranij vstanovlenij na misce pushenij v hid Bij godin vidbuvayetsya zvuchno a chverti vidbivayutsya rivnomirno ta blagozvuchno A Enodin garantuvav robotu godinnika protyagom 15 rokiv a v razi jogo polomki obicyav bezkoshtovno vidremontuvati Na vsyak vipadok lavra utrimuvala chastinu groshej priznachenih majstru yak garantiyu yakosti Kuranti stavali lishe raz todi koli bulo pidirvano budivlyu Soboru nepodalik pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Pracyuyut kuranti i po nash chas Dzherela Kuranti lavrskoyi dzvinici MO KPDIKZ Kiyiv 1994 Veb enciklopediya Kiyeva